Опис курсу

Як варіативна частина програми, за якою готують майбутніх філологів, цей курс дає студентові знання загальних процесів літературного мовотворення ХХст. – одного із найскладніших та найрізноманітніших щодо свого наповнення періоду в історії української літературної мови. Об’єктом вивчення є українська літературна мова, предметом – зовнішні та внутрішні фактори, які впливали на мовотворчі процеси, сприяли/не сприяли літературному мовотворенню.

Мета курсу – дати цілісне уявлення про процеси становлення української літературної мови упродовж ХХ ст.

Основними завданнями курсу є:

– виділити етапи формування української літературної мови у межах ХХ ст. відповідно до історичних та суспільно-політичних умов;

– охарактеризувати основні тенденції у межах кожного часового зрізу;

– окреслити шляхи вироблення лексичного і стильового фондів мови;

– простежити особливості становлення граматичних і правописних норм;

– визначити місце видатних письменників, учених, церковних, політичних і культурних діячів у літературному мовотворенні.

У результаті вивчення дисципліни здобувач повинен

знати:

– предмет, завдання, значення та основні поняття курсу історії української літературної мови і вміти застосувати їх до окреслення шляхів розвитку української літературної мови ХХ ст.,

– основні етапи, відповідно до яких відбувалися мовотворчі процеси,

– загальні тенденції формування літературної мови у межах кожного з етапів,

– напрями розвитку різних функціональних стилів цього періоду,

– історію становлення українського правопису, різні його редакції, їх специфічні орфографічно-фонетичні, морфологічні риси,

– найважливіші законодавчі акти, які регулювали функціонування української мови упродовж ХХ ст.,

– персоналії видатних особистостей – письменників, науковців, політичних та церковних діячів, які здійснили помітний внесок у розвиток літературної мови,

– стан та перспективи дослідження історії української літературної мови на сучасному етапі.

вміти:

– аналізувати кожен з етапів творення літературної мови в аспекті впливу історичних чинників,

– інтерпретувати традиційні чи інноваційні мовні явища кожного з етапів,

– визначати напрями і тенденції мовотворення на різних часових зрізах,

– виявляти у текстах ознаки різних редакцій українського правопису.