Кафедра сходознавства імені професора Ярослава Дашкевича

  • Про кафедру
  • Співробітники
  • Дослідження
  • Методичні матеріали
  • Навчальні курси
  • Викладацький розклад
  • Новини

Історія кафедри

(коротка історія викладання східних мов у Львівському університеті)

Вивчення східних мов (гебрейська, арамейська, арабська) у Львівському університеті почалося після 1817 року спершу на теологічному, згодом на філософському факультетах. Першими викладачами на теологічному факультеті були А. Радкович, Я.Е. Кухарський, Л. Солецький, К. Сарницький, М. Мишковський; на філософському – Г. (Герзон) Блятт (1858-1916), Б. Давидович (помер 1933 року). З часом почали викладати санскрит та старовірменську (грабар) мови. Систематичне викладання семітських мов (арабської, гебрейської, арамейської, асировавилонської) почалося з ініціативи семітолога М. Шора (1874-1942).

Після Першої світової війни сходознавець і поліглот Андрій Гавронський (1885-1927) започаткував в університеті викладання низки староіндійських та новоіндійських мов та літератур. Двадцяті роки XX ст. взагалі можна вважати періодом розквіту львівського сходознавства: у Львівському університеті працювали семітологи О. Клявек та Ю. Попліха, алтаїст та монголіст В. Котвич (1872-1944), арабіст З. Смогожевський (1884-1931), який започаткував викладання староосманської та перської мов, монголісти та алтаїсти В. Шмуц і М. Левицький, арабіст Т. Левицький, індолог С. Стасяк, іраніст Ф. Махальський, староперську, середньоперську та грабар викладав відомий мовознавець, учень А. Мейє, Є. Курилович, а турецьку, перську та арабську мови – Мохамед Садик-бей Агабек-заде (Агабеков). У цей час у Львівському університеті здобули освіту такі відомі сходознавці, як Є. Заволинський, О. Пріцак, Л. Скужак, А. Кунст, Я. Турчинський. В інституті сходознавства при гуманітарному факультеті у 1938 році функціонувало 9 кафедр, на яких викладали 35 східних мов.

У 1939-1940-х роках кафедрою сходознавства керували спочатку С. Стасяк, пізніше Є. Заволинський. Згодом кафедру було скасовано.

Друга світова війна завдала великої шкоди львівському сходознавству: німецькі окупанти вивезли понад двадцять тисяч унікальних видань  сходознавчої тематики та понад п’ятсот унікальних рукописів східними мовами.

Після Другої світової війни багато львівських сходознаців польської національності виїхали в Європу. Небажання радянської влади та університетської адміністрації, які скрізь вбачали прояви українського націоналізму, розвивати сходознавчі студії врешті спричинилося до того, що викладання східних мов у Львівському університеті офіційно припинилося та продовжувало своє життя фрагментарно і лише завдяки сподвижницькій діяльності деяких ентузіастів: у другій половині 50-х років індолог та китаїст  М. Кнороз (1911-1984) викладав санскрит та китайську на історичному та філологічному факультетах, залучивши до цього І. Сайдаковську, а до викладання арабської та перської мов Я. Полотнюка. Після перевидання “Керівництва до елементарного курсу санскритської мови” Г. Бюлера, яке з ентузіазмом сприйняла наукова громадськість Радянського Союзу, М. Кнороза, ініціатора перевидання, було звільнено з роботи. Він був змушений працювати перекладачем з європейських мов на одному з львівських заводів.

Після 1967 року випускник  сходознавчого факультету Ленінградського університету Я. Полотнюк почав викладати факультативні курси арабської та перської мов на філологічному факультеті. Незважаючи на очевидні та помітні успіхи студентів ( О. Калмикова викладала російську мову в Дамаску, В.Рудковський після річного стажування в Таджикістані переклав кілька великих романів таджицьких авторів, А. Горбачевський став заступником  декана філологічного факультету Таджицького державного університету), адміністрація університету на чолі з М. Максимовичем вперто не розуміли потреби сходознавчої науки. Для арабських та перських студій Я. Полотнюка почало “не вистачати грошей” і сходознавець здебільшого викладав безкоштовно. Курси згорнули і відновили лише у 1980 році на три роки.

За незалежної України за ініціативи Я. Полотнюка у 1992 році знову почали викладати східні мови: арабську (Я. Полотнюк), перську (Я. Полотнюк, Р. Гамада), японську (О. Горошкевич). 1997 року на філологічному факультеті було відкрито кафедру сходознавства, яку очолив професор Ярослав Дашкевич.

Кафедра готує випускників з трьох спеціальностей: арабська мова та література, перська мова та література, японська мова та література. Загалом викладається більше десяти східних мов.

Ярема Полотнюк

Співробітники

завідувачЗАБУРАННА Орестазавідувач
доцентЗАЗА Юліядоцент
доцентІЛІЙЧУК Іринадоцент
доцентМАКСИМІВ Ольгадоцент
доцентМАЦКЕВИЧ Андрійдоцент
доцентСЕЙТЯГ’ЯЄВ Наримандоцент
доцентСТЕЛЬМАХ Мартадоцент
старший викладачГОРОШКЕВИЧ Оленастарший викладач
старший викладачЛОСЄВ Олександрстарший викладач
асистентБАТЮК Іринаасистент
асистентВИТИЧАК Улянаасистент
асистентВИШНЕВСЬКА Надіяасистент
асистентКім На Йонасистент
асистентКЛЮЧНИК Соломіяасистент
асистентКОВАЛЕНКО Тетянаасистент
асистентКОЛОСОВА (МОСТОВА) Ольгаасистент
асистентЛУЦАН Лідіяасистент
асистентОЗКАН Тетянаасистент
асистентЧУ Чуасистент
асистентЩУПАКІВСЬКА Оксанаасистент
старший лаборантКОТЛЯРЧИК Юліястарший лаборант
лаборантВАСИЛЬЧИШИНА Маріялаборант
лаборантМАХНО Маріялаборант

1 курс

2 курс

3 курс

4 курс

5 курс

6 курс

Викладацький розклад



Методичні матеріали

 

Методичні рекомендації Розділові знаки в арабській мові

 

Максимів Ольга. Вступ до фонетики сучасної літературної перської мови. Матеріали до практичного курсу. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2007

У посібнику розглянуто питання фонетики сучасної перської мови в межах програми практичного навчального курсу “Перська мова”. Завдання курсу – засвоєння теоретичних відомостей та вироблення практичних умінь і навичок; розвиток мовленнєвої і мовної компетенції. Мовець повинен уміти користуватись засобами мовної системи у мовленнєвій діяльності. Базою для засвоєння системи мови є її фонетична система, адже одна з передумов володіння мовою – це вміння правильно вимовляти звуки мови. Практичному відпрацюванню звуків має передувати пояснення артикуляції та відпрацювання вимови кожного звука. А перед тим необхідно пояснити студентам положення язика і губ, назвати головні опорні моменти, які сприяють  правильній вимові, бо лише розуміння артикуляції звука полегшує та пришвидшує процес його вимови.

 

http://194.44.152.155/elib/local/3197.pdf П.П.Дрогомирецький, І.В.Ілійчук
Основи китаїстики
Навчально-методичний посібник
Івано-Франківськ
2017

Дослідження

Держбюджетна тема

Персомусульманська та арабомусульманська культури: проблеми теорії.

Тема спрямована на дослідження основних проблем лінгвокультурології, лінгвосоціології, етнології, етнографії перської та арабської культур. У рамках даної теми досліджується вираження ментальності народу через мову; аналізуються культурні традиції на матеріалі історії арабомусульманської та персомусульманської культур VII-XII ст., а також розглядаються основні напрямки філософської думки, стан літератури, науки та мистецтва цих культур.

The Persian-muslim and Arabic-muslim cultures: problems of theory.

Theme is directed to research of basic problems of lingualculturology, lingualsociology, ethnology, ethnography of Persian and Arabic cultures. The expression of mentality ; the cultural traditions and the basic philosophical thoughts, literature , science and arts of these cultures are investigated on historical material of Persian-muslim and Arabic-muslim cultures.

 

Міжнародні зв’язки

Кафедра підтримує наукові контакти з Судзука Дайгаку (м. Судзука, Японія), Істамбульським університетом (м. Істамбул, Туреччина), Інститутом сходознавства Ягеллонського універистету (м. Краків, Польща), Тегеранським університетом (м. Тегеран, Іран), Східним факультетом Санкт-Петербурзького університету (м. Санкт-Петербург, Росія).

Колектив кафедри бере участь у налагодженні зв’язків з університетами України й закладами високої школи зарубіжних країн. Серед зовнішніх напрямів співпраці кафедри можна назвати:

  • Співпрацюємо з Посольством Японії в Україні:
    Доцент Забуранна О.В. у 2001 р. проходила стажування у Міжнародному центрі вивчення японської мови – м. Урава (Японія).
    Викладачі кафедри Горошкевич О.Г. та Забуранна О.В. були учасниками семінару для викладачів японської мови.
    Старший викладач Горошкевич О.Г. проходила двомісячне стажування у Японії.
  • Співпрацюємо з Посольством Ісламської Республіки Іран в Україні.
    Доценти кафедри сходознавства імені професора Ярослава Дашкевича Яремчук І. Я. і Максимів О. Й. перебували на семінарі для викладачів перської мови у Ірані (2009 р.).
    Регулярно здійснюються навчальні поїздки кращих студентів-іраністів на програми стажування за кошт приймаючої сторони.
  • Співпрацюємо з Посольством Республіки Туреччина:
    Викладач Стамбульського університету п. Джафер Коч викладає турецьку мову для студентів філологічного факультету.

    Викладач Стамбульського університету п. Бюньямін Кьосе викладає турецьку мову для студентів філологічного факультету.
  • Співпрацюємо з Інститутом сходознавства Ягеллонського університету:
    Доцент кафедри сходознавства Кшановський О.Ч. проходив стажування у Інституті сходознавства Ягелонського університету, Республіка Польща.
  • Співпрацюємо з організацією КОICА (Korean Overseas International Cooperation Assosiation):
    п. Йонгджу Джон викладає корейську мову для студентів філологічного факультету.

Токійський університет іноземних мов розробляє онлайн-програму підтримки для українських студентів-японістів

12.04.2022 | 22:39

Повідомляємо, що Токійський університет іноземних мов (東京外国語大学) почав розробляти онлайн-програму підтримки для українських студентів-японістів. Університет надасть можливість відвідувати частину пар з японської мови і японістики, також плануються зустрічі зі студентами та інші заходи.
Студентам, які бажають взяти участь у онлайн-програмі 東京外国語大学, потрібно звернутися до своїх викладачів японської мови.

Читати »

Викладачі кафедри сходознавства взяли участь у міжнародному онлайн-семінарі на тему «Становище жінок в Ірані»

03.02.2022 | 00:27

25 січня 2022 р. викладачі кафедри сходознавства імені професора Ярослава Дашкевича взяли участь у міжнародному онлайн-семінарі на тему «Становище жінок в Ірані», приуроченому до Дня матері в цій країні.
На початку заходу з вітальним словом виступив аташе з питань культури Посольства Ірану в Україні пан Хаді Заргярі, який відзначив важливість розвіювання неправдивих міфів про порушення прав жінок в Ірані.
З головною доповіддю на семінарі виступила спеціальний гість пані доктор Махбубе Мобашері, доцент іранського жіночого університету Альзахра, декан факультету перської мови і літератури...

Читати »

Онлайн-виступ Посла Ісламської Республіки Іран перед викладачами та студентами

10.12.2021 | 13:27

24 листопада 2021 р. викладачі-іраністи кафедри сходознавства імені професора Ярослава Дашкевича та студенти, які вивчають перську мову, взяли участь в онлайн-вебінарі, на якому виступив Манучехр Мораді, Надзвичайний і Повноважний Посол Ісламської Республіки Іран в Україні.
Посол Ісламської Республіки Іран у своєму виступі під заголовком “Двосторонні стосунки між Ісламською Республікою Іран та Україною та важливість перської мови” висвітлив різні аспекти двосторонніх взаємин...

Читати »

Про нагородження лауреата премії імені Романа Гамади

23.10.2021 | 08:01

26 жовтня 2021 р. відбудеться нагородження цьогорічного лауреата премії імені Романа Гамади – перекладача Богдана Горвата.

Роман Гамада (1961 – 2017) – перекладач, сходознавець, редактор-упорядник і старший викладач катедри сходознавства філологічного факультету Франкового університету, ініціатор та автор перекладів книжкової серії “Скарби Сходу”, лауреат премії Ars Translationis імені Миколи Лукаша (1999), премії імені Максима Рильського (2014), премії імені Григорія Сковороди “Сад божественних пісень” (2014).
детальніше…

Читати »

Львівський університет відвідав Міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу

09.10.2021 | 10:08

За матеріалом Пресцентру:
8 жовтня 2021 року у рамках робочого візиту до Львова Міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу завітав до Львівського національного університету імені Івана Франка, де зустрівся з Ректором Університету Володимиром Мельником та студентами і викладачами філологічного факультету.
Насамперед Мевлют Чавушоглу поспілкувався з Ректором, членом-кореспондентом НАН України, професором Володимиром Мельником. Привітавши гостя у Львівському університеті, Ректор подякував Міністрові за візит і наголосив на важливості поглиблення співпраці між Україною та Республікою Туреччина у сфері розширення контактів між закладами вищої освіти та...

Читати »