Про VI секційне засідання міжнародної наукової конференції: “Філологічний феномен Петра Коструби…”

22 травня в авд. 309 відбулося VI секційне засідання міжнародної наукової конференції: “Філологічний феномен Петра Коструби: нове прочитання”.

Секційне засідання було присвячене осмисленню багатогранного наукового спадку братів Кострубів – Петра та Теофіля – у контексті історії українського літературознавства та перекладознавства. Учасники представили різноаспектні доповіді, що охоплювали філософсько-культурний, історико-літературний і текстологічний виміри діяльности цих дослідників.

🔹 Володимир Микитюк відкрив засідання доповіддю про інтелектуальний контекст творчости Теофіля Коструби, зосередившись на його рецепції неотомізму й персоналізму через призму студій Олександра Моха. Було підкреслено діалогічний характер наукового мислення Теофіля Коструби як спадкоємця і критика філософських ідей XX століття.

🔹 Юрій Горблянський акцентував увагу на постаті Петра Коструби як промоутера українського літературного процесу, охарактеризувавши його як “критика-посередника”, що формував читацьке сприйняття сучасної йому літератури.

🔹 Микола Легкий презентував малознану студію Петра Коструби, присвячену Іванові Франку. Особливу увагу доповідач звернув на суперечливу стилістичну характеристику Франка – «романтик чи реаліст?», що стало ключем до розуміння авторської інтерпретації постаті Каменяра.

🔹 Ореста Баса зосередила увагу на зусиллях Теофіля Коструби в популяризації творчости Ольги Кобилянської. У доповіді було виявлено як філологічну, так і культурну стратегію цього популяризаторства.

🔹 Богдана Криса у своїй доповіді зосередилася на особливостях інтерпретації «Слова про Ігорів похід» у науковому доробку Петра Коструби. Виступ акцентував увагу на ключових аспектах філологічного аналізу пам’ятки, зокрема на тому, як Коструба зчитує символіку, структурну композицію та ідейно-естетичну побудову давньоруського тексту.

🔹 Назар Федорак зосередився на перекладацькій праці Теофіля Коструби, зокрема його версії «Галицько-Волинського літопису». Доповідач охарактеризував специфіку роботи з середньовічним текстом і спроби модерного наукового коментування.

🔹 Ірина Романюк і Галина Тимошик завершили засідання доповіддю про переклад «Скитії» Геродота у контексті української традиції античної рецепції. Порівняльний аналіз версій Теофіля Коструби та Андрія Білецького дозволив виявити напрями розвитку перекладацької школи в Україні.

Секційне засідання засвідчило актуальність і наукову глибину спадщини братів Кострубів у різних площинах гуманітаристики. Учасники окреслили подальші напрями досліджень, зокрема в галузі текстології, філософської герменевтики та історії українського перекладу.