Навчання > Сучасні ономастичні дослідження

Сучасні ономастичні дослідження

Тип: На вибір студента

Кафедра: української мови імені професора івана ковалика

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
23Залік

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
216доцент СОКІЛ-КЛЕПАР НаталіяФЛу-11м, ФЛу-12м

Лабораторні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
1

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
216ФЛу-11м
ФЛу-12м

Опис курсу

Мета:

  • реалізувати закономірності розвитку та функціонування онімів у мові;
  • з’ясувати роль власних назв у гуманітарній та суспільній парадигмах;
  • відтворити онімне багатство українського народу в контексті світового надбання.

 

Завдання:

  • ознайомити студентів із загальнотеоретичними та історичиними питаннями ономастики;
  • виділити найхарактерніші ознаки пропріативів;
  • структурувати онімний простір;
  • проаналізувати основні види пропріативів;
  • акцентувати на особливостях онімізації та апелятивізації;
  • представити головні принципи онімної номінації;
  • продемонструвати реальний вплив онімів у повсякденні, науці, культурі, мистецтві, сакральному житті людини.

Результати навчання:

знати:

  • основні ознаки онімів;
  • види власних назв і закономірності їх творення;
  • теоретичні засади вивчення та методику дослідження онімів;
  • новітні та традиційні підходи вивчення пропріативів у загальноєвропейському науковому континуумі загалом та українському зокрема;
  • діяльність головних ономастичних осередків, шкіл, видавничих ресурсів тощо;
  • основні етапи становлення і розвитку українських ономастичних студій;
  • традиції іменування людей в українській та світовій культурах;
  • особливості формування сільського та міського просторів;
  • умови формування та способи реалізації в мовознавстві інших видів власних найменувань (ергонімів, космонімів, зоонімів, хрематонімів).

 

вміти:

  • виокремлювати оніми в лексичному складі мови;
  • розрізняти функції онімів та апелятивів;
  • зібрати онімний матеріал (мікротопоніми, антропоніми, ергоніми) з невеликої території, скажімо, одного села, кількох вулиць;
  • здійснювати комплексний аналіз онімів (твірна база, структурно-словотвірні та парадигматичні особливості, етимологічні моменти, функціональний аспект);
  • визначити роль і місце пропріативів у пізнанні мовної картини світу, культури народів.

Рекомендована література

  • Белей О. О. Сучасна українська ергонімія: власні назви підприємств Закарпаття. – Ужгород, 1999.
  • Бучко Д. Г. Походження назв населених пунктів Покуття. – Львів, 1990.
  • Бучко Д. Г. Словник української ономастичної термінології / Д. Г. Бучко, Н. В. Ткачова. – Х. : Ранок-НТ, 2012.
  • Відтворення українських власних назв (антропонімів і топонімів) іноземними мовами : збірник наукових праць. – К., 1995.
  • Герасимчук В. А. Антропоніми: історія і сучасність: навчальний посібник. – Кам’янець-Подільський, 2002.
  • Гідронімія України в її міжмовних і міждіалектних зв’язках. – К., 1981.
  • Горпинич В. О. Антропонімія Дніпровського Припоріжжя і суміжних районів України. – Дніпропетровськ, 2006.
  • Горпинич В. О. Катайконімія української мови. – Дніпропетровськ, 2008.
  • Горпинич В. О. Теоретичні питання відтопонімного словотвору східнослов’нських мов. – К., 1973.
  • Гудманян А. Г. Чужомовна пропріальна лексика у фонографічній системі української мови: [у 3 кн.]. – Ужгород, 1999.
  • Демчук M. О. Слов’янські автохтонні власні імена в побуті українців XIV–XVІІ ст. – К., 1
  • Карпенко О. П. Гідронімія Центрального Полісся. – К., 2003.
  • Карпенко О. Ю. Проблематика когнітивної ономастики. – Одеса, 2006.
  • Масенко Л. Т. Українські імена і прізвища. – К., 1990.
  • Медвідь-Пахомова С. М. Екстралінгвальні фактори в контексті розвитку слов’янської антропоніміки: навчальний посібник. – Ужгород, 2003.
  • Ономастика України першого тисячоліття нашої ери. – К., 1992.
  • Повідомлення Української ономастичної комісії. — К., 1966 —1976. — Вип. 1—15; 2012. – Вип. 1 (16).
  • Редько Ю. Словник сучасних українських прізвищ : у 2-х томах / Ю. Редько. – Львів, 2007.
  • Скляренко О., Скляренко О. Типологічна ономастика: монографія: у 5 кн.: Книга 1: Лексико-семантичні особливості онімного простору. – Одеса, 2012.
  • Словник мікрогідронімів України. Волинь, Житомирщина, Запоріжжя, Кіровоградщина, Чернігівщина / Уклад. Желєзняк І. М., Карпенко О. П., Лучик В. В. та ін. – Київ: Обереги, 2004. – 440 с.
  • Сокіл Н. Мікротопонімія Сколівщини. – Львів, 2008.
  • Сюсько М. З народного джерела: карпатоукраїнський зоонімікон у контексті інших слов’янських (і неслов’янських) мов. – Ужгород, 2011.
  • Сюсько М. І. Традиційні і сучасні погляди на природу власного імені. – Ужгород, 1994.
  • Торчинський М.М. Структура онімного простору української мови. – Хмельницький, 2008.
  • Худаш М. Л. З історії української антропонімії. – К., 1977.
  • Худаш М. Л. Походження імен та релігійно-міфологічні функції давньоруських та спільнослов’янських язичницьких божеств. – Львів, 2012.
  • Худаш М. Л.Українські карпатські і прикарпатські назви населених пунктів (відапелятивні утворення). – Львів, 2006.
  • Gendron S. L’origine des noms de lieux en France: Essai de toponymie. – 2008.
  • Górnowicz H. Wstęp do onomastyki. – Gdańsk, 1988.
  • Hrabec S. Nazwy geograficzne Huculszczyzny. – Kraków, 1950. – 264 s.
  • Marcato C. Nomi di persona, nomi di luogo. Introduzione all’onomastica italiana. – Bologna, 2009.
  • Słowiańska onomastyka. Encyklopedia / pod redakcją Ewy Rzetelskiej-Feleszko i Аleksandry Cieślikowej. – Warzawa; Kraków, 2002 – 2003. – T. 1 – 2.
  • Valentine T., Brennen T., Bredart S. The Cognitive Psychology of Proper Names. – Lnd., 1996.
  • Šramek R. Ŭvod do všeobecnej onomastiky. – Brno, 1999.

Робоча програма

Завантажити робочу програму

Силабус:

Завантажити силабус