Доценти-медієвісти Галина Крук і Назар Федорак взяли участь у першому фестивалі барокової поезії
У неділю, 21 червня, в Музеї гетьманства в Києві відбувся «Фестиваль барокової поезії: від Зиморовича до Сковороди», який зібрав літературознавців, істориків, культурологів, філософів, музикантів, акторів і дослідників української культури доби бароко. У межах фестивалю, організованого за ініціативи Українського інституту книги, відбулися дискусії, присвячені мало відомим для широкого загалу сторінкам української літературної спадщини XVII–XVIII століть. Зокрема, учасники обговорили поезію ректорів Києво-Могилянської академії, польськомовне та латиномовне надбання української літератури, гумористичну й еротичну поезію бароко, а також жіноче письменство того часу.
Програму заходу відкрила лекція літературознавиці Олени Рудої «Поети-ректори Києво-Могилянської академії», присвячена постатям учених і письменників, які формували інтелектуальне обличчя ранньомодерної України. Одразу після лекції відбулася дискусія про філософську поезію доби бароко та феномен Григорія Сковороди з участю філософа Тараса Лютого та літературознавців Назара Федорака й Олени Рудої.
Окремий блок фестивалю було присвячено взаємодії слова та музики. Музикознавиця Євгенія Ігнатенко розповіла про українські канти і про поетичну творчість у музичній культурі барокової доби. Дискусія «Чи можна польськомовних поетів українського походження вважати власне українськими поетами?», в якій узяли участь як експерти Тарас Лютий, Назар Федорак і літературознавиця Ольга Петренко-Цеунова, порушила питання культурної ідентичности і багатомовности української літературної традиції.
Серед інших тем, які запропонували відвідувачам фестивалю, – творчість Лазаря Барановича, панегірична иа геральдична лірика, а також гумористична і побутова поезія. Про останню в межах дискусії «Посполитська поезія і гумор. Климентій Зиновіїв та інші поети, які описували життя простого люду» говорили літературознавці Ростислав Семків, Галина Крук й історик Вадим Назаренко. Вони звернулися до спадщини авторів, які залишили яскраві свідчення повсякдення своєї епохи.
Науково-просвітницьку програму заходу завершили лекція Галини Крук про еротичну поезію доби бароко й розмова Олени Курганової, Мирослава Андрющенка і Ростислава Семківа про творчість Валерія Шевчука та його інтерпретації барокової спадщини.
Не менш насиченою була програма просто неба. Відвідувачі мали змогу навчитися танців XVII–XVIII століть на майстер-класах Студії старовинного танцю «Джойссанс» під музичний супровід скрипальки Марії Михайленко, побачити вертеп із бароковими інтермедіями в постановці Інесси Кужом і послухати Студентський ансамбль давньої музики. Завершив концертну програму виступ гурту старовинної музики під керівництвом Костянтина Чечені, а у виконанні Людмили Калити прозвучали українські канти – жанр духовно-світської пісні, що був невід’ємною частиною музичної культури бароко.
