Тенденції сучасної фольклористики

Тип: На вибір студента

Кафедра: української фольклористики імені академіка філарета колесси

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
103Залік

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
1016професор ГІНДА ОленаФЛф-51м

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
1016ФЛф-51мпрофесор ГІНДА Олена

Рекомендована література

Теми і питання семінарських занять, а також рекомендована джерельна література і матеріали  з дисципліни “Поетика усної словесності” розміщені на спеціальному електронному диску Кафедри української фольклористики імені академіка Філарета Колесси.

Отримати доступ до електронного диску можна за допомогою файлу доступу (файл захищено паролем). Пароль для відкриття файлу просимо довідатися у лектора або викладача практичних занять з курсу.

Бажаємо успіхів!

Матеріали

Викладач: Гінда Олена Миколаївна

тел. 2394720 (час консультацій: 12.03.2020; 21.03.2020; 27.03.2020; 02.04.2020 – з 13.30 до 15.00)

email: olena.hinda@lnu.edu.ua

 

13 березня 2020 року

Тема практичного заняття: Нові фольклорні майданчики і нова архітектоніка фольклористики у світлі  реалій і викликів часу. (2 год.)

Питання на практичне заняття

  1. Нові фольклорні та фольклористичні ландшафти як реальність і виклики часу.
  2. Діяльність освітніх закладів (університетів, кафедр, лабораторій та ін.) у сфері підготовки фахівців-фольклористів і концептуалізації питань сучасної фольклористики.
  3. Значення ООП, навчальних програм, навчальних планів, робочих програм навчальних дисциплін у світлі конкретизації завдань фольклористичних дисциплін.
  4. Архівація фольклорних матеріалів кін. ХХ – поч. ХХІ ст. з позиції актуальності, етики, права як проблематика сучасної фольклористики (вітчизняний і зарубіжний дискурс).
  5. Інтернет і фольклор vs фольклор в Інтернеті: конфлікт інтересів і/чи нові горизонти фольклористичної парадигми?

Література

  1. Алексиевский М. Интернет в фольклоре или фольклор в интернете? (Современная фольклористика и виртуальная реальность). – От конгресса к конгрессу. […]: Сборник материалов. – М., 2010. – С. 151 – 168.
  2. Гінда О. Міжнародний фольклористичний форум – Другий Всеросійський  конгрес фольклористів, Москва, 2010. // Мандрівець, 2010. –  № 2. – С.87–89.
  3. Гінда О. Поетична творчість української трудової спільноти в Італії початку ХХІ століття в контексті фольклорної традиції. – Львів , 2015. (С. 27-51).
  4. Івановська О. П. Український фольклор: семантика і прагматика традиційних смислів: підручник для студентів фольклористичних та філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів. – Київ. – 2012.
  5. Каргин А. Вместо введения. К вопросу о стратегии приоритетов в фольклористике. – От конгресса к конгрессу. […]: Сборник материалов. – М., 2010. – С.5 – 17.
  6. Кирчів Р. Двадцяте століття в українському фольклорі. – Львів, 2010 (Вступ).
  7. Кузьменко О. Драматичне буття людини в українському фольклорі: концептуальні форми вираження (період Першої та Другої світових воєн). – Львів, 2018. (Вступ).
  8. Неклюдов С. Фольклор и современность: итоги ХХ века.  – От конгресса к конгрессу. […]: Сборник материалов. – М., 2010. – С. 30 – 42.

 

20 березня 2020 року

Тема лекції: Актуальні питання фольклористики у дзеркалі дисертаційних досліджень останнього десятиліття. (2 год.)

Література

  1. Белюга Т. В. Село як фольклорний топос в інтелектуальному і духовному світі України (село Романівка на Жимтомирщині). Автореферат дисс. … кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.01.07 – фольклористика. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2016. – 21 с.
  2. Гінда О. М. Поетична творчість української спільноти в Італії початку ХХІ століття в контексті фольклорної традиції: сюжетика, генологія, інтертекстуальність. [Текст] : автореф. дис. … доктора філол. наук : 10.01.07 – фольклористика. Львів, 2016. – Львів, 2016. – 38 с.
  1. Грица С.М. Категорія парадигми у вивченні варіаційної специфіки фольклору. Фольклор у просторі і часі. – Тернопіль, 2000. – С. 40–52.
  2. Киченко О. Фольклор як художня система (проблеми теорії). –Дрогобич, 2002.
  1. Каргин А. Вместо введения. К вопросу о стратегии приоритетов в фольклористике. – От конгресса к конгрессу. […]: Сборник материалов. – М., 2010. – С.5 – 17.
  2. Лабащук О. Натальний наратив і усна традиція: синтактика, семантика, прагматика. – Тернопіль, 2013.
  3. Лещинська С. Українські та польські ліричні монострофи: етнонаціональна своєрідність поетики та мелосу. Автореф. дис… канд. філол. наук: 10.01.07. – фольклористика, Киїів, 2014.
  4. Неклюдов С. Фольклор и современность: итоги ХХ века.  – От конгресса к конгрессу. […]: Сборник материалов. – М., 2010. – С. 30 – 42.
  5. Інформація про дисертаційні дослідження зі спеціалізації 10.01.07 – фольклористика знаходиться на офіційних сторінках університетів, кафедр, відділів академічних інституцій, спеціалізованих Рад та ін. інституціональних інформресурсів, зокрема, за покликаннями:

https://philology.lnu.edu.ua/ ;

http://eu.univ.kiev.ua/departments/fol%60klorystyky-kafedra/ ;

http://www.etnolog.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=20&Itemid=87 .

Питання на самостійне опрацювання

  1. Об’єкти і предмети дослідження в дисертаціях з фольклористики періоду 2010-2020 рр.
  2. Інноваційність дисертаційних досліджень останнього десятиліття з позиції уведення нових об’єктів фольклористичного дискурсу.
  3. Інноваційність дисертаційних досліджень з позиції розширення/перезавантаження методико-методологічної парадигми.
  4.  «Класична» фольклористична проблематика як складник сучасної дисертаційної проблематики (загальна характеристика).
  5. “Відкритість” текстів дисертаційних досліджень як формат і колізія. Питання захисту прав інтелектуальної власності як компонент правової доктрини Держави і вимога часу.

 

 

27 березня 2020 року.

Тема практичного заняття: Питання теорії фольклору в наукових дослідженнях початку ХХІ століття.

  1. Питання на практичне занняття
  2. Теоретико-фольклористична проблематика в науковому інтерпретуванні Станіслава Росовецького.
  3. Категорія парадигми у вивченні варіаційної системи фольклору у висвітленні Софії Грици.
  4. Теоретичні аспекти фольклористики в дослідженнях Олени Івановської.
  5. Фольклор як художня система в теоретико-фольклористичному трактуванні Олександра Киченка.
  6. Питання теоретичної фольклористики в розвідках Олени Гінди.
  7. Категорії «мотив» і «концепт» крізь призму теоретичної фольклористики: візії Оксани Кузьменко.

Література

  1. Навчальна програма та плани практичних занять до курсу “Теорія фольклорудля студентів-магістрів філологічного факультету. Галузь знань 0203 – гуманітарні науки, спеціальність 6.020303 – українська мова та література, фольклористика. Уклала кандидат філологічних наук, доцент Олена Миколаївна Гінда. Львів, ЛНУ імені Івана Франка, 2013. – 32 с.
  1. Гінда О. Поетична творчість української трудової спільноти в Італії початку ХХІ століття в контексті фольклорної традиції. – Львів , 2015. – (питання теорії фольклору висвітлено:  стор. 24-32; підрозділи: 1.2; 4.1-4.3; 5.1).
  2. Гінда О. Фольклорний твір крізь призму жанру (теоретичний аспект проблеми) // Українська філологія: Школи. Постаті. Проблеми. Збірник наукових праць, присвячених 150-річчю від дня заснування кафедри української словесності у Львівському університеті. – Львів, 1999. – Частина ІІ. – С. 495–500.
  3. Гінда О. Понятійне поле теоретичної фольклористики (до постановки проблеми) // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. – Львів, 2003. – Випуск 31. – С. 32–42.
  4. Гінда О. Інтердисциплінарні методики у вивченні магіко-сакральних традиційних практик: (за матеріалами міжнародних науково-практичних конференційних заходів 2003-2004 років) // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. – Львів, 2006. – Випуск 37. – С. 506-–511.
  5. Гінда О. Теоретичні засади зарубіжної фольклористики кінця ХХ – початку ХХІ століть: спроба синхронного зрізу // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. – Львів, 2006. – Випуск 37. – С. 59-65.
  6. Гінда О. Жанр фольклорний: маніфестація терміна як проблема // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. – Львів, 2007. – Випуск 41. – С. 209–215 .
  7. Гінда О. Скарбниця світової антропологічної думки: теоретичні постулати Броніслава Маліновського // Педагогічна думка. – Львів, 2010. – № 1. – С.74–77.
  8. Гінда О. Термін фольклор як понятійне та дискусійне поле // Studia metho­dologica. – Вип. 34. – Тернопіль: ТНПУ, 2012. — С. 62–76.
  9. Грица С.М. Категорія парадигми у вивченні варіаційної специфіки фольклору. Фольклор у просторі і часі. – Тернопіль, 2000. – С. 40–52.
  10. Івановська О. П. Український фольклор: семантика і прагматика традиційних смислів: підручник для студентів фольклористичних та філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів. – Київ. – 2012. – 336 с.
  11. Киченко О. Фольклор як художня система (проблеми теорії).–Дрогобич, 2002. – 149 с.
  12. Кузьменко О. Драматичне буття людини в українському фольклорі: концептуальні форми вираження (період Першої та Другої світових воєн). – Львів, 2018.
  13. Росовецький С.К. Український фольклор у теоретичному висвітленні. Ч. 1. Теорія фольклору – К., 2005. – 232 с.

 

3 квітня 2020 року.

Тема лекції: Змістоформа монографічного дослідження як предмет вивчення (на прикладі розвідки «Художня, літературознавча і фольклористична парадигма ранньої творчости Пантелеймона Куліша» В.М. Івашківа). (2 год.)

Література

  1. Бородін К. А. Українська пісня в зацікавленнях Вацлава Залеського.  – Львів: Видавництво українського католицького університету. – 2017.
  2. Гарасим Я. Національна самобутність естетики українського пісенного фольклору. – Львів, 2010.
  3. Гінда Олена Миколаївна.  Поетична творчість української трудової спільноти в Італії початку ХХІ століття в контексті фольклорної традиції. – Львів, 2015.
  4. Горбунов-Посадов М. М., Полилова Т. А. Научная монография: пути к изданию и к читателю // Препринты ИПМ им. М. В. Келдыша. – М., 2017. – № 25. – С. 1–15.
  5. Збир І. Б. Оскар Кольберг і його збірник «Покуття». – Львів, –  2014.
  6. Івашків В. Художня, літературознавча і фольклористична парадигма ранньої творчости Пантелеймона Куліша. – Львів, 2009.
  7. Кирчів Р. Двадцяте століття в українському фольклорі. – Львів, 2010.
  8. Кузьменко О. Драматичне буття людини в українському фольклорі: концептуальні форми вираження (період Першої та Другої світових воєн). – Львів, 2018.
  9. Лабащук О. Натальний наратив і усна традиція: синтактика, семантика, прагматика. – Тернопіль, 2013.
  10. Пилипчук С. Фольклористична концептосфера Івана Франка. – Львів, 2014. –653 c.
  11. Сокіл Г.П. Українська фольклористика в Галичині кінця ХІХ – першої третини ХХ століття: історико-теоретичний дискурс. – Львів, 2011.

 

Питання на самостійне опрацювання

  1. Монографія як наукове видання в системі науково-дослідницьких жанрів.
  2. Передумови і спонуки монографічного дослідження проблематики (від наукової статті до монографічного осмислення: на прикладі досліджень Василя Івашківа).
  3. «Правила жанру» монографічного дослідження: структура і рубрикація монографічної розвідки.
  4. Специфіка рубрикаційних складників монографії: історіографічний, проблемно-тематичний, методико-методологічний, лексико-стилістичний, бібліографічний та ін.
  5. Специфіка презентації проблематики в монографічних дослідженнях (на прикладі зіставлення презентації проблематики в монографії Василя Івашківа «Художня, літературознавча і фольклористична парадигма ранньої творчости Пантелеймона Куліша» з презентацією проблематики в одній із монографій зі списку рекомендованої літератури) .
  6. Концепційні ознаки монографії як наукової розвідки.

 

 

10 квітня 2020 року

Тема практичного заняття: Національна самобутність українського фольклору в науковому осмисленні Івана Денисюка і  Ярослава Гарасима. (2 год.)

Питання на практичне заняття

  1. Естетика та етноестетика українського фольклору як фольклористичний зріз і націокультурний код.
  2. Питання генези та формування етноестетичних уявлень і критеріїв у дослідженні фольклору (загальний огляд).
  3. Трактування національної самобутності та етноестетики українського фольклору в дослідженнях Івана Денисюка.
  4. Внесок Ярослава Гарасима в дослідження естетики та етноестетики української народнопісенної традиції.
  5. Етноестетичний вимір сучасних новотворів (Олена Гінда, Оксана Кузьменко, Роман Кирчів).

Література

  1. Гарасим Я. Національна самобутність естетики українського пісенного фольклору. – Львів, 2010.
  2. Гінда О. Поетична творчість української трудової спільноти в Італії початку ХХІ століття в контексті фольклорної традиції. – Львів , 2015. (Підрозділи: 3.3.2. –3.7; Розділ ІV).
  3. Денисюк І. Національна специфіка українського фольклору (матеріали до лекції) [Електронний ресурс] / – Режим доступу: http://www.twirpx.com/file/263259/).
  4. Кирчів Р. Двадцяте століття в українському фольклорі. – Львів, 2010 (Вступ).
  5. Кузьменко О. Драматичне буття людини в українському фольклорі: концептуальні форми вираження (період Першої та Другої світових воєн). – Львів, 2018. (Вступ).
  6. Неклюдов С. Фольклор и современность: итоги ХХ века. – От конгресса к конгрессу. […]: Сборник материалов. – М., 2010. – С. 30 –
  7. Росовецький С. Український фольклор у теоретичному висвітленні. Ч. 1. Теорія фольклору – К., 2005.

 

 

17 квітня 2020 року

Тема лекції: Значення і перспективи ревізії досвіду класиків у поступі сучасної фольклористичної думки (за матеріалами монографії Святослава Пилипчука «Фольклористична концептосфера Івана Франка»). 2 год.

Література

  1. Грица С. Категорія парадигми у вивченні варіаційної специфіки фольклору. Фольклор у просторі і часі. – Тернопіль, 2000. – С. 40–52.
  2. Киченко О. Фольклор як художня система (проблеми теорії). – Дрогобич, 2002.
  1. Каргин А. Вместо введения. К вопросу о стратегии приоритетов в фольклористике. – От конгресса к конгрессу. […]: Сборник материалов. – М., 2010. – С.5 – 17.
  2. Неклюдов С. Фольклор и современность: итоги ХХ века.  – От конгресса к конгрессу. […]: Сборник материалов. – М., 2010. – С. 30 – 42.
  1. Пилипчук С. Фольклористична концептосфера Івана Франка. – Львів, 2014.
  1. Росовецький С. Український фольклор у теоретичному висвітленні. Ч. 1. Теорія фольклору – К., 2005.

Питання на самостійне опрацювання

  1. Досвід класиків фольклористичної думки і поступ сучасної фольклористики: балансування «від пролонгування до дистанціювання» як спонука до кореляції.
  2. Концепційні дороговкази класиків фольклористики в контексті сучасних фольклористичних ландшафтів.
  3. Інноваційний формат монографії Святослава Пилипчука «Фольклористична конфептосфера Івана Франка».
  4. «Від рецепції до концепції» Івана Франка у парадигмі декодувань Святослава Пилипчука.
  5. Генологічна концепція Франка-фольклориста у концептуальних тлумаченнях  Святослава Пилипчука.
  6. Перспективи ревізії досвіду класиків фольклористичної думки.

 

 

24 квітня 2020 року.

Тема практичного заняття: ХХ століття в українській уснословесній традиції в монографічних дослідженнях початку ХХІ століття.

Питання на практичне заняття

  1. Осмислення фольклору в системі новочасної української культури у монографії «Двадцяте століття в українському фольклорі» Романа Кирчіва.
  2. Міжвоєнне двадцятиріччя в народній словесності (візія Романа Кирчіва).
  3. Питання традиційного та нового у фольклорі на західноукраїнських землях 1920-1930 років у монографії дсолідника.
  4. Фольклорна рецепція героїки повстанського чину в осмисленні романа Кирчіва.
  5. Фольклорна проза про голодомори в інтерпретуванні Василя Сокола.
  6. Стереометричне висвітлення драматичного буття української людини у ХХ столітті в монографічному дослідженні Оксани Кузьменко.
  7. Концептуальні форми вираження пережитого у фольклорі періоду Першої та другої світових воєн в осмисленні Оксани Кузьменко.

Література

  1. Гінда О. Поетична творчість української трудової спільноти в Італії початку ХХІ століття в контексті фольклорної традиції. – Львів , 2015. – (дискусійні питання сучасної фольклористики висвітлено:  стор. 52-71).
  2. Грица С. Категорія парадигми у вивченні варіаційної специфіки фольклору. Фольклор у просторі і часі. – Тернопіль, 2000. – С. 40–52.
  3. Івановська О. Український фольклор: семантика і прагматика традиційних смислів: підручник для студентів фольклористичних та філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів. – Київ. – 2012.
  4. Кирчів Р. Двадцяте століття в українському фольклорі. – Львів, 2010.
  5. Кузьменко О. Драматичне буття людини в українському фольклорі: концептуальні форми вираження (період Першої та Другої світових воєн). – Львів, 2018.
  6. Сокіл В. Фольклорна проза про голодомори ХХ ст. в Україні: парадигма тексту. – Львів, 2017.

 

 

1 травня 2020 року

Тема лекції: Питання провідних тенденцій і напрямків української фольклористики в Галичині кін. ХІХ – поч. ХХ ст.  (2 год.)

Питання на самостійне опрацювання

  1. Проблематика історико-фольклористичних досліджень початку ХХІ століття (загальна характеристика).
  2. Форма, зміст, аналітичні підходи у монографічних дослідженнях «класичної фольклористичної проблематики» (на прикладі монографії Ганни Сокіл).
  3. Ганна Сокіл про передумови постання концепційних теоретичних досліджень кінця ХІХ – першої третини ХХ століття.
  4. Структура монографічного дослідження «Українська фольклористика в Галичині кінця ХІХ – першої третини ХХ століття: історико-теоретичний дискурс» Ганни Сокіл як відображення історико-фольклористичної моделі осмислення класичної фольклористичної спадщини.
  5. Місце і значення історико-фольклористичного дискурсу в аналітичній парадигмі сучасної фольклористики.

Література

  1. Горбунов-Посадов М. М., Полилова Т. А. Научная монография: пути к изданию и к читателю // Препринты ИПМ им. М. В. Келдыша. – М., 2017. – № 25. – С. 1–15.
  1. Киченко О. Фольклор як художня система (проблеми теорії). –Дрогобич, 2002.
  2. Каргин А. Вместо введения. К вопросу о стратегии приоритетов в фольклористике. – От конгресса к конгрессу. […]: Сборник материалов. – М., 2010. – С.5 – 17.
  3. Сокіл Г.П. Українська фольклористика в Галичині кінця ХІХ – першої третини ХХ століття: історико-теоретичний дискурс. – Львів, 2011. – 588 с.

 

 

8 травня 2020 року.

Тема практичного заняття: Значення автобіографічних оповідей в осмисленні духовного і соціокультурного світу сучасника. (2 год.)

  1. Натальний наратив як парадигма історій про досвід матерів у очікуванні та народженні дітей у монографічному осмисленні Оксани Лабащук.
  2. Комлексний підхід до вивчення проблематики як вмотивована дослідницька візія жіночих історій про материнство.
  3. Методологічні підходи до вивчення прагматики натального наративу.
  4. Записи та дослідження розповідей про вагітність та пологи в українській етнографії.
  5. Ідеї Оксани Лабащук про «материнство як суспільний інститут vs індивідуальний досвід жінки».
  6. Питання синтактики натального наративу.
  7. Жінка-мати та інші актори натального наративу.
  8. Питання прагматики натального наративу.

Література

  1. Гінда О. Поетична творчість української трудової спільноти в Італії початку ХХІ століття в контексті фольклорної традиції. – Львів , 2015. – (питання постання текстів у середовищі стабільних і пролонгованих соціокультурних груп висвітлено на стор. 24-32; підрозділи: 1.2; 4.1-4.3; 5.1).
  2. Івановська О.  Український фольклор: семантика і прагматика традиційних смислів: підручник для студентів фольклористичних та філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів. – Київ. – 2012. – 336 с.
  3. Лабащук О. Натальний наратив і усна традиція: синтактика, семантика, прагматика. – Тернопіль, 2013. – 320 с.
  4. Лабащук О. Об’єкт і предмет дослідження в сучасній польській фольклористиці: антропологічне спрямування і методологічний плюралізм / Оксана Лабащук // Studia methodologica. – Тернопіль : ТНПУ, 2009. – Вип. 28. – С. 162–170.

 

15 травня 2020 року.

Тема лекції: Спадщина зарубіжних дослідників українського фольклору в монографічних працях українських фольклористів поч. ХХІ ст. (2 год.)

Питання на самостійне опрацювання

  1. Вивчення українського фольклору зарубіжними дослідниками (загальна характеристика).
  2. Оскар Кольберг як видатна постать польської культури та фольклористики.
  3. Фольклористична спадщина Оскара Кольберґа як феномен у монографічному висвітленні Ірини Збир.
  4. Передумови постання збірника «Покуття» та його значення для польскої та української фольклористики.
  5. Ксенія Бородін про збірник “Пісні Галицькі” Вацлава Залеського в однойменному монографічному дослідженні.
  6. Збірник «Пісні Галицькі» Вацлава Залеського як підсумок фольклористичної діяльності дослідника у контексті становлення фольклористики в Галичині.
  7. Місце і значення збірників зарубіжних дослідників в аналітичній парадигмі сучасної фольклористики.

Література

  1. Бородін К. А. Українська пісня в зацікавленнях Вацлава Залеського. – Львів: Видавництво українського католицького університету. – 2017. – 228 с.
  2. Горбунов-Посадов М. М., Полилова Т. А. Научная монография: пути к изданию и к читателю// Препринты ИПМ им. М. В. Келдыша. – М., 2017. – № 25. – С. 1–15.
  3. Збир І. Б. Оскар Кольберг і його збірник «Покуття». – Львів, –   –  268 с.
  4. Киченко О. Фольклор як художня система (проблеми теорії). –Дрогобич, 2002.
  5. Каргин А. Вместо введения. К вопросу о стратегии приоритетов в фольклористике. – От конгресса к конгрессу. […]: Сборник материалов. – М., 2010. – С.5 – 17.

 

Форми та методи опрацювання матеріалів лекції зазначено в силабусі дисципліни «Тенденції сучасної фольклористики» на сайті Кафедри української фольклористики ім. Ф. Колесси, сторінка: https://philology.lnu.edu.ua/course/tendentsiji-suchasnoji-folklorystyky

Робоча програма

Завантажити робочу програму

Силабус

Завантажити силабус