Динаміка тексту літературного твору: зустріч із Борисом Євстигнеєвим

06.05.2026 | 13:39
4  травня 2026 року у рамках курсу “Динаміка тексту літературного твору” проф. Олени Галети відбулася зустріч студентів 4 курсу спеціалізації “літературна творчість” із автором книжки для дітей «Мявунжик Гвинтохвіст, або історії кота-науковця» Борисом Євстигнеєвим. Модераторка Мар’яна Рудько розпочала із запитання про особливості цього видання, яка з’явилася друком буквально напередодні. Автор розповів про народження ідеї і перші спроби писати, які відбулися ще у дитячому віці, – про народження сюжетів, які здебільшого збереглися в остаточному тексті, а також про подальше вдосконалення викладу, аж до моменту співпраці з видавцем. Одразу ж постали питання про переваги й обмеження зображення людського світу в образах тварин, про особливості очікування від жанру казки, про змалювання й зображення персонажів, про їхній розвиток і зміну у процесі розгортання сюжету. Зокрема, йшлося про моральний вибір, цінності, пошуки виходу із проблемних ситуацій замість однозначного поділу на беззаперечно позитивних та негативних дійових осіб.
Головним викликом для себе як дорослого автора Борис Євстигнеєв визнав нездоланну дистанцію щодо дитячого бачення світу і поділився досвідом її долання – через спогади, почуті у дитинстві історії тощо. Крім того, автор розповів про окремі прийоми, які допомагають утримати увагу читачів: поділ розповіді на окремі завершені історії, зручні для послідовного читання з батьками; мовні ігри; використання рамкової розповіді з наскрізними персонажами; картинки-спойлери, здатні створювати й утримувати інтригу.
Модераторка розпитала гостя про підготовку книжки до друку й особливості початкового вибору між співпрацею з друкарнею і з видавництвом. Другий шлях, довший і складніший, а також затратніший, все ж має свої переваги. Гість розповів про співпрацю з редакторами і пошуки найпромовистішої назви, про принципи створення бренду і його зворотний вплив на текст, про мовну індивідуалізацію персонажів, про загрозу ретравматизації потенційних читачів у складних обставинах українського сьогодення, а також про візуалізацію образів розповіді.
У дискусії після розмови слухачі розпитували про відгуки редакторів та читачів тексту, які вплинули на його остаточний вигляд; про те, як дорослим авторам продовжувати роботу над текстами для дітей; про використання у творчості штучного інтелекту (у тексті та у процесі ілюстрування), про вплив інших творів у рамках жанру.