• Літературна компаративістика
• Перекладознавство

• Історія світової літератури (славісти)
• Історія світової літератури (україністи)
• Історія світової літератури в середній школі
• Перечитування української класики (со)
• Перечитування української класики (україністи+слов'яни)
• Тарас Шевченко і світова література
• Творче письмо
• Теорія і практика художнього перекладу

Вибрана бібліографія

Книжкові видання:

Шіллер, Ф. Духовидець: Зі спогадів графа фон О**: Роман / Фрідріх Шіллер; Перекл. з нім. Тарас Лучук. Львів: Астролябія, 2021. 192 с.

Катулл. Повне зібрання творів: Байдики, поеми, елегії та епіграми / Ґай Валерій Катулл; Упоряд., перекл. з латини, передмова і коментарі Тараса Лучука. Львів: Астролябія, 2021. 432 с.

Перші поетеси: Кодекс давньогрецької жіночої поезії / Упоряд., перекл. з давньогр., передмова і коментарі Тараса Лучука. Львів: Астролябія, 2019. 448 с.

Сапфо: збірник. Львів: Літопис, 2005. 320 с. (Соло триває… Нові голоси, № 2: Тарас Лучук, Catullus versus Sappho: Переклад поза контекстом ґендерної лінґвістики: Лекція 2003 на пошану Соломії Павличко).

Чужомовне письменство на сторінках західноукраїнської періодики (1914–1939): Бібліогр. покажчик / За заг. ред. Ольги Лучук і Тараса Лучука. Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2003. 194 с. (Українська біобібліографія. Нова серія; Ч. 13).

Лучук, Т. Щодня крім сьогодні: Вірші й переклади / Тарас Лучук; Передмова Богдана Рубчака. Львів: Вид-во НУ «Львівська політехніка», 2002. 228 с.

Наукові статті:

Лучук, Т. Поет-неотерик і поет-неокласик: Причинки до теми «Микола Зеров — перекладач Катулла» / Тарас Лучук // Вісник Київського університету. Іноземна філологія. 2021. Вип. 1 (53). С. 48–65.

Рагойша, В.; Лучук, Т. Ще одна сторінка давнього літопису дружби: Листи Уладзіміра Караткевіча до Володимира Лучука / В’ячеслав Рагойша; Тарас Лучук // Українське літературознавство. Львів, 2020. Вип. 85. С. 1–15. URL: http://publications.lnu.edu.ua/collections/index.php/ukrliterary/article/view/3159/3405 (25.10.2020).

Лучук, Т. Український літературний андеґраунд 1980-х років / Taras Luchuk // Матеріали наукового семінару «Культура східних слов’ян». Tokyo: Tokyo University of Foreign Studies, 2019. С. 16–22 (японською мовою).

Лучук, Т. Остап Луцький — перекладач давньогрецької поезії / Тарас Лучук // Муза і чин Остапа Луцького / Упоряд. Василь Деревінський та ін. Київ: Смолоскип, 2016. С. 649–706.

Лучук, Т. «Антициклон» Назара Гончара та його старохристиянські паралелі / Тарас Лучук // Парадигма. Львів, 2014. Вип. 8. С. 297–314.

Лучук, Т. Ранньовізантійський постмодернізм: «Гомерокентрон» Евдокії Авґусти / Тарас Лучук // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Львів, 2014. Вип. 60, част. 2. С. 17–37.

Лучук, Т. Непомічений перекладач Сапфо: Михайло Соневицький / Тарас Лучук // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Острог, 2013. Вип. 21. С. 46–54.

Лучук, Т. Поетичні графіті на статуї Аменготепа ІІІ / Тарас Лучук // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Львів, 2012. Вип. 21. С. 511–524.

Переклади:

Марціал. Подаруночки: («Епіграми», книга XIV) / Перекл. з латини Тарас Лучук // Марціал. Епіграми / Марк Валерій Марціал. Львів: Апріорі, 2020. С. 96–99.

Алкай. Вибрані фраґменти / Перекл. з давньогр. Тарас Лучук // Алкай. Пісні застольні і повстанські / Алкей (sic!). Львів: Піраміда, 2013. С. 114–119 (текст), 149–150 (коментар).

Сапфо. Вибрані пісні та фраґменти / Перекл. з давньогр. Тарас Лучук // Сапфо. Пісні з Лесбосу / Сапфо. Львів: Піраміда, 2012. С. 115–120.

Літературознавець, перекладач, поет. Теоретик літературного ар’єрґарду. Народився у Львові. Закінчив факультет іноземних мов Львівського університету ім. Івана Франка за спеціальністю «класична філологія» (1985) та аспірантуру Інституту літератури ім. Тараса Шевченка за спеціальністю «німецька література» (1989). Захистив дисертацію на тему: «Східноєвропейські корені творчості Йоганнеса Бобровського». Кандидат філологічних наук. 1990–2006 — науковий працівник відділу української літератури Інституту українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН України. 1994–2006 — доцент Львівської Богословської Академії (з 2002 — Український католицький університет), 2003–2006 — завідувач кафедри класичних мов УКУ. Від 2002 дотепер — доцент кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Львівського національного університету ім. Івана Франка. Стипендіат Програми академічних обмінів ім. Фулбрайта (2006) та Австрійської служби академічних обмінів (2016). Член Наукового товариства ім. Шевченка (з 1990) та Українського центру Міжнародного ПЕН (з 2019). Учасник міжнародних наукових конференцій і літературних фестивалів. Опублікував понад 100 наукових статей з ґерманістики, сорабістики, класичної філології, україністики та літературної компаративістики. Перекладає з давньогрецької, латини і німецької. У перекладацькому доробку — діалоги Платона і трактати Арістотеля, «Записки про Ґалльську війну» Ґая Юлія Цезаря та «Елегії» Сульпіції, «Духовидець» Фрідріха Шіллера і «Сарматська мозаїка» Йоганнеса Бобровського. Написав спогади про Соломію Павличко та Юрія Шевельова. Автор збірки віршів і поетичних перекладів «Щодня крім сьогодні» (2002). Упорядкував і переклав кодекс давньогрецької жіночої поезії «Перші поетеси» (2019) і «Повне зібрання творів» римського поета-неотерика Ґая Валерія Катулла. Лауреат Літературної премії імені Романа Гамади (2020), Львівської обласної премії імені Михайла Возняка (2020), Премії КМУ імені Максима Рильського (2021)

• Учасник програми Європейського Союзу «Креативна Європа» (реалізується за підтримки Європейської Комісії)

• Історія світової літератури
• Тарас Шевченко і світова література
• Перечитування української класики
• Творче письмо
• Теорія і практика художнього перекладу

• Літературна премія імені Романа Гамади (2020)
• Львівська обласна премія імені Михайла Возняка (2020)
• Премія КМУ імені Максима Рильського (2021)

Сторінка розкладу викладачів не знайдена!