Українська пунктуація (славісти, сходознавці)
Тип: На вибір студента
Кафедра: української мови імені професора івана ковалика
Навчальний план
| Семестр | Кредити | Звітність |
| 8 | 3 | Залік |
Лекції
| Семестр | К-сть годин | Лектор | Група(и) |
| 8 | 14 | доцент КУТНЯ Галина | ФЛчес-41, ФЛк-41, ФЛхрв-41, ФЛа-41, ФЛп-41, ФЛя-41, ФЛч-41, ФЛх-41 |
Практичні
| Семестр | К-сть годин | Група | Викладач(і) |
| 8 | 14 | ФЛчес-41 | доцент КУТНЯ Галина |
| ФЛхрв-41 | доцент КУТНЯ Галина | ||
| ФЛк-41 | доцент КУТНЯ Галина | ||
| ФЛп-41 | доцент КУТНЯ Галина | ||
| ФЛа-41 | доцент КУТНЯ Галина | ||
| ФЛя-41 | доцент КУТНЯ Галина |
Опис курсу
ОПИС
Метою курсу є формування у студентів систематизованих знань про розділові знаки.
Завдання:
систематизувати аналіз усіх пунктограми української мови, з розмежуванням їх на
обов’язкові, факультативні та індивідуально-авторські знаки;
удосконалити вміння правильно розставляти розділові знаки та характеризувати умови
їхнього використання в реченні;
різнобічно коментувати чинні пунктуаційні норми сучасної української літературної
мови.
Результати навчання:
Студент повинен знати:
основні поняття пунктуації: предмет і об’єкт пунктуації, місце пунктограм у мовознавчій
типографіці, типи пунктограм, призначення розділових знаків, основні принципи
пунктуації;
історію вживання розділових знаків у граматиці української мови;
типи пунктограм, їхню класифікацію за різними мовознавчими принципами;
аргументації вживання пунктограм відповідно до пунктуаційних правил («кома», «тире»,
«двокрапка» в простому та складному реченнях; пунктограми «дефіс», «крапка»,
«трикрапка», «знак оклику», «знак питання», «лапки» «знак покликів»);
особливості комунікативного аспекту аналізу речення та пунктограми. Інтонаційний
принцип уживання розділових знаків;
нормативні (обов’язкові та факультативні) й індивідуально-авторські розділові знаки
уміти:
правильно зіставляти синтаксичні одиниці та пунктограми;
розставляти розділові знаки та пояснювати їх відповідно до правил;
характеризувати та класифікувати пунктограми за способом уживання, повторюваністю,
функціональним призначенням, за відповідністю загальноприйнятим пунктуаційним
нормам, варіантністю тощо;
оцінювати обов’язкові та факультативні, а також індивідуально-авторські розділові знаки;
виконувати види робіт, пов’язаних із пунктуаційними навиками: пунктуаційний
коментар, читання та написання диктантів (правильно інтонувати текст відповідно до
синтагматичного членування речення, правильне, оцінювати пунктуаційні помилки).
Рекомендована література
Основна
1. Кутня Г. Українська пунктуація: методичні рекомендації та завдання. Львів: ЛНУ, 2024.
https://philology.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2015/12/Ukrainska-punktuatsiia_Kutnia_metodychka.pdf
2. Савченко І. С. Пунктуація сучасної української мови: навч. посіб. : 2-е вид., доп. і випр. / І. С. Cавченко. — Черкаси: Відлуння-Плюс, 2008. 152 с.
3. Терлак З. М. Пунктуаційний словник-довідник. – Львів: Світ, 2018. – 396 с.
4. Уживання розділових знаків // Український правопис. К. : Наукова думка, 2019. С. 161–205. Український правопис. – 2019. / Електронний доступ: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/05062019-onovl-pravo.pdf.
Додаткова
1. Глазова О. П. Українська пунктуація: навчальний посібник. Правила, тренувальні вправи, контрольні завдання, диктанти. Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2004. 252 с.
2. Грибан Г. Пунктуаційна грамотність як одна із складових формування мовної особистості // Науково-дослідна робота майбутніх педагогів з проблем культури української мови та методики її викладання в закладах освіти. Науково-методичний збірник. Житомир, 2010. С. 59 – 64.
3. Грищенко А. П. Пунктуація при відокремленні // Складні питання сучасного українського правопису. К., 1980. С. 188-221.
4. Гуйванюк Н. В. Українська пунктуація: правописна традиція і сучасна мовна практика // Мовознавство: Зб. наукових статей. – Чернівці: Рута, 2003.
5. Гуйванюк Н. Новітні тенденції в українській пунктуації та проблеми авторської пунктуації // Гуйванюк Н. Слово – речення – текст. Чернівці, 2009. С. 486–492.
6. Гуйванюк Н.В., Максим’юк О.В., Китар Ф.Д., Вандишева К.В. Основи пунктуації: навчальний посібник. Чернівці, 2002. 117 с.
7. Дудик П., Прокопчук Л. Пунктуація // Дудик П., Прокопчук Л. Синтаксис української мови. – К., 2010. – С.351-364.
8. Загнітко А. Основи української пунктуації // Загнітко А. Теоретична граматика української мови. Морфологія. Синтаксис. – Донецьк, 2011.
9. Караман С. О. Принципи української пунктуації // С. О. Караман, О. В. Караман, М.Я. Плющ та ін. Сучасна українська літературна мова/ за ред. С. О. Карамана. — К.: Літера, 2011.
10. Кочан І. Історія української пунктуації // Studia Ukrainica Posnaniensia. Vol.VII / 1, 2019, p.p. 143-152. Інтернет-ресурс. Доступ з: https://pressto.amu.edu.pl/index.php/sup/article/view/17467/18700
11. Помирча С., Головко Р. Індивідуально-авторська пунктуація як особливість художнього тексту // Теорететичні й прикладні проблеми сучасної філології: збірник наукових праць. Вип. 9. Ч. І Слов’янськ, 2019. С.117– 123.
12. Шабат-Савка С. Т., Максим’юк О. В., Шатілова Н. О. Пунктуація української мови: навчальний посібник. Чернівці, 2016. 240 с.
13. Шевелєва Л. А. Український правопис у таблицях. Правила, винятки, приклади, коментарі. – Харків, 2000.
14. Шульжук К. Ф. Основи української пунктуації // Шульжук К. Ф. Синтаксис української мови. К.: Академія, 2004. С. 377-387.
15. Ющук І. П. Практикум з правопису і граматики української мови. – К.: Освіта, 2012. – 270 с. / Електронний доступ: https://ushchuk.files.wordpress.com/2013/09/d196.pdf.
16. Яцимірська М. Г. Сучасна українська мова. Пунктуація: навчальний посібник для студ. вищ. навч. закл. Львів: Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. 2002. 286 c.