Кафедра сходознавства імені професора Ярослава Дашкевича

  • Про кафедру
  • Співробітники
  • Дослідження
  • Методичні матеріали
  • Навчальні курси
  • Викладацький розклад
  • Новини

Історія кафедри

(коротка історія викладання східних мов у Львівському університеті)

Вивчення східних мов (гебрейська, арамейська, арабська) у Львівському університеті почалося після 1817 року спершу на теологічному, згодом на філософському факультетах. Першими викладачами на теологічному факультеті були А. Радкович, Я.Е. Кухарський, Л. Солецький, К. Сарницький, М. Мишковський; на філософському – Г. (Герзон) Блятт (1858-1916), Б. Давидович (помер 1933 року). З часом почали викладати санскрит та старовірменську (грабар) мови. Систематичне викладання семітських мов (арабської, гебрейської, арамейської, асировавилонської) почалося з ініціативи семітолога М. Шора (1874-1942).

Після Першої світової війни сходознавець і поліглот Андрій Гавронський (1885-1927) започаткував в університеті викладання низки староіндійських та новоіндійських мов та літератур. Двадцяті роки XX ст. взагалі можна вважати періодом розквіту львівського сходознавства: у Львівському університеті працювали семітологи О. Клявек та Ю. Попліха, алтаїст та монголіст В. Котвич (1872-1944), арабіст З. Смогожевський (1884-1931), який започаткував викладання староосманської та перської мов, монголісти та алтаїсти В. Шмуц і М. Левицький, арабіст Т. Левицький, індолог С. Стасяк, іраніст Ф. Махальський, староперську, середньоперську та грабар викладав відомий мовознавець, учень А. Мейє, Є. Курилович, а турецьку, перську та арабську мови – Мохамед Садик-бей Агабек-заде (Агабеков). У цей час у Львівському університеті здобули освіту такі відомі сходознавці, як Є. Заволинський, О. Пріцак, Л. Скужак, А. Кунст, Я. Турчинський. В інституті сходознавства при гуманітарному факультеті у 1938 році функціонувало 9 кафедр, на яких викладали 35 східних мов.

У 1939-1940-х роках кафедрою сходознавства керували спочатку С. Стасяк, пізніше Є. Заволинський. Згодом кафедру було скасовано.

Друга світова війна завдала великої шкоди львівському сходознавству: німецькі окупанти вивезли понад двадцять тисяч унікальних видань  сходознавчої тематики та понад п’ятсот унікальних рукописів східними мовами.

Після Другої світової війни багато львівських сходознаців польської національності виїхали в Європу. Небажання радянської влади та університетської адміністрації, які скрізь вбачали прояви українського націоналізму, розвивати сходознавчі студії врешті спричинилося до того, що викладання східних мов у Львівському університеті офіційно припинилося та продовжувало своє життя фрагментарно і лише завдяки сподвижницькій діяльності деяких ентузіастів: у другій половині 50-х років індолог та китаїст  М. Кнороз (1911-1984) викладав санскрит та китайську на історичному та філологічному факультетах, залучивши до цього І. Сайдаковську, а до викладання арабської та перської мов Я. Полотнюка. Після перевидання “Керівництва до елементарного курсу санскритської мови” Г. Бюлера, яке з ентузіазмом сприйняла наукова громадськість Радянського Союзу, М. Кнороза, ініціатора перевидання, було звільнено з роботи. Він був змушений працювати перекладачем з європейських мов на одному з львівських заводів.

Після 1967 року випускник  сходознавчого факультету Ленінградського університету Я. Полотнюк почав викладати факультативні курси арабської та перської мов на філологічному факультеті. Незважаючи на очевидні та помітні успіхи студентів ( О. Калмикова викладала російську мову в Дамаску, В.Рудковський після річного стажування в Таджикістані переклав кілька великих романів таджицьких авторів, А. Горбачевський став заступником  декана філологічного факультету Таджицького державного університету), адміністрація університету на чолі з М. Максимовичем вперто не розуміли потреби сходознавчої науки. Для арабських та перських студій Я. Полотнюка почало “не вистачати грошей” і сходознавець здебільшого викладав безкоштовно. Курси згорнули і відновили лише у 1980 році на три роки.

За незалежної України за ініціативи Я. Полотнюка у 1992 році знову почали викладати східні мови: арабську (Я. Полотнюк), перську (Я. Полотнюк, Р. Гамада), японську (О. Горошкевич). 1997 року на філологічному факультеті було відкрито кафедру сходознавства, яку очолив професор Ярослав Дашкевич.

Кафедра готує випускників з трьох спеціальностей: арабська мова та література, перська мова та література, японська мова та література. Загалом викладається більше десяти східних мов.

Ярема Полотнюк

Співробітники

в.о. завідувача кафедриМАКСИМІВ Ольгав.о. завідувача кафедри
доцентЗАБУРАННА Орестадоцент
доцентЗАЗА Юліядоцент
доцентІЛІЙЧУК Іринадоцент
доцентМАЦКЕВИЧ Андрійдоцент
доцентСЕЙТЯГ’ЯЄВ Наримандоцент
доцентСТЕЛЬМАХ Мартадоцент
старший викладачГОРОШКЕВИЧ Оленастарший викладач
старший викладачЛОСЄВ Олександрстарший викладач
асистентБАТЮК Іринаасистент
асистентВИТИЧАК Улянаасистент
асистентВИШНЕВСЬКА Надіяасистент
асистентКІМ На Йонасистент
асистентКОВАЛЕНКО Тетянаасистент
асистентКОЛОСОВА (МОСТОВА) Ольгаасистент
асистентЛУЦАН Лідіяасистент
асистентОЗКАН Тетянаасистент
асистентФАТИЧ (КЛЮЧНИК) Соломіяасистент
асистентЧУ Чуасистент
асистентЩУПАКІВСЬКА (СПРИСА) Оксанаасистент
лаборантМАКСИМИК Іриналаборант

1 курс

2 курс

3 курс

4 курс

5 курс

6 курс

Викладацький розклад



Методичні матеріали

 

Методичні рекомендації Розділові знаки в арабській мові

 

Максимів Ольга. Вступ до фонетики сучасної літературної перської мови. Матеріали до практичного курсу. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2007

У посібнику розглянуто питання фонетики сучасної перської мови в межах програми практичного навчального курсу “Перська мова”. Завдання курсу – засвоєння теоретичних відомостей та вироблення практичних умінь і навичок; розвиток мовленнєвої і мовної компетенції. Мовець повинен уміти користуватись засобами мовної системи у мовленнєвій діяльності. Базою для засвоєння системи мови є її фонетична система, адже одна з передумов володіння мовою – це вміння правильно вимовляти звуки мови. Практичному відпрацюванню звуків має передувати пояснення артикуляції та відпрацювання вимови кожного звука. А перед тим необхідно пояснити студентам положення язика і губ, назвати головні опорні моменти, які сприяють  правильній вимові, бо лише розуміння артикуляції звука полегшує та пришвидшує процес його вимови.

 

http://194.44.152.155/elib/local/3197.pdf П.П.Дрогомирецький, І.В.Ілійчук
Основи китаїстики
Навчально-методичний посібник
Івано-Франківськ
2017

Дослідження

Держбюджетна тема

Персомусульманська та арабомусульманська культури: проблеми теорії.

Тема спрямована на дослідження основних проблем лінгвокультурології, лінгвосоціології, етнології, етнографії перської та арабської культур. У рамках даної теми досліджується вираження ментальності народу через мову; аналізуються культурні традиції на матеріалі історії арабомусульманської та персомусульманської культур VII-XII ст., а також розглядаються основні напрямки філософської думки, стан літератури, науки та мистецтва цих культур.

The Persian-muslim and Arabic-muslim cultures: problems of theory.

Theme is directed to research of basic problems of lingualculturology, lingualsociology, ethnology, ethnography of Persian and Arabic cultures. The expression of mentality ; the cultural traditions and the basic philosophical thoughts, literature , science and arts of these cultures are investigated on historical material of Persian-muslim and Arabic-muslim cultures.

 

Міжнародні зв’язки

Кафедра підтримує наукові контакти з Судзука Дайгаку (м. Судзука, Японія), Істамбульським університетом (м. Істамбул, Туреччина), Інститутом сходознавства Ягеллонського універистету (м. Краків, Польща), Тегеранським університетом (м. Тегеран, Іран), Східним факультетом Санкт-Петербурзького університету (м. Санкт-Петербург, Росія).

Колектив кафедри бере участь у налагодженні зв’язків з університетами України й закладами високої школи зарубіжних країн. Серед зовнішніх напрямів співпраці кафедри можна назвати:

  • Співпрацюємо з Посольством Японії в Україні:
    Доцент Забуранна О.В. у 2001 р. проходила стажування у Міжнародному центрі вивчення японської мови – м. Урава (Японія).
    Викладачі кафедри Горошкевич О.Г. та Забуранна О.В. були учасниками семінару для викладачів японської мови.
    Старший викладач Горошкевич О.Г. проходила двомісячне стажування у Японії.
  • Співпрацюємо з Посольством Ісламської Республіки Іран в Україні.
    Доценти кафедри сходознавства імені професора Ярослава Дашкевича Яремчук І. Я. і Максимів О. Й. перебували на семінарі для викладачів перської мови у Ірані (2009 р.).
    Регулярно здійснюються навчальні поїздки кращих студентів-іраністів на програми стажування за кошт приймаючої сторони.
  • Співпрацюємо з Посольством Республіки Туреччина:
    Викладач Стамбульського університету п. Джафер Коч викладає турецьку мову для студентів філологічного факультету.

    Викладач Стамбульського університету п. Бюньямін Кьосе викладає турецьку мову для студентів філологічного факультету.
  • Співпрацюємо з Інститутом сходознавства Ягеллонського університету:
    Доцент кафедри сходознавства Кшановський О.Ч. проходив стажування у Інституті сходознавства Ягелонського університету, Республіка Польща.
  • Співпрацюємо з організацією КОICА (Korean Overseas International Cooperation Assosiation):
    п. Йонгджу Джон викладає корейську мову для студентів філологічного факультету.

Зустріч студентів-японістів з делегацією Японсько-української асоціації культурного обміну

26.09.2022 | 22:46

20 вересня студенти-японісти взяли участь у зустрічі з делегацією Японсько-української асоціації культурного обміну на чолі з її головою п. Мотохіро Оно, яка відбулася у Науково-технічній бібліотеці НУ «Львівська політехніка». Зустріч організував керівник Українсько-японського центру НУ «Львівська політехніка» п. Ігор Зорій.
https://www.facebook.com/librarynulp/posts/pfbid013eF4aUGRm1CdsxUM2FgVvNbZ9Uiu5HS3SbcZtEAgaJQDf4k8xLnQGvsDi5YBSGrl

Читати »

“Нехай війна в Україні закінчиться якнайшвидше перемогою” (ЯПОНІЯ ОЧИМА СТУДЕНТКИ)

27.07.2022 | 18:17

Японія зачаровує гармонійним поєднанням контрастів у всьому: традиційні японські будинки та храми поряд із хмаросягами; новітні технології та популярність листів, написаних вручну, факс, тільки готівкові розрахунки в деяких крамничках; неймовірна природа часом навіть у середмістях мегаполісів; люди – такі стримані та консервативні, але водночас дуже щирі й завжди готові допомогти.
Здавалося, так не буває, але ні: Японія таки розширює рамки нашої свідомості. Дуже прикро, що потрапити в країну-мрію нам вдалося за жахливих обставин – повномасштабного вторгнення росії до України. Перебуваючи далеко...

Читати »

Про конкурс на здобуття Літературної премії імені Романа Гамади

30.06.2022 | 17:09

Львівський національний університет імені Івана Франка
та  Львівська обласна організація НСПУ
оголошують конкурс на здобуття
Літературної премії імені Романа Гамади (далі – Премія)
на 2022 рік для відзначення письменників у номінації «переклад».
Премія має всеукраїнський статус.

Присудження Премії передбачено двом авторам за переклади з різних мов. Рішення журі затверджують ухвалами секретаріату НСПУ та Вченої ради Львівського національного університету імені Івана Франка і публікують у пресі.

На здобуття Премії приймають високохудожні завершені переклади у вигляді книги або в окремих випадках знакові публікації в часописі «Всесвіт», оприлюднені протягом останніх...

Читати »