Викладачі філологічного факультету – серед випускників курсу «Великі мовні моделі для лінгвістів» (Університет ім. Фрідріха Шиллера, Єна, Німеччина)
У червні 2025 року завершився інтенсивний навчальний курс для науково-педагогічних працівників «Великі мовні моделі для лінгвістів», організований Університетом імені Фрідріха Шиллера (Єна, Німеччина) у межах програми DAAD Ukraine Digital: Ensuring Academic Success in Times of Crisis (2024–2025).
Учасницями цього проєкту стали чотири викладачки філологічного факультету ЛНУ ім. І. Франка:
- Соломія Бук, проф. катедри загального мовознавства
- Ольга Максимів доц., зав. катедри сходознавства ім. проф. Я. Дашкевича
- Олександра Антонів, ст. викл. катедри українського прикладного мовознавства
- Оксана Щупаківська ст. викл. катедри сходознавства ім. проф. Я. Дашкевича
Курс розробила Наталія Чейлитко, канд. філол. наук, постдокторантка та дослідниця у сфері комп’ютерної лінгвістики. Він дав учасникам не лише ґрунтовне розуміння технологічних основ генеративного ШІ, а й практичні інструменти для застосування його у власних наукових лінгвістичних дослідженнях і викладанні. Зокрема, було детально розглянуто можливості ефективного використання великих мовних моделей (ВММ) для аналізу мовних даних, викладання, дослідження семантичних змін, граматичної варіантності, цифрової текстології, перекладознавства тощо. Особливу увагу приділено оволодінню техніками prompt engineering та створенню навчальних матеріалів за допомогою ВММ.
Навчання відбувалося у гнучкому форматі: онлайн-лекції й практикуми поєднувалися з консультаціями та самостійною роботою. Загальний обсяг курсу становив 4 ECTS-кредити (32 академічні години лекцій, 32 години практики, 56 годин самостійного навчання). Завершальним етапом став захист індивідуальних наукових проєктів, який продемонстрував уміння слухачів застосовувати ВММ для вирішення прикладних та дослідницьких завдань:
Наукове дослідження Соломії Бук, проф. катедри загального мовознавства д-ра. філол. н., стосувалося лексичної основи української мови, яку розглянуто крізь призму великих мовних моделей, легкої мови та її лінгводидактичного потенціалу. У презентації доповідачка обґрунтувала особливості застосування Scholar-GPT у лінгвістиці, виявила знання ШІ про нормативні документи, які регулюють визначення рівнів володіння українською як іноземною (зокрема, Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти), їхнє підґрунтя, а також наукові принципи визначення та сертифікації лексико-граматичних мінімумів для рівнів А1-С2. Результати презентації мають великий потенціал застосування у викладанні української мови як іноземної, визначенні базового словника української мови (зокрема, для офіційних стандартів державної мови), а також у прикладному цифровому мовознавстві загалом.
Проєкт Ольги Максимів, доц., зав. катедри сходознавства ім. проф. Я. Дашкевича, стосувався використання ВММ для укладання частотних словників і зіставлення їхніх даних. Було проведено експеримент для завершення лематизації частотного словника газетної лексики перської мови через брак доступу до повних конкордансів, на яких укладали словник. Переведено дані частотного словника перської мови видавництва Routledge у зіставлюваний формат. Здійснено перший етап опрацювання корпусного матеріалу української мови із використанням ВММ і подальшим проведенням у середовищі програмування необхідних операцій, щоб укласти частотний словник української мови. Зроблено висновок, що ВММ виконують набагато краще технічні завдання, аніж ті, які вимагають специфічних філологічних знань, хоча є прекрасними співрозмовниками науковця. Для роботи філолога з ВММ потрібен контроль на кожному етапі, не можна ставити велике за обсягом завдання і сподіватися, що воно буде вирішене коректно.
Олександра Антонів, ст. викл. катедри українського прикладного мовознавства, на завершальному проєкті поділилася спостереженнями над роботою з фразеологічним матеріалом української мови в іншомовній аудиторії. Крім лінгводидактичних підходів до відбору стійких мовних одиниць для роботи з іноземними студентами, колега запропонувала різні типи завдань, які може створювати викладач української мови як іноземної, залучаючи ВММ: ChatGPT, Gemini, ElevenLabs. Особливо цінним такий матеріал може бути на заняттях зі студентами ОП «Українська мова і література. Українська мова як іноземна», щоб навчити критично мислити, показати переваги і недоліки використання штучного інтелекту під час укладання завдань, звернути увагу на «галюцинації» ВММ, сприяти розвитку й удосконаленню цифрової грамотності майбутніх викладачів.
У межах підсумкового проєкту Оксана Щупаківська, ст. викл. катедри сходознавства ім. проф. Я. Дашкевича, дослідила можливості ВММ у виявленні власних назв в україно- та арабомовних текстах, їх інтерпретації як прецедентних імен – культурних кодів, носіїв стереотипів, символів та асоціативно-конотативних значень. Результати поетапного тестування можливостей моделі (від генерації гіпотетичних списків прецедентних імен до семантичної класифікації їхніх значень, виявлення конотацій та культурних паралелей) і корпусного аналізу понад 6000 контекстів, отриманих із корпусів Sketch Engine, підтвердили доцільність гібридного підходу – поєднання автоматизації з експертною інтерпретацією. Окрім технічної аналітики, проєкт Оксани Щупаківської мав міжкультурний вимір: зіставлено особливості функціювання тих самих прецедентних імен в українському та арабському мовному просторі. Це дало змогу окреслити як спільні культурні коди, так й унікальні національні семантичні поля. Проведене дослідження має беззаперечну практичну цінність і продемонструвало важливість відкритості лінгвістів до інноваційних цифрових підходів для створення лінгвістичних інструментів на основі ШІ.
Участь наших колег у міжнародній програмі Ukraine Digital: Ensuring Academic Success in Times of Crisis стала вагомим кроком до підвищення цифрової та дослідницької компетентності українських філологів в умовах війни та ще одним прикладом плідної співпраці між Україною і Німеччиною в академічній сфері.
Здобуті знання вже невдовзі будуть інтегровані у викладання мовознавчих дисциплін, створення нових навчальних курсів із цифрової філології та впровадження генеративного ШІ в освітній процес, що забезпечить студентам доступ до передових технологій аналізу та інтерпретації мовних даних.
Щиро вітаємо колег із завершенням курсу та бажаємо успіхів у впровадженні отриманих знань у подальшій науковій і педагогічній діяльності!