Напрями досліджень

1) «Сучасні тенденції розвитку фольклористики: традиції та новаторство». Науковий керівник – д-р філол. наук, проф. Івашків В.М.; 0122U200596. Термін виконання – 2022-2024 рр.

Всебічно розглянуто праці М.Яценка про видатного українського фольклориста В.Гнатюка Схарактеризовано особливості комплексного підходу В.Гнатюка до «збирацької» роботи, його особливий принцип структурування матеріалу, славістичні інтереси й зв’язки, а також представлено його як талановитого літературного критика, розкрито внесок цього вченого у розвиток українського народознавства. Досліджено національну специфіку творчости Лесі Українки на етноестетичному рівні. Проаналізовано поетичну звукоструктуру народнопісенних текстів, з’ясовано етноестетичні особливості образної системи українського пісенного фольклору. Продовжено дослідження національного сприйняття світу природи через багатство символіки. Вивчено рослинний символ очерету, який характерний для замовлянь кількох функціональних різновидів: від переляку, від вроків, від рожі, рідше – від дитячих недуг. Продовжено дослідження концептів сучасної теоретичної фольклористики, інноваційних форм усної словесності, поетики традиційного і сучасного фольклору, сучасних тенденцій розвитку фольклору, функціонування фольклорної і традиційної культури у середовищі соціокультурних груп, передусім – українських спільнот в Італії. Здійснено роботу над вивченням спадщини академіка Ф.Колесси, зокрема його педагогічного доробку. Підготовлено та опубліковано два частину курсу лекцій з українського фольклору та фольклористики, який академік викладав для студентів Львівського університету у 1939 – 1941 рр. Осмислено вплив усної словесності на творчість українських письменників. Крізь призму творчості І.Франка засвідчено глибину проникнення фольклорних елементів у індивідуальних художній світ майстрів слова. Взято до уваги також досвід М.Устияновича, М.Рошкевич та В.Стефаника. Підготовано до друку частину рукопису Ф.Колесси «Заговори як джерело обрядової поезії». Опрацьовано частину рукопису Ф.Колесси «Початок народної поезії: ранні стадії її розвитку в докласовому суспільстві». Розглянуто тексти українських духовних пісень, у яких проявилося народне сприйняття, розуміння й переживання гріха, каяття, покути. Студіювання наукової спадщини М.Возняка дало можливість зробити певні узагальнення щодо поглядів ученого на релігійний репертуар кобзарів і лірників. У контексті студій над духовною піснею вивчено опубліковані джерела Сковородіани, починаючи від найдавніших і закінчуючи сучасними. Проаналізовано питання вивчення повстанської пісні в сучасний період, термінологію та критерії жанрового розподілу. Науковий аналіз текстів про голодомор дав змогу простежити роль вербальних і невербальних засобів у наративах, зокрема акустичних образів та інтонаційного мовлення, які є важливими для розкриття й розуміння тексту. Класифіковано та описано не лише наукові, а й дотичні до них джерела вивчення української народноінструментальної ансамблевої традиції. Проаналізовано фольклорні записи М.Бучинського, зокрема оповіді переміщених осіб про війну. Простежено тему фольклорних образів і мотивів у творчості Мирослава Дочинця.

Захищено кандидатських дисертацій – 1 (Левчук О.І. Образ коня в системі зооморфної символіки українського фольклору»).

Опубліковано навчальних посібників – 1 (Колесса Філярет. Університетські виклади про український фольклор і фольклористику: у 13 зошитах. Зошити VІІІ–ІХ: Групи, зв’язані з народним календарем і господарськими сезонами / Упорядкування, підготування тексту, вступні зауваги, коментарі Ірини Довгалюк. Львів: СПОЛОМ, 2022. 144 с.); розділів у колективних монографіях – 4; інших видань – 1 (Левчук О.І. Образ коня в системі зооморфної симоліки українського фольклору. Автореферат дисертації на здоб… канд. філол. наук зі спеціальності 10.01.07. Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2021. 20 с.); статей – 32, тез доповідей на конференціях – 4.

2) «Синхронія та діахронія лексико-граматичної системи української мови». Науковий керівник – доктор філол.наук, проф. Купчинська З.О.; № 0122U200530. Термін виконання: 2022-2024 рр.

Розглянуто комплекс питань, що стосуються лексико-граматичної структури української мови як вияву динаміки її норм. Виявлено і проаналізовано зміни, що відбулися в структурі української мови на фонетичному, лексичному, морфологічному і синтаксичному рівнях. Опрацьовано чимало проблем різних галузей лінгвістики, зокрема у сфері морфології проаналізовано синкретизм у площині функціональної омонімії з позицій синхронної перехідності на прикладі транспозиційних явищ лексико-граматичних класів. У царині морфонології простежено зміни, які відбуваються у фонологічній та морфонологічній системі української мови, з’ясовано чинники, які активізуються у ХХІ ст. Показано, що реформа правопису, забезпечення державної  підтримки функціювання української  мови в усіх  сферах суспільного життя дасть змогу розширити і зміцнити середовище, у якому вільно розвиватиметься українська мова. У сфері дериватології проведено аналіз словотвірної продуктивности морфологічних форм іменних частин мови в діахронії і синхронії. А в термінознавстві проаналізовано словотвірну будову двох типів фізичних термінів. З’ясовано дериваційну семантику обох різновидів названих найменувань – носіїв процесових і опредметнених ознак. Проаналізовано діалектологічні дослідження на кафедрі української мови у ХХ столітті, визначено роль провідних науковців кафедри у розвитку теоретичних і практичних проблем української діалектології. Розглянуто навчально-просвітницьку діяльність о. Івана Жуківського. Відбувається опрацювання, систематизація, оцифрування та аналіз наукової спадщини катедри 20 ст., зокрема праць, що стосуються синтаксичної тематики. У царині ономастики продовжується робота над антропоніміконом  України ХVII ст. У результаті розвідок було встановлено особливливості антропонімії, що виділена з турецької пам’ятки «Дефтер Муфассал 1681 року». Здійснено лексико-семантичний аналіз твірних баз мікротопонімів Самбірського циркулу та особливостей процесу мікротопонімотворення на зламі XVIII-ХІХ ст. Описано пропріативи, утворені суфіксальним способом, проаналізовано мікротопонімну лексику з погляду її презентації на інтерактивних мапах та в культурному обширі. Зосереджено також увагу на причинах, способах та засобах формування псевдонімів УПА. Розглянуто ойконіми на -івк-а Львівської, Івано-Франківської, Волинської та Тернопільської областей, твірними основами яких є імена-композити. Досліджено літературно-художню зоонімію творів для дітей та юнацтва, з’ясовано мотиви та структурно-семантичні особливості зоономінацій. Проаналізовано фонетичні, словотвірні, лексичні, морфологічні та синтаксичні ресурси літературно-художніх орнітонімів та феліонімів. У царині етнолінгвістики проведено комплексне і цілісне дослідження образу коня в системі зооморфної символіки українського фольклору. А у сфері лінгвостилістики запропоновано інтертектуальне прочитання дилоґії сучасного українського белетриста Юрія Винничука “Аптекар” (2015) та “Сестри крові” (2018) в контексті гіперреалістичної стилізації викладу.

Опубліковано інших видань – 1 (Збірник наукових праць на пошану професора Теодозія Михайловича Возного. Львів: Растр-7, 2022. 600 с.); статей – 29.

3) «Актуальні проблеми сучасного сходознавства». Науковий керівник – канд. філол. наук, доц. Стельмах М.Ю. № 0121U114469. Термін виконання – 2022-2024 рр.

Проведено дослідження окремих стилів японської мови, проаналізувано окремі переклади японської літератури українською мовою, досліджено основні мотиви творчості Юкіо Місіми, функції каке-котоба та функції кіґо у жанрах малих форм японської поезії. Також продовжено опрацювання методики викладання японської та корейської (як другої східної) мов із залученням сучасних технологій. Особливу увагу приділено дослідженню матеріалів для вдосконалення комунікативних навичок студентів, опрацьовано питання стосунків особистості та соціуму у творчості Харукі Муракамі, зокрема у його романі «Безбарвний Тадзакі Цкуру та роки його прощі». Крім цього, зроблено огляд сучасних японознавчих досліджень, які вийшли друком в Україні, закордоном та в Японії зокрема. Досліджено окремі аспекти китайської та перської мов, зокрема дискусійні проблеми походження далекосхідного буддизму, міжрелігійні стосунки у країнах Далекого Сходу в історичній ретроспективі. Значну увагу було приділено вивченню лінгвістичних особливостей «Шах-наме», підготовано статтю про львівське сходознавство в іранський журнал, а також досліджено методики викладання перської мови як другої східної для студентів-сходознавців, зокрема відмінності методики викладання перської мови для студентів, які вивчають мови Далекого і Близького Сходу (арабська, китайська). Крім цього, викладач катедри, асистент Вишневська Н.З. продовжує перекладацьку та дослідницьку роботу з проф. М.Ільницьким над текстом поеми Фірдоусі “Шах-наме”. Опублікувано четверту частину українського перекладу з коментарями, йде підготовка п’ятої книги. Проведено зіставний аналіз арабської мови, підготовано арабську статтю до друку. Продовено дослідження лексико-граматичної системи арабської мови, розроблено “Матеріали для самостійної роботи з арабської літератури”. Важливе місце посіло також вивчення тюркомовних рукописів східного походження в архівах та зібраннях рукописів України, а також, робота над складанням програми з дисципліни «Актуальні проблеми перекладу».

Опубліковано статей – 8, тез доповідей на конференціях – 2.

4) «Різномовні тексти та дискурси в соціо-комунікативних, когнітивних і лінгвостатистичних вимірах». Науковий керівник – д-р філол. наук, проф. Бацевич Ф.С. № 0122U200616. Термін виконання 2022-2024 рр.

Продовжено роботу над проблемами різних галузей лінгвістики, зокрема досліджено загальнотеоретичні проблеми організації текстових структур, а також проблематику так званої «неприродної» наратології, аналізуючи художні тексти абсурдистського змісту, створені неантропним наратором, у змінених станах свідомості. Всебічно проаналізовано лінгвонаративні особливості прози І.Франка. Також предметом аналізу стали семіотичні, перекладознавчі та контрастивні аспекти дослідження рекламного дискурсу. Проаналізовано сучасний стан досліджень у галузі лінгвістичного рекламознавства. Увагу було зосереджено і на стратегічному підході як особливому типі опису художнього дискурсу (тексту), що передбачає опрацювання відповідних методів і методик аналізу й виформування базової моделі такого опису. З метою вирішення поставленого завдання було розглянуто оцінні стратегії і тактики антропоцентрів (на матеріалі творів І. Франка) та прагматику перцептивної складової у породженні «ймовірного світу» авторського художнього дискурсу (тексту) (на матеріалі творів М. Коцюбинського). Було досліджено тексти академічного дискурсу, в яких репрезентована комунікативна категорія толерантності. Проаналізовано лінгвокультурні, прагматичні, мовні особливості експлікації комунікативної категорії толерантності в академічному дискурсі. Увага дослідників була спрямована і на когнітивно-прагматичний аспект дослідження ключових концептів культури у християнському релігійному дискурсі. Досліджено поетичні тексти тексти Л. Українки, а також підручник В.В.Кочєткова. Прийшли до висновку, що в Росії впродовж 20 останніх років готували молоду еліту країни до думки, що не треба діалогу, перемовин, компромісів у світовій політиці. У росіян свій національний шля, а звичаєве право та війна є шляхом вирішення усіх проблем. Здіснено лінгвостатистичне дослідження словника і тексту роману І.Франка «Петрії й Довбущуки». Визначено найбільш виразні параметри цього тексту у зіставленні з іншими творами великої прози цього письменника. Ними виявилися: морфологічні характеристики індекс епітетизації та дієслівних означень, а також текстологічні – індекс діалогічності. Вперше обчислено багатство словника на прикладі електронного корпусу текстів великої прози І.Франка. Багатство словника зіставлено з аналогічним показником частотного словника сучасної української художньої прози (укладеного на матеріалі 24 творів 22 різних письменників). Виявлено передбачувано нижчий показник багатства словника у корпусі великої прози І.Франка. Аналіз показав, що індекс різноманітності залежить не тільки від обсягу тексту, а й від інших параметрів, як-от редакція твору, пряме чи авторське мовлення.

Опубліковано монографій – 1 (Бацевич Флорій. Лінгвонаративні аспекти розповідей очевидців про Голодомор в Україн 1932-1933 років: монографія / Флорій Бацевич. Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2022. 144 с.); підручників – 0,5 (Бацевич Флорій. Лінгвістика тексту / Флорій Бацевич, Ірина Кочан. Видання 2-ге, доповн. та доопр. Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2022. 326 с.); навчальних посібників – 1 (Ясіновська Оксана. Наукова робота студентів-лінгвістів: навчально-методичний посібник. Вид. 2-ге, виправлене і доповнене. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2022. 356 с.); статей – 7; тез доповідей на конференціях – 2.

5) «Мова в суспільстві: семантика, синтактика, прагматика». Науковий керівник – д-р філолог. наук, проф. Мацюк Г.П. № 0122U201317. Термін виконання: 01.01.2022 – 31.12.2024.

Досліджено модель мовної ситуації з ознакою «депортація носіїв мови» як фрагмент із соціальної історії української мови (меншинного коду) під час І Світової війни на території Холмщини і Підляшшя (1915), фрагменти соціальної історії української мови як меншинного коду і воєнне повсякдення, взаємодію мова-війна в історичній соціолінгвістиці та лінгвістиці повсякденності. Вивчено геополітичні впливи на мовні контакти представників української меншини в Королівстві Польському (1815-1912), мовні ситуації на етнічно українських землях у складі інших держав. Праналізовано суспільні функції української мови в роки Другої світової війни (Генеральна губернія, 1939-1945), взаємодію мова-Церква і культура пам’яті. Досліджено тематичну групу «Імена нових святих УГКЦ» і творення похідних найменувань як маркерів культури пам’яті сучасного суспільства, українську мову як меншинний код в історичній соціолінгвістиці. Вивчено реалізацію функцій в церковно-релігійному житті ІІ Речі Посполитої (1918-1939), взаємодію мова-геополітика. Досліджено зміни комунікативних практик православних українців Холмщини і Підляшшя (1815-1947) під впливом 6-ти геополітичних впливів. Осмислено взаємодію мова-Церква в соціолінгвістиці та семіотиці. Проаналізовано імена нових святих УГКЦ як соціокультурний код. З’ясовано інституційний мовний менеджмент. Досліджено законодавчу підтримку функцій української мови як державної в роки російсько-української війни (2014-2022).

Опубліковано розділів у колективних монографіях – 1.

6) «Українська материкова та діаспорна література: тексти і контексти». Науковий керівник – д.ф.н., проф. Гнатюк М.І. № держреєстрації 0121U110149. Термін виконання – 01.2021 – 12.2023.

Проаналізовано творчу спадщину еміграційного об’єднання «Слово», явище літературного білінгвізму української літератури та процеси зближення діаспорної і материкової літературознавчої думки в загальноукраїнському літературному контексті. Вивчено поетику та літературознавчу концепцію І.Франка в її зв’язках із загальноєвропейською науковою думкою кінця ХІХ – початку ХХ ст., способи інтелектуалізації тексту в українській літературі раннього модернізму, зокрема у драматичних творах Лесі Українки, а також культурно-історичні виміри процесу сприймання творчості В. Стефаника в Чехії за життя письменника. На основі вивчення письменницьких архівів і опублікованих текстів опрацьовано культурний та біографічний контексти творчості С.Яблонської, Ю.Меженка, теоретико-літературний доробок католицького критика М.Гнатишака, поезію андеґраундового покоління сімдесятників (Г.Чубай, О.Лишега, К.Москалець). У дослідженні сучасної літератури зосереджено увагу на проблемі пам’яті та травматичного минулого, зокрема на ролі тоталітарної та посттоталітарної травми.

Опубліковано монографій – 2 (Легкий Микола. Проза Івана Франка: поетика, естетика, рецепція в критиці: монографія / науковий редактор Євген Нахлік; ДУ «Інститут Івана Франка НАН України; Львський національний університет імені Івана Франка. Львів, 2021. 608 с.; Салій О.Р. Учень, опонент і колега: взаємини Кирила Студинського та Івана Франка» / Олександра Салій; наук. і літ. ред. Євген Нахлік; НАН України. ДУ «Інститут Івана Франка». Львів, 2020. 231 с.), інших видань – 3 (Гнатюк М.І. Стефаник Василь. Вибрані твори : білінгва = Utwory wybrane : wydanie dwujęzyczne / кер. Проєкту В.Ферштей; автор вступу : В.Ферштей, А.Юзвенко; уклад., авт. передм., пояснення слів М. Гнатюк; відп. Ред.: В.Маліцька, А.Чубрей; наук. консульт., пер. К.Котинська; авт. Післямови А.Матусяк; НАН України, ЛННБ ім. В.Стефаника; Нац. Ін-т ім. Оссолінських у Вроцлаві. Львів, 2021. 416 с.; Лучук Т.В. Катулл (Гай Валерій Катул). Повне зібрання творів: Байдики, поеми, елегії та епіграми / упорядкування, переклад з латини, передмова й коментарі Тараса Лучука; ілюстрації Ольги Шингур. Львів : Видавництво «Астролябія», 2021. 432 с.; Лучук Т.В. Шіллер Фрідріх. Духовидець: зі спогадів графа фон О**. Роман / переклад з німецької Тарас Лучук. Львів : Видавництво «Астролябія», 2021. 192 с.); статей – 39, тез доповідей на конференціях – 1.

7) «Лінгвістичні, літературознавчі, перекладознавчі парадигми сучасної славістики: проблеми і перспективи». Науковий керівник – д-р філол. наук, проф. Татаренко А.Л. № 0121U110237. Термін виконання: 01.2021 – 12.2023.

У рамках катедральної теми досліджувалось поетикальні аспекти романної прози сербського постмодерніста Милорада Павича. Продовжено дослідження проблем: “ Розвиток болгарського постмодернізму” та “Жанрові модифікації поезії, прози та драматургії в болгарській літературі початку ХХІ”. А також досліджено способи відтворення прецедентних феноменів та географічних назв у перекладі роману “Дванадцять обручів” Ю.Андруховича болгарською мовою. Продовжено дослідження особливостей творчої манери Міліци Мічич Димовської, що є водночас складовими сербської неореалістичної поетики. Однією з основних ознак неореалістичної прози був відхід від центрального в бік маргінального як у виборі теми, так і в відборі образів. М. Мічич Димовську як письменницю цікавлять передусім жінки та парадокси їхньої екзистенції. У межах наукової теми за звітний період було написано статті, у яких досліджено комунікативні особливості християнського маркетингу в Україні, проаналізовано маркетинг комунікацій, вербальне позиціонування релігійних послуг і товарів, основну увагу зосереджено на нових релігійних ідеях як привабливих інформаційних продуктах на українському релігійному ринку, постмодерністському та мас-медійному характері релігійної маркетингової комунікації. Також досліджено рецепцію ідей відомого болгарського вченого, творця сугестивної педагогіки Г.Лозанова в українській науці. Узагальнено доробки відомої української болгаристки О.Чмир. Досліджено специфіку книг репортажного характеру. Висвітлено роль фактору автобіографізму в письменницьких ідіостилях та підготовлено  публікацію з цієї проблеми. Опрацьовано та досліджено низку наукових проблем, що стосуються вивчення дитячої літератури в Україні, Хорватії, Польщі та інших слов’янських країн. Вивчаються національні дитячі літератури та персоналії – найяскравіші репрезентанти згаданої галузі літературознавчих досліджень. Залучається науковий контекст дискурсу дитячої літератури, художні тексти творів дитячих письменників. Застосовуються науковий інструментрій – культурно-історичний, психологічний. компаративний методи літературознавчого дослідження.

Опубліковано монографій – 1 (Бушко Г.О. Іван Шишманов у болгарсько-українських літературних взаєминах кінця ХІХ – першої чверті ХХ століття: монографія / Г.О.Бушко. Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2022. 244 с.); навчальних посібників – 3 (Прімож Лубей, Мар’яна Климець, Наталія Хороз. Сучасна словенська література ІІ. Вибране : антологія / Прімож Лубей, Мар’яна Климець, Наталія Хороз. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2021. 224 с.; Лобур Н., Антоненко О., Гасіл Ї., Гасілова Г., Паламарчук О. Лабіринти чеської культури. Навчальний посібник (Ч. І). Київ: Видавництво «Освіта України», 2017. 150 с.; Татаренко А.Л. Данилюк Н.О. Леся Українка у світі перекладу (вибрані переклади європейськими та східними мовами): навчальний посібник для студентів спеціальності 035. Філологія. 2-е видання, виправлене і доповнене. Київ: Видавничий дім «Кондор», 2021. 364 с.); словників – 2 (Васильєва Л. Хорватсько-український словник. Київ: Словники України, 2022. 896 с. (співавтори: Ткачук О. Б., Чумак В.В.); Гілецька Зоряна. Словацько-український словник лінгвістичної термінології. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2022. 222 с.); інших видань – 3 (Сорока О.Б., Албул О.А. Марянски Павел. Українсько-болгарський розмовник Украинско-български разговорник. Софія: Клет България, 2022. 128 p.; Татаренко А.Л. Шнайдер Слободан. Боснійські драми. Пєси / Переклад з хорватської Алли Татаренко. Львів: Видавництво Аннети Антоненко, 2021. 176 с.; Taтaренкo A. Jyриj Андрухович. Моjа последна тетиториjа. Избрани есеjи / С украjинског перевеле Милена Ивановиh и Ала Татаренко. Културни центар Новог Сада, 2021. 272 с.); розділів у колективних монографіях – 1; наукових статей – 27; тез доповідей на конференціях – 2.

8) «Cучасна польська мова і література в розвитку і контактах». Науковий керівник – канд. філол. наук, Стельмах Х.М., № 0121U110297. Термін виконання – 01.2021 – 12.2023 рр.

У межах науково-дослідної теми досліджено низку теоретичних та прикладних проблем мовознавчої науки. Зокрема, простежено методи навчання теорії і практики перекладу на львівській полоністиці. Опрацьовано матеріали для підготовки до сертифікаційного екзамену з польської мови як іноземної, у тому числі з письма та говоріння. Проведено дослідження підручників з польської мови на рівні В1–В2 з точки зору „важких місць” (можливих граматичних та лексичних інтерференцій з української мови) для українських студентів. Зібрано та опрацьовано автобіографічні матеріали до бази архіву Archiwum Kobiet. Важливою частиною науково-дослідної теми залишаються лінгводидактичні дослідження,  пов’язані з методикою викладання польської мови як іноземної та з особливостями організації навчального процесу в умовах пандемії та російської агресії в Україні – проаналізовано особливості та роль невербальної комунікації в умовах дистанційного навчання. Ще одним елементом розгляду стали особливості категорії роду з лінгводидактичної перспективи. Польська мова, яка функціонує в Україні, стала об’єктом вивчення одразу у кількох напрямках: простежено використання у ній перформативів witam, witamy, witaj, witajcie, а також форм звертання; специфіку газетних текстів (які є джерелом вивчення нормативних аспектів польської мови в Україні), особливості звертання у сучасній польськомовній пресі в Україні, прагматику привітальних форм у полонійному молодіжному мовленні в українському медійному просторі. У порівняльних лінгвістичних дослідженнях здійснено аналіз  лексико-семантичної сполучуваності слів в польській та українській мовах (на прикладі вибраних прикметників). Окремий аспект становлять дослідження сучасної польської фразеології, а саме функціонального аспекту та інноваційних змін у фразеологізмах (на основі сучасних польських художніх текстів і корпусів польської мови). Зроблено порівняльний аналіз українських та польських фразеологізмів, у тому числі кінематичних, на позначення пихи.

Опубліковано підручників – 1 (Біленька-Свистович Л.В., Ярмолюк М.О. Польська мова (1 рік навчання): підручник для 5 класу закладів загальної середньої освіти. Чернівці: Букрек, 2022. 208 с.); збірників наукових праць – 1 (Полоністика у світлі традицій і викликів сучасності. Збірник праць з нагоди п´ятнадцятиліття кафедри польської філології Львівського національного університету імені Івана Франка / За ред. І. Бундзи, А. Кравчук. Київ:  Фірма «ІНКОС». 2021. 644 c.); статей – 26.

9) «Українська мова як код нації: культурологія, історія, лінгводидактика». Науковий керівник – д-р філол. наук, проф. Кочан І.М. № 0121U110665. Термін виконання: 01.2021 – 12.2023 рр.

Оновлено навчальні програми та створено силабуси дисципліни “Українська мова за професійним спрямуванням”, посилено практичне наповнення курсу в аспекті професійної підготовки студентів. Зміцнено навчально-методичну базу спеціальності «Українська мова та література, українська мова як іноземна» новими посібниками методичного спрямування «Основи методики викладання української мови як іноземної», «Українська мова як іноземна: навчання видів мовленнєвої діяльності». Створено тестові завдання для визначення рівнів володіння українською мовою як іноземною та опубліковано навчальний посібник «Learn Ukrainian – Test yourself: навчальний посібник з української мови як іноземної (рівні А2-В1)».

Забезпечено виконання нової освітньо-професійної програми спеціалізації 035.01 «Українська мова та література, українська мова як іноземна» силабусами як нормативних, так і вибіркових навчальних дисциплін. Розроблено робочу програму курсу «Особливості викладання української мови як іноземної студентам з країн Східної Азії (Республіки Корея, Китаю, Японії)» для студентів спеціалізації 035.01 «Українська мова та література, українська мова як іноземна». Започатковано створення науково-методичної бази для викладання української мови як успадкованої в дитячій авдиторії. Поглиблено та розширено змістове наповнення лекційних занять основних та вибіркових дисциплін для студентів українського відділення філологічного факультету «Неологія і неографія», «Лінгвістика тексту», «Українське термінознавство», «Культура української мови» та загальноуніверситетського курсу «Мистецтво успішної комунікації». Адаптовано лекції до дистанційного викладання на платформах Zoom, Microsoft Teams, доповнено їх візуальним матеріалом у вигляді презентацій. Досліджено традиційні та новітні технології викладання української мови як іноземної, проблеми міжкультурної комунікації під час вивчення української мови як іноземної, лінгвокультурної адаптації художнього тексту та лінгводидактичні особливості вивчення граматичного матеріалу в курсі української мови як іноземної, здобутки та перспективи вивчення української мови як іноземної в Корейському університеті іноземних мов Хангук. Проаналізовано специфіку новітнього типу українсько-польських розмовників. Досліджено статус та проблеми розвитку української мови в Галичині ХІХ століття та мовно-політичний аспект відносин між поляками та українцями в часовому просторі Австрійської імперії. Вивчено специфіку реєстру та способи презентації весільної лексики бойківських говірок. Розкрито особливості лексики, термінології української мови, української та перекладної термінографії в історичному, культурологічному вимірах. Узагальнено роль праць професора Львівського університету Т. М. Возного у становленні та розвитку словотвору української мови як окремого розділу мовознавства.

Захищено кандидатських дисертацій – 1 (Сціра М.А. Фразеологічні засоби вираження градуальності в українській мові (семантика, структура, прагматика)).

Опубліковано монографій – 1 (Сокіл Б.М. Українська мова в Галичині ХІХ століття: статус і проблеми розвитку. Електронна монографія. Тернопіль : Богдан, 2022. 432 с.); розділів у колективних монографіях – 0,5 (Кочан І. Лінгвоперсонологія в науковому доробку проф. Т. Космеди. Полігранна філологія без кордонів (до 65-літнього ювілею професора Тетяни Анатоліївни Космеди): колективна монографія / відп. ред. докт. філол. наук Т. Ф. Осіпова, докт. філол. наук Н. В. Піддубна, докт. філол. наук О. В. Халіман. Харків: Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022. С. 65–72); підручників – 1 (Кочан І. М., Бацевич Ф.С. Лінгвістика тексту. 2-ге вид. Львів, 2022. 326 с.); навчальних посібників – 4 (Олександра Антонів, Віра Коваленко, Наталія Фарина, Ольга Ценюх. Learn Ukrainian – Test yourself : навчальний посібник з української мови як іноземної (рівні А2-В1). Київ: Фірма «ІНКОС», 2022. 90 с.; Кочан І.М., Мацюк З.О., Туркевич О.В. Основи методики викладання української мови як іноземної : навч. посіб. / за ред. З.О.Мацюк. Львів, 2022. 152 с.; Станкевич Н.І. Українська мова як іноземна: методика навчання видів мовленнєвої діяльності : навч. посіб. Львів, 2022. 184 с.; Дуда Л.Є., Кметь І.Ф., Щепанська Х.А. Українська мова за професійним спрямуванням: навчально-методичний посібник для студентів філологічного факультету. Львів: ФОП Плаксій М.Д., 2021. 110 с.); збірників наукових праць – 1 (Теорія і практика викладання української мови як іноземної. Львів, 2022. Вип. 16. 182 с.), статей – 35, тез доповідей на конференціях – 8.

10) «Історіософські та метафізичні візії української літератури кінця ХХ (90-ті роки) і перших двох десятиліть ХХІ століття в європейському контексті». Науковий керівник – д-р філол. наук, проф. Салига Т.Ю. № 0121U110198. Термін виконання: 01.2021 – 12.2023 рр.

Досліджено феномен історіософської візійности на матеріалі творчости Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, літературознавчої спадщини академіка М. Возняка та проф. І. Денисюка; опрацьовано проблему «Іван Франко і світова культура» та на основі аналізу низки художніх текстів простежено вияви національно-культурної ідентичности української літератури. Осмислено особливості ідейно-естетичного функціонування та літературно-мистецького середовища Львова кінця ХХ – початку ХХІ ст. (автори «Дзвона», львівські шістдесятники Р. Кудлик, Р. Іваничук, Т. Салига, вісім десятники) в контексті часу, з увагою до феноменів жіночого письменства (Г. Тарасюк, О. Зеленчук-Рибарук, Т. Зарівна), жіночого філологічного дискурсу (Л. Яремко, О. Кузьменко, Н. Мафтин, О. Легка). Актуалізовано літературну сильвету й літературний огляд як жанрові форми репрезентації сучасного письменства. Досліджено специфіку українського літературного процесу 1920–1930 років в еміграції, зокрема в таборах інтернованих воїнів Армії УНР на території Польщі (творчість Є. Маланюка й інших письменників-воїнів Армії УНР), а також у Західній Україні. Вивчено проблематику епістолярію І. Франка та проблеми еміграційної літератури (період 20–30-х років ХХ ст.), української літератури 60–90-х років ХХ ст., зосереджено увагу на окремих проблемах української літератури 40–50-х років ХХ ст. (зокрема, на питаннях жанрово-стильових особливостей поезії та прози цього періоду), літератури ХХІ ст., особливо поезії. Проаналізовано поетику малої прози О. Маковея та триває допрацювання докторської дисертацію «Формування національної ідентичности в дошевченківський період нової української літератури: концепт (сюжет), аксіологія, хронологічні координати». Здійснено аналіз жанрово-семантичних, структурно-композиційних особливостей стилю, а також риторику та герменевтику казань Й. Ґалятовського. Досліджено особливості розбудови сюжетного наративу прози І.  Франка в аспекті поглиблення психологізму, інтелектуалізації та драматизації художнього конфлікту, також вивчено життя і творчість у рецепції сучасників (А. Кримський, М. Рудницький) і критико-літературознавчу активність І. Франка в осмисленні естетичних феноменів та історіософсько-ідеологічних віянь свого часу, висвітлено поетику белетристики А. Кримського в зіставному аспекті з художньою прозою І. Франка, опрацьовано мемуарні сильветки про академіка М. Возняка.

Опубліковано монографій – 2 (Роздольська Ірина. Літературний феномен Українських Січових Стрільців: функціонування та структура покоління: монографія. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2021. 444 с.; Назар Федорак. Богородиця в давньоруській літописній історії: метафізика імені та присутности. Монографія / За редакцією проф. Богдани КрисиЛьвів: Український католицький університет, 2022. 132 с.); навчаний посібник – 2 (Федорак Назар. Ключові тексти Середніх віків і Відродження (Західна Європа). Навчально-методичний посібник. Львів: Український католицький університет, 2021. 300 с.; Роздольська І. Актуальні проблеми українського Резистансу: електронний навчальний курс); збірників наукових праць – 1 (Мозаїка наукової комунікації: зб. наук. праць / Редкол.: Р.Крохмальний, М.Гарбузюк, Д.Герцюк, І.Крупський, Л.Рижак, Р.Сіромський. Випуск 1. Львів, 2022. 216 с.); статей – 34, тез доповідей на конференціях – 1.

 

 

 

 

“Структура української мови в синхронії та діахронії”

Кафедра української мови імені професора Івана Ковалика

Науковий керівник – доктор філол.наук, проф. Зоряна Купчинська; № 0119U002396.

Термін виконання: 2019–2021 роки

Проведено роботу щодо словотворення в аспекті синхронної та діахронної дериватології, здійснено аналіз непочаткової форми слова як твірної бази. Створено реєстр морфологічних форм іменних частин мови, що можуть бути твірними. Проаналізовано пропріативи, зокрема мікротопоніми, у туристичній сфері адже для того, щоб бути помітним на ринку, вирізнятися серед типових туристичних об’єктів, необхідно вдало дібрати назву, оскільки саме вона є засобом залучення уваги. Проаналізовано дослідження львівських учених-україністів в царині літературної ономастики. Розглянуто лінгвістичні та літературознавчі концепції власних назв у художніх творах. Продовжується робота над історичними пам’ятками, що дають можливість доповнити картотеку архаїчної ойконімії та антропонімії України. Проаналізовано порівняльно-історичну ойконіміку в загальнослов’янському масштабі, встановлено, що вона ґрунтується на історичному онімному матеріалі, суспільно-історичних умовах розвитку соціуму в час виникнення та розвитку назв різних типів, лінгвальних причинах появи формантів, семантичному навантаженні твірних основ ойконімів, наявності аналогічних онімів та апелятивів на території всіх слов’ян, стратиграфічному опрацюванні географічних назв і їхніх твірних основ тощо. Завершено аналіз первинних та вторинних предикатів процесу. Проаналізовано складні та проблемні випадки синтаксичних одиниць, виражених фразеологізмами, з погляду семантико-синтаксичних та формально-граматичних аспектів. Здійснено комплексний аналіз структури й семантики складних багатокомпонентних синтаксичних конструкцій із безсполучниковим, сурядним і підрядним зв’язком, які функціонують у науковому мовленні І.Франка. Зосереджено увагу на ґрунтовному оновленні лекційного матеріалу для студентів середньої освіти та відділення фольклористики. У курсах «Методика викладання української мови у вищій школі» та «Методика фахових дисциплін» розроблено основні складові дистанційного навчання. Досліджено ознаки категорії «мовний образ» у лінгвістиці, окреслено семантичний простір мовних образів природи на матеріалі прозових творів І. Франка. Проаналізовано експлікацію мовного образу землі у складі фразеологічних одиниць. Проаналізовано загальні тенденції мовотворчих процесів в історичному розрізі – середньоукраїнський період в історії становлення української літературної мови, з’ясовано внесок професора Л. М. Полюги в теоретичне осмислення історії української мови. Проаналізовано теоретичні засади сучасного українського термінознавства. Розглянуто дієслова з тотожними коренями та різними афіксами в сучасній українській науково-технічній термінології. Підготовлено до захисту кандидатську дисертацію на тему «Мовний образ природи в художній прозі Івана Франка», та ін.

“Історіософія національної ідентичності в художній і науковій літературі ХІХ–ХХ століть”

Кафедра української літератури імені академіка Михайла Возняка

Науковий керівник – д-р філол. наук, проф. Тарас Салига. № 0118U000615

Термін виконання: 2018–2020 роки

Історіософію національної ідентичності у літературі ХІХ–ХХ століття досліджували інтенсивно, але спорадично. До перших дослідників, які розробляли цю складну й надзвичайно важливу проблематику, належали Б. Кравців, В. Янів, В. Державин, її вивчення продовжили науковці діаспори І. Кошелівець, Г. Костюк, Ю. Лавріненко, а серед найближчих попередників – І. Дзюба, В. Дончик, І. Денисюк. Однак досі залишалася актуальною потреба цілісного осмислення феномену українського письменства, яке в умовах двоколійності літературного процесу, коли радянську «колію» було деформовано, стало справжньою майстернею національно-визвольних ідей. Саме тому об’єктом дослідження кафедри української літераттури є історіософія національної ідентичності ХІХ – ХХ ст. та її етнодуховні та культурософські концепти. До завдань дослідницького колективу належить висвітлити конфліктні і творчі взаємини між ідеологічними та стильовими течіями двоколійного літературного процесу у складних геополітичних обставинах, вивчити етноестетичну, поетикальну та ідеологічну специфіку тодішньої поезії, з’ясувати характер образного вираження ідеї української свободи і соборності, культурної пам’яті, націософських концептів у літературі. Також важливо розробити і впровадити у практику навчального процесу нові теми і засоби навчання, методику порівняльної характеристики художніх текстів, пояснення динаміки літературних стилів, збереженого й привнесеного в практиці художнього перекладу, поповнено комп’ютерні бази даних для тестування знань і навичок студентів та інших форм контролю для покращення навчального процесу, та ін.

“Фольклор і література: точки дотику, динаміка розвитку і взаємодії”

Кафедра української фольклористики імені академіка Філарета Колесси

Науковий керівник – д-р філол. наук, проф. Василь Івашків; № 0119U002393

Термін виконання – 2019-2021 роки

Визначено місце П.Куліша в українському історико-літературному процесі ХІХ ст. Усебічно висвітлено тему ролі й місця фольклору у науковому та письменницькому дискурсі П.Куліша 1840–1850-х років. Схарактеризовано також внесок М.Чорнопиского в українську філологічну науку, оцінено напрацювання відомої української дослідниці І.Приходько в осмисленні такої цікавої літературознавчої теми, як роль і значення портрета у творах українських письменників ХІХ – ХХ ст. Досліджено актуальну проблему сучасного документування українського фольклору – каталогізацію фольклорних документів архівних фондів. Розроблено електронний каталог одного з найцінніших фондів Фольклорного архіву Кафедри української фольклористики – фонду ЕК. Досліджено етнопсихологічні особливості української етнокультури крізь призму наукової концепції В.Янева. Вдалося виявити й простудіювати ряд наукових джерел, пов’язаних з проблемою впливу християнських писемних пам’яток на різні жанри українського фольклору. З’ясовано рівні такого впливу на прикладі обрядових текстів, а також творів світського та духовного пісенного й прозового епосу. Продовжено дослідження фольклорної і традиційної культури в середовищі українских трудових спільнот за кордоном. Продовжено роботу над вивченням історії становлення галицької фольклористики. Досліджено особливості художньої рецепції уснословесного матеріалу у творчості І.Франка, Марка Черемшини та В.Стефаника. Проаналізовано вплив фольклорних жанрів на генологічну природу творів українських письменників. Опрацьовано архівні матеріали, що стосуються фольклористичної діяльності, І.Срезневського, М.Максимовича, П.Лукашевича. П.Куліша. Осмислено теоретичні аспекти розвитку української фольклористики першої половини ХІХ ст., та ін.

“Українська мова у просторі і часі: лінгводидактичний, прагматичний і культурологічний аспекти”

Кафедра українського прикладного мовознавства

Науковий керівник – д-р філол. наук, проф. Ірина Кочан. № 0118U000618

Термін виконання: 2018 – 2020 роки

Досліджено особливості викладання української мови як іноземної для студентів факультету міжнародних відносин. У курсах «Форми і засоби викладання української мови як іноземної» та «Неологія і неографія» розроблено основні складові дистанційного навчання (зміст, переваги, недоліки, проаналізовано способи реалізації дистанційного навчання, а також платформи – Moodle, Google Meet, Zoom, Microsoft Teams). Зібрано матеріали до курсу «Тестологія» та курсу дисципліни вільного вибору «Мистецтво успішної комунікації, або гнучкі навики сучасного студента». Досліджено роль української мови у процесах соціалізації іноземців. Досліджено методи і прийоми вивчення української мови як іноземної та здійснено їх системну характеристику. Розглянуто методи і прийоми вивчення української мови як іноземної та здійснено їх системну характеристику. Зібрано матеріали з історії розвитку української мови за часів Австро-Угорщини. Розроблено програму та підготовлено навчальний матеріал для спецкурсу «Основи редагування текстів різних стилів». Досліджено лінгводидактичні особливості викладання граматики української мови як іноземної, та ін.

“Теорія і літературна критика як самосвідомість літератури: співвідношення змінного і константного у художньому пізнанні”

Кафедра теорії літератури та порівняльного літературознавства

Науковий керівник – д.ф.н., проф. Микола Ільницький. № держреєстрації 0118U000617

Термін виконання – 2018 – 2020 роки

Досліджено естетичну думку та літературний процес 1920-1930 років ХХ ст., здійснено «перепрочитання» художніх явищ та естетичних концептів. Значну увагу приділено осмисленню теорії літературознавчих шкіл ІІ половини ХІХ – початку ХХ ст., наголошено на значенні І. Франка як теоретика літератури та прогностичній функції І.Франка-літературознавця. Напрацьовано й апробовано у формі конференційних виступів в Україні і закордоном основну ідею дослідницького проекту «Замість роману: модерна українська література в антропологічній перспективі»; проаналізовано документально-літературні напрацювання С.Яблонської, апробовано авторський підхід у формі відкритих лекцій та англомовної публікації; проаналізовано прозову творчість Б.-І.Антонича, апробовано авторський підхід у формі відкритих лекцій, конференційних виступів і наукової публікації; розглянуто щоденникові записи Ю.Меженка й апробовано авторський підхіж у формі конференційних виступів; розроблено концепцію публічного проекту «Місця присутності: (не)забуті імена літературного Львова», завершено роботу над сценарієм і проведено зйомки 5-ти відеолекцій); проведено дослідження драматичної творчості Лесі Українки, підготовано наукову статтю до публікації. Досліджено жанрові, стильові та концептуальні риси літературно-критичних публікацій молодомузівця Б.Лепкого в чеському часописі «Slovanský Přehled» початку ХХ ст. та есеїстики Є.Сверстюка, яка стала могутнім виразником ідеї свободи в добу антиколоніальної боротьби і в часи здобутої української незалежності. Зосереджено увагу на різних способах проникнення філософії в українську літературу, на переосмисленні літературної традиції в експериментальній прозі, на механізмах параболізації тексту і домінантних символах в інтелектуальній та філософсько-історичній прозі. Розглянуто методологічні проблеми текстуального аналізу комунікаційної ролі і рецепційного навантаження метафор мовчання у поезії Т.Шевченка. Особливу увагу зосереджено на теоретичних аспектах дослідження кореляції голос/мовчання у поетичних текстах Тараса Шевченка. Досліджено феномен «жіночого письма» в давній Греції. Охоплений період: від архаїки (VII–VI ст. до Хр.) до пізньоантичної або ранньовізантійської доби (IV–V ст.). Розроблено питання: текстологічні реконструкції творів давньогрецької лірики, інтерпретації цих текстів українською мовою, персоналії української перекладної літератури. Дослідження української актуальної літератури: феномен літературного ар’єрґарду. Зосереджено увагу на особливостях формування та трансформації соцреалістичного канону, проблемі пам’яті та травматичного минулого. Вивчено жанрово-стильові та композиційні особливості художніх творів української класичної літератури, зокрема І.Франка, та ін.

“Різномовні тексти і дискурси в соціально-комунікативних і міжкультурних вимірах”

Кафедра загального мовознавства

Науковий керівник – д-р філол. наук, проф. Флорій Бацевич. № 0119U002412

Термін виконання – 2019–2021 роки

Досліджено низку теоретичних проблем породження і сприйняття художніх (фікціональних) текстів, різномовних дискурсів в аспекті вияву соціальних і міжкультурних чинників, які впливають на їхню організацію та формування. Виявлено найзагальніші комунікативні смисли, які виявляються при породженні й сприйнятті різномовних текстів і дискурсів в різних етнолінгвокультурах. Опрацьована і доповнена класифікація типів нараторів у різномовних художньо-белетристичних текстах; виявлена міра функціональних глибин в деяких художніх напрямах літератури,зокрема абсурдизмі; описана низка соціолінгвістичних понять і категорій, пов’язаних із двомовністю і багатомовністю, мовною ситуацією в Україні, опрацьовані на матеріалі української, японської, польської і латинської мов; продовжено дослідження бінарних позицій лівий-правий і світлий-темний, а також особливостей концептуалізації зорового сприйняття у внутрішньому лексиконі носіїв української, польської, англійської мов; продовжено дослідження мови творів Д.Наливайка, а також в аспекті етнолінгвістики здійснюється дослідження мови творів російського священика Я.Шипова та О.Лісняка з метою виявити стереотипні елементи в концептуальній картині світу росіянина, а також природи лексичного значення; продовжено дослідження символічної функції мови та лінгвістики брехні та обману на матеріалі текстів І.Франка, корпусу сучасних українських художніх текстів, а також корпусу текстів Інтернету; прослідковано тенденції до застосування квантитативних і корпусних методик до аналізу тексту, опираючись на тексти художніх творів І.Франка; виявлено способи метафоричної концептуалізації низки понять у різних типах дискурсів; досліджено перекладознавчі аспекти художнього дискурсу, зокрема: розглянуто особливості відтворення у перекладі мовленнєвої поведінки персонажів художнього прозового твору та специфіку відтворення у перекладі ключових концептів поетичного твору; зосереджено увагу на прагматичному та когнітивному аспектах художнього дискурсу (тексту): стратегіях і тактиках мовленнєвої поведінки мовців. Значну увагу приділено дослідженню семантико-прагматичних аспектів модальності та її ролі в розгортанні діалогічних стратегій мовців і з’ясуванні факторів інтерактивної взаємодії (діалогічності) між автором/оповідачем та читачем у художньому дискурсі (тексті), та ін.

“Слов’янські мови та літератури: історія, сучасний стан, типологічні паралелі”

Кафедра слов’янської філології імені Іларіона Свєнціцького

Науковий керівник – д-р філол. наук, проф. Алла Татаренко. № 0118U000616

Термін виконання: 2018 – 2020 роки

Досліджено поетикальні вектори розвитку сербської, болгарської, польської, української літератури кінця ХХ – поч. ХХІ ст., поетикальні проблеми зіставного характеру, питання рецепції. Розглянуто питання історії ономастики, проблеми функціонування українських власних особових імен в антропонімному просторі Чеської Республіки, особливості діалектного мовлення. Предметом вивчення були динамічні процеси у лексиці слов’янських мов, викликані пандемією Covid-19. Досліджено специфіку «жанру голосів» та роль фактору автобіографізму в письменницьких ідіостилях. Осмислено тему «Анімалістичні персонажі в серболужицькій літературі», вивчається поняття авторської анімалістичної жанроформи, зооперсонажі казок Єви-Марії Чорнакец, їхні поведінкові моделі. Розглянуто проблеми методики викладання слов’янських мов, зокрема проаналізовано сугестивну лінгвопедагогіку як ефективний метод вивчення іноземних мов. Проаналізовано оказіоналізми в словацьких, болгарських та українських рекламних текстах; розкрито особливості використання власних назв у текстах словацької реклами; досліджено особливості перекладу рекламних текстів українською та словацькою мовами, а також проаналізовано мовні особливості українських та словацьких рекламних текстів у часи пандемії корона вірусу. Розглянуто актуальні питання сучасної слов’янської фразеології, зокрема вживання у сучасній хорватській, словенській та український періодиці авторських фразеологічних новотворів, досліджено їх граматичні форми, семантичні особливості та стилістичні функції, та ін.

“Польсько-українські мовні і літературні контакти та лінгводидактика”

Кафедра польської філології

Науковий керівник – канд. філол. наук, проф. Алла Кравчук. № 0118U001324

Термін виконання – 2018–2020 роки

Досліджено польську мову польської національної меншини в Україні: національну ідентичність учнів середніх шкіл з польською мовою навчання та нормативну свідомість осіб польського походження в Україні у вживанні етикетних форм; специфіку мовленнєвого етикету та синтаксичних конструкцій зі зв’язком керування в польськомовній газеті «Gazeta Polska Bukowiny». На основі електронних корпусів текстів досліджено особливості лексико-семантичної сполучуваності польських і українських лексем та специфіку вживання множинних форм польських іменників singularia tantum у сучасній польській мові, фразеологічні інновації з компонентом woda у сучасній польській мові, кінематичні фразеологізми на позначення емоцій фразео-семантичних полів «гнів», «зневага», «страх», «здивування», «смуток», «радість». Досліджено функціонування фразеологізмів у сучасних польських художніх текстах. Розглянуто семантизацію та етимологію іменника władza в лексикографічних джерелах польської мови. Досліджено фрагмент автостереотипу поляка у мовній картині світу студентів Силезького університету, а також найновіший гетеростереотип українця серед студентів Познанського та Люблінського університетів. Проаналізовано лінгводидактичні проблеми: фразеологія і фразеологічні інновації, невербальна комунікація у навчанні польської мови як іноземної, навчальна лексикографія. Проведено дослідження історичної пам’яті мешканців прикордоння у романах сучасних польських письменників. Досліджено особливості використання позиціонування Львова як багатокультурного міста у сфері культурно-гастрономічного туризму, та ін.

“Мовознавчі та літературознавчі аспекти сучасної орієнталістики”

Кафедра сходознавства імені професора Ярослава Дашкевича

Науковий керівник – канд. філол. наук, доц. Марта Стельмах. № 0119U002399

Термін виконання – 2019–2021 роки

Опрацьовано матеріали реквестивного дискурсу сучасної японської мови; продовжено дослідження соматичної фразеології японської мови, особливостей поетики жанру танка (функціональних, художньо-стилістичних, тематичних): жанрової парадигми сучасної японської поезії, функції каке-котоба у поезії жанру танка, функції кіґо у жанрах малих форм японської поезії; продовжено зіставний аналіз арабської мови. Триває робота над укладанням персько-українського навчального словника-мінімума; було розроблено «Матеріали для самостійної роботи з арабської літератури». Досліджено методику викладання японської та корейської (як другої східної) мов для студентів-сходознавців із залученням сучасних технологій в час пандемії. Проведено спостереження за ефективністю використання окремих аудіо-візуальних вправ для засвоєння нового матеріалу. При викладанні перської мови як другої східної для студентів-сходознавців увагу було зосереджено на відмінностях методики викладання перської мови для студентів, які вивчають мови Близького (арабська) і Далекого (китайська) Сходу. Триває робота над підготовкою підрядного тексту поеми «Шах-наме» Фірдоусі (переклад з фарсі українською), та ін.

“Етнодуховні та культурософські концепти в західноукраїнській літературі й літературознавстві першої половини ХХ століття”

Кафедра української літератури імені академіка Михайла Возняка

Науковий керівник – д-р філол. наук, проф. Тарас Салига

Термін виконання – 2015–2017 роки

Тематичне коло наукових досліджень, що стосуються кафедральної теми у 2017 році, окреслене переважно вивченням художньо-філософської спадщини Івана Франка та осмисленням феномену Українських Січових Стрільців у творчості західноукраїнських письменників. У працях розглянуто проблему порозуміння та протистояння в контексті українсько-польського взаємин і складні стосунки героя та суспільства в романі І. Франка «Lelum і Polelum»; розкрито загадки топосу, націософські інтенції та проблеми літературної географії у Франковому творі «Перехресні стежки». Здійснено спробу осмислити літературне покоління Українських Січових Стрільців як наукову проблему, проаналізовано феномен Тараса Шевченка у генераційному сприйнятті січового стрілецтва, досліджено творчість В. Ґадзінського – письменника із Легіону Українських Січових Стрільців та Василя Пачовського – учасника стрілецького покоління. На основі опрацьованих матеріалів спогадів із «Літературно-наукового Вістника» і «Вістника» фрагментарно реконструйовано події Української Національної Революції у Дрогобичі за свідченнями В. Бірчака; здійснено порівняльне дослідження творчого методу Василя Стефаника і Г. Клочека, з’ясовано проблему злочину в контексті минулого і сучасності у творчості цих письменників.

“Комунікативно-прагматичні та лінгводидактичні аспекти дослідження української мови”

Кафедра українського прикладного мовознавства

Науковий керівник – д-р філол. наук, проф. Ірина Кочан

Термін виконання – 2015–2017 роки

Досліджено образну основу текстів публічних виступів Івана Франка; виокремлено систему образів політичних та ювілейних промов письменника, виявлено їхню текстотворчу та чуттєво-естетичну функцію, стилістичну роль, емоційно-експресивне забарвлення. Описано символічні образи, які творять ідіолект І. Франка як ритора. Розкрито зміст різних типів граматик (академічної, комунікативної, функціональної), охарактеризовано найважливіші академічні та функціональні граматики української мови, простежено їхній з зв’язок з методикою викладання української мови як іноземної. На основі аналізу матеріалу підручників і посібників з української мови для іноземців показано практичне застосування результатів академічного та функціонального опису граматичної системи української мови в іншомовній аудиторії. Проаналізовано специфіку дієслівної граматичної категорії часу, підпорядкованих їй граматичних значень теперішнього, минулого, давноминулого та майбутнього часу крізь призму лінгводидактичних проблем навчання української мови іноземців. Привернуто увагу до численних розбіжностей між кількісним виявом часових форм та їхнім значенням і вживанням, що створює додаткові труднощі в процесі вивчення часу дієслів української мови в іншомовній аудиторії. Визначено місце дериватів з коренем брат- у «Словнику української мови ХVI – першої половини XVII ст.», описано їхню словотвірну структуру та визначено способи творення. Досліджено методи і прийоми вивчення української мови як іноземної та здійснено їх системну характеристику. Зібрано матеріали з історії розвитку української мови за часів Австро-Угорщини. Удосконалено Стандарт ЛНУ ім. Івана Франка з української мови для  студентів-іноземців (Рівні загального володіння, А1 – С2). Розроблено практичні завдання та вправи із курсу «Українська мова за професійним спрямуванням» для студентів біологічних спеціальностей. Досліджено деякі сучасні параметри поняття чистоти мови, оновлено програму спецкурсу «Методика навчання видів мовленнєвої діяльності в курсі УМІ».

“Літературознавча думка від класики до сучасності: концепти, теорії, методології”

Кафедра теорії літератури та порівняльного

Науковий керівник – чл.-кор. НАНУ, д-р філол. наук, проф. Микола Ільницький

Термін виконання – 2015–2017 роки

Працівники кафедри зосереджують свою дослідницьку увагу на широкому спектрі літературознавчих проблем, зокрема: опрацюванні теоретико-компаративних концепцій, категорій та понять, а також методик аналізу й опису діахронічних і синхронічних аспектів різноманітних еволюційних чинників (зміна жанрових і стильових систем; творча індивідуальність письменника і його соціальний статус; мистецькі уподобання публіки і літературно-критичні теорії; культурна політика суспільства і естетична функція національного письменства). Досліджено літературознавчу думку в Україні 1920–1930-х років, зокрема з’ясовано суспільну та естетичнуатмосфери цього часу, естетичну боротьбу різних груп та осередків в УРСР, Галичині та еміграції, виявлено нові факти. Вивчено особливості новелістики І. Франка останніх років, теоретико-естетичну думку від найдавніших часів до ХІХ ст. Значну увагу приділено з’ясуванню теорії літературознавчих шкіл ІІ половини ХІХ – початку ХХ ст. із наголосом на значенні І. Франка як теоретика літератури та прогностичній функції Івана Франка-літературознавця. Розробилено навчальну програму і семестровий план докторантського навчального авторського курсу «Теорія літератури: концепції модернізму», окремі теми якого апробовано під час конференцій та презентацій; створено й апробовано навчальний курс «Теорія літератури» для дворічної магістерської програми з філології; підготовлено навчальну програму і семестровий план курсу; розроблено й апробовано вибірковий навчальний курс для 3-го року бакалаврської програми з філології «Пам’ять і літературні покоління»; осмислено ідею міста як культурного виробу й витвору уяви в українській літературі 1920-х років. Досліджено окремі питання історії та методології української літературної критики, зокрема питання інтерпретації традиційних сюжетів та образів (ТСН) біблійного походження в українському письменстві ХІХ-ХХ ст. Проаналізовано жанрово-стильові та композиційні особливості художніх творів української класичної літератури. Об’єктом дослідження стали тексти І. Франка, В. Шевчука, О. Лишеги. У літературно-критичних статтях та рецензіях подано художньо-естетичний образ найприкметніших текстів сучасного літературного процесу. У наукових працях викладачів зосереджено увагу на часопросторових координатах та наративних стратегіях твору, на теорії «можливих світів» та її реалізації в художньому тексті, на способах філософізації та інтелектуалізації літератури та пов’язаній із цією проблемою жанровою специфікою твору. Об’єктом дослідження стали твори І. Франка, Ґ. Шкурупія, Н. Королевої, В. Домонтовича, Г. Пагутяк. Вивчено формування та реформування читацьких спільнот під впливом читання текстів українського письменства в умовах колоніальної залежності: від формування масового читача (читача із народу) до елітарного читача з вишуканими естетичними вподобаннями; процес «спільного конструювання» нації через уявні читацькі спільноти і наративи національної ідентичності та національної пам’яті; виявлено методологічні особливості дослідження читацької культури так званих «невизнаних спільнот». Розглянуто феномен «жіночого письма» в давній Греції періоду від архаїки (VII–VI ст. до Хр.) до пізньоантичної або ранньовізантійської доби (IV–V ст.). Розроблено такі питання: текстологічні реконструкції творів давньогрецької лірики, інтерпретації цих текстів українською мовою, персоналії української перекладної літератури (Іван Франко й Андрій Содомора). У наукових працях також зосереджено увагу на феномені літературного канону, особливостях його формування та трансформації. Досліджено соцреалістичний канон в українській літературі, зокрема об’єктом вивчення стали художні твори С. Тудора, Г. Епіка, І. Ле, Ю. Збанацького, П. Тичини, М. Рильського, А. Малишка, О. Корнійчука, О. Коломійця та ін.

“Синхронія та діахронія лексико-граматичної системи української мови”

Кафедра української мови імені професора Івана Ковалика

Науковий керівник – канд. філол. наук, доц. Зоряна Купчинська

Термін виконання: 2016–2018 роки

Розглянуто комплекс питань, що стосуються лексико-граматичної структури української мови як вияву динаміки її норм. Виявлено і проаналізовано зміни, що відбулися у структурі української мови на фонетичному, лексичному, морфологічному і синтаксичному рівнях. Проведено роботу щодо словотворення в аспекті синхронної та діахронної дериватології. Успішно розвивається ономастика на кафедрі в різних напрямках: ойконіміка, мікротопоніміка, художня ономастика: проаналізовано мікротопоніми Карпат, історичну мікротопонімію, досліджено українську літературно-художню антропонімію, історичну ойконімію архаїчних  типів на різних ділянках території України. Опрацьовано актуальні проблеми сучасної морфології, зокрема питання поділу слів на частини мови у різних школах. Досліджено функціонування морфонологічних явищ при творенні відтопонімних прикметників та іменників у літературній мові та діалектах. Проаналізовано взаємодію літературної та діалектної норми сучасної української мови. Вивчено ідіолект окремих говірок південно-західного наріччя з погляду динаміки та статики. Здійснено структурно-семантичний аналіз складних багатокомпонентних синтаксичних конструкцій, які функціонують у науковому мовленні Івана Франка. Простежено довжину та глибину аналізованих речень, ураховано кількість предикативних частин і рівнів членування, розглянуто значеннєві зв’язки, які встановлюються на різних рівнях членування, визначено структурні схеми побудови складних багатокомпонентних синтаксичних конструкцій, виявлено найтиповіші для наукового мовлення І. Франка структури. Історія мовознавства представлена розвідками про О. Панейка, І. Ковалика, Л. Коць-Григорчук.

“Усна народна словесність у науковому висвітленні: історичний дискурс, жанри, поетика”

Кафедра української фольклористики імені академіка Філарета Колесси

Науковий керівник – д-р філол. наук, проф. Василь Івашків

Термін виконання – 2016–2018 роки

Досліджено фольклористичну діяльність Пантелеймона Куліша у контексті тенденцій романтичної фольклористики, висвітлено ключові питання взаємодії фольклору та художньої літератури у період романтизму, розглянуто особливості фольклористичної спадщини Якова Головацького та П. Єфименка, зокрема у світлі оцінки Івана Франка. Зазначено, що діяльність Етнографічної комісії Наукового товариства імені Шевченка розвивалася у руслі вимог сучасної їй науки, про що свідчать проаналізовані численні «Відозви» до збирачів у справі збирання етнографічних матеріалів. Прорецензований збірник сучасного вченого і поета О. Птащенка «Наша Голгофа: Думи» (Одеса: Астропринт, 2014. – 72 с.) доводить популярність українських народних дум у сучасній поетичній традиції. Досвід викладання української мови та літератури китайським україністам переконує у важливості української усної словесності у цьому контексті. Досліджено проблеми фольклорного жанрознавства, зокрема докладно проаналізовано окремі генологічні одиниці усної словесності. Вивчення таких одиниць здійснено у зіставленні фольклорних та літературних жанрів. Досліджено актуальні теоретичні аспекти питання фольклоризму, а їхню практичну реалізацію висвітлено на прикладі творчості Івана Франка, внесок українських дослідників у розвиток уснословеснознавчих досліджень, Франкове бачення значення народної пісні в національно-культурному поступі України. Простежено історію формування колекцій фонографічних носіїв у Європі (Польщі, Чехо-Словаччині, Угорщині, Росії та інших країнах). Продовжено дослідження фольклорної стереотипії у віршах українських заробітчан в Італії. Концепцію фольклористичної візії творів утілено в завершенні роботи над навчальним виданням «Свій світ у чужому просторі: поетична творчість української спільноти в Італії початку ХХІ століття: хрестоматія». Продовжено працю над реалізацією комплексної системи документування й архівування фольклорно-етнографічних матеріалів, здобутих під час студентських фольклористичних польових досліджень, зокрема проведено каталогізацію архівного фонду ІЕК Фольклорного архіву Кафедри української фольклористики імені акад. Філарета Колесси. Підготовано класифікацію українських народних музичних інструментів для Електронного каталогу українського фольклору. Простежено основні ознаки жанру української народної молитви; опрацьовано архівні та друковані матеріали, що стосуються збирацької роботи М. Цертелєва, М. Костомарова, П. Куліша; окреслено жанрову парадигму українського фольклору на матеріалі збірників першої половини ХІХ ст. Опубліковано низку наукових статей про тенденції розвитку української фольклористики «романтичного періоду»; розглянуто проблему побутування замовлювально-заклинальної традиції в селах Західної Бойківщини. Окреслено часо-просторове поширення українських духовних пісень, варіанти яких «з народних уст» були опубліковані ще в першій половині ХІХ ст. З’ясовано специфіку фольклоризації книжних духовних пісень в українській усній традиції, виявлено чимало цікавих моментів цього процесу, а також проведено польові студії у селах Івано-Франківщини з метою спостереження над особливостями сучасного функціонування духовної пісні в народному середовищі.

“Соціокомунікативні та когнітивні аспекти організації різномовних дискурсів”

Кафедра загального мовознавства

Науковий керівник – д-р філол. наук, проф. Флорій Бацевич

Термін виконання 2016–2018 роки

Досліджено низку семантичних і прагматичних чинників, які впливають на формування, функціонування та сприйняття дискурсів і текстів різних функціональних стилів; опрацьовано низку категорій комунікативної лінгвістики і лінгвістичної прагматики; виявлено аспекти формування текстів і дискурсів художнього абсурду та інших виявів «одивненості»; з’ясовано й описано низку соціолінгвістичних понять і категорій, пов’язаних із двомовністю і багатомовністю, мовною ситуацією в Україні й опрацьованих на матеріалі української, японської, польської і латинської мов. Проаналізовано низку когнітивних і функціонально-мовних процесів формування символів у текстах різних етнолінгвокультур; досліджено механізми процесів концептуалізації перцептивних образів і їх втілення в різномовних дискурсів; створено низку частотних словників  прозових творів І.Франка; прослідковано тенденції застосування квантитативних і корпусних методик аналізу тексту; виявлено низку авторських прийомів естетизації художнього тексту; опрацьовано методики і прийоми виявлення етнічного компоненту у творах української літератури ХVI–ХVІІ століть; виявлено способи метафоричної концептуалізації низки понять у різних типах дискурсів.

“Актуальні проблеми сучасної славістики в парадигмі гуманітарних наук”

Кафедра слов’янської філології імені професора Іларіона Свєнціцького

Науковий керівник – д-р філол. наук, проф. Алла Татаренко

Термін виконання – 2015–2017 роки

Вивчено актуальні тенденції розвитку сербської та хорватської літератури, результати дослідження відображено у статтях. Досліджено поетикальні вектори розвитку сербської літератури кінця ХХ – поч. ХХІ століть, поетикальні проблеми зіставного характеру. Здійснено роботу з укладання українсько-хорватського словника, укладання українсько-верхньолужицького словника спільно з кафедрою української мови та Сербським інститутом у Будишині / Баутцені (Німеччина), укладено чорновий варіант «Словацько-українського словника лінгвістичної термінології». Досліджено вивчення політичної комунікації в сучасній Болгарії. Розглянуто особливості творчості В. Голана 1950–1960-х років. Досліджено казку «Зачарована сорока» сучасної лужицької письменниці Єви-Марії Чорнакец як приклад анімалістики в сучасній лужицькій дитячій літературі. Вивчено питання історії ономастики, проблеми розвитку сучасної слов’янської антропонімії, особливості діалектного мовлення. Проаналізовано стан вивчення словенської фразеології.

“Актуальні проблеми польської філології в Україні: дослідницька проблематика і методика викладання”

Кафедра польської філології

Науковий керівник – канд. філол. наук, проф. Алла Кравчук

Термін виконання – 2015–2017 роки

Досліджено особливості мовленнєвого етикету поляків в Україні в нормативному аспекті (на матеріалі анкетування і польськомовної преси). Досліджено особливості вітальних мовленнєвих жанрів в усному та писемному мовленні поляків в Україні (на матеріалі анкетування і польськомовної преси), особливості викладання фонетики україномовним особам, рівень знань українських студентів-полоністів польської біблійної фразеології. Видано друком 10 наукових статейза темою. Видано підручник «Польська мова. Граматика з вправами» (Київ, 2015 – І вид., Київ, 2016 – ІІ вид.). Видано збірник праць «Польська мова та полоністика у Східній Європі: минуле і сучасність: Збірник праць з нагоди десятиліття кафедри польської філології Львівського національного університету імені Івана Франка. – Київ, 2015.

“Актуальні проблеми сучасної орієнталістики”

Кафедра сходознавства імені професора Ярослава Дашкевича

Науковий керівник – канд. філол. наук, доц. Марта Стельмах

Термін виконання – 2016–2018 роки

Члени кафедри сходознавства досліджують окремі лінгвістичні, літературознавчі та культурологічні аспекти сучасної орієнталістики. Зокрема, відібрано матеріал для створення підручника зі східного письма для студентів першого курсу трьох сходознавчих напрямів: арабістика, тюркологія та іраністика; досліджено особливості викладання ієрогліфів для студентів-китаїстів другого року навчання; перекладено поеми «Бустан» та «Гулістан» Сааді Ширазі, а також видано «Словник соматичної фразеології японської мови»; вивчено категорію розширених дієслівних основ в арабській мові та досліджено соматичну фразеологію сучасної японської мови, комунікативні стратегії вираження прохання у японській мові в порівнянні з українською; продовжено роботу над укладанням термінологічного словника сучасної японської мови, тематичного українсько-арабського словника. Досліджено літературний твір як джерело вивчення особливостей міжетнічної комунікації; становлення та розвиток поетики жанру хайку; діалектні елементи в мові творів сучасних японських письменників префектури Окінава; емоційно-експресивну модальність у сучасних українських та арабських публіцистичних текстах; соціолінгвістичний аспект аналізу творів Дадзай Осаму; моральність образу епічного героя в «Шах-наме» Фірдоусі; жанрові особливості мандрівних нотаток японських блогосфер. Здійснено роботу над відбором навчальних текстів для студентів першого курсу, які вивчають перську мову як спеціальність, та осмислено прецедентні феномени й арабомовну соціокультурну компетенцію.