Минулого навчального семестру я мала нагоду проходити 5-місячне стажування за обміном у японському Канаґавському університеті м. Йокогама. Досвід, який здобула, став важливим етапом міжкультурного спілкування не тільки для мене, але й для сприйняття японцями України, адже мені випала нагода презентувати японським студентам та викладачам український історично-культурний простір. Впродовж усього перебування в країні, де сходить багряне сонце, я простежила велике зацікавлення японського народу українцями, японці активно відкривають для себе Україну та залучають до цього інших. У Канаґавському університеті, переважно в бібліотеці, представлено низку підручників з української мови та літератури, а у відомих брендових книгарнях – українські народні казки та фольклор.

Насиченість мого перебування можна порівняти тільки з випусками Дмитра Комарова про навколосвітні подорожі. За період навчання мені вдалося побачити галасливе та серйозне Токіо, колоритну та гонорову Осаку з її веселими та щирими мешканцями, традиційне Кіото, стару столицю самурайського ладу – Камакуру, а також ознайомитися зі суворим та холодним кліматом Хоккайдо , на якому мешкають приємні люди, менталітет яких схожий до нашого. Разом з тими чарівними опціями, які я для себе відкрила : цінні миті подорожей, можливість приміряти самурайські обладунки; Університет Канаґави організував цілу низку цікавих заходів, які змусили відчути себе дайвером, який глибоко занурюється в океан для досліджень та отримання власного досвіду. Це, насамперед, були заходи з одягання японського кімоно та юкати, приготування японських традиційних солодощів-ваґаші, і, звісно, Всеяпонський фестиваль зі збору рису та батату.

Завдяки міжкультурному стажуванню у мене була можливість розширити спілкування з японцями поза університетом чи гуртожитком. Я познайомилася з цікавими людьми, які можуть стати партнерами для майбутнього бізнесу і з якими є можливість розвитку та заснування чогось спільного.

Отже, мій досвід та досвід інших студентів, які перебувають за цією програмою обміну, є важливим чинником для формування майбутніх спеціалістів, які будуть долучені до подальшого зміцнення партнерства між Україною та Японією. Я щиро дякую японському представництву за надану можливість, Центру міжнародної співпраці Львівського університету, а також завдячую викладачам кафедри сходознавства за те, що навчали та спрямовували мене та інших студентів протягом усього навчального процесу.