Студенти кафедри сходознавства Марія Матюшко та Валентин Чорней разом зі старшою викладачкою Іриною Батюк доєдналися онлайн до Всеукраїнського табору японської мови та культури на базі кафедри суспільних комунікацій та регіональних студій (СКРС) ФМВПС Одеського національного університету імені І. І. Мечникова.

Серед доповідачів були викладачі цієї кафедри Давід Качахідзе та Ольга Велика, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Японії (2020-2024 рр.) Сергій Корсунський, запрошений гість Сергій Болдижар, а також студенти.

  У перший день табору Ольга Велика виступила з доповіддю на тему «Комунікативні стратегії японської мови в медійному дискурсі: політичні наративи», де навела приклади того, як обтічно та обережно подається інформація в японських ЗМІ, щоб не спровокувати серйозного суспільного резонансу. Тетяна Давіскіба розповіла про медіадискурс японських виборів у добу цифрових трансформацій, зосередивши увагу на образі першої жінки-прем’єр-міністерки Санае Такаічі та висвітлення її ролі в медіа, а також сприйнятті суспільством.

  На другий день організатор Всеукраїнського табору японської мови Давід Качахідзе доповідав на тему «Філософський сепаратизм: Генезис та унікальність японської думки», а студентка Поліна Беркович розповіла про феномен виразності японської музики. Запрошений гість Болдижар Сергій поділився досвідом вивчення японської та тим, як це допомагає йому на передовій.

  Третього дня відбулася зустріч з Данилом Мігдальським, засновником відділення японської мови в Одеському національному університеті імені І. І. Мечникова, який зараз працює позаштатним лектором японської мови Центру вивчення та практики японської мови Університету інформаційних технологій (Кіото, Японія), а також Центру глобальної освіти та вивчення японської мови Університету Дошішя (Кіото, Японія). Він розповів про досвід викладання в цих університетах, про відмінність студентської аудиторії та їхнє ставлення до оцінок, і загалом про життя в Японії. Після цього Діана Сурсу виступила з темою «Лінгвістичний націоналізм у Японії: “унікальність” японської мови як ідеологія», а далі провели Speaking Club за участі японського гостя, який певний час проживав в Україні.

  На завершення табору заслухали доповідь Сергія Корсунського, в якій він розповів, наскільки чуйно японці віднеслися до нас з перших днів російського вторгнення. Люди приносили квіти до посольства, речі, жертвували фінанси, хто скільки міг. Іноді рахунок йшов на мільйони, вже не кажучи про величезну підтримку України урядом Японії. Посольство України в Японії докладало чимало зусиль та проводило сотні заходів, щоб донести правду про російсько-українську війну. Все це і більше знайшло своє відображення у книзі пана Сергія «Японія: сто мільйонів аріґато».

  Ми вдячні пану Давіду Качахідзе за чудову можливість для наших студентів взяти участь у Всеукраїнському таборі японської мови та культури. Радіємо, що відновлюється гарна традиція, яка була ще в доковідний час. Попри вимкнення світла та тривоги, організаторам вдалося чудово провести всі заходи й зацікавити студентів ще більшим вивченням Японії.