Народознавство (україністи)

Тип: Нормативний

Кафедра: української фольклористики імені академіка філарета колесси

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
83Іспит

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
828доцент ГУНЧИК ІгорФЛу-41, ФЛу-42, ФЛу-43, ФЛу-44

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
828ФЛу-41професор СОКІЛ Ганна
ФЛу-42доцент ПАРУБІЙ Уляна
ФЛу-43доцент ПАРУБІЙ Уляна
ФЛу-44доцент ГУНЧИК Ігор

Опис курсу

Курс “Народознавство” покликаний систематизувати вже наявні у студентів уявлення про українську традиційну культуру й виповнити їх у цілісну систему знань і компетентностей про український етнос.

Під час курсу студенти матимуть змогу ознайомитися з основними етапами етнічної історії українців від найдавніших часів до сьогодення, а також торкнутися теоретико-методологічних й ідеологічних проблем вивчення етногенезу українського народу.

Теоретичний аналіз і практичне оперування статистичними матеріалами Всеукраїнського перепису населення України 2001 та Державної служби статистики дасть змогу охарактеризувати сучасні процеси етногенезу українського народу: окреслити динаміку чисельності населення країни, його національного й мовного складу, зрозуміти методики прогнозування актуальних етнічних процесів.

Особливою популярністю у слухачів курсу користується проблематика етнографічного районування України: історія формування, особливості традиційної культури і побуту етнографічних регіонів і районів країни. Ознайомлення з етнографічним розмаїттям України завжди викликає у слухачів курсу бажання чіткіше окреслити власну етнографічну ідентичність. Водночас розуміння регіональної специфіки традиційної культури є невід’ємною складової її всебічного глибокого наукового вивчення. Власне крізь призму етнографічної регіональності у курсі розглянуто основні комплекси української традиційної духовної і матеріальної культури, які активно присутні й у сучасному житті українського народу (традиційний світогляд; календарна й родинна обрядовість і звичаєвість; народна архітектура; народний іконопис; традиційне вбрання та народна їжа).

Лекційне засвоєння пропонованої у курсі теоретичної інформації, поєднане з практичним осягненням явищ і феноменів традиційної культури під час семінарських занять в етнографічних музеях та інституціях дасть змогу студентові поповнити набір необхідних сучасній цивілізованій людині ціннісних констант усвідомленням належності до багатогранної культурної спадщини, повагою до окремої людини й усього народу як творців й носіїв цих культурних надбань, розумінням необхідності підтримувати високу культуру внутрішньо- та міжнаціональних взаємин і міжкультурної терпимості, відповідальністю наступними поколіннями за збереження і плекання рідної етнокультурної традиції.

Важливість курсу

Щоби по-справжньому пізнати свій рідний народ та інші народи, необхідно вивчати їхню історію, мову, культуру. І не тільки культуру, що створена талановитими архітекторами, художниками, музикантами, акторами, письменниками, вченими, але й ту, що впродовж багатьох століть творилася і плекалася в народному середовищі, передавалася від покоління до покоління, безперервно розвивалася і водночас зберігала певні стійкі свої риси, які утверджувалися, й поширювалися, себто ставали традиційними.

Ця традиційна культура тісно пов’язана з природними умовами, історичним буттям народу, способом його життя, діяльністю, характером, психологією. Вона виражена в різних формах: матеріальній (будівлях, знаряддях праці, ремеслах, саморобних засобах транспорту, одязі, їжі) і духовній (звичаях, обрядах, традиційних знаннях, мистецьких виробах, творах усної народної творчості тощо).

Вивчення традиційної культури дуже важливе для пізнання загальної історії розвитку кожного народу і людства загалом. Адже явища традиційної культури (звичаї, обряди, будівлі, предмети побуту тощо) здатні зберігати дуже давні ідеї і практики, які дають нам можливість зрозуміти зародження людської цивілізації. На основі традиційної культури згодом (у кожного народу у різний час) розвинулися професійні мистецтва (література, театр, музика), філософія, наука. З того часу розвиток культури народів ішов двома шляхами: шляхом професійної культури і шляхом традиційної або народної культури. І ці обидва шляхи завжди перепліталися, взаємодоповнюючи один одного. Осмислення цієї спадщини активізує національну самосвідомість, котра є чи не найважливішою передумовою поступального розвитку народу не лише у культурній царині.

 

Мета курсу:

  • сформувати у студентів комплекс знань про традиційну духовну та матеріальну культуру, побут українців (ХІХ – першої половини ХХ століття).
  • сформувати у студентів розуміння ролі традиційної культури в історичному розвитку українського народу та становленні його національної ідентичності.
  • акцентувати на потрібності і корисності залучення народнотрадиційних культурних надбань у сучасні процеси розвитку різних галузей життєдіяльності народу і держави (побут, культура, освіта, бізнес, політика) для формування нових граней національної ідентичності, впізнаваних, перспективних і конкурентоспроможних контексті глобалізаційних зміг.
  • розвинути у студентів уміння самостійно добирати й опрацьовувати джерельні матеріали й теоретичну літературу з народознавства; на основі здобутих знань порівнювати, узагальнювати й критично оцінювати відомі та нові факти, явища й події з царини народознавства.

 

Очікувані результати навчання:

У результаті вивчення цього курсу студент повинен

знати:

  • предмет і завдання народознавства, місце і роль народознавства у системі гуманітарних дисциплін;
  • основні концепції етногенезу українського народу;
  • основні етапи етнічної історії українців від найдавніших часів до сьогодення;
  • етнографічні регіони і райони України: їх межі, походження назви, історія формування, особливості традиційної культури і побуту;
  • основні комплекси традиційної духовної культури українського етносу (традиційний релігійний світогляд; народний календар; обрядовість і звичаєвість);
  • основні комплекси традиційної матеріальної культури українців (архітектура, одяг; їжа; традиційне мистецтво та ін.);
  • основні фахові джерела вивчення з народознавчої проблематики.

вміти:

  • критично добирати й опрацьовувати джерельні матеріали й теоретичну літературу з народознавчої проблематики;
  • аналізувати проблеми етногенези та основні етапи етнічної історії українського народу;
  • характеризувати перебіг сучасних етнічних процесів в Україні, прогнозувати їх розвиток;
  • характеризувати комплекси традиційної духовної та матеріальної культури українського народу;
  • на основі здобутих знань порівнювати, узагальнювати й критично оцінювати відомі та нові факти, явища й події з царини народознавства;
  • застосовувати набуті знання й навички у власній сфері діяльності для підвищення її фахового рівня, конкурентоспроможності тощо.

Рекомендована література

  1.  Артюх Л. Українська народна кулінарія. – Київ, 1977.
  2. Баран В., Козак Д., Терпиловський Р. Походження слов’ян. – Київ, 1991.
  3. Бойківщина: Історико-етнографічне дослідження. – Київ, 1983.
  4. Вовк Федір. Одежа // Украинский народ в его прошлом и настоящем. – Петроград, 1916.
  5. Вовк Хведір, проф. Шлюбний ритуал та обряди на Україні // Вовк Хведір, проф. Студії з української етнографії та антропології. – Прага: Український громадський видавничий фонд, [1928] – С. 215–337.
  6. Г. Мр. [Грушевський Марко]. Вступні зауваги. А. Вагітність. Б. Порід. В. Обряди і звичаї по уродженню дитини / Дитина в звичаях і віруваннях українського народа. Матеріяли з Полудневої Київщини, зібрав Мр. Г. Обробив др. Зенон Кузеля // Матеріали до українсько-руської етнології. – Львів, 1906. – Том VIII. – С. 1–59.
  7. Гарасим Ярослав. Культурно-історична школа в українській фольклористиці. – Львів, 1999.
  8. Гонтар Т. Народне харчування українців Карпат. – Київ, 1979.
  9. Грушевський Михайло. Звичайна схема “руської” історії й спроба раціонального укладу історії східного слов’янства // Статьи по славяноведению. – СПб, 1904. – Т. 1.
  10. Грушевський Михайло. Історія України-Руси. – Київ, 1994. – Т. І.
  11. Грушевський Михайло. Хто такі українці і чого вони хочуть. – Київ, 1991.
  12. Грушевський Михайло. Історія української літератури: У 6 т., 9 кн. – Київ, 1993. – Т. 1.
  13. Грушевський Михайло. Похоронна обрядовість і голосіння над помершим // Грушевський Михайло. Історія української літератури: У 6 т., 9 кн. – Київ, 1993. – Т. 1. – С. 145–156.
  14. Гуцульщина: Історико-етнографічне дослідження. – Київ, 1987.
  15. Данилюк Архип. Українська хата. – Київ, 1991.
  16. Дашкевич Ярослав. Основні етапи етнічної історії української нації // Родовід. – Черкаси, 1991.
  17. Дорошенко Дмитро. Нарис історії України. – Львів, 1991.
  18. Драган М. Українські деревляні церкви. Генеза і розвій форми: В 2 ч. – Львів: Національний музей у Львові, 1937. – Ч. 1.
  19. Етнографічна спадщина і національне відродження. – Київ, 1991.
  20. Етнографія України / Вид. 2-ге, перероблене і доповнене. За ред. проф. Степана Макарчука. – Львів, 2004.
  21. Етнографія. Історія і стан дослідів // Енциклопедія Українознавства: Загальна частина. – Київ, 1994. – Т. 1. – С. 184-194.
  22. Етнокультура Рівненського Полісся. – Рівне, 2009.
  23. Жолтовський П. Український живопис XVII–XVIII ст. – Київ, 1978.
  24. Забужко Оксана. Філософія національної ідеї в духовній культурі народу // Етнічна самосвідомість і національна культура. – Київ, 1991.
  25. Кирчів Роман. Від чого залежала доля українського народознавства // Народна творчість та етнографія. – 1991. – № 4.
  26. Кирчів Роман. Етнографічно-фольклористична діяльність “Руської трійці”. – Київ, 1990.
  27. Коваль-Фучило Ірина. Українське голосіння: антропологія традиції, поетика тексту. – Київ, 2014.
  28. Колесса Філарет. Українська усна словесність. – Львів, 1938.
  29. Культура і побут населення України / За ред. В. Наулка. Вид. 2. – Київ, 1993.
  30. Лемківщина: Історико-етнографічне дослідження. – Львів, 1999–2002. Т. 1–2.
  31. Матейко К. Український народний одяг. – Київ, 1977.
  32. Наливайко Дмитро. Очима Заходу. Рецепція України у Західній Європі ХІ-XVIII ст. – Київ: Основи, 1998.
  33. Народна архітектура Українських Карпат XV–XX століття. – Київ, 1987.
  34. Народознавство: Навчальний підручник / Вид. 2-ге, перероблене і доповнене. За заг. ред. Степана Павлюка. – Київ, 2004.
  35. Откович В. Народна течія в українському живописі XVII–XVIII ст. – Київ, 1990.
  36. Півторак Григорій. Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов. Міфи і правда про трьох братів слов’янських зі «спільної колиски». – Київ, 2001.
  37. Півторак Григорій. Українці. Звідки ми і наша мова. – Київ, 1993 (2014).
  38. Пісні з родин і хрестин (збірник-реконструкція із теоретичною розвідкою, коментарями, моделями ритмоструктури, покажчиками) / Упорядник Анатолій Іваницький. – Вінниця, 2013. – С. 136–137, 165, 230, 295, 360–361.
  39. Поділля: Історико-етнографічне дослідження. – Київ, 1994.
  40. Полісся України: Матеріали історико-етнографічного дослідження. – Львів, 1997–2003. – Вип. 1–3.
  41. Пономарьов А. Українська етнографія: Курс лекцій. – Київ: Либідь, 1994.
  42. Свєнціцька В., Откович В. Українське народне малярство XIII–XX століть. Світ очима народних майстрів: Альбом. Київ, 1991.
  43. Січинський В. Дзвіниці і церкви Галицької України XVI–XIX ст. – Львів: Збірки Національного музею, 1925. – С. 30–33.
  44. Січинський В. Українське деревляне будівництво й методи його дослідження // Sbornik I Sjezdu slovanskych geografů a etnografů. – Praha, 1926. – S. 361–366.
  45. Тарас Ярослав. Архітектура дерев’яних храмів українців Карпат: Культурно-традиційний аспект. – Київ: Фоліо, 2018.
  46. Українське народознавство / За загальною редакцією Степана Павлюка. – Львів: Фенікс, 1994.
  47. Український народний одяг XVII – початку XIX ст. в акварелях Ю. Глоговського / Упорядники Д. Крвавич, Г. Стельмащук. – Київ, 1988.
  48. Франко Іван. Найновіші напрямки в народознавстві // Франко Іван. Зібранні творів: У 50 т.– Київ, 1982.– Т. 37.– С. 216–221.
  49. Холмщина і Підляшшя: Історико-етнографічне дослідження. Київ, 1997.
  50. Щербаківський Д. Українські деревляні церкви (Короткий огляд розробки питання) // Збірник Секції мистецтв Українського наукового товариства в Києві. – Київ, 1921.

Інформаційні ресурси

  1. Електронний диск (із онлайн-доступом) із навчальними матеріалами до курсу (фольклорно-етнографічними матеріалами, науково-теоретичною та методичною літературою, графічними ілюстраціями) – режим доступу: обмежений, лише з навчальною метою.
  2. Віковий склад населення // Всеукраїнський перепис населення 2001 – http:// 2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/age/
  3. Всеукраїнський перепис населення 2001. Результати – http://2001.ukrcensus. gov.ua/results/general/
  4. Загальна кількість населення // Всеукраїнський перепис населення 2001 – http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/estimated/
  5. Міське і сільське населення // Всеукраїнський перепис населення 2001 – http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/urban-rural/
  6. Мовний склад населення // Всеукраїнський перепис населення 2001 – http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/language/
  7. Національний склад населення // Всеукраїнський перепис населення 2001 – http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/
  8. Перший Всеукраїнський перепис населення: історичні, методологічні, соціальні, економічні, етнічні аспекти / Електронна наукова публікація Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України та Державного Комітету статистики України – http://2001.ukrcensus.gov.ua/publications/
  9. Перший Всеукраїнський перепис населення: історичні, методологічні, соціальні, економічні, етнічні аспекти / Електронна наукова публікація Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України та Державного Комітету статистики України – http://2001. ukrcensus.gov.ua/publications/ – Розділ 4.1. Чисельність населення України та її регіонів; Розділ 4.2. Статево-віковий склад населення
  10. Перший Всеукраїнський перепис населення: історичні, методологічні, соціальні, економічні, етнічні аспекти / Електронна наукова публікація Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України та Державного Комітету статистики України – http://2001.ukrcen sus.gov.ua/publications/ – Розділ 4.3. Етнічний та мовний склад населення.
  11. Природний рух населення // Державна служба статистики України. – http://www.ukrstat.gov.ua
  12. Статевий склад населення // Всеукраїнський перепис населення 2001 – http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/sex_region/
  13. Чисельність населення // Державна служба статистики України. – http://www.ukrstat.gov.ua

Матеріали

Доступ до онлайн-занять доц. Михайла Чорнопиского

Конференція Zoom
https://us04web.zoom.us/j/9065629261?pwd=d1l6LzlWaG9WaWhITlFtZ0xudmdYQT09
Ідентифікатор конференції: 906 562 9261
Код доступу: Ye2NX5

Теми і завдання практичних занять (завантажити)

Завдання для самоконтролю (завантажити)

Робоча програма

Завантажити робочу програму

Силабус:

Завантажити силабус