Щоденник належить до найінтимніших жанрів документальної літератури. Саме у щоденникових записах автори діляться найсокровеннішим, залишаються найбільш відвертими та щирими, не приховують суб’єктивних вражень та оцінок, показують своє істинне обличчя. У діаріуші письменник провадить нелукаву бесіду з самим собою, занотовує враження за день, розмірковує над важливими питаннями, з якими не має з ким звіритися, повертається у минуле і зазирає у майбутнє, через його посередництво виразніше проживає теперішнє. Щоденник не завжди вияв духовної самотності автора, іноді це органічна потреба зберегти поваб моменту, впіймати його у сіті слова. Цей жанр документальної літератури займає важливе місце у спадщині українських письменників. Вже у доробку Тараса Шевченка у всій повноті виявляється «сила» щоденникових записів. Характеризуючи Шевченків «Дневник», Сергій Єфремов влучно зауважив «Все життя поетове… з усією його дрібненькою буденщиною і важливими подіями, з згадками про минуле і мріями про майбутнє, з творчими поривами і хвилинами розпачу та занепаду, з цілою галереєю живих образів, портретів, з скарбницею думок і гидотністю середовища – встає перед нами у цих записках – день по дневі…». Не менш цінними є щоденники Ольги Кобилянської, Степана Васильченка, Володимира Винниченка, Аркадія Любченка, Олександра Довженка, Романа Іваничука та ін., в яких рельєфно постає неповторна індивідуальність автора. Отож у межах курсу запропоновано розбір (з особливим акцентом на з’ясуванні «таємних кодів») щоденників видатних українських письменників, зорієнтований на вивчення їх евристичного потенціалу, різних вимірів осягнення непересічної талановитої особистості.

“За сімома печатями”: щоденники українських письменників”

Викладач: проф. Святослав Пилипчук

5 семестр