16 червня 2025 року відбувся науково-методологічний семінар кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Львівського національного університету імені Івана Франка із доповіддю аспірантки кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Львівського національного університету імені Івана Франка Ангеліни Столітньої.

У доповіді на тему “Тиша марґінесу: стара жінка як не-присутня в культурі” доповідачка представила напрацювання у межах  теоретичного розділу дисертації, присвяченої аналізові зображення жіночого старіння в українській прозі кінця ХХ – першої чверті ХХІ століття. Розпочавши з парадоксу невидимості, яка нерідко переростає у зображення страшного й відразливого, Ангеліна Столітня звернулася до проблеми присутності, тобто репрезентації жіночої старості через голос і тіло, формування суб’єктності у літературному тексті. Дослідниця проблематизувала саме поняття старості й запропонувала історичний огляд  конструювання відповідних уявлень, наголосивши на постійних тенденціях до омолодження, а також на соціо-культурній природі суспільних очікувань і моделей та їх ревізії з перспективи феміністичної геронтології. Зокрема, звернувшись до міркувань Сімони де Бовуар, доповідачка запропонувала розуміння старіння як особливого досвіду, який, однак, висловлюється й описується здебільшого із зовнішньої перспективи.

Спираючись на дослідження Сьюзен Зонтаґ, Ангеліна Столітня звернула увагу на культурні й соціальні відмінності  жіночого і чоловічого старіння та, відповідно, подвійної марґіналізації старої жінки. Дослідниця акцентувала на літературному повороті у геронтології, який відбувся у кінці ХХ століття, й на посиленні психоаналітичних тенденцій у дослідженнях – головно завдяки Кейтлін Вудворд, яка запропонувала оригінальне розуміння лаканівського поняття дзеркальної стадії стосовно старшого віку. Аспірантка зробила також власний огляд основних тенденцій у зображенні старої жінки як у західній, так і в українській літературній традиції, звернувши увагу на оригінальний образ баби / бабусі.

Під час обговорення доповіді йшлося про особливості зображення жіночої старості у мітологічних системах, про специфічно антропологічний досвід і статус дідуся / бабусі, який виникає у людській спільноті з появою онуків (на відміну від дітей) і, відповідно, про неоднозначність поняття “друге материнство”. У дискусії про специфіку українського літературного досвіду учасники семінару суттєво доповнили перелік творів, де з’являється образ старої жінки, а також обговорили принципи групування й типологізації відповідних образів. Психоаналітичний підхід було запропоновано доповнити феноменологічним, зокрема, для аналізу тілесності й репрезентації.