Історія українського мистецтва

Тип: На вибір студента

Кафедра: української фольклористики імені академіка філарета колесси

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
84.5Залік

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
842СИРОЇД ОленаФЛу-41, ФЛу-42, ФЛу-43, ФЛу-44, ФЛо-41,

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
828ФЛу-41СИРОЇД Олена
ФЛу-42СИРОЇД Олена
ФЛу-43СИРОЇД Олена
ФЛу-44СИРОЇД Олена
ФЛо-41СИРОЇД Олена

Опис курсу

Курс «Історія українського мистецтва» належить до традиційних курсів для філологів-україністів, у програми філологічного факультету Львівського університету входить вже протягом багатьох десятиліть. Як показує досвід, цей курс вдало доповнює українознавчі студії профільних дисциплін, даючи нагоду кращого пізнання специфіки розвитку українського мистецтва в сукупності його видів і в їх взаємодії – мови, літератури, фольклору, професійної музики, архітектури, скульптури, малярства й інших образотворчих мистецтв. При невеликій кількості годин виклади «Історії українського мистецтва» спрямовані насамперед на вивчення якраз тих періодів і тем, які зазвичай або випадають з гуманітарних курсів (історія культури, історія музики) загалом, або читаються дуже cкорочено. Отже, це можливість зосередити увагу на найбільш ранніх українських пам’ятках і водночас простежити процес еволюції українського мистецтва в різних його виявах і формах аж до розквіту пізньокозацької доби. Також курс знайомить з най­важливішими досягненнями мистецтвознавчої думки, переконує в потребі міждисциплінарних досліджень, допомагає подолати перешкоди на такому шляху. Попри свою необхідність у плані загального розвитку, розширення кругозору і підвищення культурного рівня, набуті знання можуть дістати й практичне застосування в майбутній педагогічній діяльності.

Коротка анотація курсу.

Вивчення історії українського мистецтва зорієнтоване не лише на сам процес його виникнення та розвитку, але й на зміцнення відповідної основи для розуміння проблематики сучасного мистецтва й мистецтвознавчих студій. Розглядаючи прояви загальноєвропейських стилів зокрема в українській музиці, архітектурі, скульптурі, малярстві найбільше часу й уваги приділяємо тим епохам, коли українське професійне мистецтво зазнало державної підтримки й завдяки цьому – справжнього розквіту в добу Київської Русі й Галицько-Волинського князівства, в козацьку добу.

 

Мета та завдання курсу.

Метою курсу є ознайомлення з основними видами мистецтва, з процесом розвитку та сучасним станом українського мистецтва в європейському контексті. Програма передбачає огляд наукових джерел, засвоєння принципів періодизації, вивчення мистецьких стилів та мистецьких шкіл, розгляд та аналіз найпомітніших пам’яток різних епох.

«Історія українського мистецтва» має загальнотеоретичні й практичні завдання.

Загальнотеоретичні завдання курсу полягають у тому, щоб:

  • зрозуміти головні процеси виникнення, формування і розвитку українського мистецтва;
  • глибоко осмислити мистецькі явища;
  • пізнати дію внутрішніх законів мистецтва;
  • усвідомити зв’язок між окремими мистецькими явищами;
  • зрозуміти суспільне значення мистецтва.

Практичні завдання курсу вбачаємо в тому, що він допоможе:

  • усвідомити факти сучасного мистецтва;
  • осмислено сприймати курс українського фольклору;
  • глибше засвоїти курс давньої української літератури;
  • аналізувати твори мистецтва;
  • краще розуміти явище фольклоризму в різних видах професійного мистецтва.

 

Очікувані результати навчання.

Студент повинен

знати:

основні етапи дослідження українського мистецтва;

особливості його історичної періодизації;

систему жанрів окремих видів мистецтва;

ознаки європейських стилів;

специфіку їх вияву в українських пам’ятках;

уміти:

вирізняти важливі моменти мистецького процесу;

визначати стильові ознаки пам’яток;

виділяти особливості мистецьких жанрів та їх модифікацій;

аналізувати твори мистецтва у зв’язку з характером окремих шкіл і напрямів.

 

Навчальні методи та техніки,

які будуть використовуватися під час викладання курсу.

Під час викладання курсу передбачено застосування порівняльно-історичного, структурно-типологічного, а також герменевтичного методів, що виявляються у таких прийомах:

  • всі мистецькі стилі, напрями, школи, творчість окремих авторів, конкретні твори мистецтва розглядаються та оцінюються на тлі історичних обставин та середовища їх виникнення;
  • порівняння, зіставлення, паралельне вивчення мистецьких стилів, національних мистецьких традицій, специфіки різних видів мистецтва, мистецьких шкіл, мистецького та мистецтвознавчого спадку помітних особистостей, певних мистецьких творів і явищ;
  • застосування структурно-типологічного і герменевтичного методів важливе при аналізі окремих художніх творів;
  • використання ілюстративного матеріалу: огляд репродукцій творів образотворчого мистецтва, фотографій, фотокопій рукописів з давніми нотописами, словесних та музичних текстів, прослуховування аудіозаписів (можливий перегляд відеозаписів при відповідних технічних можливостях), живе відтворення фрагментів чи цілих музичних творів;
  • відвідування музейних експозицій, огляд архітектурних та скульптурних пам’яток, прослуховування концертів, перегляд музичних вистав.

Рекомендована література

 

  • Александрович В. Західноукраїнські малярі XVI ст. – Львів, 2000.
  • Александрович В. Мистецтво Галицько-Волинської держави. – Львів, 1999.
  • Антонович М. Musica Sacra. – Львів, 1997.
  • Архімович Л. Гордійчук М. Микола Лисенко. – Київ, 1992.
  • Архітектура Львова: Час і стилі. ХІІІ – ХХІ ст. / Упорядник і науковий редактор Ю.Бірюльов. Львів, 2008.
  • Бандрівський М. Крушельницька Л. Золоті Михалківські скарби та їх доля. Львів, 2012.
  • Бандрівський М. Сварожі лики. Львів, 1992.
  • Бернстайн Л. Концерты для молодёжи. Ленинград, 1991.
  • Бибиков С. Древнейший музыкальный комплекс из костей мамонта. Киев, 2008.
  • Білецький П. Мова образотворчих мистецтв. Київ, 1973.
  • Білецький П. Український портретний живопис ХVІІ – ХVІІІ ст. Київ, 1968.
  • Булат Т. Микола Лисенко. – Київ, 1973.
  • Вагнер Г. Владышевская Т. Искусство древней Руси. – Москва, 1993.
  • Вечерський В. Бєлашов В. Максим Березовський і гетьманський Глухів. – Київ-Глухів, 1995.
  • Виппер Б. Введение в историческое изучение искусства. – Москва, 1985.
  • Витвицький В. Максим Березовський. Життя і творчість. – Львів, 1995.
  • Вуйцик В. Державний історично-архітектурний заповідник у Львові. – Львів, 1991.
  • Герасимова-Персидська Н. Специфіка національного варіанта бароко в українській музиці ХVІІ ст. // Українське бароко та європейський контекст. Київ, 1991. С. 211–215.
  • Герасимова-Персидська Н. Хоровий концерт на Україні в XVII-XVIIIст. – Київ, 1978.
  • Гнідець Р. Архітектура українських церков. Львів, 2007.
  • Голубець М. Галицьке малярство. – Львів, 1922.
  • Гординський С. Українська ікона ХІІ – XVIII ст. – Філядельфія, 1973.
  • Грінченко М. Історія української музики. – Київ, 1922.
  • Давня історія України. – Т.1-2. – Київ, 1997-1998.
  • Драган М. Українська декоративна різьба XVI-XVIII ст. – Київ, 1970.
  • Жолтовський А. Монументальний живопис на Україні XVII-XVIII ст. – Київ, 1988.
  • Жолтовський П. Художнє життя на Україні в XVI-XVIII ст. – Київ, 1983.
  • Загайкевич М. Музичне життя Західної України другої половини XIXст. – Київ, 1960.
  • Іванов В. Дмитро Бортнянський. – Київ, 1980.
  • Історія українського мистецтва: У шести томах. – Київ, 1966-1970.
  • Історія української культури / За ред. І.Крип’якевича. Київ, 2002.
  • Історія української культури: У 5 томах. Київ, 2001 – 2011.
  • Історія української музики: У шести томах. – Київ, 1989 – 2004.
  • Кауфман Л. Семен Гулак-Артемовський. – Київ, 1962.
  • Кіндратюк Б. Нариси музичного мистецтва Галицько-Волинського князівства. – Львів – Івано-Франківськ, 2001.
  • Козаренко О. Феномен української національної музичної мови. Львів, 2000.
  • Козицький П. Спів і музика в Київській академії за 300 років її існування. – Київ, 1971.
  • Корній Л. Дубровіна Л. Болгарський наспів з рукописних нотолінійних ірмолоїв України кінця XVI – XVII століття. Київ, 1998.
  • Корній Л. Історія української музики. – Ч. 1-3. – Київ-Харків-Нью-Йорк, 1996-2001.
  • Корній Л. Українська шкільна драма і духовна музика ХVII – XVIII ст. // Європейське Відродження та українська література ХІV – XVIII ст. Київ, 1993. С. 194–214.
  • Кос А. Площа Ринок у Львові. Львів, 2013.
  • Кос Г. Федина Р. Вулиця Руська у Львові. – Львів, 1996.
  • Кошиць О. Про українську пісню й музику. – Київ, 1993.
  • Крвавич Д. Овсійчук В. Черепанова С. Українське мистецтво. – Ч. 1-3. – Львів, 2003-2005.
  • Крип’якевич І. Галицько-Волинське князівство. – Львів, 1999.
  • Крип’якевич І. Історичні проходи по Львові. – Львів, 1991.
  • Кудрик Б. Огляд історії української церковної музики. – Львів, 1995.
  • Лисько З. Піонери музичного мистецтва в Галичині. – Львів – Нью-Йорк, 1994.
  • Логвин Г. По Україні. – Київ, 1968.
  • Людкевич С. Дослідження, статті, рецензії, виступи. – Т.1-2. – Львів, 1999-2000.
  • Мазель Л О природе и средствах музыки. Москва, 1991.
  • Макаренко Г. Музика і філософія: Шопенгауер, Вагнер, Ніцше. Київ, 2004.
  • Макаренко М. Маріюпільський могильник. Київ, 1933.
  • Маценко П. Нариси до історії української церковної музики. – Київ, 1994.
  • Мельник Б. Вулицями старовинного Львова. – Львів, 2001.
  • Мельник В. Церква Святого Духа в Рогатині. Київ, 1991.
  • Микола Лисенко у спогадах сучасників. – Київ, 1968.
  • Михайлов Б. Кам’яна могила – світова пам’ятка давньої культури. Запоріжжя, 2011.
  • Наливайко Д. Искусство: направления, течения, стили. Т. 1 – 2. Киев, 1981 – 1985.
  • Нариси з історії українського декоративно-прикладного мистецтва. – Львів, 1969.
  • Нариси з історії українського мистецтва /За редакцією В. Заболотного. – Київ, 1966.
  • Ничкало С. Мистецтвознавство: Короткий тлумачний словник. – Київ, 1999.
  • Овсійчук В. Ансамбль Руської вулиці. Львів, 1972.
  • Овсійчук В. Майстри українського бароко. Жовківський художній осередок. – Київ, 1991.
  • Овсійчук В. Українське мистецтво другої половини XVI – першої половини XVII ст. – Київ, 1985.
  • Олійник О. Скіфо-сарматські музичні інструменти (за матеріалами археологічних розкопок на території України) // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. 2006. Вип. 10. С. 283–290.
  • Ольховський А. Нарис історії української музики. – Київ, 2003.
  • Пастернак Я. Старий Галич. – Івано-Франківськ, 1998.
  • Рубан В. Український портретний живопис другої половини ХІХ – початку ХХ ст. – Київ, 1986.
  • Рудницький А. Українська музика. – Мюнхен, 1963.
  • Рыцарева М. Композитор Дмитрий Бортнянский. – Ленинград, 1979.
  • Рыцарева М. Композитор Максим Березовский. – Ленинград, 1983.
  • Свєнціцька В. Сидор О. Спадщина віків: Українське малярство XIV – XVIII ст. у музейних колекціях Львова. Львів, 1990.
  • Семчишин М. Тисяча років української культури. – Київ, 1993.
  • Сильвестров В. Дочекатися музики. Київ, 2011.
  • Смаглій Г. Маловик Л. Основи теорії музики. Харків, 2001.
  • Смеречинська-Шульова Р. Основи музичного мистецтва. Нью-Йорк, 1973.
  • Соневицький І. Артем Ведель і його музична спадщина. – Нью-Йорк, 1966.
  • Софронова Л. Старовинний український театр. Львів, 2004. С. 289–293, 278–279.
  • Степовик Д. Історія української ікони Х-ХХ ст. – Київ, 2004.
  • Степовик Д. Леонтій Тарасевич і українське мистецтво бароко. – Київ, 1986.
  • Суханцева В. Музыка как мир человека. Киев, 2000.
  • Таранушенко С. Монументальна дерев’яна архітектура Лівобережної України. Київ, 1976.
  • Тарас Шевченко / Упорядник Г. Паламарчук. – Київ, 1976.
  • Тищенко О. Історія декоративно-прикладного мистецтва України ХІІІ – XVIII ст. – Київ, 1992.
  • Українська культура / За редакцією Д. Антоновича. – Київ, 1993.
  • Українська художня культура / За редакцією І. Ляшенка. – Київ, 1996.
  • Українське народне малярство ХІІІ – ХХ століть / Упорядники В.Свєнціцька, В.Откович. – Київ, 1991.
  • Фіголь М. Мистецтво стародавнього Галича. – Київ, 1997.
  • Фільц Б. Музична культура східних слов’ян // Історія української музики. Т. 1. Київ, 1989. С. 138–148.
  • Цалай-Якименко О. Духовні співи давньої України. – Київ, 2000.
  • Цалай-Якименко О. Київська школа музики XVII століття. – Київ-Львів-Полтава, 2002.
  • Цалай-Якименко О. Ясиновський Ю. Музичне мистецтво давнього Острога //Острозька давнина. – Випуск 1. – Львів, 1995.
  • Черниш А. Флейта палеолитического времени // Краткие сообщения Института истории материальной культуры. Выпуск 59. Москва, 1955.
  • Шевченко Т. Мистецька спадщина: У 4-х томах. – Київ, 1961-1964.
  • Шедеври українського живопису / Упор. Д.Горбачов. – Київ, 2008.
  • Шишка О. Наше місто Львів. – Львів, 2000.
  • Шумилович Б. Художня культура на території України І – Vст. (проблеми періодизації та типологізації) // Народознавчі Зошити. 2000, № 4. С. 660–663.
  • Ясиновський Ю. З історії музики західно-українських земель XVI-XVII ст.// Українське музикознавство. – Випуск 21. – Київ, 1986.
  • Ясиновський Ю. Українські та білоруські нотолінійні ірмолої XVI-XVIII ст. – Львів, 1996.
  • Ясіновський Ю. Візантійська гимнографія і церковна монодія в українській рецепції ранньомодерного часу. Львів, 2011.

 

 

Опрацьовуючи матеріал курсу, студентові необхідно приділити увагу вивченню художніх творів. Студент повинен привчатися уважно ставитися до наукового коментарію, з якого можна почерпнути інформацію про історію створення кожного твору (музичного, малярського, графічного, архітектурного, скульптурного), познайомитися з її авторською характеристикою і т.д. Необхідно звернути пильну увагу на передмови мистецтвознавців до окремих збірок творів.

У процесі вивчення бажано робити записи у спеціальному зошиті – подавати основні відомості про твір (його назва, рік написання чи видання, імена персонажів та їх характеристика, зміст твору), зафіксовувати найцікавіші думки, а також власні спостереження над майстерністю образів, композиції, стилю і т.п.

Підібраний список критичної літератури сприятиме стереометричному уявленню про історію українського мистецтва, і, водночас, може виконувати функцію зразка мистецтвознавчого аналізу.

Окремої уваги заслуговують і живі документи епохи – статті, листи, полемічні трактати – саме в них сконденсовано непідробний документ певної епохи. Виписки з них у спеціальний зошит – важливий елемент самостійної підготовки спудея до заліку.

 

 

Художні твори:

 

А) ознайомлення з творами живопису за альбомами, наприклад:

 

  • Гординський С. Українська ікона ХІІ – XVIII ст. – Філядельфія, 1973.
  • Степовик Д. Історія української ікони Х-ХХ ст. – Київ, 2004.
  • Тарас Шевченко / Упорядник Г. Паламарчук. – Київ, 1976.
  • Свєнціцька В. Сидор О. Спадщина віків: Українське малярство XIV – XVIII ст. у музейних колекціях Львова. – Львів, 1990.
  • Українське народне малярство ХІІІ – ХХ століть / Упорядники В.Свєнціцька, В.Откович. – Київ, 1991.
  • Шедеври українського живопису / Упор. Д.Горбачов. – Київ, 2008;

 

Також інші видання, підручники, присвячені видам образотворчого мистецтва переважно

добре ілюстровані.

Б) аудіозаписи:

  • Хор духовної музики «Фрески Києва». – Київ, 1990.
  • Візантійський хор в Україні. – Київ, 1990.
  • Religious Music of Ukraine. – New-York, 1988.
  • Шедеври українського хорового бароко. Камерний хор «Київ». – Київ, 1998.
  • КАЛОФΩNIA. Вокальний ансамбль. Постові напіви українських ірмологіонів ХVI – XVII ст. – Львів, 2006.
  • Українське бароко. Інструментальна та вокальна музика. – Київ, 2001.
  • Тріо імені Дмитра Бортнянського. – Київ, 2005.
  • Камерний хор імені Дмитра Бортнянського. – Київ, 2005.
  • Дзвони Києво-Печерської Лаври. – Київ, 2006.
  • С±де Адам прямо Рая. 12-голосі партесні концерти, аноніми першої половини ХVIII ст. A cappella Leopolis. – Київ, 2007; та ін.

 

В) відеозаписи, зокрема документальні фільми про археологічні дослідження давніх мистецьких пам’яток, віртуальні екскурсії різного плану, музичні записи та художні й документальні фільми.

 

Відвідування концертів, музичних вистав, музеїв, огляд архітектурних пам’яток.

Матеріали

Викладач: Cироїд Олена Ігорівна

тел. 0673716540 (час консультацій: 17.03.2020; 20.03.2020; 27.03.2020 – з 15.00 до 16.30)

e-mail: olena.syroyid@gmail.com

 

13 березня 2020 року

Тема лекції: Давньоруський церковний спів (2 год.)

  1. Походження духовної музики.
  2. Роди співів української церкви та способи їх виконання.
  3. Нотописи.
  4. Літургійні нотовані книги княжої доби.
  5. Роль окремих культурних діячів давньоруського періоду в розвитку українського церковного співу.

Література:

  • Корній Л. Історія української музики. – Ч. 1. – Київ-Харків-Нью-Йорк, 1996.
  • Антонович М. Musica Sacra. – Львів, 1997.
  • Маценко П. Нариси до історії української церковної музики. – Київ, 1994.
  • Кудрик Б. Огляд історії української церковної музики. – Львів, 1995.
  • Кошиць О. Про українську пісню й музику. – Київ, 1993.
  • Ясіновський Ю. Візантійська гимнографія і церковна монодія в українській рецепції ранньомодерного часу. Львів, C. 13–110.

 

17 березня 2020 р.

Тема практичного заняття: Архітектура княжого й середньовічного Львова (2 год.)

 Питання для самостійного опрацювання

А) Церква св. Миколая.

Б) Онуфріївський монастир.

В) Церква св. Параскевії-П’ятниці.

Г) Костел св. Івана Хрестителя.

Д) Костел Марії Сніжної.

Е) Вірменський собор.

Є) Латинський катедральний собор.

Ж) Оборонні споруди.

Література:

  1. Крип’якевич І. Історичні проходи по Львові. Львів, 1991.
  2. Вуйцик В. Державний історично-архітектурний заповідник у Львові. Львів, 1991.
  3. Мельник Б. Вулицями старовинного Львова. Львів, 2001.
  4. Логвин Г. По Україні. Стародавні мистецькі пам’ятки. Київ, 1968.

 

 

20 березня 2020 року

Тема лекції: Українське мистецтво ґотичної доби (2 год.) 

  1. Історичні обставини XIII – XV ст.
  2. Мурована архітектура.
  3. Дерев’яне будівництво.
  4. Пам’ятки ґотичної архітектури у Львові.
  5. Скульптура.
  6. Малярство.
  7. Ужиткове мистецтво.
  8. Музика.

Література: 

  1. Крвавич Д. Овсійчук В. Черепанова С. Українське мистецтво. – Ч. 2. – Львів, 2004.
  • Нариси з історії українського мистецтва / За ред. В. Заболотного. – Київ, 1966.
  • Українська культура / За ред. Д.Антоновича. – Київ, 1993.
  • Крип’якевич І. Історичні проходи по Львові. – Львів, 1991.
  • Вуйцик В. Державний історично-архітектурний заповідник у Львові. – Львів, 1991.
  • Архітектура Львова: Час і стилі. ХІІІ – ХХІ ст. / Упорядник і науковий редактор Ю.Бірюльов. – Львів, 2008.
  • Шишка О. Наше місто Львів. – Львів, 2000.
  • Мельник Б. Вулицями старовинного Львова. – Львів, 2001.
  • Свєнціцька В. Сидор О. Спадщина віків. Львів, 1990.

 

27 березня 2020 року

Тема лекції: Ренесанс в українському мистецтві (4 год.)

  1. Історичне тло українського ренесансу.
  2. Скульптура доби відродження.
  3. Нові засади малярства.
  4. Гравюра і мистецтво української книги.
  5. Декоративно-прикладне мистецтво.
  6. Львів як важливе джерело ренесансних форм. Видатні архітектори доби.
  7. Типізація українського дерев’яного будівництва та його історичний розвиток.

Література: 

  1. Крвавич Д. Овсійчук В. Черепанова С. Українське мистецтво. Ч. 3. Львів, 2005.
  2. Нариси з історії українського мистецтва /За ред. В.Заболотного. Київ, 1966.
  3. Українська культура / За ред. Д.Антоновича. Київ, 1993.
  4. Крип’якевич І. Історичні проходи по Львові. Львів, 1991.
  5. Вуйцик В. Державний історично-архітектурний заповідник у Львові. Львів, 1991.
  6. Архітектура Львова: Час і стилі. ХІІІ – ХХІ ст. / Упорядник і науковий редактор Ю.Бірюльов. Львів, 2008.
  7. Шишка О. Наше місто Львів. Львів, 2000.
  8. Мельник Б. Вулицями старовинного Львова. Львів, 2001.
  9. Свєнціцька В. Сидор О. Спадщина віків. Львів, 1990.
  10. Овсійчук В. Ансамбль Руської вулиці. Львів, 1972.
  11. Овсійчук В. Українське мистецтво другої половини ХVІ – першої половини ХVІІ ст. Київ, 1985.
  12. Білецький П. Український портретний живопис XVII – XVIII cт. Київ, 1968.
  13. Логвин Г. По Україні. Київ, 1968.
  14. Кос Г. Федина Р. Вулиця Руська у Львові. Львів, 1996.
  15. Кос А. Площа Ринок у Львові. Львів, 2013.
  16. Александрович В. Західноукраїнські малярі XVI ст. Львів, 2000.

 

 

31 березня 2020 року

Тема практичного заняття: Львівська ренесансна архітектура (2 год.)

Питання для самостійного опрацювання

  • Архітектурний ансамбль вулиці Руської.
  • Успенська церква.
  • Каплиця Трьох святителів.
  • Вежа Корнякта.
  • Пам’ятки ренесансної архітектури на площі Ринок.
  • Палац Корнякта (Королівська кам’яниця).

Література:

  1. Крип’якевич І. Історичні проходи по Львові. Львів, 1991.
  2. Вуйцик В. Державний історично-архітектурний заповідник у Львові. Львів, 1991.
  3. Мельник Б. Вулицями старовинного Львова. Львів, 2001.
  4. Архітектура Львова. Львів, 2008.
  5. Логвин Г. По Україні. Стародавні мистецькі пам’ятки. Київ, 1968.
  6. Кос Г. Федина Р. Вулиця Руська у Львові. Львів, 1996.
  7. Кос А. Площа Ринок у Львові. Львів, 2013.
  8. Овсійчук В. Ансамбль Руської вулиці. Львів, 1972.

 

 

10 квітня 2020 року

Тема лекції: Українська духовна музика ренесансної доби (4 год.)

  1. Історичні передумови розвитку музичного мистецтва в Україні в другій половині ХVI – першій половині XVII століття. Професіоналізація виконавства.
  2. Церковно-півчі книги «Ірмолої».
  3. «Другий південнослов’янський вплив»: поширення грецького, болгарського, сербського напівів.
  4. Музичне життя Острога й Острозької академії. Острозький напів.

Література:

  • Корній Л. Історія української музики. – Ч. 1. – Київ – Харків – Нью-Йорк, 1996.
  • Корній Л. Дубровіна Л. Болгарський наспів з рукописних нотолінійних ірмолоїв України кінця XVI – XVII століття. – Київ, 1998.
  • Ясиновський Ю. З історії музики західно-українських земель XVI-XVII ст.// Українське музикознавство. – Випуск 21. – Київ, 1986.
  • Ясиновський Ю. Українські та білоруські нотолінійні ірмолої XVI-XVIII ст. – Львів, 1996.
  • Цалай-Якименко О. Ясиновський Ю. Музичне мистецтво давнього Острога // Острозька давнина. – Випуск 1. – Львів, 1995. – С. 74 – 89.
  • Цалай-Якименко О. Духовні співи давньої України. – Київ, 2000.
  • Історія української культури: У 5 томах. Т. 2. Київ, 2001. С. 730–760.
  • Ясіновський Ю. Візантійська гимнографія і церковна монодія в українській рецепції ранньомодерного часу. Львів, 2011.

 

14 квітня 2020 року

Тема практичного заняття: Українська музика в епоху відродження (2 год.)

Питання для самостійного опрацювання

  1. Зв’язки зі західно-європейською ренесансною культурою.
  1. Музична освіта в Острозькій академії, Львівській братській школі та інших українських закладах другої половини ХVI – першої половини ХVII ст.
  1. Значення діяльності князя Костянтина Острозького (1526 – 1608) для історії української музики.
  1. Світське інструментальне музикування.
  1. Церковний спів.

Література:

  1. Корній Л. Історія української музики. Ч. 1. Київ – Харків – Нью-Йорк, 1996.
  2. Історія української культури: У 5 томах. Т. 2. Київ, 2001. С. 730–760.
  3. Цалай-Якименко О. Ясиновський Ю. Музичне мистецтво давнього Острога // Острозька давнина. Випуск 1. Львів, 1995. С. 74–89.

 

 

24 квітня 2020 року

Тема лекції: Українська барокова музика (4 год.)

  1. Характеристика історичних обставин другої половини XVII – першої половини XVIII століття.
  2. Українська професійна музика в європейському контексті, її національні ознаки.
  3. Гимнографія.
  4. Становлення багатоголосного хорового співу – партесний концерт.
  5. Канти.
  6. Музика в шкільній драмі.
  7. Теоретичні праці.

Література:

  • Цалай-Якименко О. Київська школа музики ХVІІ століття. – Київ-Львів-Полтава, 2002.
  • Герасимова-Персидська Н. Специфіка національного варіанта бароко в українській музиці ХVІІ ст. // Українське бароко та європейський контекст. – Київ, 1991. – С. 211–215.
  • Корній Л. Історія української музики. – Ч. 1. – Київ-Харків-Нью-Йорк, 1996.
  • Герасимова-Персидська Н. Хоровий концерт на Україні в XVII – XVIIIст. Київ, 1978.
  • Козицький П. Спів і музика в Київській академії за 300 років її існування. – Київ, 1971.
  • Цалай-Якименко О. Духовні співи давньої України. – Київ, 2000.
  • Ясиновський Ю. Українські та білоруські нотолінійні ірмолої XVI – XVIII ст. Львів, 1996.
  • Корній Л. Українська шкільна драма і духовна музика ХVII – XVIII ст. // Європейське Відродження та українська література ХІV – XVIII ст. Київ, 1993. С. 194–214.
  • Софронова Л. Старовинний український театр. Львів, 2004. С. 289–293, 278–279.
  • Історія української культури: У 5 томах. Т. 2. Київ, 2001. С. 730–760.
  • Ясіновський Ю. Візантійська гимнографія і церковна монодія в українській рецепції ранньомодерного часу. Львів, 2011.

Робоча програма

Завантажити робочу програму

Силабус

Завантажити силабус