Сучасність
Заснування у 1990 році Кафедри української фольклористики у Львівському університеті (її перший завідувач – професор Теофіль Комаринець (1927–1991)) стало можливим лише у зв’язку з боротьбою за незалежну Україну. Цими обставинами нині значною мірою зумовлені основні завдання Кафедри як науково-дослідного, науково-педагогічного та науково-методичного центру українського народознавства в структурі такого провідного університету України, як Львівський. Ці завдання в основному такі: вишкіл висококваліфікованих кадрів фольклористів-філологів, народознавців для науково-дослідних інституцій, науково-методичних центрів народної творчості, навчальних закладів усіх рівнів та культурно-освітніх установ; проектування й опрацювання навчально-методичної бази в комплексі мовознавчих, літературознавчих, народознавчих циклів навчальних дисциплін факультету української філології (навчальні плани, програми, підручники, методичні посібники тощо); підготовка науковців-фольклористів (кандидатів, докторів наук) через аспірантуру та різні форми наукового стажування в Україні і за кордоном; організація та координування наукових досліджень в галузі фольклористики за такими головними напрямками: 1) аналіз і синтез емпіричного й історико-теоретичного доробку української фольклористики; 2) поповнення національного фольклорного фонду творами, що постали в період окупаційних режимів, міжвоєнного і повоєнного періоду національно-визвольної боротьби за незалежність і самостійну державність (шляхом експедиційних фронтальних і тематичних регіональних обстежень, організації кореспондентської мережі), а також дослідження процесу фольклоризації цих новотворів; 3) вивчення естетичної природи словесного фольклору, його художньої структури й поетики в контексті різних видів народного та професійного мистецтва.
З 1995 року на філологічному факультеті відкрито спеціальність “фольклористика”, яку на цей час опановують п’ять академічних студентських груп, а спеціалізацію з фольклористики Кафедра провадила з часу свого заснування чи відновлення (з 1990 року).
Викладацький склад
Співробітники й аспіранти Кафедри української фольклористики. 2006 рік.
Сьогодні у складі Кафедри працює 14 викладачів, у тому числі 6 докторів наук, 4 кандидати наук: завідувач, професор Василь ІВАШКІВ, професор Ярослав ГАРАСИМ, професор Ганна СОКІЛ, професор Олена ГІНДА, професор Святослав ПИЛИПЧУК, професор Ірина ДОВГАЛЮК, доцент Андрій ВОВЧАК, доцент Ігор ГУНЧИК, доцент Лілія ЯРЕМКО, доцент Михайло ЧОРНОПИСКИЙ, асистент Богдана ГЛАДИШ-ОЛЕЙКО, асистент Олена СИРОЇД, асистент Ірина ФЕДУН, асистент Уляна ПАРУБІЙ.
Викладачі Кафедри читають на філологічному та інших факультетах Університету низку нормативних і спеціальних курсів, найважливішими серед яких є “українська усна народнопоетична творчість”, “історія української фольклористики”, “фольклор народів світу”, “міфологія і демонологія”, “методика викладання фольклору в середній школі”, “музичний фольклор”, “текстологія” та інші.
Назавжди в історії Кафедри залишаться світлі постаті першого завідувача Кафедри Теофіля КОМАРИНЦЯ (1927–1991), професора Івана ДЕНИСЮКА (1924–2009), доцента Івана ОСТАПИКА (1951–2007), доцента Оксани ОЛІЙНИК (1975–2016).
Наукова робота
Наукова робота ведеться переважно в таких напрямках, як питання поетики фольклорних творів, історія фольклористики, взаємодія фольклору та літератури, проблеми етномузикології, документування фольклорної традиції (проблеми фіксації, транскрибування й архівування фольклорних творів) тощо.
Конференційна діяльність
Кафедра провела низку наукових конференцій, зокрема республіканські наукові читання “Фольклор у духовному житті українського народу” (1990), міжнародний симпозіум “Станіслав Вінценз: Україна і європейська культура” (1991), всеукраїнські наукові конференції: “Проблеми української фольклористики” (1993), “Роль фольклору в активізації культурно-просвітницької роботи в умовах розбудови незалежної Української держави” (1993), наукові конференції, присвячені 130-річчю з дня народження академіка Філарета Колесси (2001) та 75-річчю з дня народження професора Теофіля Комаринця (2002). Члени Кафедри були співорганізаторами й активними учасниками Міжнародної конференції, присвяченої 150-річчю від дня заснування Кафедри української словесності у Львівському університеті (Львів, 1999), Міжнародного наукового симпозіуму, присвяченого 150-річчю від дня народження Івана Франка (2006), зокрема його фольклористичної секції.
Останні конференції Кафедри: Всеукраїнська науково-практична конференція “Микола Костомаров і Пантелеймон Куліш та актуальні питання української фольклористики” (до 190-ліття від дня народження Миколи Костомарова і 110-ліття від дня смерті Пантелеймона Куліша) (Львів, 20–21 червня 2007 р.); Всеукраїнська науково-практична конференція “Світові виміри української культури” (до 95-річчя від дня народження Григорія Нудьги) (Львів, 30 січня 2008 р.). Восени 2007 року кафедра започаткувала Колессівські читання, присвячені видатному збирачеві, транскриптору й дослідникові усної народної традиції Філаретові Колессі. 9–10 жовтня 2008 року відбулися Другі Колессівські читання, приурочені сторіччю експедиції Філарета Колесси на Наддніпрянську Україну для запису кобзарського та лірницького репертуару влітку 1908 року. 15-17 жовтня 2009 року пройшла Міжнародна наукова конференція, приурочена 70-річчю заснування Кафедри української фольклористики імені Філарета Колесси у Львівському національному університеті імені Івана Франка.
Експедиційна діяльність
Із науково-дослідницькою роботою Кафедри безпосередньо пов’язане проведення щорічних студентських фольклористичних експедицій-практик у різні етнографічні регіони України для збирання, наукового опрацювання та публікації фольклорних матеріалів. Викладачі і студенти Кафедри провели фольклористичні польові дослідження на Бойківщині, Гуцульщині, Поліссі, Волині, Поділлі, Покутті, Опіллі, Слобожанщині та інших регіонах, де записали чимало цінних зразків народнопоетичної творчості. У результаті багаторічних фольклорних експедицій різних поколінь студентів-фольклористів (у тому числі й тих часів, коли Кафедри ще не було) на Кафедрі нагромадилося чимало цінних фольклорно-етнографічних матеріалів, які можуть бути основою системних фольклористично-етнологічних досліджень.
Фольклорний архів
2004 роком датуємо початок цілеспрямованої розбудови Фольклорного архіву Кафедри української фольклористики: запровадження фахового архівування і поступового перетворення зібрання фольклорно-етнографічних польових матеріалів Кафедри у функціональний архів, націлений на забезпечення ефективного доступу до нагромаджених джерельних матеріалів студентсько-викладацькому складу та широким колам народознавців і шанувальників народної творчості. Важливим кроком на цьому шляху стало відкриття у жовтні 2010 року у складі філологічного факультету Лабораторії фольклористичних досліджень – допоміжної інституції Кафедри української фольклористики. Це дало змогу перевести у систематичне професійне русло власне архівну діяльність Кафедри й інтенсифікувати у цьому напрямі підготовку студентів-фольклористів. Співробітники Лабораторії (доцент Андрій Вовчак, магістри Марія Папіш, Оксана Шутка, Соломія Мазур) продовжили структурну реорганізацію Фольклорного архіву Кафедри і налагодили системну працю над наповненням, збереженням і використанням його архівних фондів. Поява Лабораторії дала змогу Кафедрі сформувати повний цикл документування української фольклорної традиції у площинах науково-методологічній (теоретична розробка засад і методик документування, їх практичне застосування в науково-дослідницькій праці) та навчально-педагогічній (навчання студентів основ документування, реальне практикування у науково-дослідницьких документаційних проектах Кафедри). Зараз співробітники Кафедри і Лабораторії спільно працюють над розробленням ефективних методів і принципів документування фольклорно-етнографічного матеріалу, які мають створити методологічну основу для розбудови Фольклорного архіву Кафедри у сучасний аудіовізуальний архіву українського фольклору, що забезпечуватиме систематичне архівування нових надходжень фольклорного експедиційного матеріалу Кафедри, функціонування електронної бази даних архівованих фольклорних матеріалів та електронного каталогу архівних фондів і в недалекому майбутньому відкриє можливості для фахового користування фондами Фольклорного архіву Кафедри.
Підготовка наукових кадрів
На Кафедрі як провідній організації проходять апробацію кандидатські та докторські дисертації з фольклористики. Успішно функціонує аспірантура. Першим із вихованців відновленої Кафедри захистив кандидатську дисертацію Ярослав Гарасим (“Культурно-історична школа в історії української фольклористики”, 1997). 1999 року було утворено спеціалізовану вчену раду із захисту кандидатських дисертацій, у тому числі й зі спеціальності 10.01.07 – “фольклористика”, на засіданнях якої свої дисертації захистили аспіранти та пошукувачі Кафедри Ірина Коваль-Фучило (“Українські похоронні голосіння: генеза і поетика”, 2000), Надія Пастух (“Зооморфні образи в українському фольклорі. Образ зозулі”, 2001), Марта Дах (“Літературне життя народної балади “Ой не ходи, Грицю…”: проблема олітературення сюжету і жанру”, 2001), Андрій Вовчак (“Українська фольклористика у німецькомовних джерелах кінця ХІХ – початку ХХ століття”, 2001), Віра Білик (“Особливості психологізму українських народних пісень”, 2002), Галина Василькевич (“Святоюріївська народнопоетична творчість: проблеми семантики і жанрової специфіки”, 2004), Святослав Пилипчук (“Галицько-руські народні приповідки” Івана Франка: пареміологічний та пареміографічний аспекти, поетика текстів”, 2005), Ольга Соляр (“Українські народні замовляння: питання походження і поетики”, 2005), Оксана Олійник (“Антиномія “свій”/”чужий” у просторі української чарівної казки”, 2007) та інші талановиті науковці.
Кафедра прагне формувати якісний контингент студентів-фольклористів і в цьому напрямі співпрацює з Малою академією наук та з учнівською молоддю шкіл Львівської області через щорічне проведення олімпіад, конкурсів учнівських наукових робіт.
Співпраця
Кафедра активно співпрацює у сфері книгообміну, в наукових конференціях та фольклористичних експедиціях з Інститутом народознавства НАН України (м. Львів), Інститутом українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України (м. Львів), Інститутом літератури імені Тараса Шевченка НАН України (зокрема у підготовці “Шевченківської енциклопедії” в 4-х томах та “Історії української літератури” в 10-ти томах), Кафедрою фольклористики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Полісько-Волинським народознавчим центром (м. Луцьк), Кафедрою української культури та етнографії імені Гуцуляків Університету Альберти (м. Едмонтон, Канада), Волинським державним університетом імені Лесі Українки (м. Луцьк), Львівським обласним науково-методичним центром народної творчості, Проблемною науково-дослідною лабораторією музичної етнології Львівської музичної академії імені Миколи Лисенка, з Кольберґівським товариством (м. Пшисуха, Польща), варшавськими, люблінськими і білостоцькими вченими у вивченні культури Полісся, Відділом україністики Пряшівського університету імені Павела Йозефа Шафарика (Словаччина), Австрійським народнопісенним товариством “Österreichisches Volksliedwerk” тощо.
Кафедра постійно надає науково-методичну допомогу Львівському обласному центру народної творчості й іншим установам в організації і проведенні науково-практичних конференцій та інших заходів культурно-просвітницького плану в районах області та і її межами. Серед них: “Основи нашої духовності. Фольклор та етнографія в роботі Народних Домів” (м. Звенигород Львівської області, 1995), “125-ліття від дня народження Володимира Гнатюка” (Тернопіль, 1996), “На пошану професору Теофілю Комариною” (м. Ланівці Тернопільської області, 1997; м. Кременець Тернопільської області, 2002), “Тарас Шевченко і фольклор” (Львів, 2004) та інші.
Джерела:
[1] Державний архів Львівської області (далі – ДАЛО). – Фонд Р-119. – Опис 3. – Справа 193. – Арк. 5.
[2] ДАЛО. – Фонд Р-119. – Опис 3. – Справа 193. – Арк. 8.
[3] ДАЛО. – Фонд Р-119. – Опис 3. – Справа 48. – Арк. 7.
[4] ДАЛО. – Фонд Р-119. – Опис 3. – Справа 193. – Арк. 7.
[5] Білоус М. До історії філологічного факультету (1939-1941) // Українська філологія: досягнення, перспективи / До 145-річчя заснування кафедри української філології у Львівському університеті. – Львів, 1994. – С. 59.