Лекція про триптих «Відьма Такіяша і скелет-привид» Утаґави Кунійоші (1797-1861)
16 травня 2025 року студентки-японістки 2 курсу Анастасія Роїк та Марія Матюшко разом зі старшою викладачкою Іриною Батюк мали нагоду приєднатися онлайн на цікаву лекцію, присвячену одному з найвідоміших японських друкованих триптихів — «Відьма Такіяша та скелет-привид» (『相馬の古内裏』) Утаґави Кунійоші 1843-1847 років, яку організував Інститут Сейнсбері з вивчення японського мистецтва та культури (Великобританія). Це дійсно оригінальна робота, яка представляє так звану «злу історію», творчо переосмислену та зосереджену на дивовижних елементах. Лекцію читала мистецтвознавця Полін Аюмі Ота, яка спеціалізується на надприродному в японському мистецтві. Вона є професором кафедри історії мистецтва Університету ДеПоу, штату Індіана (США).
Гігантський анімований скелет хоч і є центральною фігурою триптиха, проте, як нам нагадує напис, він не міг би існувати без магії принцеси Такіяші. Вона є історичною постаттю, дочкою Тайра-но Масакадо, який очолив невдале повстання проти імператора і відомий як один із трьох великих мстивих духів Японії. Лекторка підкреслила, що хоча демон-скелет домінує в композиції, важливо не забувати про саму принцесу Такіяшу — трагічну постать, переосмислену в епоху, яка починала визнавати як силу, так і безсилля жінок.
Історію життя Такіяші після смерті батька описав популярний письменник Санто Кьоден у творі «Повість про вірність Уто Ясутаки» 1806 року, яка й надихнула Кунійоші.
Кунійоші був відомий не тільки своїми картинами, де зображав героїчних принців-воїнів, але також створював пейзажі, портрети жінок, карикатури та, звичайно, надприродні образи. Цікаво, що точність зображення кісток скелета у Кунійоші виходить за рамки попередніх робіт, що свідчить про його доступ до новітніх анатомічних текстів, таких як «Оновлений атлас» 1826 року.
Загалом, лекція дала глибоке розуміння того, як японці середини XIX століття могли концептуалізувати принцесу Такіяшу та скелета-привида, якого вона викликала, зачіпаючи теми історії, фольклору, літератури та навіть прихованого політичного протесту.
Матеріал підготувала Анастасія Роїк