“За сімома печатями”: щоденники українських письменників

Тип: На вибір ВУЗу

Кафедра: української фольклористики імені академіка філарета колесси

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
53Залік

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
516професор ПИЛИПЧУК Святослав

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
516

Опис курсу

Курс «За сімома печатями»: щоденники українських
письменників проблематизує питання категорії жанру
щоденника через розгляд діаріушів видатних українських
письменників. Щоденник належить до найінтимніших жанрів
документальної літератури. Саме у щоденникових записах
автори діляться найсокровеннішим, залишаються найбільш
відвертими та щирими, не приховують суб’єктивних вражень та
оцінок, показують своє істинне обличчя. У діаріуші письменник
провадить нелукаву бесіду з самим собою, занотовує враження
за день, розмірковує над важливими питаннями, з якими не має
з ким звіритися, повертається у минуле і зазирає у майбутнє,
через його посередництво виразніше проживає теперішнє.
Щоденник не завжди вияв духовної самотності автора, іноді це
органічна потреба зберегти поваб моменту, впіймати його у сіті
слова. Цей жанр документальної літератури займає важливе
місце у спадщині українських письменників. Вже у доробку
Тараса Шевченка у всій повноті виявляється «сила»
щоденникових записів. Характеризуючи Шевченків «Дневник»,
Сергій Єфремов влучно зауважив «Все життя поетове … з усією
його дрібненькою буденщиною і важливими подіями, з згадками
про минуле і мріями про майбутнє, з творчими поривами і
хвилинами розпачу та занепаду, з цілою галереєю живих
образів, портретів, з скарбницею думок і гидотністю середовища
– встає перед нами у цих записках – день по дневі…». Не менш
цінними є щоденники Ольги Кобилянської, Степана
Васильченка, Володимира Винниченка, Аркадія Любченка,
Олександра Довженка, Романа Іваничука та ін., в яких рельєфно
постає неповторна індивідуальність автора. Отож у межах курсу
запропоновано розбір (з особливим акцентом на з’ясуванні
«таємних кодів») щоденників видатних українських
письменників, зорієнтований на вивчення їх евристичного
потенціалу, різних вимірів осягнення непересічної талановитої
особистості.

Мета курсу – ознайомлення з дисципліною «За сімома
печатями»: щоденники українських письменників як
систематизованим знанням про особливості жанру щоденника
на прикладі діаріушів українських майстрів слова.
Завданням цих рекомендацій є допомога студентам у:
визначенні жанрово-стильової природи щоденника як окремої
генологічної одиниці документальної літератури;
виокремленні типів щоденників;
осмисленні та критичній оцінці щоденників українських
письменників;
постановці актуальних дослідницьких питань під час роботи із
діаріушами;
змалювання психологічного портрета автора на основі
прочитання щоденникових записів

Рекомендована література

Основна
Коцюбинська М. “Зафіксоване і нетлінне”. – К.: Дух і літера,
Харківська правозахисна група, 2001. – 300 с.
Галич О. Українська документалістика на зламі тисячоліть:
специфіка, генеза, перспективи. – Луганськ: Знання, 2001. –
246 с.
Галич О. У вимірах non fiction: щоденники українських
письменників ХХ століття. – Київ: Знання, 2008. – 198 с.
Ільків А. Жанр щоденника в українській літературі другої
половини ХХ – початку ХХІ століть: Автореф. дис.… канд.
філол. наук. – Івано-Франківськ, 2008. – 20 с.
Танчин К. Щоденник як форма самовираження письменника:
Автореф. дис. … канд. філол. наук. – Тернопіль, 2005. – 20 с.
Воропай О. Мемуарна література // Визвольний шлях. – 1983. –
Кн. 3. – С. 374-378.
Бовсунівська Т. Теорія літературних жанрів. К., 2009.
Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. – Київ:
Либідь, 2001. – 486 с.
Копистянська Н. Жанр, жанрова система у просторі літератури.
– Львів: ПАІС, 2005. – 368 с.
Домбровський В. Українська стилістика і ритміка. Українська
поетика. – Дрогобич, 2008. – 488 с.
Літературознавчий словник-довідник / ред. кол. Р. Гром’як та ін.
– Київ: Академія, 1997. – 752 с.
Ткаченко А. Мистецтво слова: Вступ до літературознавства. –
Київ: Правда Ярославичів, 2003. – 448 с.
Wellek R., Warren A. Theory of literature. – New York. 1942-1956.
– 424 p.
Допоміжна
Танчин К. Для кого пишуть щоденники // Літературознавчі
зошити. Студії. Публікації. Рецензії. Бібліографія. – Львів, 2001.
– Вип. 1. – С. 225-233.
Танчин К. Психологія писання щоденника: стимули,
призначення, мета // Мандрівець. – 2003. – № 6. – С. 28-34.
Здоровега В. Багатоманіття документалізму і проблема жанрів //
Рад. літературознавство. – 1983. – № 9. – С. 7-15.
Хараман Н. Специфіка структури та стилістичні особливості
жанру щоденника // Система і структура східнослов’янських
мов. – 2017. – № 12. – С. 263-273.
Морозова Є. Документальна література // Українська Література
Енциклопедія. – К.: “Українська енциклопедія” ім. М. Бажана,
1995. – Т. 2. – С. 85.
Радзієвська Т. Щоденник як різновид комунікативної діяльності
// Текст як засіб комунікації. – К.: АН України; Інститут
української мови, 1993. – С. 145-178.
Gołaszewska M. Poetyka faktu. Szkic z pogranicza estetyki i teorii
literatury. – Wrocław, Warszawa, Kraków, Gdańsk, Łódż: Zakład
narodowy imenia Ossolinskich. Wydawnictwo polskiej akademii
nauk, 1984. – 68 s.
Łopatyńska L. Dziennik osobisty, jego odmiany i przemiany // Prace
Polonistyczne. – S.VIII. – 1950. – S. 253-280.
Milecki A. Forma dziennika w literaturze francuskiej. – Lublin:
Instytut Wydawniczy DAIMONION, 1994. – 229 s.
Skwarczyńska S. Skomplikowane formy podawcze //
Skwarczyńska S. Wstęp do nauki o literaturze. – Warszawa: PAX,
1954. – T.1. – S. 386-393

Силабус:

Завантажити силабус