Історія етномузикології
Тип: На вибір студента
Кафедра: української фольклористики імені академіка філарета колесси
Навчальний план
Семестр | Кредити | Звітність |
6 | 3 | Залік |
Лекції
Семестр | К-сть годин | Лектор | Група(и) |
6 | 32 | професор ІВАШКІВ Василь | |
6 | 32 | професор ДОВГАЛЮК Ірина | ФЛу-31, ФЛу-32, ФЛу-33, ФЛу-34, ФЛф-31, ФЛл-31, ФЛл-32, ФЛт-31 |
Опис курсу
Курс складається із 32 годин “Історія етномузикології” та 32 годин “Міфологія народів світу: Азія та Африка”.
Мета і завдання курсу “Історія етномузикології”– ознайомити студентів з історією зародження, становлення та розвитку української музичної фольклористики, показати піонерство українських етномузикознавчих студій в Європі та світі.
Цілі курсу.
“Історія етномузикології” має загальнотеоретичні і практичні цілі.
Загальнотеоретичні цілі курсу полягають в тому, щоб:
– ознайомити з основними етапами становлення європейської та української етномузикології;
– показати лідерські позиції української етномузикології на різних етапах її розвитку у Європі та світі;
– окреслити основні періоди становлення і розвитку української музичної фольклористики та дати їм характеристику;
– ознайомити з виданнями українських народних мелодій;
– ознайомити з діяльністю українських дослідників музичного фольклору та їхньою спадщиною;
– ознайомити з станом сучасної української етномузикології;
Практичні цілі курсу “Історія етномузикології” вбачаємо в тому, що він допоможе:
– навчитирозрізнятиосновні періоди в історії української етномузикології;
– аналізувати збірники музичного фольклору, відрізняти фольклор від фольклоризму;
– дати оцінку спадщині дослідників музичного фольклору;
– орієнтуватись у музично фольклористичних проектах українських етномузикологів;
– глибше засвоїти курс історії української фольклористики та народознавства;
– у написанні курсових розвідок.
Результати навчання:
знати:
– основні періоди в історії української етномузикології;
– публікації музичного фольклору в Україні;
– імена українських етномузикологів та їхній доробок;
– засадничі події у становленні європейської та української етномузикології;
– осередки дослідження музичного фольклору;
– основні напрямки розвитку сучасної етномузикології;
– науковий доробок сучасних українськихетномузикологів;
вміти:
– схарактеризувати основні періоди в історії української етномузикології;
– дати оцінку діяльності українських дослідників музичного фольклору;
– прокоментувати збирацьку, видавничу, транскрипційну роботу представників періоду;
– дати критичну оцінку виданням народних мелодій;
– окреслити основні вимоги до видань фольклору та дати оцінку публікаціям народних мелодій періоду;
-орієнтуватися у сучасних досягненнях української етномузикології;
– окреслити місце української етномузикознавчої школи у загальносвітовій етномузикології.
Мета курсу “Міфологія народів світу: Азія та Африка”– системний розгляд міфологічної та фольклорної спадщини окремих народів Азії та Африки у контексті головних тенденцій розвитку народної культури. Постійно наголошується на органічності зв’язку української міфології та народнопоетичної словесності з відповідними явищами окремих народів Азії та Африки.
Курс «Міфологія народів світу (Азія й Африка)» має загальнотеоретичні і практичні цілі.
Загальнотеоретичні цілі курсу полягають в тому, щоб:
– зрозуміти процеси виникнення, формування і розвитку міфологіїокремих народів Азії та Африки;
– більш повно осмислити тенденції світового історико-літературного процесу у найдавніші періоди;
– проаналізувати найбільш відомі і популярні міфологічні сюжети й мотиви міфопоетичної творчості зазначених народів крізь призму архетипів (концепції К.-Г. Юнга);
– осмислити художній зміст найбільш знакових художніх явищ народної творчості зазначених народів у контексті їхнього суспільного розвитку.
Практичні цілі курсу міфології народів світу (Азія й Африка) вбачаюу тому, що він допоможе:
– побачити витоки основних сюжетів і мотивів українського фольклору, зокрема обрядової поезії, народних дум, казок і легенд;
– глибше засвоїти курси «Український фольклор», «Історія української фольклористики», «Історія української літератури» та «Історія світової літератури»;
– проаналізувати міфологічні сюжети й мотиви священних книг народів Азії й Африки та їхню трансформацію в культурах інших народів;
– суттєво поглибити свої знання теми «Міфологія й фольклор народів Азії й Африки в перекладах та дослідженнях українських учених».
Рекомендована література
Основна
Підручники
Грінченко М.Історія української музики. – Київ, 1922
Іваницький А. Українська музична фольклористика. – Київ, 1998.
Історія української музики: в 6-ти томах. – Київ, 1989. – Т.1.
Колесса Ф. Українська усна словесність. – Львів, 1936.
Правдюк О.А. Українська музична фольклористика. – Київ, 1978. – 327 с.
Bobrowska J. Polskafolklorystykamuzyczna. – Katowice, 2000. – S. 13-181.
Czekanowska A. Etnografiamuzyczna: Metodologia i metodyka. – Warszawa, 1971; передрук: Чекановска А. Музыкальнаяэтнография: Методология и методика. – Москва, 1983.
Dadak-Kozicka K. Folklorsztukążycia. U źródełantropologiimuzyki. –Warszawa, 1996. – 343 s.
Zerańska-Kominek S. Muzyka w kulturze: Wprowadzeniedoetnomuzykologii.–Warszawa,1995. – 345 p.
Додаткова
Біо-бібліографічна
Володимир Гнатюк (1871-1991): Бібліографічний покажчик /упор. Мороз М., Мушинка М. – Львів, 1992.
Осадця О., Соловій Л. Нотографічний покажчик творів Остапа Нижанківського //Записки НТШ: Праці Музикознавчої секції. – Львів, 1993. – Т. ССХХVI. – С. 477–494.
Історіографічна література
Василенко З. З історії української музичної фольклористики кінця ХVIII – середини ХІХ ст. // Живі сторінки української музики. – Київ, 1969. – С. 9-54.
Василенко З. Фольклористична діяльність М.В.Лисенка. – Київ, 1972. – 185 с.
Волинський Й. Перша публікація мелодій українських народних пісень у Галичині // Питання історії і теорії української музики. – Львів, 1957. – Вип.1. – С. 44–50.
Грица С. С.Людкевич – фольклорист // Грица С. Фольклор у просторі та часі. – Тернопіль, 2000. – С. 192-205.
Грица С. Ф.М. Колесса. – Київ, 1962. – 111 с.
Добрянська, Л. Інноваційна діяльність ПНДЛМЕ 1990
початку 2000-х років: реалізація першого етапу розробки
фундаментальної проблеми „Народна музика Галичини та
Володимирії” //Етномузика.Число 14. – Львів, 2018. – С. 9–46.
ДобрянськаЛіна. Історія формування Музично-
етнографічного архіву Проблемної науково-дослідної лабораторії
музичної етнології //Вісник Львівського університету. Вип. 66,
серія філологічна. – Львів, 2017. – С. 47–105.
Добрянська Ліна. Інноваційна етномузикологічна діяльність ПНДЛМЕ та КМФ упродовж 1990–2004 років: наукові студії // Етномузика. Число15. Львів, 2019. – С. 9–44.
Довгалюк Ірина. Життєвими та науково-творчими шляхами академіка Філарета Колесси // Вісник НТШ, Львів, 2021. Ч. 65. С.43–49.
Довгалюк Ірина. Музично-етнографічна діяльність Осипа Роздольського. – Київ, 1998.
Довгалюк Ірина. Перша публікація народних мелодій у Галичині // Етномузика : збірка статей та матеріалів / упорядник І. Довгалюк. – Львів, 2013. – Ч. 9. – С. 93–101. – (Наукові збірки ЛНМА ім. М. Лисенка ; вип. 30).
Довгалюк Ірина. Початки народному зичної фонограмархівістики у Європі // Музикознавча думка Дніпропетровщини: збірник наукових статей. Дніпро, 2021. Вип. 21 (2). С.32–48.
Довгалюк Ірина. Фонографування народної музики в Україні: монографія. – Львів, 2017.
Довгалюк Ірина, Добрянська Ліна. Етномузикологія України на зламі ХХ–ХХІ століть: осередки, педагогіка, документування фольклору // Проблеми етномузикології. Вип. 16 / упор. Маргарита Скаженик, Олена Шевчук. Київ, 2021. С. 5 – 23.
Довгалюк Ірина, Добрянська Ліна. Етномузикологія України на зламі ХХ–ХХІ століть (1991–2022): наука, видання, конференції // Проблеми етномузикології. Вип. 17 / упор. Маргарита Скаженик, Олена Шевчук. Київ, 2022. С. 5–15. DOI:
Довгалюк Ірина, Рибак Юрій. Богдан Луканюк: організатор науки, педагог, учений // Українська музика : науковий часопис. – Львів, 2017. – Ч. 4 (26). – С. 44–61.
Довженко В. Українська радянська музична фольклористика передвоєнних років //Народна творчість та етнографія. – 1960. – № 1. – С. 19-29.
Загайкевич М. Музичне життя Західної України другої половини ХІХ ст. – Київ, 1960. – 190 с.
Земцовский И. Этномузыкознание: столетний путь // Народная музыка. История и типология: Сборник научных трудов.–Ленинград, 1989. – С.7–17.
Іваницький, А. Софія Йосипівна Грица. Творчий портрет. – Київ, Тернопіль, 2002. – 44 с.
Каришева Т. Петро Сокальський. – Київ, 1978. – 192 с.
Квітка К. Кабінет Музичної Етнографії Всеукраїнської Академії Наук: Його здобутки і завдання // Побут. – Київ, 1930. – № 6, 7. – С. 5–22.
Квитка К. Музыкальная этнография на Украине в послереволюционные годы // Этнография. – 1926. – № 1-2. – С. 211-221.
Квітка К. (Борейко Тиміш) Новітня українська музична етнографія // Рідний край. – Полтава, 1912. – № 12-19.
Квітка К. Сім років музичної етнографії // Музика. – 1925. – № 2-3.
Квітка К. Фольклористична спадщина М.Лисенка // Збірник музею діячів науки і мистецтва. – Т. 1. – Київ, 1930. – С. 9-72; передрук: Квітка К. Фольклористична спадщина М.Лисенка // Квітка К. Вибрані статті: У 2 т. – Київ, 1986. – Ч. 2.- С.3-77.
Клименко Ірина. Аудіофонд українського фольклору. 1982–2008: Засади устрою і перспективи електронної архівації // Проблеми етномузикології. – Вип. 3, с. Київ, 2008. – С. 53–105.
Клименко Ірина. Дискографія української етномузики (автентичне виконання). 1908–2010. –Київ, 2010.–360 с.
Клименко Ірина, Мурзина Олена. Київська лабораторія етномузикології. 1992–2007. –Київ, 2008. –153 c.
Колесса Ф. Спогади про Миколу Лисенка. – Львів, 1947. – 64 с; передрук: Колесса Ф. Спогади про Миколу Лисенка // Колесса Ф. Музикознавчі праці. – С.503–528.
Колодій Я. Остап Нижанківський. – Львів, б/д. – 64 с.
Луканюк Б. Типологічна школа в українському етномузикознавстві // Республіканська науково-теоретична конференція “Проблеми вивчення та пропаганди народної творчості як складової частини української національної культури”: Тези доповідей. – Рівне, 1990. – С. 73-74.
Людкевич С. Микола Віталійович Лисенко як творець національної української музики // Літературно-науковий вісник. – 1913. Кн. – 2; передрук: Людкевич С. Микола Віталійович Лисенко як творець національної української музики //Людкевич С. Дослідження, статті, рецензії, виступи: В 2-х т. – Львів, 1999. – Т. 1. – С. 287- 293.
Людкевич С. Остап Нижанківський і наша суспільність // Громадська думка. – 1920. – 7 січня; передрук: Людкевич С. Остап Нижанківський і наша суспільність // Людкевич С. Дослідження, статті, рецензії, виступи: В 2-х т. – Львів, 1999. – Т. 1. – С. 296-299.
Людкевич С. „Перша сотня русько-народних мелодій” П.Бажанського // Артистичний вісник. – 1905. – Зош. ІХ-Х; передрук: Людкевич С. „Перша сотня русько-народних мелодій” П.Бажанського // Людкевич С. Дослідження, статті, рецензії, виступи: в 2 т. – Львів, 1999. – Т. 2. – С. 181.
Медведик П. Фольклористична діяльність О.І.Роздольського // Народна творчість та етнографія. – 1963. – № 3. – С.89–91.
Медведик Ю. „Богогласник” – визначна пам’ятка української культури ХVII-XVIII століть // Записки НТШ: Праці Музикознавчої комісії. – Львів, 1996. – Т. ССХХХІІ. – С. 59–80.
Мурзина Олена. Українська музична фольклористика: Проблеми і завдання // Українське музикознавство: науково-методичний збірник. Вип. 28. – Київ, 1998. – С. 25-31.
Мушинка М. Етномузиколог, який випередив свою добу. З приводу смерті Володимира Гошовського //Дукля. – Пряшів (Словаччина).– 1997. – № 2. – С.69-74.
Пальоний В. Історія української музичної фольклористики (1960-90-ті роки). – Київ, 1997. – 57 с.
Протасова Світлана. Дослідницькі тенденції в роботах українських етномузикологів (2008–2018 //Проблеми етномузикології. – Ч. 15. Київ, 2020. – С. 54–67.
Сивохіп В. Музично-фольклористична спадщина Зиновія Лиська: До сотих роковин від дня народження // Шоста конференція дослідників народної музики червоноруських (галицько-володимирських) та суміжних земель: Матеріали. – Львів, 1995. – С. 77–79.
Сов’як Р. Остап Нижанківський: Нарис про життя і творчість. – Дрогобич, 1994. – 97 с.
Сокіл Г. Осип Роздольський. – Львів, 2000.
Сторожук А. Климент Квітка (людина – педагог – вчений). – Київ, 1998. – 100 с.
Супрун Н. ГнатХоткевич– музикант. – Рівне, 1997.
Франко І. Огляд праць над етнографією Галичини в ХІХ в. // Франко І. Вибрані статті про народну творчість. – Київ, 1955. – С. 233–242.
Франко І. Про збірники українських народних мелодій // Франко І. Вибрані статті про народну творчість. – Київ, 1955. – С. 242–243.
Шевчук Олена. Сучасний центр української етномузикології (до 25-річчя діяльності Лабораторії етномузикології НМАУ імені П. І. Чайковського) // Проблеми етномузикології. Вип. 12. Київ, 201. С. 117–121.
Шолохова Людмила. Фоноархів єврейської музичної спадщини: колекція фонографічних записів єврейського фольклору із фондів Інституту рукопису : анотований каталог фоноциліндрів та нотних і текстових розшифровок / Людмила Шолохова. – Київ, 2001. – 843 с.
Штундер З. Музично-фольклористична діяльність С.Людкевича // Українське музикознавство. – Київ, 1967. – Вип.2. – С. 167-172.
Штундер З. Станіслав Людкевич і його співпраця в Етнографічній та Музикологічній комісіях Наукового товариства ім. Т.Шевченка // Записки НТШ: Праці Музикознавчої комісії. – Львів, 1993. – Т. ССХХVI. – С. 456–459.
Шуст Я. Ф.М. Колесса. – Київ, 1955.
Юзефчик О. Діяльність Кабінету музичної етнографії ВУАН у контексті розвитку української фольклористики кінця ХІХ – першої третини ХХ ст. Київ, 2004