Українська народна казка: ad fontes

Марина ДЕМЕДЮК, кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник, Відділ фольклористики, Інститут народознавства НАН України, Надія ЧІГУР, магістрантка фольклористики, Кафедра української фольклористики імені академіка Філарета Колесси, Львівський національний університет імені Івана Франка
Дата проведення: 05.04.2017 о 16:00 год. в Кафедра української фольклористики імені академіка Філарета Колесси. Львівський національний університет імені Івана Франка. вул. Університетська, 1, ауд. 345 (Головний корпус Університету)

Марина ДЕМЕДЮК

кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник відділу фольклористики Інституту народознавства НАН України

 

Герой-богатир української казки: трансформація ідеалу народного лицаря

Жоден фольклорний жанр не може існувати без певної сукупності образів, що становлять цілісну та певним чином замкнену ієрархічну систему. Характери та призначення героїв диференціюються залежно від змістово-тематичної та функціональної природи жанру. У народній казці персонаж займає центральне місце, стає рушієм сюжетної дії. Його особливістю є типізованість. Індивідуалізація наявна на рівні окремих деталей, які не впливають на сприйняття героя.

Герой-богатир української народної казки різниться з огляду на сам стиль оповіді. Невід’ємною рисою українського богатиря стає поєднання епічних та гумористичних характеристик при описі персонажа. У характері, вчинках та навіть зовнішності героя простежуються риси українського козака – оборонця слабких та скривджених. На приналежність доброворця до козацького стану вказує і звертання до нього інших персонажів: «Здоров, козаче». Серед типових характерів богатирів виокремлюються насамперед чудесно народжені герої (Сученко, Медведюк, Покотигорошко, Бух Копитович) та богатирі, сила яких – природне явище (Кирило Кожум’яка, безногий та безрукий богатир, Попович Ясат). Якщо говорити про другу групу персонажів, то їх наявність можна пояснити вірою українців у можливість існування людей з надзвичайною силою, що втілилася у сюжетах історичних переказів про богатирів (Михайлик, Сірко, Довбуш). З національною специфікою стикаємося уже в іменах героїв, що репрезентують риси української антропонімії: здрібніло-пестлива форма (Котигорошко, Покотигорошокк), варіанти прізвищ із суфіксом –ук (Медведюка), -енк (Сученко) та –евич (Сукевич). Багатьом сюжетам української чарівної казки властивий мотив метаморфози головного героя, що доводить єдність богатирської сили та мудрості персонажа. Герой української чарівної казки нерідко поєднує у собі риси добротворців-помічників. Так, мотив випробування сили Котигорошка тотожний діям казкових велетнів: з’їдає отару овець, стадо волів, віз хлібів.

Таким чином, богатир-добротворець презентує еталон воїна, що сформувався в українській світоглядній системі: фізично сильний персонаж, із здатністю до надприродних дій – характерництва. У ньому вдало поєдналися два типи носіїв національного характеру: козацький з властивими йому лицарською звитягою і стійкістю характеру та селянський з господарністю, любов’ю до землі та кмітливістю.


Надія ЧІГУР

магістрантка фольклористики, Кафедра української фольклористики імені академіка Філарета Колесси, Львівський національний університет імені Івана Франка

Мотиви-формули української народної казки


У семінарі взяли участь: Марина Демедюк, Надія Пастух, Ольга Харчишин, Оксана Кузьменко, Марія Папіш, Михайло Чорнопиский, Василь Івашків, Андрій Вовчак, Ігор Гунчик, Надія Чігур, Соломія Мазур, Марія Луцюк, Орися Голубець, Лілія Виницька.