Фольклор народів світу
Тип: На вибір студента
Кафедра: української фольклористики імені академіка філарета колесси
Навчальний план
Семестр | Кредити | Звітність |
8 | 4.5 | Залік |
Лекції
Семестр | К-сть годин | Лектор | Група(и) |
8 | 28 | професор ІВАШКІВ Василь | ФЛф-41 |
Практичні
Семестр | К-сть годин | Група | Викладач(і) |
8 | 42 | ФЛф-41 | доцент ПАРУБІЙ Уляна |
Опис курсу
Мета курсу:
ознайомити студентів із давньою епічною фольклорною творчістю народів світу (головно народів Західної та Північної Європи) за такими аспектами:
- історичне та культурне середовище фольклорної епічної традиції; історизм народного епосу; особливості творення та побутування епосу;
- жанрова специфіка народного епосу: тематичне розмаїття, проблеми класифікації;
- композиція, структура твору, сюжетні особливості; система персонажів, їхнє героїчне, морально-етичне навантаження;
- поетичні особливості, форма епічних творів;
- порівняння епосу народів Західної та Північної Європи з епічною традицією українців (контакти, типологічні подібності та ін.
Важливість курсу. Необхідність читання курсу “Фольклор народів світу” студентам спеціальності “українська мова та література” і зокрема спеціалізації “фольклористика” зумовлена загальними особливостями фольклорного процесу: фольклор кожного окремого народу не творить замкнутої системи, але постає і розвивається у тісному зв’язку і постійних контактах із словесністю інших, особливо сусідніх народів, з одного боку, запозичуючи з неї, з іншого, будучи джерелом для подібних запозичень. Звідси, наукове дослідження фольклорної традиції кожного окремого народу немислиме без врахування міжнародного фольклорного контексту.
Завдання курсу:
через вивчення фольклору народів світу сформувати у майбутніх дослідників української усної словесності вміння і навички, необхідні для всестороннього і глибокого фольклористичного аналізу зокрема таких складних питань, як національна специфіка фольклору, еволюція жанрів, для монографічного опрацювання окремих жанрів шляхом залучення багатого міжнародного порівняльного фактажу.
Епічна традиція творить важливу й одну з найхарактерніших сторінок історії культурного розвитку народів світу, заховавши і донісши до пізніших часів чимало народних епічних мотивів і сказань давніх часів (з часів Великого переселення народів і раніших). Вона відіграла велику роль у розвитку зокрема середньовічних літератур Європи, у тогочасних літературних і загалом культурних спілкуваннях. Сучасна наука твердить про існування своєрідного культурно-історичного простору Середньовічної Європи, який характеризується спільністю історичних, політичних, мистецьких, естетичних, моральних цінностей. А серед визначальних чинників його формування називають тогочасний фольклор, і зокрема народну епічну традицію. Як зазначав австрійський славіст Йозеф Матль, у сфері епічної поезії Європа Раннього Середньовіччя “від Іспанії до Русі і від Скандинавії до Балкан не була розрізнена, а творила єдність”. Фольклористика вказує на близькість епічної творчості народів Західної та Північної Європи до народного епосу всього слов’янського світу і зокрема українців: маємо приклади проникнення мотивів й образів руського епосу у фольклорну традицію Західної Європи, і навпаки, впливів на епічну поезію Русі скандинавських саґ, німецького героїчного епосу тощо
Отож, аналіз західно- та північноєвропейського епічного фольклорного матеріалу у системі підготовки українського філолога і зокрема фахівця-фольклориста є однією з важливих передумов для ґрунтовно вивчення фольклорної епічної традиції українців (особливо її генези, національної специфіки), а також для об’єктивного осягнення витоків на ціннісних орієнтацій українського літературного процесу доби Середньовіччя.
Результати навчання:
знати:
- репрезентативні художні зразки героїчної епічної традиції народів світу;
- історико-культурний контекст творення і побутування героїчного епосу;
- основні наукові концепції вивчення героїчного епосу (у площинах: передумови і реалії зародження, творці і носії традиції, специфіка художнього творення героїчного чину й образу, національні і міжнаціональні контексти побутування героїчного епосу та ін.).
вміти:
- аналізувати особливості художнього творення героїчного чину, образу, ідеалу у фольклорному епосі шляхом виявлення: а) особливостей сюжетотворення (система мотивів і сюжетів героїчних творів, специфіка й мотивація творення т.зв. “поетичної біографії” героя); б) системи образів: художніх особливостей образотворення, функціональності образів; в) засобів художнього творення: поетикальних засобів, прийомів драматизації конфлікту (елементи фантастики, кратність повторень, медіальні формули та інші прийоми ретардації), діалогічної оповіді, віршових ставок та ін.
- виявляти типологічні й специфічні особливості національних героїчних епосів;
- застосовувати основні концепції наукових досліджень при аналізі епічних традицій.
Форми та методи навчання:
- лекції, самостійна робота, консультації.
Форма звітності:
- залік
Мова навчання:
- українська
Рекомендована література
Базова
- На ріках вавілонських. З найдавнішої літератури Шумеру, Вавілону, Палестини / Упорядник М. Н. Москаленко. – К. : Дніпро, 1991.
- Дьяконов І. Найдавніша література Близького Сходу // На ріках вавілонських. З найдавнішої літератури Шумеру, Вавілону, Палестини. – К. : Дніпро, 1991. – С. 5–42.
- Эпос о Гильгамеше («О всё видавшем…»). – М. – Л. : Наука, 1961.
- Редер Д. Г. Мифы и легенды древнего Двуречья. – М. : Наука, 1965. – 120 с.
- Крамер С. Мифология Шумера и Аккада // Мифологии древнего мира. – М. : Наука, 1977. – С. 122–160.
- Афанасьева В. К. Гильгамеш и Энкиду: Эпические образы в искусстве. – М., 1979.
- Афанасьева В. К. Литература древнего Двуречья // История всемирной литературы: В 9 т. – М. : Наука, 1983. – Т. І. – С. 82–117.
- Дьяконов И. М. Архаические мифы Востока и Запада. – М., 1990. – 246 с.
- Амусин И. Д. Рукописи Мертвого моря. – М. : Академия наук СССР, 1960. – 271 с.
- Бейлин С. Х. Странствующие, или Всемирные повести и сказания в древнераввинской письменности. – Иркутск, 1907. – VІ, 351 с.
- Фрэзер Дж. Фольклор в Ветхом Завете. – М., 2003. – 650 с.
- Сулима В. Біблія і українська література. – К. : Освіта, 1999. – 399 с.
- Єгипетські казки і казка про двох братів / Пер. І. Франка // Франко І. Додаткові томи до зібр. творів у 50 т. – К. : Наукова думка, 2008. – Т. 51. Прозові переклади. 1876–1912. – С. 5–31.
- Коростовцев М. А. Религия древнего Египта. – М., 1976.
- Коростовцев М. А. Литература древнего Єгипта // История всемирной литературы: В 9 т. – М. : Наука, 1983. – Т. 1. – С. 54–82.
- Кацнельсон И. С. Сказки и повести древнего Египта. – М., 1956.
- Матье М. Э. Древнеегипетские мифы. – М., Л., 1956.
- Поэзия и проза Древнего Востока. – М., 1973.
- Голоси Стародавньої Індії /Антологія давньоіндійської літератури. Упорядкування, переклад із санскриту і примітки Павла Ріттера. – К.: Дніпро, 1982. – 351 с.
- Білецький О. Давня Індія та її література // Голоси Стародавньої Індії. – К.: Дніпро, 1982. – С. 17–87.
- Панчатантра (П’ять кошиків житейської мудрості). Шукасаптаті (Сімдесят оповідок папуги). – К. : Дніпро, 1988. – 383 с.
- Гринцер П. А. «Махабхарата» и «Рамаяна». – М., 1970.
- Мифы Древней Индии. – М., 1975.
- Елизаренкова Т. Я. Об Атхарваведе // Атхарваведа: Избранное. – М., 1976. – С. 3–56.
- Елизаренкова Т. Я. Древний памятник индийской литературы // Ригведа: Избранные гимны. – М., 1972. – С. 3–89.
- Невелева С. С. Вопросы поэтики древнеиндийского эпоса: Эпитет и сравнение. – М., 1979.
- Маковельский О. А. Авеста. – Баку, 1960.
- Фрай Р. Наследие Ирана. – М., 1972.
- Дрезден М. Мифология древнего Ирана // Мифологии древнего мира. – М., 1977. – С.337–366.
- Бартольд В. В. Историко-географический обзор Ирана. – СПб., 1903.
- Бертельс Е. Э. Отрывки из Авесты // Восток, 1924. – № 4.–С. 3–11.
- Клима О. История авестийской, древнеперсидской и среднеперсидской литературы // Рипка Ян. История персидской и таджицкой литературы. – М., 1970. – С. 15–28.
- Геродота туруйця з Галікарнасса «Історій» книг дев’ять, що їх називають музами // Книга ІV. Мельпомена. – Харків: Фоліо, 2006. – С. 232– 294.
- Брагинский И. Д. Древнеиранская литература // История всемирной литературы: В 9 т. – М. : Наука, 1983. – Т. 1. – С. 252–271.
- Крымский А. Тысяча и одна ночь. Общий историко-литературный очерк. – М., 1904.
- Герхардт М. Искусство повествования. Литературное исследование «1001 ночи». – М., 1984.
- Фильштинский И. М. Арабская литература. 2. Проза. «Тысяча и одна ночь» // История всемирной литературы: В 9 т. – М. : Наука, 1985. – Т. 3. – С. 556–561.
- Фильштинский И. М. Арабская классическая литература. – М., 1965.
- Эструп И. Исследования о «1001 ночи», ее составе, возникновении и развитии. – М., 1904.
- Халиф на час. Избранные сказки, рассказы и повести из «Тысячи и одной ночи» /Перевод с арабского М. А. Салье /Сост., вступ. ст. и прим. И. М. Фильштинского. – М. : Правда, 1986. – 608 с.
- Синдбад-мореход. Избранные сказки, рассказы и повести из «Тысячи и одной ночи» /Перевод с арабского М. А. Салье /Сост., вступ. ст. и прим. И. М. Фильштинского. – М. : Правда, 1986. – 608 с.
- Царевич Камар аз-Заман и царевна Будур. Избранные сказки, рассказы и повести из «Тысячи и одной ночи» /Перевод с арабского М. А. Салье /Сост., вступ. ст. и прим. И. М. Фильштинского. – М. : Правда, 1986. – 640 с.
- Маруф-башмачник. Избранные сказки, рассказы и повести из «Тысячи и одной ночи» /Перевод с арабского М. А. Салье /Сост., вступ. ст. и прим. И. М. Фильштинского. – М. : Правда, 1986. – 640 с.
Допоміжна
- Дьяконов И. М. Общественные отношения в шумерском и вавилонском фольклоре // Вестник древней истории. – 1966. – № 1. – С. 9–27.
- Канева И. Т. Шумерский героический эпос // Вестник древней истории. – 1964. – № 3. – С. 243–267; № 4. – С. 189–225.
- Афанасьева В. К. Шумерская эпическая песнь «Гильгамеш и гора Бессмертного» // Вестник древней истории. – 1964. – № 1. – С. 84–92.
- Белявский В. А. Вавилон легендарный и Вавилон исторический. – М., 1971.
- Емельянов В.В. Древний Шумер. – СПб. :Петербургское востоковедение, 2001. – 368 с.
- Фингарет С. Мифы и легенды Древнего Востока. – М. : Норинт, 2002.
- Дьяконов И. М. Книга воспоминаний. – СПб. : Европейский дом, 1995. – 766 с.
- Фрай Н. Великий код: Біблія і література. – Львів : Літопис, 2010. – 360 с.
- Бетко І. П. Біблійні сюжети і мотиви в українській поезії ХІХ – початку ХХ століття. – Зелена Гура–Київ, 1999.
- Sacrum і Біблія в українській літературі / За редакцією Ігоря Набитовича. – Lublin: Ingvarr, 2008. – 812 с.
- Нямцу А. Новый Завет и мировая литература. – Черновцы : Изд-во ЧГУ, 1993. – 243 с.
- Нямцу А., Антофійчук В. Проблеми поетики традиційних сюжетів та образів у літературі. – Чернівці : Рута,1997. – 208 с.
- Египетские сказки. – М., 1917.
- Тураев Б. А. Египетская литература. – М., 1920. – Т. 1. Исторический очерк древнеегипетской литературы.
- Ригведа. Мандалы І–ІV / Издание подготовила Т. Я. Елизаренкова. – М. : Наука, 1989. – 768 с.
- Гринцер П. А. Древнеиндийский эпос: Генезис и типология. – М., 1974.
- Бонгард-Левин Г. М. Древнеиндийская цивилизация: Философия, наука, религия. – М., 1980.
- Индия в древности. Сборник статей. – М., 1964.
- Невелева С. Л. Мифология древнеиндийского эпоса. – М., 1975.
- Сомадева. Незвичайні пригоди царевича Нараваханадатти. – К. : Дніпро, 1984. – 606 с.
- Абаев В. И. Скифский быт и реформы Зороастра // Archiv Orientalni. – 1956. – Вып. 24. – С. 25–36.
- Струве В. В. Родина зороастризма // Советское востоковедение. – 1948. – Т. 5. – С. 5–34.
- Фильштинский И. М., Шидфар Б. Я. Очерк арабо-мусульманской культуры. – М., 1971.
- Мелетинский Е. М. Эпосы Средней Азии и Кавказа // История всемирной литературы: В 9 т. – М. : Наука, 1985. – Т. 3. – С. 583–592.
Матеріали
Викладач: Парубій Уляна Юріївна
email: fedak.zlatka@gmail.com
(час консультацій: 17.03.2020; 30.03.2020 – з 16.40 до 18.00)
17 березня 2020 року
Тема практичного заняття № 2: Біблія і фольклор (2 год.)
Питання на самостійне опрацювання
- Біблія як текст.
- Давньоєврейська фольклорно-літературна традиція та книги Старого Заповіту.
- Сюжет про гріхопадіння та його контекст.
- Сюжет про великий потоп як архетип.
- Біблійні теми, сюжети, мотиви та образи в українському фольклорі та літературі. Пантелеймон Куліш та його праця над перекладом й інтерпретацією книг Біблії.
Література
- Святе письмо Старого і Нового завіту / Переклад П. Куліша, І. Пулюя, І. Левицького. Відень: Британське біблійне товариство, 1919 (перше видання 1903). 444 с.
- Палестина // На ріках вавілонських. З найдавнішої літератури Шумеру, Вавілону, Палестини / Упорядник М. Н. Москаленко. Київ: Дніпро, 1991. С. 213–376.
- Дьяконов І. Найдавніша література Близького Сходу // На ріках вавілонських. З найдавнішої літератури Шумеру, Вавілону, Палестини. Київ: Дніпро, 1991. С. 5–42.
- Сулима В. Біблія і українська література. Київ: Освіта, 1999. 399 с.
- Нахлік Є. К. Пантелеймон Куліш: особистість, письменник, мислитель / Наукова монографія у двох томах. Київ: Український письменник, 2007. Т. 2. Світогляд і творчість Пантелеймона Куліша. С. 270–285.
- Амусин И. Д. Рукописи Мертвого моря. – М. : Академия наук СССР, 1960. – 271 с.
- Бейлин С. Х. Странствующие, или Всемирные повести и сказания в древнераввинской письменности. Иркутск, 1907. VІ, 351 с.
- Фрэзер Дж. Фольклор в Ветхом Завете. Москва: Политиздат, 1985. 511 с.
Викладач: Івашків Василь Михайлович
Час консультацій: 18.03.2020; 25.03.2020; 01.04.2020 – з 16.40 до 18.00.
email: vasyl_ivashkiv@ukr.net
18 березня 2020 року
Тема лекції: Фольклор і міфологія Єгипту (2 год.)
- Датування та характеристика етапів розвитку єгипетської цивілізації та культури.
- Особливості збереження пам’яток давньоєгипетської міфології – зображення на внутрішніх стінах пірамід.
- Розгляд особливостей досліджень єгипетської міфології.
- Загальна характеристика розвитку єгипетської міфології та сюжетів, пов’язаних з божествами Ра (Ре), Нут, Атум, Шу, Тефнут, Геб та інші. Специфіка уявлень давніх єгиптян про світобудову. Характеристика зображення небесної корови. Міфологічні погляди єгиптян на особливості побудови підземного (потойбічного) світу.
- Аналіз сюжетів, пов’язаних із культом Осіріса та його міфологізованою історією.
- Єгипетський фольклор і його українські паралелі. І. Франко як перекладач окремих єгипетських фольклорних текстів, зокрема «Казки про двох братів».
- Питання впливу єгипетської міфології на античну міфологію та міфологічні й фольклорні системи інших європейських народів.
Основна література
- Єгипетські казки і казка про двох братів / Пер. І. Франка // Франко І. Додаткові томи до зібр. творів у 50 т. Київ: Наукова думка, 2008. Т. 51. Прозові переклади. 1876–1912. С. 5–31.
- Леся Українка. Історія єгиптян // Леся Українка. Стародавня історія східних народів. Луцьк: ВАТ «Волинська обласна друкарня», 2008. С. 89–161.
- Коростовцев М. А. Религия древнего Египта. Москва, 1976.
- Коростовцев М. А. Литература древнего Єгипта // История всемирной литературы: В 9 т. Москва: Наука, 1983. Т. 1. С. 54–82.
- Кацнельсон И. С. Сказки и повести древнего Египта. Москва, 1956.
- Матье М. Э. Древнеегипетские мифы. Москва–Ленинград, 1956.
Викладач: Івашків Василь Михайлович
Час консультацій: 25.03.2020; 01.04.2020 – з 16.40 до 18.00
email: vasyl_ivashkiv@ukr.net
25 березня 2020 року;
01 квітня 2020 року
Тема лекції. Індійська міфологія і фольклор. «Махабхарата». «Рамаяна» (4 год.)
- Індійська міфологія і фольклор.
- Проблеми датування (ІІІ–ІІ тисячоліття до н. е.) та поширення (населення долини ріки Інд).
- Ранні пам’ятки давньоіндійського епосу: «Рігведа», «Самаведа», «Яджурведа», «Атхарваведа», їхні змістові характеристики.
- Упанішади. Легенда про Пуруравасу та Урваші та її паралелі.
- Пантеон божеств давньоіндійської міфології.
«Махабхарата» («Велике Бхарате»). Питання авторства. Головна сюжетна лінія та її відгалуження, зокрема історія Наля і Дамаянти, історія Савітрі та інші.
- Особливості художнього змісту «Рамáяни», її структура, міфологічна основа. «Рамáяна» в контексті тенденцій розвитку героїчного епосу.
- Рецепція індійської міфопоетичної традиції та українська словесність. Індійська міфологія та фольклор у перекладах українською мовою та дослідженнях українських учених.
Основна література
- Голоси Стародавньої Індії /Антологія давньоіндійської літератури. Упорядкування, переклад із санскриту і примітки Павла Ріттера. – К.: Дніпро, 1982. – 351 с.
- Білецький О. Давня Індія та її література // Голоси Стародавньої Індії. – К.: Дніпро, 1982. – С. 17–87.
- Панчатантра (П’ять кошиків житейської мудрості). Шукасаптаті (Сімдесят оповідок папуги). – К. : Дніпро, 1988. – 383 с.
- Леся Українка. Історія індусів // Леся Українка. Стародавня історія східних народів. Луцьк: ВАТ «Волинська обласна друкарня», 2008. С. 12–45.
- Гринцер П. А. «Махабхарата» и «Рамаяна». – М., 1970.
- Мифы Древней Индии. – М., 1975.
- Елизаренкова Т. Я. Об Атхарваведе // Атхарваведа: Избранное. – М., 1976. – С. 3–56.
- Елизаренкова Т. Я. Древний памятник индийской литературы // Ригведа: Избранные гимны. – М., 1972. – С. 3–89.
- Невелева С. С. Вопросы поэтики древнеиндийского эпоса: Эпитет и сравнение. – М., 1979.
- Поэзия и проза Древнего Востока. – М., 1973.
08 квітня 2020 року; 15 квітня 2020 року
Тема лекції. Іранська міфопоетична система і фольклорна традиція. «Гати». «Авеста».
Зміст лекції подано в документі:
Лекція 8.04.20 Івашків
Викладач: Парубій Уляна Юріївна
email: fedak.zlatka@gmail.com
30 березня 2020 р.
Тема практичного заняття № 3: Фольклор і міфологія Єгипту (2 год.)
Питання на самостійне опрацювання
- Фольклор і міфологія Єгипту.
Написання дослідницьких рефератів на тему «Календарний міф про Осіріса та його європейські паралелі».
Ознайомлення з текстами єгипетської міфології та фольклору («Тексти пірамід», «Тексти саркофагів», «Книга мертвих»). Єгипетський фольклор і його українські паралелі. І. Франко як перекладач окремих єгипетських фольклорних текстів, зокрема «Казки про двох братів». Єгипетська міфологія та фольклор і європейська культурна традиція.
Література
- Єгипетські казки і казка про двох братів / Пер. І. Франка // Франко І. Додаткові томи до зібр. творів у 50 т. – К. : Наукова думка, 2008. – Т. 51. Прозові переклади. 1876–1912. – С. 5–31.
- Коростовцев М. А. Религия древнего Египта. – М., 1976.
- Коростовцев М. А. Литература древнего Єгипта // История всемирной литературы: В 9 т. – М. : Наука, 1983. – Т. 1. – С. 54–82.
- Кацнельсон И. С. Сказки и повести древнего Египта. – М., 1956.
14 квітня 2020 р.
Тема практичного заняття № 4: Індійська міфологія і фольклор. «Махабхарата» і «Рамаяна» (2 год.)
- Індійська міфологія і фольклор. «Махабхарата» і «Рамаяна».
Читання текстів «Махабхарати» та «Рамаяни». Ознайомлення з «Ведами», збірками індійської народної прози, зокрема популярної в часи романтизму «Панчатантри». Українські переклади цих текстів. Вивчення основних праць про індійський фольклор.
Література
- Поэзия и проза Древнего Востока. – М., 1973.
- Голоси Стародавньої Індії /Антологія давньоіндійської літератури. Упорядкування, переклад із санскриту і примітки Павла Ріттера. – К.: Дніпро, 1982. – 351 с.
- Білецький О. Давня Індія та її література // Голоси Стародавньої Індії. – К.: Дніпро, 1982. – С. 17–87.
- Панчатантра (П’ять кошиків житейської мудрості). Шукасаптаті (Сімдесят оповідок папуги). – К. : Дніпро, 1988. – 383 с.
- Гринцер П. А. «Махабхарата» и «Рамаяна». – М., 1970.
- Мифы Древней Индии. – М., 1975.
- Елизаренкова Т. Я. Об Атхарваведе // Атхарваведа: Избранное. – М., 1976. – С. 3–56.
- Елизаренкова Т. Я. Древний памятник индийской литературы // Ригведа: Избранные гимны. – М., 1972. – С. 3–89.
- Невелева С. С. Вопросы поэтики древнеиндийского эпоса: Эпитет и сравнение. – М., 1979.
28 квітня 2020 р.
Тема практичного заняття №5: Іранська міфологія і фольклор. «Гати». «Авеста» (2 год.)
- Іранська міфологія і фольклор. «Гати». «Авеста».
У світлі осмислення іранської міфопоетичної традиції вивчення скіфо-сарматської міфології. Геродот та його «Історія». Кс. Сосенко і концепція іранської (скіфо-сарматської) основи українського фольклору. «Гати». «Авеста».
Література
- Маковельский О. А. Авеста. – Баку, 1960.
- Фрай Р. Наследие Ирана. – М., 1972.
- Дрезден М. Мифология древнего Ирана // Мифологии древнего мира. – М., 1977. – С.337–366.
- Бартольд В. В. Историко-географический обзор Ирана. – СПб., 1903.
- Бертельс Е. Э. Отрывки из Авесты // Восток, 1924. – № 4.–С. 3–11.
- Клима О. История авестийской, древнеперсидской и среднеперсидской литературы // Рипка Ян. История персидской и таджицкой литературы. – М., 1970. – С. 15–28.
- Геродота туруйця з Галікарнасса «Історій» книг дев’ять, що їх називають музами // Книга ІV. Мельпомена. – Харків: Фоліо, 2006. – С. 232– 294.
- Брагинский И. Д. Древнеиранская литература // История всемирной литературы: В 9 т. – М. : Наука, 1983. – Т. 1. – С. 252–271.
Викладач: Івашків Василь Михайлович
Час консультацій: 22.04.2020; 29.04.2020; 06.05.2020 – з 16.40 до 18.00
email: vasyl_ivashkiv@ukr.net
22 квітня 2020 року; 29 квітня 2020 року; 06 травня 2020 року.
Тема. Фольклорна панорама арабського світу. «1001 ніч» (6 год.)
План, основні положення лекції та рекомендовану літературу подано в документі:
Лекція 22.04.2020 Івашків
Викладач: Парубій Уляна Юріївна
email: fedak.zlatka@gmail.com
12 травня 2020 р.
Тема практичного заняття №6: Збірка «1001 ніч» (4 год.)
- Книга народної прози «1001 ніч».
Читання текстів «1001 ночі» та наукових праць про цю збірку. «1001 ніч» та українська літературна традиція.
Література
- Тисяча й одна ніч / Вибрані оповідки й казки. Переклад з арабської, упорядкування, коментарі та глосарій В. Рибалкіна; літературна редакція Р. Гамади; передмова Ю. Кочубея. Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2011. 576 с.
- Крымский А. Тысяча и одна ночь. Общий историко-литературный очерк. – Москва, 1904.
- Герхардт М. Искусство повествования. Литературное исследование «1001 ночи». – Москва: Наука, 1984.
- Фильштинский И. М. Арабская литература. 2. Проза. «Тысяча и одна ночь» // История всемирной литературы: В 9 т. Москва: Наука, 1985. Т. 3. С. 556–561.
- Фильштинский И. М. Арабская классическая литература. Москва, 1965.
- Эструп И. Исследования о «1001 ночи», ее составе, возникновении и развитии. Москва, 1904.
- Халиф на час. Избранные сказки, рассказы и повести из «Тысячи и одной ночи» /Перевод с арабского М. А. Салье /Сост., вступ. ст. и прим. И. М. Фильштинского. Москва: Правда, 1986. 608 с.
Викладач: Івашків Василь Михайлович
Час консультацій: 13.05.2020 – з 16.40 до 18.00
email: vasyl_ivashkiv@ukr.net
13 травня 2020 року.
Тема. Підсумкові питання курсу. Фольклор інших народів Азії й Африки