28–30 жовтня 2021 року – Міжнародна наукова конференція “Восьмі Колессівські читання” (до 150-річчя з дня народження Філярета Колесси) (програма конференції) (м. Львів, 28–30 жовтня 2021 року).

25 жовтня 2019 року – Сьомі Колессівські читання, приурочені до 200-ліття з дня народження Пантелеймона Куліша.
Порушено проблематику поглиблення мультидисциплінарних підходів у дослідженнях традиційної духовної культури (м. Львів, 25 жовтня 2019 року).

26–27 жовтня 2017 року – Шості Колессівські читання, приурочені до 190-ліття з часу виходу збірника “Малороссийские песни” Михайла Максимовича.
Порушено проблематику едиції фольклорних матеріалів (м. Львів, 26–27 жовтня 2017 року).

22–23 жовтня 2015 року – П’яті Колессівські читання, приурочені 115-й річниці початку звукового документування фольклору в Галичині.
Порушено проблематику аудіовізуального документування фольклору (програма Читань) (м. Львів, 22–23 жовтня 2015 року).

25 жовтня 2013 року – Четверті Колессівські читання з проблем архівування у фольклористиці й суміжних галузях у аспектах: персональні архівні та музейні колекції; новітня методика і практика архівування фольклорної традиції; сучасний стан і перспективи оприлюднення культурної спадщини (програма Читань) (м. Львів, 25 жовтня 2013 року).

20–22 жовтня 2011 року – Міжнародна наукова конференція “Родина Колессів – спадкоємність науково-мистецьких традицій (до 140-річчя з дня народження Філарета Колесси)” у рамках Третіх Колессівських читань (програма конференції) (м. Львів, 20–22 жовтня 2011 року).

15-17 жовтня 2009 року – Міжнародна наукова конференція, приурочена 70-річчю заснування Кафедри української фольклористики імені Філарета Колесси у Львівському національному університеті імені Івана Франка (програма конференції).

9–10 жовтня 2008 року – Другі Колессівські читання, приурочені сторіччю експедиції Філарета Колесси на Наддніпрянську Україну для запису кобзарського та лірницького репертуару влітку 1908 року (програма конференції).

30 січня 2008 року – Всеукраїнська науково-практична конференція “Світові виміри української культури” (до 95-річчя від дня народження Григорія Нудьги) (Львів, 30 січня 2008 року).

Восени 2007 року Кафедра української фольклористики започаткувала Колессівські читання, присвячені видатному збирачеві, транскриптору й дослідникові усної народної традиції Філаретові Колессі. – 16 жовтня 2007 року – Перші Колессівські читання, приурочені виходу у світ монографії Філарета Колесси “Історія української етнографії” (м. Львів, 16 жовтня 2007 року).

20–21 червня 2007 року – Всеукраїнська науково-практична конференція “Микола Костомаров і Пантелеймон Куліш та актуальні питання української фольклористики” (до 190-ліття від дня народження Миколи Костомарова і 110-ліття від дня смерті Пантелеймона Куліша) (Львів, 20–21 червня 2007 року).

2002 рік – Наукова конференція, присвячена 75-річчю з дня народження професора Теофіля Комаринця.

2001 рік – Наукова конференція, присвячена 130-річчю з дня народження академіка Філарета Колесси.

1993 рік – Всеукраїнська наукова конференція “Проблеми української фольклористики”.

1993 рік – Всеукраїнська наукова конференція “Роль фольклору в активізації культурно-просвітницької роботи в умовах розбудови незалежної Української держави”.

1991 рік – Міжнародний симпозіум “Станіслав Вінценз: Україна і європейська культура”.

1990 рік – Республіканські наукові читання “Фольклор у духовному житті українського народу”.

Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Випуски “Українська фольклористика”

1. Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Випуск 66: Українська фольклористика. Львів, 2017. 432 с.
2. Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Випуск 47: Українська фольклористика. Львів, 2009. 277 с.
3. Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Випуск 43: Українська фольклористика. Львів, 2010. 387 с.
4. Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Випуск 41: Українська фольклористика. Львів, 2007. 314 с.
5. Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Випуск 37: Українська фольклористика. Львів, 2006. 567 с.
6. Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Випуск 31: Українська фольклористика. Львів, 2003. 453 с.
7. Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Випуск 27: Українська фольклористика. Львів, 1999. 294 с.

Збірники наукових праць і матеріалів

1. Родина Колессів – спадкоємність науково-мистецьких традицій (з на­годи 140-річчя від дня народження академіка Філарета Колесси): Збірник наукових праць та матеріалів / Упорядники Андрій Вов­чак, Ірина Довгалюк. Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2013. 728 с. + 1,5 вкл. – (Серія “Українська філологія: школи, постаті, проблеми”. Вип. 13).
2. Родина Колессів у духовному та культурному житті України кінця XIX – XX століття (з нагоди 130-річчя від дня народження академіка Філарета Колесси та 100-річчя від дня народження академіка Миколи Колесси): Збірник наукових праць та матеріалів / Упорядники Андрій Вов­чак, Ірина Довгалюк. Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2005. 476 с. (Серія “Українська філологія: школи, постаті, проблеми”. Вип. 5).
3. Григорій Нудьга. У колі світової культури / Упорядкування Руслана Марківа. Львів, 2006. 440 с. (Серія “Українська філологія: школи, постаті, проблеми”. Вип. 6).

Монографічні видання

1. Довгалюк Ірина. Фонографування народної музики в Україні: історія, методологія, тен­денції: Монографія. Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2016. 650 с. + іл. ISBN 978-617-10-0314-9.
   У монографії розглянуто основні тенденції фонографічного періоду в історії звукового документування музичного фольклору в Україні. Фоногра­фічні народномузичні проекти українських рекордистів, їхня дослідницька методика, здобутки та внесок у європейське рекордування традиційної музич­ної культури проаналізовано в контексті фонографічних досягнень музичних етнографів Америки і Європи. Окреслено початки українського народному­зичного архівування та з’ясовано сучасний стан українських колекцій воско­вих валиків. Для науковців, викладачів, студентів, шанувальників духовної спадщини українців.
   The monograph highlights major tendencies of documenting folk music in Ukraine. The author analyzes phonographical projects of Ukrainian musical ethnographers, their scholarly methods, achievements and contribution into European phonography of folk music in the context of activity performed by musical ethnographers in America and Europe. The paper also outlines the initial stages of establishing phonographical archives and focuses on the condition of wax cylinders nowadays. The monograph is designed for scholars, students and fans of intellectual heritage of the Ukrainians.
2. Гінда Олена. Поетична творчість української трудової спільноти в Італії початку XXI століття в контексті фольклорної традиції: Монографія. Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2015. 546 с. + вкл. ISBN 978-617-10-0238-8.
   У монографії досліджено авторські вірші українських трудових іммігрантів в Італії початку XXI століття в контексті фольклорної традиції. Поетичний доробок українських заробітчан потрактовано як «народний літопис» про драматичну сторінку української історії, жіночу еміграцію – масовий виїзд на заробітки жінок-матерів, які прагнули поліпшити матеріальне становище родин. Досліджено соціокультурний контекст постан­ня заробітчанських поезій, з’ясовано їх спорідненість із українськими народ­ними піснями про еміграцію. Проаналізовано сюжетно-мотивну парадигму поетичних текстів, генологічну цілісність і жанровий склад доробку, розгля­нуто інтертекстуальні вияви у віршах. Для фольклористів, літературознавців, істориків, культурологів, антропологів, соціологів, викладачів і студентів гуманітарних факультетів і всіх шанувальників культури й історії українців.
3. Пилипчук Святослав. Фольклористична концептосфера Івана Франка: Монографія.  Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2014. 466 с. ISBN 978-617-10-0102-2.
   У монографії висвітлено основні положення фольклористичної концептосфери Івана Франка. Найповніше презентовано два взаємопов’язані магістральні напрями (методологія та топологія) пошуків науковця у царині студій над усною словесністю. Проаналізовано Франкову рецепцію методологічних платформ популярних фольклористичних шкіл (міфологічна, антропологічна, міграційна, порівняльно-історична, культурно-історична, філологічна) та засвідчено успішну апробацію оригінальної дослідницької стратегії у працях ученого. Розглянуто суттєвий внесок Івана Франка у вивчення жанрової системи українського фольклору, зосібна акцептовано на новаторських підходах до інтерпретації найскладніших питань фольклористичної генології. Для фольклористів, франкознавців, культурологів, викладачів і студентів філологічних факультетів, усіх шанувальників духовних надбань українців.
4. Гарасим Ярослав. Національна самобутність естетики українського пісенного фольклору. Львів, НВФ “Українські технології”‘, 2010. 376 с. ISBN 978-966-345-202-9.
   У монографії здійснено багатоаспектне дослідження національної специфіки українського пісенного фольклору. Простежиш ґенезу етноестетичних уявлень і критеріїв, які сформувалися у результаті співдії географічно-кліматичних, історико-соціологічних та етнопсихологічних чинників. Виявлено, що основною смисловою домінантою етноестетики народнопісенної творчості c категорія добропрекрасного – світоглядний концепт, який визначає характер взаємовпливів між морально-етичним досвідом етносу та високим естетичним рівнем художньої вартості фольклорних текстів. Національну експресію мови української народної пісні простежено на рівні системи образів, евфемізованої формульності поетичної стилістики та звукової організації ритмомелодики.
   Для фольклористів, культурологів, викладачів і студентів філологічних факультетів та для всіх тих, хто цікавиться українською традиційною духовною культурою.
   The monograph is a multifасеted research of the national specificity of the Ukrainian singing folklore. It traces out the genesis of ethno-esthetic ideas and criteria that have evolved through the interaction of geographical-climatic, historical-sociological and ethnоpsychological factors. It has been ascertained that the main dominating national element of ethnoesthetics of folk singing tradition is the beauty-goodness category – an ideological concept determining the nature of mutual influence of ethnic moral-ethical experience and highly esthetical artistic value of folklore texts. National expression of the Ukrainian folk song language has been traced at the level of images system, euphemized formulae of poetic stylistics and phonetic arrangement in rhythmomelodics.For folklorists, cultural specialists, lecturers and students of philology faculties, and for anybody interested in the Ukrainian traditional spiritual culture.
5. Василь Івашків. Художня, літературознавча і фольклористична парадигма ранньої творчости Пантелеймона Куліша. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. 448 с. + вкл. ISBN 978-966-613-706-0.
   У монографії всебічно проаналізовано всю відому на цей час спадщину Пантелеймона Куліша (1819-1897) раннього періоду його діяльности, коли він формувався як талановитий письменник-романтик, передусім прозаїк, фольклорист, історіософ, літературний критик, публіцист, починався як пост і перекладач, організатор культурно-літературного процесу, врешті, патріот, для якого над усе була доля України. З’ясовано особливості ролі й місця у творах П. Куліша українського фольклору, збиранню, дослідженню і публікаціям якого він приділяв дуже багато часу. Рання творчість письменника демонструє його прагнення до мистецького застосування фольклору – від стилізацій до переосмислення змісту та мотивів уснопоетичного тексту у художньому творі, використання переважно для увиразнення певної сюжетної лінії чи ідеї. Для науковців, викладачів, учителів, студентів, усіх шанувальників української культури.
   The monograph presents an in-depth analysis of all the known heritage by Panteleymon Kulish (1819-1897) of an early period of his activity when he was formed as a talented writer-romanticist, first and foremost as a prose writer, a folklorist, a historiosoph, a literary critic, a publicist, became a poet and translator, organizer of the cultural-literary process, finally a patriot who valued Ukraine’s destiny above all. The book highlights peculiarities of the role and place of Ukrainian folklore for P. Kulish’s works, to collecting, analysis and publication of which the author paid a considerable amount of time. The writer’s early works demonstrate his desire for artistic usage of folklore – from pastiches to interpretations of folklore plots and motives in the literary text, using them mostly for making a certain plot line or idea more expressive. The monograph is designed for researchers, lecturers, teachers, students, all admirers of Ukrainian culture.
6. Святослав Пилипчук. “Галицько-руські народні приповідки”: пареміологічно-пареміографічна концепція Івана Франка. Львів, 2008.
7. Пантелеймон Куліш. Повість про український народ / Упорядник Василь Івашків. Львів, 2007.
8. Михайло Драгоманов. Нові українські пісні про громадські справи (1764–1880) / Вступна стаття, текстологічне опрацювання і коментар Михайла Чорнопиского. Львів, 2007.
9. Хрестинні пісні / Зібрала та впорядкувала Ганна Сокіл. Львів, 2007.
10. Григорій Нудьга. Біобібліографічний покажчик / Упорядкування Василя Івашківа, Руслана Марківа, Андрія Вовчака. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2007. 296 с., іл., фото.
    У біобібліографічному покажчику відображено науковий і творчий доробок відомого українського вченого, фольклориста, літературознавця, культуролога Григорія Нудьги. Бібліографічна частина покажчика містить опис фольклористичних і культурологічних досліджень, літературознавчих праць, нарисів, рецензій, антологій і збірних видань, а також публікацій про життя і діяльність ученого. У біографічній частині подано публіковані та архівні матеріали до життєпису Григорія Нудьги: його автобіографію, спогади, листування, документи. Бібліографічну частину покажчика укладено на основі видання: Григорій Антонович Нудьга: Бібліографічний покажчик: (До 75-річчя від дня народження) / Укл. М. А. Вальо, О. Д. Кізлик; Передмова М. А. Вальо. Львів, 1987. 65 с.
11. Галицько-руські народні приповідки. Зібрав, упорядкував і пояснив Др. Іван Франко / Науковий редактор другого видання Святослав Пилипчук: У 3 томах. Львів, 2006–2007.

«Електронний архів українського фольклору»

«Електронний архів українського фольклору» – спеціалізована інтернет-сторінка для електронного розміщення фольклорних матеріалів із метою їх фахового дослідження та культурно-просвітницького використання.

Інтернет-сторінку розроблено у рамках комплексного науково-дослідного проекту з проблем документування фольклору, націленого на створення сучасного інструментарію для різносторонньої презентації фольклорної традиції українського народу. Проект реалізує Лабораторія фольклористичних досліджень у співпраці з Кафедрою української фольклористики імені академіка Філарета Колесси Львівського національного університету імені Івана Франка за фінансової підтримки Міністерства освіти і науки України (науково-дослідний проект РФ-112ф, 2011–2014 роки).

Співробітники проекту: доц. Андрій Вовчак, магістр Роман Сулим, магістр Марія Папіш, магістр Оксана Шутка, магістр Соломія Мазур.

«Електронний архів українського фольклору» на сьогоднішньому етапі його реалізації орієнтований на електронне архівування сучасних польових записів української фольклорної традиції, виконаних у різних формах і форматах (це найперше аудіозаписи, текстові записи і транскрипції, фотографії, у перспективі також відеозаписи). Структурно й функціонально «Електронний архів українського фольклору» організовано на матеріалах та з урахуванням досвіду праці Фольклорного архіву Кафедри української фольклористики імені академіка Філарета Колесси.

«Електронний архів українського фольклору» – це перша в Україні спроба комплексного електронного архівування фольклорних реалій, здійснена в руслі кардинально нової філософії архівної праці, яка бачить архів традиційної культури не лише накопичувачем і надійним зберігачем духовних надбань народу, але також відкритим культурно-інформаційним центром із вільним доступом (у мережі Інтернет) до архівних документів та широкими можливостями ефективного оперування великими масивами джерельної інформації.
Перейти до «Електронного архіву українського фольклору».

Держбюджетна тема “Документування фольклорних дискурсів: історія, методологія, практика” (РФ-11ф)

Науковий керівник – проф. Василь ІВАШКІВ
Термін виконання: 01.01.2015 – 31.12.2017

Суть проекту – утвердити документування фольклорних дискурсів як невід’ємну галузь української фольклористики.

Терміном «документування фольклорних дискурсів» або «фольклористичне документування» позначають комплекс засадничих наукових заходів: фіксацію фольклору; транскрибування фольклорних записів; створення фольклорних документів; архівування фольклорних документів; едицію фольклорних матеріалів. Документування фольклору безпосередньо визначає наукову вартість, достовірність і доступність джерельної бази фольклористики і в такий спосіб максимально зумовлює можливості й ефективність дальших науково-теоретичних досліджень і поступу цієї науки загалом. Тому в провідних європейських фольклористичних школах документування посіло важливе місце, перетворившись фактично у самостійну ди­с­цип­ліну з власною методологією, теорією і практикою, проблематикою й істо­рією.

Проект передбачає комплексний аналіз теоретико-методологічних і пошуково-прикладних аспектів документування народнопоетичних дискурсів в історико-культурній перспективі: зародження та історія документаційної праці у фольклористичній царині в Україні, сучасний стан і досягнення, перспективні напрями розвитку галузі в Україні у контексті світових інноваційних наукових і технологічних підходів. Новітній підхід і до документування фольклорної традиції із застосуванням системних ідей і концепцій покликаний витворити цілісне наукове бачення культурного феномену українського народу та його місця у світовій цивілізації.

Держбюджетна тема “Українська фольклорна традиція кінця ХХ – початку ХХІ століття: сучасна методологія записування і дослідження” (РФ-112ф)

Науковий керівник – проф. Василь ІВАШКІВ
Термін виконання: 01.01.2012 – 31.12.2014

Суть проекту – розробка цілісної концепції документування української фольклорної традиції як комплексу засадничих етапів фольклористичної діяльності (фіксація, транскрипція, система­тиза­ція й архівування). Здійснюватиметься науково-теоретичне обґрунтування й апробація методології електронного архівування явищ українського фольклору з урахуванням національної специфіки уснословесної традиції українців та світових напрацювань у галузі елект­ронного архівування народнокультурних явищ. Створений в результаті цього проекту електронний архів українського фольклору сприятиме суттєвому прогресу народознавчих дисциплін. Функціо­ну­вання електронних архівних фондів у повноті вияву різножанрових явищ українського фольклору відкриває шлях до комплексного і концептуального вивчення української культури, глибокого теоретичного аналізу уснословесних та народномузичних творів, формування новітніх концепцій розвитку національної культурної традиції на широкій джерельній базі. Новітній підхід до документування фольклорної традиції покликаний витворити цілісне наукове бачення буття  українського народу та його місця у світовій цивілізації.

Держбюджетна тема “Фольклор та фольклористика західноукраїнських земель другої половини ХХ століття: школи, постаті, проблеми” (РФ-231ф)

Науковий керівник – проф. Василь ІВАШКІВ
Термін виконання: 01.01.2008 – 31.12.2010

Вивчення українського фольклору та розвитку української фольклористики на захід­но­українських землях у середині – другій половині ХХ століття, зокрема наукової спадщини та фольк­лорних записів Філарета Колесси, Адама Фішера, Осипа Роздольського, Станіслава Людкевича, Михайла Ско­ри­ка, Олексія Дея, Володимира Гошовського, Теофіля Комаринця, Григорія Нудьги, Романа Кирчіва, Івана Денисюка, Богдана Лу­канюка та багатьох інших є необхідною умовою наукового осмислення тенденцій української фольклористики загалом.  Українська фольклористика середини – другої по­ло­ви­ни ХХ століття є своєрідним нау­ко­­вим феноменом, що у важких умовах тоталітаризму зберіг і розвинув глибинне теоретичне підґрунтя фольклористичної думки ХІХ – початку ХХ століття, реалізувавши його у різних наукових школах сучасності.

Систематична, значною мірою подвижницька збирацька діяльність у різних регіонах  України другої половини ХХ століття виявила неперервність фольклорної традиції українського народу і заклала міцну джерельну базу для поглиблення фольклористичних та етно­му­зи­ко­логічних студій. Наукове опрацювання та оприлюднення нагромаджених фольклорних, народномузичних скарбів є вкрай актуальним, зважаючи на те, що саме традиційна духовна культура була і є для українців важливим націєтворчим, націєконсолідуючим чинником, який творить основу нашої національної ідентичності, несе у собі великий потенціал для формування сучасної ідентичності українців як європейської нації.