Кафедра сходознавства імені професора Ярослава Дашкевича

  • Про кафедру
  • Співробітники
  • Навчальні курси
  • Викладацький розклад
  • Дослідження
  • Новини

Історія кафедри

(коротка історія викладання східних мов у Львівському університеті)

Вивчення східних мов (гебрейська, арамейська, арабська) у Львівському університеті почалося після 1817 року спершу на теологічному, згодом на філософському факультетах. Першими викладачами на теологічному факультеті були А. Радкович, Я.Е. Кухарський, Л. Солецький, К. Сарницький, М. Мишковський; на філософському – Г. (Герзон) Блятт (1858-1916), Б. Давидович (помер 1933 року). З часом почали викладати санскрит та старовірменську (грабар) мови. Систематичне викладання семітських мов (арабської, гебрейської, арамейської, асировавилонської) почалося з ініціативи семітолога М. Шора (1874-1942).

Після Першої світової війни сходознавець і поліглот Андрій Гавронський (1885-1927) започаткував в університеті викладання низки староіндійських та новоіндійських мов та літератур. Двадцяті роки XX ст. взагалі можна вважати періодом розквіту львівського сходознавства: у Львівському університеті працювали семітологи О. Клявек та Ю. Попліха, алтаїст та монголіст В. Котвич (1872-1944), арабіст З. Смогожевський (1884-1931), який започаткував викладання староосманської та перської мов, монголісти та алтаїсти В. Шмуц і М. Левицький, арабіст Т. Левицький, індолог С. Стасяк, іраніст Ф. Махальський, староперську, середньоперську та грабар викладав відомий мовознавець, учень А. Мейє, Є. Курилович, а турецьку, перську та арабську мови – Мохамед Садик-бей Агабек-заде (Агабеков). У цей час у Львівському університеті здобули освіту такі відомі сходознавці, як Є. Заволинський, О. Пріцак, Л. Скужак, А. Кунст, Я. Турчинський. В інституті сходознавства при гуманітарному факультеті у 1938 році функціонувало 9 кафедр, на яких викладали 35 східних мов.

У 1939-1940-х роках кафедрою сходознавства керували спочатку С. Стасяк, пізніше Є. Заволинський. Згодом кафедру було скасовано.

Друга світова війна завдала великої шкоди львівському сходознавству: німецькі окупанти вивезли понад двадцять тисяч унікальних видань  сходознавчої тематики та понад п’ятсот унікальних рукописів східними мовами.

Після Другої світової війни багато львівських сходознаців польської національності виїхали в Європу. Небажання радянської влади та університетської адміністрації, які скрізь вбачали прояви українського націоналізму, розвивати сходознавчі студії врешті спричинилося до того, що викладання східних мов у Львівському університеті офіційно припинилося та продовжувало своє життя фрагментарно і лише завдяки сподвижницькій діяльності деяких ентузіастів: у другій половині 50-х років індолог та китаїст  М. Кнороз (1911-1984) викладав санскрит та китайську на історичному та філологічному факультетах, залучивши до цього І. Сайдаковську, а до викладання арабської та перської мов Я. Полотнюка. Після перевидання “Керівництва до елементарного курсу санскритської мови” Г. Бюлера, яке з ентузіазмом сприйняла наукова громадськість Радянського Союзу, М. Кнороза, ініціатора перевидання, було звільнено з роботи. Він був змушений працювати перекладачем з європейських мов на одному з львівських заводів.

Після 1967 року випускник  сходознавчого факультету Ленінградського університету Я. Полотнюк почав викладати факультативні курси арабської та перської мов на філологічному факультеті. Незважаючи на очевидні та помітні успіхи студентів ( О. Калмикова викладала російську мову в Дамаску, В.Рудковський після річного стажування в Таджикістані переклав кілька великих романів таджицьких авторів, А. Горбачевський став заступником  декана філологічного факультету Таджицького державного університету), адміністрація університету на чолі з М. Максимовичем вперто не розуміли потреби сходознавчої науки. Для арабських та перських студій Я. Полотнюка почало “не вистачати грошей” і сходознавець здебільшого викладав безкоштовно. Курси згорнули і відновили лише у 1980 році на три роки.

За незалежної України за ініціативи Я. Полотнюка у 1992 році знову почали викладати східні мови: арабську (Я. Полотнюк), перську (Я. Полотнюк, Р. Гамада), японську (О. Горошкевич). 1997 року на філологічному факультеті було відкрито кафедру сходознавства, яку очолив професор Ярослав Дашкевич.

Кафедра готує випускників з трьох спеціальностей: арабська мова та література, перська мова та література, японська мова та література. Загалом викладається більше десяти східних мов.

Ярема Полотнюк

Співробітники

завідувачЗАБУРАННА Орестазавідувач
доцентЗАЗА Юліядоцент
доцентМАКСИМІВ Ольгадоцент
доцентМАРТИНЯК Іринадоцент
доцентМАЦКЕВИЧ Андрійдоцент
доцентСТЕЛЬМАХ Мартадоцент
доцентЯРЕМЧУК Іринадоцент
старший викладачІЛІЙЧУК Іринастарший викладач
старший викладачГОРОШКЕВИЧ Оленастарший викладач
асистентБАТЮК Іринаасистент
асистентВАН Сяоюйасистент
асистентВИТИЧАК Улянаасистент
асистентВИШНЕВСЬКА Надіяасистент
асистентКім На Йонасистент
асистент, лаборант (сумісник)КЛЮЧНИК Соломіяасистент, лаборант (сумісник)
асистентКОВАЛЕНКО Тетянаасистент
асистентКОЛОСОВА (МОСТОВА) Ольгаасистент
асистентЛАХМАН Владиславасистент
асистентЛОСЄВ Олександрасистент
асистентЛУЦАН Лідіяасистент
асистентОЗКАН Тетянаасистент
асистентЩУПАКІВСЬКА Оксанаасистент
асистентЮЗВЯК Іринаасистент
старший лаборантКОТЛЯРЧИК Юліястарший лаборант
лаборантКЛЮЧНИК Софіялаборант

1 курс

2 курс

3 курс

4 курс

5 курс

6 курс

Викладацький розклад



Дослідження

Держбюджетна тема

Персомусульманська та арабомусульманська культури: проблеми теорії. Тема спрямована на дослідження основних проблем лінгвокультурології, лінгвосоціології, етнології, етнографії перської та арабської культур. У рамках даної теми досліджується вираження ментальності народу через мову; аналізуються культурні традиції на матеріалі історії арабомусульманської та персомусульманської культур VII-XII ст., а також розглядаються основні напрямки філософської думки, стан літератури, науки та мистецтва цих культур. The Persian-muslim and Arabic-muslim cultures: problems of theory. Theme is directed to research of basic problems of lingualculturology, lingualsociology, ethnology, ethnography of Persian and Arabic cultures. The expression of mentality ; the cultural traditions and the basic philosophical thoughts, literature , science and arts of these cultures are investigated on historical material of Persian-muslim and Arabic-muslim cultures.   Міжнародні зв’язки Кафедра підтримує наукові контакти з Судзука Дайгаку (м. Судзука, Японія), Істамбульським університетом (м. Істамбул, Туреччина), Інститутом сходознавства Ягеллонського універистету (м. Краків, Польща), Тегеранським університетом (м. Тегеран, Іран), Східним факультетом Санкт-Петербурзького університету (м. Санкт-Петербург, Росія). Колектив кафедри бере участь у налагодженні зв'язків з університетами України й закладами високої школи зарубіжних країн. Серед зовнішніх напрямів співпраці кафедри можна назвати:
  • Співпрацюємо з Посольством Японії в Україні: Доцент Забуранна О.В. у 2001 р. проходила стажування у Міжнародному центрі вивчення японської мови – м. Урава (Японія). Викладачі кафедри Горошкевич О.Г. та Забуранна О.В. були учасниками семінару для викладачів японської мови. Старший викладач Горошкевич О.Г. проходила двомісячне стажування у Японії.
  • Співпрацюємо з Посольством Ісламської Республіки Іран в Україні. Доцент кафедри сходознавства імені професора Ярослава Дашкевича Яремчук І. Я. і асистент Максимів О. Й. перебували на семінарі для викладачів перської мови у Ірані (2009 р.). Регулярно здійснюються навчальні поїздки кращих студентів-іраністів на програми стажування за кошт приймаючої сторони.
  • Співпрацюємо з Посольством Республіки Туреччина: Викладач Стамбульського університету п. Джафер Коч викладає турецьку мову для студентів філологічного факультету. Викладач Стамбульського університету п. Бюньямін Кьосе викладає турецьку мову для студентів філологічного факультету.
  • Співпрацюємо з Інститутом сходознавства Ягеллонського університету: Доцент кафедри сходознавства Кшановський О.Ч. проходив стажування у Інституті сходознавства Ягелонського університету, Республіка Польща.
  • Співпрацюємо з організацією КОICА (Korean Overseas International Cooperation Assosiation): п. Йонгджу Джон викладає корейську мову для студентів філологічного факультету.

У Львові пройшло вручення Літературної премії імені Романа Гамади

24.10.2020 | 00:58

20 жовтня у Львові відбулося вручення Літературної премії імені Романа Гамади, перекладача-сходознавця, для якого справою всього життя було підняти на новий рівень здобутки Львівської школи художнього перекладу.
Цьогорічним лауреатом премії став Тарас Володимирович Лучук, номінант від видавництва «Астролябія» із книгою «Перші поетеси: Кодекс давньогрецької жіночої поезії».
Вступне слово виголосив співголова журі, доцент кафедри філософії Українського католицького університету у Львові, поет і перекладач Богдан Завідняк. Він згадав про творчу спадщину патрона Премії, починаючи від «Шах-наме» Фірдоусі Тусі, «Гулістану» і «Бустану» Сааді Шіразі та...

Читати »

Зустріч студентів-японістів ЛНУ зі студентами Ібарацького університету (Японія)

21.10.2020 | 13:04

4.11.2020 року в режимі відеоконференції відбудеться зустріч і спілкування студентів-японістів ЛНУ зі студентами Ібарацького університету (Японія).
Учасники заходу обговорюватимуть особливості студентського життя та навчання в Україні та Японії.

Читати »

Список питань для державного іспиту з арабської літератури

08.06.2020 | 18:12

Коран та його структура. Вплив Корану на арабську літературу та культуру.
«Дні арабів»: циклічна структура та вплив на арабське середньовічне мистецтво.
Творчість придворних поетів Омейядів: аль-Ахталя, аль-Фараздака та Джаріра.
Антології доісламської поезії. Питання автентичності пам’яток древньоарабської поезії.
Система жанрів доісламської поезії. Метрична система. Особливості змісту і композиції доісламської касиди.
Автори муалляк.
Творчість ан-Набіги аз-Зубяні, Джарвала ібн Ауса та аль-Аші.
Поети узритської школи.
Відродження політичної поезії за правління Омейядів.
Художня проза X-XIII ст.: Ібн аль-Амід та його школа. Творчість ас-Сахіба, аль-Хваразмі, ас-Сабі.
Поезія XIII-XV ст. Проза: енциклопедії та антології.
Життя і творчість...

Читати »

Перелік питань на державний іспит з «Історії японської літератури»

08.06.2020 | 18:08

Екзаменатори: Горошкевич О.Г.
Витичак У.Я.
1. Загальна характеристика літературного процесу епохи Нара
2. Перша письмова пам’ятка “Коджікі”.
3. Перша поетична антологія “Манйошю”. Загальна характеристика.
4. Поетичні жанри в “Манйошю”
5. Ритміко-метрична система і поетичні засоби вака.
6. Літературні жанри норіто і семмьо. Твори «Фудокі», «Ніхон Шьокі».
7. Поезія канші. Творчість Суґавара Мічідзане
8. Автобіографічна повість Ніджьо «Товадзуґатарі».
9. Твори «Очікубо моноґатарі», “Уцухо моногатарі»
10. Жанр ута-моноґатарі. “Ісе моногатарі”. “Ямато моногатарі”
11. Буддійська література. Жанр буддійської легенди сецува. Збірка “Ніхон рьоїкі»
12. Жанр цукурі моноґатарі. “Такеторі моногатарі”.
13. Антологія “Кокін вакашю”...

Читати »

Перелік питань на державний іспит з японської мови

08.06.2020 | 18:02

Походження японської мови та генетичні зв’язки з іншими мовами. Основні типологічні характеристики японської мови
Фонетичні та фонематичні особливості японської мови. Система голосних. Дифтонги.
Система приголосних в японській мові. Особливі приголосні (特殊音).
Склад і мора. Наголос у японській мові.
Вчення про частини мови у японській граматичній традиції.
Структурні види простого речення. Порядок слів у реченні.
Члени речення. Тематичний і рематичний підмет.
Типи складного речення. Сурядний зв’язок.
Складнопідрядні речення з допустовим зв’язком.
Складнопідрядні речення з підрядними умови.
Складнопідрядні речення з підрядними часу.
Складнопідрядні речення з підрядними причини.
Складнопідрядні речення з підрядними протиставними.
Складнопідрядні речення з...

Читати »