Кафедра української фольклористики імені академіка Філярета Колесси – провідний навчально-освітній та науково-дослідний фольклористичний осередок в Україні.
Кафедра створена на філологічному факультеті Львівського університету імені Івана Франка у 1990 році і розвиває університетської традиції української фольклористики, започатковані діяльністю Кафедри усної словесності філософського факультету Українського (таємного) університету у Львові (1921–1923) та продовжені Кафедрою фольклору й етнографії Львівського університету імені Івана Франка (1939–1947).
У 1995 році Кафедра започаткувала спеціальність “фольклористика” із присвоєнням кваліфікації “Філолог. Фольклорист. Викладач української мови та літератури”. Сьогодні Кафедра готує фахівців зі спеціалізації “фольклористика” (спеціальність “філологія”) освітніх рівнів бакалавр, магістр та доктор філософії.
Викладацький склад
Співробітники й аспіранти Кафедри української фольклористики. 2006 рік.
Сьогодні у складі Кафедри працює 14 викладачів, у тому числі 6 докторів наук, 6 кандидатів наук: завідувач, професор Василь ІВАШКІВ, професор Ярослав ГАРАСИМ, професор Ганна СОКІЛ, професор Олена ГІНДА, професор Святослав ПИЛИПЧУК, професор Ірина ДОВГАЛЮК, доцент Андрій ВОВЧАК, доцент Ігор ГУНЧИК, доцент Лілія ЯРЕМКО, доцент Михайло ЧОРНОПИСКИЙ, асистент Олена СИРОЇД, асистент Ірина ФЕДУН, асистент Уляна ПАРУБІЙ.
Назавжди в історії Кафедри залишаться світлі постаті першого завідувача Кафедри Теофіля КОМАРИНЦЯ (1927–1991), професора Івана ДЕНИСЮКА (1924–2009), доцента Івана ОСТАПИКА (1951–2007), доцента Оксани ОЛІЙНИК (1975–2016).
Співробітники Кафедри української фольклористики. 2012 рік.
Основні навчальні курси
Викладачі Кафедри читають для спеціалізації “фольклористика” та інших спеціалізаціїй філологічного факультету Університету низку нормативних і вибіркових курсів, найважливішими серед яких є “Українська усна народна словесність”, “Слов’янський фольклор”, “Фольклор народів світу”, “Українська міфологія і демонологія”; “Український музичний фольклор”, “Світовий музичний фольклор”; “Теорія і поетика фольклору”, “Теорія музичного фольклору”, “Текстологія фольклору”, “Інтерпретація фольклорного тексту”; “Документування фольклору”; “Історія фольклористики”, “Історія етномузикології”; “Фольклор і художня література”; “Фольклорне виконавство”; “Методика викладання фольклору” та ін.
Напрями наукової діяльності
Викладачі Кафедри провадять широкий спектр теоретичних, методологічних і практичних досліджень у царині фольклору і фольклористики:
- історія фольклористики (Василь Івашків, Ярослав Гарасим, Ганна Сокіл, Святослав Пилипчук, Лілія Яремко)
- історія етномузикології (Ірина Довгалюк)
- теорія і поетика фольклору (Олена Гінда, Ярослав Гарасим, Уляна Парубій)
- проблеми фольклорних жанрів (Святослав Пилипчук, Михайло Чорнопиский, Ігор Гунчик, Уляна Парубій)
- сучасні тенденції розвитку фольклору (Олена Гінда, Михайло Чорнопиский)
- документування фольклорної традиції (Андрій Вовчак)
- етноорганологія (Ірина Федун)
- проблеми взаємодії фольклору і літератури (Василь Івашків, Святослав Пилипчук, Михайло Чорнопиский, Олена Сироїд).
Конференційна діяльність
Кафедра – активний організатор всеукраїнських і міжнародних наукових конференцій.
Восени 2007 року Кафедра започаткувала періодичну наукову конференцію “Колессівські читання” на пошану видатному збирачеві, транскриптору, дослідникові усної народної традиції та композитору Філяретові Колессі. Мета Читань – дослідження і популяризація наукової спадщини Філярета Колесси, активізація наукового пошуку у проблемних ділянках вивчення фольклорної традиції українського народу.
Фольклористичні польові дослідження
Учасники студентської фольклористичної еспедиції на Гуцульщину (керівники Михайло Чорнопиский, Ірина Довгалюк). Космач, 1998 рік
Невід’ємною складовою навчально-освітньої та науково-дослідної роботи Кафедри є фольклористичні польові дослідження.
Фольклористичні польові дослідження – важливий етап становлення фольклориста, унікальна можливість пізнати автентику народної культури, відчути пригодницький дух пошукової праці.
Кафедра щоліта виряджає три експедиційні групи студентів-фольклористів у різні етнографічні райони переважно західноукраїнського регіону для польового дослідження фольклорної традиції українського народу. Упродовж останнього часу викладачі й студенти побували на Бойківщині, Гуцульщині, Опіллі, Поділлі, Покутті, Волині, Поліссі, Слобожанщині та в інших регіонах, де записали чимало цінних зразків народнопоетичної творчості. Викладачі Кафедри керують фольклористичною практикою студентів інших спеціалізацій філологічного факультету, яка проходить у формі стаціонарного польового дослідження (за місцем проживання студента).
У результаті багаторічних фольклорних експедицій різних поколінь викладачів і студентів-фольклористів на Кафедрі нагромадилося чимало цінних фольклорно-етнографічних матеріалів, які становлять джерельну базу для системних фольклористично-етнологічних досліджень.
Фольклорний архів
Фольклорний архів Кафедри української фольклористики імені академіка Філарета Колесси (Фольклорний архів КУФ) – це архів фольклорних польових матеріалів. Основу архівних фондів Фольклорного архіву КУФ творять рукописні й аудіовізуальні фольклорні польові матеріали, зібрані упродовж останніх 40 років під час студентських фольклористичних практик зусиллями студентів і викладачів філологічного факультету і Кафедри української фольклористики імені академіка Філарета Колесси. Сьогодні фонди Архіву становлять близько 35 тис. аудіо-, відео-, фото- і текстових документів, зокрема понад 3 500 годин звукозаписів.
Початок цілеспрямованої розбудови Фольклорного архіву КУФ датується 2004 роком: тоді зусиллями доц. Андрія Вовчака та Ірини Довгалюк було розпочато реорганізацію збирацької та архівної діяльності Кафедри і поступову розбудову рукописного зібрання фольклорно-етнографічних польових матеріалів Кафедри у функціональний аудіовізуальний архів, націлений на забезпечення ефективного доступу до нагромаджених джерельних матеріалів студентсько-викладацькому складу та широким колам народознавців і шанувальників народної творчості. Важливим кроком на цьому шляху стало відкриття у жовтні 2010 року у складі філологічного факультету Лабораторії фольклористичних досліджень – допоміжної інституції Кафедри української фольклористики.
Лабораторія фольклористичних досліджень
Лабораторія фольклористичних досліджень – навчально-методичний і науково-дослідний підрозділ філологічного факультету; співдіє з Кафедрою для удосконалення університетського вишколу фахівців-фольклористів через залучення студентства до наукових проєктів. Відкриття Лабораторії дало змогу перевести у систематичне професійне русло архівну діяльність Кафедри й інтенсифікувати у цьому напрямі підготовку студентів-фольклористів. Співробітники Лабораторії (доцент Андрій Вовчак, магістри Марія Папіш, Оксана Шутка, Соломія Мазур) продовжили структурну реорганізацію Фольклорного архіву КУФі налагодили системну працю над наповненням, збереженням і використанням його архівних фондів. Поява Лабораторії дала змогу Кафедрі сформувати повний цикл документування української фольклорної традиції у площинах науково-методологічній (теоретична розробка засад і методик документування, їх практичне застосування в науково-дослідницькій праці) та навчально-педагогічній (навчання студентів основ документування, реальне практикування у науково-дослідницьких документаційних проектах Кафедри). Зараз співробітники Кафедри і Лабораторії спільно працюють над розробленням ефективних методів і принципів документування фольклорно-етнографічного матеріалу, які мають створити методологічну основу для розбудови Фольклорного архіву КУФ в сучасний аудіовізуальний архіву українського фольклору, що забезпечуватиме систематичне архівування нових надходжень фольклорного експедиційного матеріалу Кафедри, функціонування електронної бази даних архівованих фольклорних матеріалів та електронного каталогу архівних фондів і в недалекому майбутньому відкриє можливості для фахового користування фондами Фольклорного архіву КУФ.
Підготовка наукових кадрів
На Кафедрі як провідній організації проходять апробацію кандидатські та докторські дисертації з фольклористики. Успішно функціонує аспірантура. Першим із вихованців відновленої Кафедри захистив кандидатську дисертацію Ярослав Гарасим (“Культурно-історична школа в історії української фольклористики”, 1997). 1999 року було утворено спеціалізовану вчену раду із захисту кандидатських дисертацій, у тому числі й зі спеціальності 10.01.07 – “фольклористика”, на засіданнях якої свої дисертації захистили аспіранти та пошукувачі Кафедри Ірина Коваль-Фучило (“Українські похоронні голосіння: генеза і поетика”, 2000), Надія Пастух (“Зооморфні образи в українському фольклорі. Образ зозулі”, 2001), Марта Дах (“Літературне життя народної балади “Ой не ходи, Грицю…”: проблема олітературення сюжету і жанру”, 2001), Андрій Вовчак (“Українська фольклористика у німецькомовних джерелах кінця ХІХ – початку ХХ століття”, 2001), Віра Білик (“Особливості психологізму українських народних пісень”, 2002), Галина Василькевич (“Святоюріївська народнопоетична творчість: проблеми семантики і жанрової специфіки”, 2004), Святослав Пилипчук (“Галицько-руські народні приповідки” Івана Франка: пареміологічний та пареміографічний аспекти, поетика текстів”, 2005), Ольга Соляр (“Українські народні замовляння: питання походження і поетики”, 2005), Оксана Олійник (“Антиномія “свій”/”чужий” у просторі української чарівної казки”, 2007) та інші талановиті науковці.
Кафедра прагне формувати якісний контингент студентів-фольклористів і в цьому напрямі співпрацює з Малою академією наук та з учнівською молоддю шкіл Львівської області через щорічне проведення олімпіад, конкурсів учнівських наукових робіт.
Співпраця
Кафедра активно співпрацює у сфері книгообміну, організації конференційних заходів та проведення фольклористичних польових досліджень з Інститутом народознавства НАН України (м. Львів), Інститутом українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України (м. Львів), Інститутом літератури імені Тараса Шевченка НАН України (зокрема у підготовці “Шевченківської енциклопедії” в 4-х томах та “Історії української літератури” в 10-ти томах), Кафедрою фольклористики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Полісько-Волинським народознавчим центром (м. Луцьк), Кафедрою української культури та етнографії імені Гуцуляків Університету Альберти (м. Едмонтон, Канада), Волинським державним університетом імені Лесі Українки (м. Луцьк), Львівським обласним науково-методичним центром народної творчості, Проблемною науково-дослідною лабораторією музичної етнології Львівської музичної академії імені Миколи Лисенка, з Кольберґівським товариством (м. Пшисуха, Польща), варшавськими, люблінськими і білостоцькими вченими у вивченні культури Полісся, Відділом україністики Пряшівського університету імені Павела Йозефа Шафарика (м. Пряшів, Словаччина), Австрійським народнопісенним товариством “Österreichisches Volksliedwerk” (м. Відень, Австрія) та іншими інституціями.
Кафедра постійно надає науково-методичну допомогу Львівському обласному центру народної творчості й іншим установам в організації і проведенні науково-практичних конференцій та інших заходів культурно-просвітницького плану в районах області та і її межами. Серед них: “Основи нашої духовності. Фольклор та етнографія в роботі Народних Домів” (м. Звенигород Львівської області, 1995), “125-ліття від дня народження Володимира Гнатюка” (Тернопіль, 1996), “На пошану професору Теофілю Комариною” (м. Ланівці Тернопільської області, 1997; м. Кременець Тернопільської області, 2002), “Тарас Шевченко і фольклор” (Львів, 2004) та інші.
Студентське життя
Вертеп “Фольклорного театру”. 1996 рік
Університетське життя студентів-фольклористів – не лише навчання і наука, але й культурно-мистецькі й просвітницькі акції, волонтерство.
У середовищі студентів-фольклористів різних поколінь зародилося чимало фольклорних колективів, деякі з них поширили свою творчу діяльність і поза межі Університету:
- “Фольклорний театр” (1995, Леся Огура, Ліля Созанська, Ірина Гнида, Оксана Палій, Наталя Жепко, Богдана Жолобович, Галина Мисак, Оксана Терлецька, Галина Сокіл, Надія Онофрук, Наталя Дзюба, Петро Подольський, Володимир Труш, Наталя Панасюк, Марта Шемлій, Ярослав Корнійчук, Роман Мрака, Павло Теодоровський, Іван Ціхоцький, Богдан Щур, Олег Климович).
- Гурт “Оберіг” (2001, Уляна Клюка, Тетяна Пилип’юк, Оксана Шиманська, Олена Паленга, Наталя Головецька).
- Гурт “Арнарія” (2002, Леся й Ольга Огури, Юрій та Андрій Герасименки).
- Творча ініціатива студентів-фольклористів (2003, Ірина Кметь, Марія Костів, Світлана Чорній, Галя Лех, Ірина Бондар, Ірина М’ягкота та ін.).
- Гурт “ДоСхідСонця” (2006, Марта Стефура, Тамара й Анастасія Гвоздарьови, Уляна Хохліч, Данута Наугольник, Уляна Явна, Аліна Литвинчук)
- Гурт “Bosarky” (2019, Анна Дашкевич, Настя Кретчак, Олеся Осередович, Софія Мишаста, Дзвеніслава Гарда).
Серед мистецьких проєктів студентів-фольклористів – реконструкції народнотрадиційних обрядів (Андріївські вечорниці, свято Миколая, колядування, обходи з Вертепом, Маланкою, гаївки); власне “професійне” свято (посвята у фольклористи), виступи на фольклорних фестивалях, культурно-просвітницькі програми.