9 квітня 2025 року відбувся науково-методологічний семінар кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Львівського національного університету імені Івана Франка із доповіддю докторки  філологічних наук, професорки й завідувачки кафедри зарубіжної літератури та полоністики Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Галини Сабат на тему “Модель майбутнього в утопії й антиутопії: жанрове прогнозування”.

Доповідачка розпочала з історії жанру антиутопії в українській літературі, звернувши увагу на зв’язок цієї жанрової моделі з політично ситуацією і на розквіт антиутопійної творчості в Україні у 1990-х – 2000-х роках. Зокрема, йшлося про твори Галини Пагутяк, Василя Кожелянка, Тараса Антиповича, Олександра Ірванця, Юрія Винничука та Юрія Щербака. Серед найпомітніших рис їхніх романів – катастрофізм та апокаліптичність, що споріднює їх із творами світової класики – антиутопійними романами Джорджа Орвелла, Олдоса Гакслі, Станіслава Лема.

На розлогому матеріалі світової літератури професорка Галина Сабат продемонструвала неможливість остаточного розділення утопії й антиутопії, а також підтвердила цю тезу творами Івана Франка, у яких виразно відлунюють суспільні ідеї його часу. Дослідниця зазначила, що йдеться не про термінологічну невизначеність, а про складну природу науково-технічного прогресу й соціальної уяви, які у процесі їх практичного втілення  зчаста увиразнюють потенційні ризики і загрози. Література ж за таких обставин не так пророкує і прирікає, як прогнозує й застерігає.