Кафедра української мови імені професора Івана Ковалика

  • Про кафедру
  • Стратегія
  • Історія кафедри
  • Співробітники
  • Дослідження
  • Семінари
  • Методичні матеріали
  • Навчальні курси
  • Практики
  • Викладацький розклад
  • Новини

Стратегія

 

Місія

  • Катедра української мови імени професора Івана Ковалика – один з провідних освітніх та наукових україністичних центрів України.
  • Катедра української мови продовжує традиції  лінгвістичної наукової школи, яка сформувалася у Львівському національному університеті імені Івана Франка.
  • На катедрі ведеться підготовка майбутніх мовознавців-україністів.
  • Наша катедра є авторитетним науково-освітнім осередком, де працюють відомі педагоги з великим стажем роботи у вищій школі, які зуміли поєднати освітню діяльність з  науковою. Це автори посібників, монографій, словників. Викладачі катедри беруть участь у міжнародних та всеукраїнських конференціях і семінарах.
  • Наші цінності – загальнолюдські й національні. Працюємо над зміцненням науково-інтелектуальної основи країни, над формуванням нових поколінь української інтелектуальної еліти – освічених, свідомих, духовно багатих і патріотичних громадян.

Візія 

  • Катедра української мови імени професора Івана Ковалика має бути провідним науковим і освітнім центром в галузі україністики.
  • Катедра має бути престижним місцем здобуття спеціальности для філологічно обдарованої молоді.
  • Катедра має бути інтелектуальним центром, осередком наукового прогресу патріотичного спрямування.

Цілі

  •  Катедра української мови імени професора Івана Ковалика повинна підтримувати набутий авторитет, демонструючи високий рівень підготовки сучасного мовознавця-україніста та мовознавця-вчителя.
  • Науковці катедри прагнуть реалізувати такі завдання:

1) концептуально осмислити підстави формування лексико-граматичної системи української мови;

2) проаналізувати діалектний прояв української мови;

3) встановити термінологічні процеси в професійній лексиці;

4) визначити онімне наповнення української мови;

5) описати дериваційні процеси в діахронії і синхронії;

6) виявити тенденції розвитку в граматиці і на морфологічному рівні, і на синтаксичному;

8) схарактеризувати процеси, що відбувалися і тривають у фонетиці та морфонології;

9) проаналізувати історичні процеси української мови.

  • Катедра української мови прагне збільшити кількість тих працівників, які захистили дисертації на здобуття наукового звання доктора наук та доктора філософії.
  • Щодо навчального процесу, то катедра хотіла б, щоб науковий та освітній рівень випускників зростав і досягнув міжнародного рівня.

Стратегічний план розвитку 

  • Забезпечення розбудови репозитарію публікацій викладачів.
  • Створення електронних портфоліо викладачів.
  • Удосконалення системи матеріального стимулювання працівників за наукові досягнення.
  • Розроблення електронних курсів та електронних посібників (за умови відповідної технічної і програмної  підтримки). Створення бази даних для самостійної  роботи студентів на основі Положення про електронні видання Університету.
  • Надання періодичним науковим виданням стандартів категорії А фахових видань України, збільшення кількости англомовних статей, забезпечення розвитку україномовних науково-популярних видань.
  • Сприяння підвищенню кваліфікації працівників у сфері цифрових компетенцій.
  • Розроблення стратегії популяризації катедри, розширення промоції освітніх послуг.
  • Участь працівників у формуванні єдиного інформаційного простору Університету через наповнення бази даних та розширення функціоналу інформаційної системи управління навчальним процессом.
  • Використання на заняттях різноманітних інноваційних методів (створення QR-кодів, інтерактивні вправи на платформі learningapps.org, тестування онлайн тощо).
  • Вдосконалювати сторінку катедри у соцмережіФейсбук.
  • Упорядкування катедральної бібліотеки (систематизація видань членів катедри та усіх словників, відокремлення літератури, що рідше використовується, старих видань тощо).
  • Організація бази статей журналів, що зберігаються на катедрі.

Міжнародна співпраця

  • Зростання показника участи студентів, аспірантів, викладачів і науковців у програмах міжнародної співпраці.
  • Сприяння розробці та втіленню короткотермінових міжнародних програм та освітніх проєктів із залученням фінансової підтримки провідних міжнародних фондів.
  • Розширення кола співпраці з іноземними університетами. Ініціювання підписання нових угод про міжнародну співпрацю.
  • Запрошення іноземних науковців до участи в конференціях, семінарах тощо.
  • Розширення можливостей для стажування наукових працівників у провідних зарубіжних науково-дослідних установах

Освітня діяльність 

  • Удосконалення внутрішньої системи забезпечення якости освітньої діяльности завдяки використанню сучасних навчальних та інформаційних технологій. Створення ефективної системи оцінювання та контролю якости освітніх послуг.
  • Написання навчальних посібників зі всіх дисциплін, які читаються на катедрі.
  • Залучення студентів до наукових досліджень з лінгвістики, вдосконалення роботи наукового студентського гуртка.Налагодити співпрацю цього гуртка з гуртком українського мовознавства Львівської обласної Малої академії наук.
  • Впровадження інноваційних освітніх та інтерактивних технологій навчання. Забезпечення необхідною технікою і програмним супроводом.
  • Розроблення дисциплін для вільного вибору студентів (загальноуніверситетський вибірковий курс).
  • Віртуальне середовище для навчально-наукового спілкування зі студентами (створення, поширення, оцінювання).
  • Налагодження співпраці між середньою і вищою школами (можна влаштовувати різноманітні показові лекції, вишколи для учнів).

 

 

 

Співробітники

завідувачКУПЧИНСЬКА Зоряназавідувач
доцентБІЛОУС Маріядоцент
доцентАСІЇВ Любославадоцент
доцентВИСОЦЬКА Тетянадоцент
доцентГЛІБЧУК Наталіядоцент
доцентДОБОСЕВИЧ Улянадоцент
доцентКОСТІВ Оксанадоцент
доцентКУЗЬМА Іринадоцент
доцентКУТНЯ Галинадоцент
доцентПІЛЕЦЬКИЙ Володимирдоцент
доцентСКОЛОЗДРА-ШЕПІТКО Олесядоцент
доцентСОКІЛ-КЛЕПАР Наталіядоцент
доцентТИМОШИК Галинадоцент
доцентТРУШ Оленадоцент
доцентЦІХОЦЬКИЙ Івандоцент
асистентБОРІЙЧУК Лідіяасистент
асистентБУТКОВСЬКА Оксанаасистент
асистентМОСУР Оксанаасистент
старший лаборантСТРІЄШИН Романіястарший лаборант
лаборантКІСЬ Єлизаветалаборант

1 курс

2 курс

3 курс

4 курс

5 курс

6 курс

Викладацький розклад



Методичні матеріали

Навчальний посібник містить завдання для 17 практичних занять з історичної фонетики, морфології і синтаксису, які охоплюють основні теми вишівського курсу історичної граматики, а також короткі мовно-історичні коментарі до кожної з тем практичних занять. У ньому також подано типові тести з історичної фонетики та морфології і ряд
наукових праць про походження та основні історичні етапи розвитку української мови. Книгу призначено для студентів філологічних факультетів університетів.

Практикум укладено відповідно до програми з морфеміки й дериватології для студентів українського відділення філологічного факультету. У ньому подано перелік теоретичних питань та систему вправ, а також тестових завдань для практичних занять і самостійної роботи студентів із названого курсу.
Навчальний матеріал із морфеміки й дериватології згруповано у два блоки: перший ґрунтується на анатомічному підході до вивчення класів морфем різних частин мови й до способів словотворення, а другий – на комплексному аналізі особливостей морфемної і словотвірної будови кожної з повнозначних частин мови зокрема. Завдання другого блоку рекомендовано для самостійної роботи студентів при модульно-рейтинговому методі навчання.
До кожної теми подано методичні коментарі щодо виділення морфем, складних випадків морфемного аналізу, а також щодо етапів словотвірного аналізу слів різної словотвірної будови.
До вправ подано зразки виконання, що полегшить студентові працю; указано літературу, яку він повинен опрацювати, перш ніж виконувати завдання. Переважна більшість вправ має проблемно-пошуковий характер, що вимагає від студента активізації знань із попередніх і паралельних курсів (лексикології й фразеології, фонології й фонетики, історичної граматики), уміння користуватися різними типами словників.

Посібник призначений для роботи на практичних заняттях із лексикології сучасної української літературної мови зі студентами І курсу філологічного факультету. Містить перелік важливих для засвоєння курсу тем та питань, рекомендовану літературу, систему практичних завдань, схеми лексикологічного та фразеологічного аналізу,
порівняльну характеристику та зразки словникових статей із різних типів лексиконів і тематичний реєстр основних словників.
Для студентів українського відділення філологічних факультетів університетів.

Збірник містить завдання для 16 практичних занять з фонетики та фонології, які охоплюють основні теми вишівського курсу фонетики і фонології сучасної української літературної мови. У ньому також подано типові тести з фонетики і фонології та суміжних дисциплін – орфоепії, акцентології, графіки та орфографії, контрольні завдання для студентів заочної форми навчання та методичні вказівки до їх виконання. Посібник призначено для студентів філологічних факультетів університетів.

Методичні вказівки містять вимоги до курсових робіт та поради до їх виконання, мета яких – допомогти студентові правильно організувати працю над роботою та підготуватися до її захисту.

Посібник рекомендований для роботи на практичних заняттях із методики викладання української мови в середній школі. Містить перелік важливих для засвоєння курсу тем та
питань до них, методичний коментар, рекомендовану літературу, систему практичних завдань, питання для самостійного опрацювання, перелік екзаменаційних питань, зразки
підсумкових тестів, завдання та зразки виконання контрольної роботи для студентів українського відділення заочної форми навчання, додатки (зразки конспектів уроків з української мови, перелік видів робіт з української мови, передбачених чинною програмою).

Дослідження

Наукові видання

Збірники наукових праць і матеріалів

Збірник наукових праць на пошану професора Таміли Іванівни Панько. Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2021. 587 с.; фото

У збірнику праць на пошану професора Таміли Панько подано науково-методичний доробок мовознавиці. Видання містить спогади науковців про Тамілу Панько. Представлено статті, присвячені питанням термінології, культури мови, граматики, лексикології, лексикографії, лінгвостилістики, історії мови, ономас­тики, соціолінгвістики, методики вивчення української мови.
Для науковців, викладачів та студентів вищих навчальних закладів.

Серце чистеє, думка чесная…: Збірник наукових праць і матеріалів на пошану Ірини Ощипко. Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2018. 664+16 c. фото

У збірнику праць на пошану Ірини Ощипко вміщено наукові статті, присвячені питанням дериватології, діалектології, граматики, лексикології, лексикографії, лінгвостилістики, ономастики, історії мови, франкознавства. Подано науково-методичний доробок мовознавця, а також дослідження Ірини Ощипко, які відображають спектр наукових зацікавлень ученої.
Для науковців, викладачів та студентів вищих навчальних закладів.

У координатах мови: Збірник наукових праць на пошану професора Лідії Коць-Григорчук. Львів: Паїс, 2016. 503 с.; фото

У збірнику праць на пошану професора Лідії Коць-Григорчук вміщено наукові статті, присвячені питанням діалектології, лінгвістичної географії,
палеографіїї, граматики, лексикології, лексикографії, лінгвостилістики, ономастики, соціолінгвістики, історії мови. Подано науково-методичний доробок
мовознавця.
Для науковців, викладачів та студентів вищих навчальних закладів.

Україноцентризм наукового сумління: Збірник наукових праць на пошану професора Зеновія Терлака. Львів, 2014. 597 с.

У збірнику праць на пошану професора Зеновія Терлака вміщено наукові статті, присвячені актуальним питанням сучасного мовознавства, зокрема граматики, лексикології, лексикографії, лінгвостилістики, ономастики, соціолінгвістики, історії та філософії мови. Подано науково-методичний доробок мовознавця.
Для науковців, викладачів та студентів вищих навчальних закладів.

 

  • Діалектологічна практика

На базі аудіо- та відеозаписів архіву катедри української мови створено You Tube канал катедри української мови імени професора Івана Ковалика, де презентовано кращі зразки (відеозаписи) діалектних записів студентів.

Курс української діалектології відіграє особливу роль для формування фахової компетенції філолога. Його мета –  дати студентові глибокі теоретичні знання про структуру діалектної мови, її територіальну диференціацію, сформувати навики практичного аналізу діалектних явищ.

Завершує цей курс діалектологічна практика.  Під час її проведення студенти повинні поглибити свої  знання з української діалектології, ознайомитися з конкретними говорами і говірками української мови, зясувати їхні фонетичні, морфологічні, синтаксичні та лексичні особливості.

Діалектологічна практика дає студентам перші навики роботи в польових умовах, прищеплює їм знання та вміння, потрібні для майбутньої педагогічної та наукової діяльності.

Записи діалектного мовлення є свіжим і в багатьох випадках надійним джерелом для вивчення української діалектології, історії української мови.

Мета і завдання практики

Мета практики – закріпити знання  із української діалектології, зібрати діалектні матеріали за пропонованим питальником. Це дасть змогу увести в науковий обіг новий фактичний матеріал, суттєво сприятиме поглибленню лексикологічних, семасіологічних, етимологічних та інших досліджень української мови.

Унаслідок проведення практики студенти повинні:

знати, до якого діалекту в загальній системі (класифікації) говорів української мови належить говірка визначеного населеного пункту, детально ознайомитися з фонетичними, морфологічними, синтаксичними, лексичними особливостями конкретної говірки;

вміти застосовувати на практиці методи збирання діалектних матеріалів, виявляти характерні особливості говірки, записувати діалектні матеріали, користуючись  фонетичною транскрипцією, добирати інформаторів;

набути навичок аналізу діалектних явищ.

У кінці практики студенти повинні написати звіт філологічного та історико-краєзнавчого змісту, присвячений районові та населеним пунктам, у яких збирали діалектні матеріали. Характеристику конкретної говірки доцільно виконати за таким планом:

  • назвати, до якого наріччя та говору належить конкретна говірка;
  • відобразити географічне розташування села, його віддаленість від районного центру, місце населеного пункту на діалектологічній карті;
  • описати історію села, походження його назви, кількість жителів;
  • зібрати мікротопоніми села  за поданим нижче питальником;
  • виявити фонетичні, морфологічні, синтаксичні особливості говірки;
  • зібрати лексику говірки за поданим нижче питальником;
  • записати на аудіокасету зразки діалектних текстів і відтворити їх фонетичною транскрипцією;
  • навести дані про інформаторів (прізвище, ім|я, по батькові, рік народження, місце народження, освіта, фах).

Зміст практики

Загальне ознайомлення з обстежуваною говіркою

Під час підготовки до практики її учасники повинні ознайомитися з історією регіону, в якому розташований визначений для обстеження населений пункт, вказати, до якого говору він належить.

Студенти, прибувши на місце, повинні детально ознайомитися з фонетичною та граматичною системою говірки. Для цього їм потрібно уважно прислухатися до мовлення місцевих людей, виявляти характерні особливості говірки, визначати регулярність цих рис, якою мірою вони притаманні мовцям різних вікових груп. Значну допомогу у швидшому ознайомленні із загальною мовною ситуацією на селі можна одержати від учителів-словесників місцевої школи.

Добір інформаторів

Дуже важливим є добір інформаторів. Ними повинні бути   типові носії говірки обраного для обстеження населеного пункту, які довго не перебували поза своїм говірковим оточенням, не працювали тривалий час в інших селах або містах, люди з добрим слухом, без мовних вад, розвиненим мовним чуттям, які були б у змозі розповісти, чим говірка їхнього села відрізняється від говірок сусідніх сіл, що її споріднює і з якими саме селами, що в цій говірці вже зникає, і які саме явища зявилися порівняно недавно. Оповідач повинен також бути знавцем матеріальної і духовної культури своєї місцевості. Не лише сам інформатор, а також його батьки повинні бути уродженцями цього села.  Студенти повинні збирати діалектні матеріали за спеціально розробленим питальником. Для забезпечення повноти, правильності відповідей на всі питання доцільно обрати декількох оповідачів.

Зібрані матеріали  повинні відображати динаміку мовних змін у системі говірки, тому необхідно добирати інформаторів із різних вікових груп.

Записування діалектних матеріалів

Перед початком записування збирачі діалектного матеріалу, ознайомлюючись з особливостями говірки, повинні визначити, чи немає мовних відмінностей в окремих частинах населеного пункту, чи є відмінності, зумовлені віком та іншими чинниками. Водночас студенти повинні записати і такі матеріали, що стосуються населення цього пункту, національного складу, зясувати, як відбувалося його заселення (чи дозаселення), історичні відомості про нього (з різних переказів, документів), зафіксувати колишні назви села, зміни цих назв, колишній і сучасний адміністративний поділ. Обовязково треба зазначити віддаленість населеного пункту від найближчого міста.

Усе записане треба паспортизувати.

Записувач діалектного матеріалу весь час повинен дбати, щоб зібрати найтиповіше для місцевої говірки. Отже, він не повинен вдаватись до підказування (безпосереднього чи навідного) певних форм чи слів. Відповідальність студента-філолога під час збирання говіркового матеріалу надзвичайно велика. Хоча діалектні матеріали можуть бути перевірені чи проконтрольовані сторонньою особою в тому самому населеному пункті, де відбувається запис, проте в разі повторного запису, навіть від тієї самої особи, можливі відхилення. Отже, записувач повинен бути дуже обережним і точним.

Відповіді інформаторів студент повинен послідовно записувати фонетичною транскрипцією з обовязковим збереженням нумерації питань у питальнику. Не можна залишати питань без відповідей. Коли в обстежуваній говірці нема назви (відповіді), оскільки нема реалії чи поняття, про яке йдеться у певному питанні, про це так і треба зазначити.  Варто під час відповідей, особливо коли йдеться про якісь специфічні чи рідковживані назви, реліктові слова, подавати записаний транскрипцією контекст (речення), який би відображав вживання цих слів.

Основні вимоги до оформлення діалектних матеріалів

Питальник для збору мікротопонімів

Діалектологічна практика: навчально-методичний посібник для студентів українського відділення філологічного факультету / Уклали Наталія Глібчук, Любослава Асіїв. Львів, 2005. 74 с. (завантажити)

 

Історія кафедри

Історія кафедри української мови тісно пов’язана з історією Львівського університету. Це один із найстаріших в Україні університетів, який був початково заснований з латинською мовою викладання. У 1787 році при ньому було створено науковий інститут “Студіюм Рутенум” з українською мовою викладання. 1805 року австрійський уряд перетворив Львівський університет на ліцей, а 1817 року знову відновив його, але вже з німецькою мовою викладання.

У 1848 році “весна народів” пожвавила національне життя Галичини. У гімназіях було запроваджено обов’язкове вивчення української мови, а мовне питання стало об’єктом жвавих дискусій і суперечок на сторінках галицької преси. На домагання українців у грудні 1848 року у Львівському університеті відкрито першу кафедру української мови і літератури, яку очолив Яків Головацький, український культурний діяч, учений, письменник, один із членів “Руської трійці”. За тодішньою структурою університету кафедра складалася з одного професора, який читав лекції з української мови та літератури.

Протягом 1867-1894 років кафедру очолював Омелян Огоновський, який значно активізував справу викладання української мови і літератури. З його ініціативи було організовано “Семінар для руської (української) філології”, в якому слухачі виголошували свої наукові праці.

Після смерті О. Огоновського університетської кафедри домагався Іван Франко, однак тодішній намісник Галичини граф К. Бадені все зробив для того, щоб не допустити в університет письменника, який закликав український народ до соціального і національного визволення.

У 1895 році кафедру посів Олександр Колесса, а 1899 року було відкрито ще одну українознавчу кафедру, яку очолив Кирило Студинський.

Після українсько-польської війни 1918-1919 років у Львівському університеті було зліквідовано всі українознавчі кафедри, і він став повністю польськомовним. Окремим розпорядженням вступ до університету було дозволено тільки тим, що служили в польській армії і були польськими громадянами. У відповідь на це українці організували таємний український університет (1921-1925 р.).

На численні клопотання українців у 1928 році в університеті було відкрито кафедру української мови, очолював її до 1939 року Ян Янів.

З осені 1939 року, коли Західну Україну було приєднано до Радянської України, університет зазнав корінної реорганізаці. У 1939-1941 роках завідувачем кафедри української мови став відомий український мовознавець і громадський діяч Василь Сімович. На кафедрі працювало 19 осіб. Це були відомі своїм науковим доробком учені, письменники, досвідчені викладачі львівський гімназій, серед них – К.Кисілевський, В.Лев, Я.Янів, О.Панейко, М.Пушкар, П.Мечник, Д.Лукіянович, П.Карманський, А.Андрохович, Й.Шемлей, В.Пачовський, С.Щурат, К.Добрянський та ін.

З початком війни Львівський університет припинив своє функціонування і відновив навчальну діяльність лише в 1944 році. З 1944 до 1946 року кафедрою керував Петро Коструба. У 1946 р. Петра Кострубу звинуватили в українському буржуазному націоналізмі і репресували. З 1947 до 1950 р. кафедру очолював Іван Чередниченко. З 1950 до 1973 року завідувачем кафедри був Іван Ковалик.

У 1950-1960-х роках зріс науковий потенціал кафедри. На ній працювали професори І.Ковалик, Ю.Редько, І.Петличний, доценти П.Коструба, Б.Кобилянський, М.Шкільник, С.Криворучко, І.Грицютенко, Т.Возний, І.Ощипко, С.Дідик, Є.Черняхівська, О.Сербенська, Б.Ключковський, ст. викладач О. Скоропада. Праці членів кафедри були новаторськими за змістом, вони суттєво збагатили українську лінгвістику. Так, Іван Ковалик своїми роботами заклав теоретичні основи однієї з наймолодших галузей мовознавства – дериватології. Його дериватологічну концепцію відображають вибрані праці, зібрані у книзі „Вчення про словотвір” (2007 р.), а дослідження професора в інших ділянках лінгвістики ілюструє другий том вибраного –  „Питання українського і слов’янського мовознавства” (2008 р.). Наукову спадщину професора перевидали його учні – члени кафедр української мови Львівського та Прикарпатського університетів.

Юліан Редько плідно працював у царині ономастики. Він автор ґрунтовної монографії „Сучасні українські прізвища” (1966) і „Довідника українських прізвищ” (1969), у яких започаткував наукове вивчення прізвищевої системи української мови, а вже після смерті вченого опубліковано основну працю його життя – великий, у двох томах (близько 2500 стор.), „Словник сучасних українських прізвищ” (2007), який за життя вченого все „не пускали” до друку „через брак паперу”.

Петро Коструба досліджував фонологічну систему української мови. Він опублікував навчальний посбник „Фонетика сучасної української літературної мови” (1963), а згодом став одним із авторів академічного курсу фонетики і фонології (1969), виданого в Інституті мовознавства ім. О.О.Потебні.

Броніслав Кобилянський вивчав українські діалекти. Його праці з української діалектології („Гуцульський говір і його відношення до говору Покуття”, „Діалект і літературна мова”) високо оцінювали європейські вчені А.Мейє, Б.Унбеґаун, а книга „Короткий огляд історії мовознавства” залишається актуальною й сьогодні.

Іван Петличний активно вивчав мову прози Івана Франка, що знайшло своє узагальнення в його докторській дисертації „Синтаксис мови художньої прози Івана Франка”

Михайло Шкільник був одним із найавторитетніших українських методистів, автором численних шкільних підручників з української мови для шкіл із російською та польською мовами викладання, а також монографічних праць „Формування в учнів граматичних понять та категорій іменника” (1962), „Проблемний підхід до вивчення частин мови” (1986).

Учні професора І.Ковалика активно працювали в галузі українського словотвору – Т.Возний (дієслівний словотвір) , І.Ощипко (словотвір прислівників)  та ін.). І.Ощипко опублікувала навчальний посібник „Практична стилістика сучасної української літературної мови” (1968, у двох частинах), а також була співавтором словопокажчиків „Художнє слово Василя Стефаника” (1972) і „Лексика поетичних творів Івана Франка” (1980).

У першій половині 1970-х років склад кафедри суттєво змінився. Під ідеологічним тиском залишають кафедру І.Ковалик, Ю.Редько, І.Петличний, Б.Кобилянський. Кафедра поповнюється новими членами (М.Білоус, Н.Захлюпана, З.Терлак, І.Кочан, В.Пілецький). У 1973-1974 роках кафедрою завідував Б.Ключковський, а з 1975 до 1995 р. – Таміла Панько. У 70-80 рр. на кафедрі активізуються дослідження з термінології, ініціатором яких була Т.Панько. Вона стала автором наукових монографій „Від терміна до системи: Становлення марксистсько-ленінської термінології у східнослов’янських мовах” (1979), „Суспільно-політична термінологія східнослов’янських мов” (1983), „Мова і нація в естетичній концепції І.Франка” (1992), співавтором навчального посібника „Українське термінознавство” (1994). Формування і розвиток окремих терміносистем вивчають її учні – Ірина Кочан (радіотехнічна термінологія), Володимир Пілецький (фізична), Галина Мацюк (мінералогічна), Богдан Михайлишин (термінолексика образотворчого мистецтва) та ін. Побачили світ перекладні словники термінів (Т.Панько, І.Кочан, В.Пілецький).

Тривають дослідження лексико-граматичної системи української мови (М.Білоус, Т.Возний, С.Дідик, Н.Захлюпана, Б.Ключковський, З.Купчинська, І.Ощипко, З.Терлак, Є.Черняхівська).

У 1996 – 2015 рр. кафедрою завідував Зеновій Терлак. Склад кафедри поповнюють Л.Асіїв, Н.Глібчук, У.Добосевич, О.Костів, І.Кузьма, Г.Кутня,  Н.Сокіл-Клепар, О.Сколоздра-Шепітко, О.Труш, І.Ціхоцький), на кафедру запрошують відомих учених Д.Гринчишина, Л.Полюгу, Л. Коць-Григорчук, Д.Бучка. Викладачі кафедри продовжують дослідження фонетичної і лексико-граматичної системи української мови у функціональному аспекті (Л.Асіїв, У.Добосевич, Н.Глібчук, Г.Кутня, І.Кузьма, О.Труш, І.Ціхоцький), вивчають проблему становлення норм на всіх рівнях мовної системи (Д.Гринчишин, М.Білоус, З.Терлак), беруть участь в укладанні різного типу словників української мови (Д.Гринчишин, З.Терлак, Н.Захлюпана). Активізуються дослідження топонімної і антропонімної систем української мови (З.Купчинська, Н.Сокіл-Клепар, О.Сколоздра-Шепітько), започатковується вивчення української лінгвогеографії (Л.Коць-Григорчук, О.Костів), української мови як іноземної (З.Терлак). За цей період публікують монографії Л.Григорчук „Лінгвогеографічне дослідження українського діялектного простору” (2002), І.Кочан «Динаміка і кодифікація термінів з міжнародними компонентами в сучасній українській мові»(2004),  І.Кузьма „Словотвірна синонімія і словотвірна варіантність прикметників в українській мові” (2006); І.Ціхоцький „Проза Івана Франка (стилістичні новації)” (2006), Н.Сокіл „Мікротопонімія Сколівщини” (2008). Виходять друком словники і довідники з ортології – „Словник труднощів української мови” (Д.Гринчишин,З.Терлак), „Словник-довідник з культури української мови” (Д.Гринчишин, З.Терлак), „Екологія слова” (М.Білоус), „Антисуржик” (М.Білоус), а також „Словник методичної термінології” (Н.Захлюпана), „Морфологія: Термінологічний словник-довідник” (Н.Захлюпана., І.Кузьма, І.Кутня, О.Труш), „Словник мови поетичної збірки Івана Франка „Зів’яле листя” (З.Терлак), „Словник мови поетичної збірки Івана Франка „Мій Ізмарагд” у двох частинах (З.Терлак). Члени кафедри публікують навчальні посібники і довідники для вивчення української мови як іноземної – „Украинский язык для начинающих” (З.Терлак), укрансько-болгарський і українсько-білоруський розмовники (З.Терлак), українсько-перський розмовник (Н.Захлюпана), а також різноманітні навчальні посібники з нормативного курсу сучасної української літературної мови та історичної граматики:  „Українська мова у вправах і завданнях” (І.Кочан, В.Пілецький, З.Терлак), „Українська мова: збірник вправ із синтаксису та пунктуації” (З.Терлак),   „Сучасна українська мова. Морфологія: Практикум” (Н.Глібчук, У.Добосевич),  „Морфеміка й дериватологія сучасної української літературної мови: практикум” (М.Білоус, І.Кузьма), „Синтаксис сучасної української мови. Ч. І: Словосполучення та просте речення” (Кутня Г.),, „Лексикологія сучасної української літературної мови. Практикум: Навчально-методичний посібник для студентів І курсу філологічного факультету”. (Ціхоцький І., Левчук О.), „Історична граматика української мови. Навчальний посібник” (З.Купчинська, В.Пілецький), „Фонетика і фонологія української мови. Збірник практичних, тестових і контрольних завдань” (Л.Асіїв, В.Пілецький).

На кафедрі продовжується вивчення мови творів Івана Франка (З.Терлак, О.Труш, І.Ціхоцький), а також висвітлюється роль В.Сімовича та І.Ковалика у становленні і розвитку мовознавчої науки на факультеті – „Василь Сімович. Біографічно-бібліографічний нарис” (М.Білоус, З.Терлак), “Франкіана Василя Сімовича”(М.Білоус, З.Терлак), „Збірник праць і матеріалів на пошану професора Івана Ковалика”.

Свої результати наукових досліджень члени кафедри публікують у “Віснику Львівського національного університету. Серія філологічна”, а також у різних періодичних і неперіодичних виданнях, що виходять як в Україні, так і за кордоном.

З 2016 року кафедрою завідує  Зоряна Купчинська.

2017 року кафедрі присвоїли ім’я професора Івана Ковалика.

Сьогодні професорці, докторці філологічнмх наук, видатній мовознавиці Лідії Коць-Григорчук було б 95 років: пам‘ятаємо…

27.11.2021 | 08:42

Сьогодні професорці, докторці філологічних наук, видатній мовознавиці Лідії Коць-Григорчук було б 95 років.
Українська лінгвістична географія, діалектологія, палеографія,
історія мови, морфологія – це ті ділянки мовознавчої науки, у яких професорка досягла найбільших висот. Упродовж тривалого часу мовозавиця працювала над виданням фундаментального Атласу української мови, збагачуючи українську лінгвогеографію теоретичними узагальненнями у цій царині Результатом роботи є 86 проблемних лінгвістичних карт різних мовних рівнів, які увійшли до ІІ тому Атласу української мови (фактичними співредакторами якого були Ярослава Закревська і Лідія Коць-Григорчук), а на окремих...

Читати »

Програма розвитку Катедри української мови імени професора Івана Ковалика кандидата на завідування Зоряни Купчинської

05.06.2021 | 09:02

Програмні цілі та завдання Катедри української мови імени професора Івана Ковалика Львівського національного університету імени Івана Франка на 2021–2026 роки.
Автор – д.ф.н. Зоряна Купчинська, Катедра української мови імени професора Івана Ковалика.
Завантажити програму

Читати »

Звітна наукова конференція Львівського університету

01.02.2021 | 17:00

2–3 лютого 2021 року триватимуть засідання Секції філологічних наук Звітної наукової конференції Львівського національного університету імені Івана Франка.
Пленарне засідання розпочнеться 2 лютого 2021 року о 10:00 год.
Засідання підсекцій відбуватимуться 3 лютого з 10:00 год.
Засідання відбуватимуться у форматі відеоконференцій.
Програма Звітної наукової конференції (завантажити).
 
Нижче подаємо посилання на сторінки відеоконференцій пленарного засідання і підсекцій:
Пленарне засідання
https://us02web.zoom.us/j/5162879103?pwd=eUtPMWNtMERkdUxEaGJFbWZzM2tLZz09
Meeting ID: 516 287 9103
Passcode: 3a5jmN
Підсекція української мови
https://us02web.zoom.us/j/83733479477?pwd=NVFRamRYdUpLTmNJMGl1REhpRjFLQT09
Meeting ID: 837 3347 9477
Passcode: i3Zie7
Підсекція української літератури
https://us04web.zoom.us/j/5737663371?pwd=ZHpPeW8veDk5MkJJYnA1cEwwcmVCQT09
Meeting ID: 573 766 3371
Passcode: 21435
Підсекція...

Читати »

Відкрита зустріч з членами експертної групи Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти

21.04.2020 | 10:57

У Львівському національному університеті імені Івана Франка
відбудеться відкрита зустріч з членами експертної групи Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти
для проведення акредитаційної експертизи освітньої програми

“Середня освіта (Українська мова і література)” (ID у ЄДЕБО 25569) за першим рівнем вищої освіти

Час проведення: 23 квітня 2020 року, з 13.00 год
Підключення до онлайнзустрічі:
Відеоконференція www.zoom.us
Лінк на конференцію Zoom: https://us04web.zoom.us/j/71021937487
Ідентифікатор конференції: 710 2193 7487
Запрошуємо!

Читати »