Історія українського мистецтва

Тип: На вибір студента

Кафедра: української фольклористики імені академіка філарета колесси

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
83Залік

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
828СИРОЇД ОленаФЛу-41, ФЛу-42, ФЛу-43, ФЛу-44, ФЛо-41, ФЛл-41

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
828ФЛу-41СИРОЇД Олена, доцент ЯРЕМКО Ліля
ФЛу-42СИРОЇД Олена, доцент ЯРЕМКО Ліля
ФЛу-43СИРОЇД Олена, доцент ЯРЕМКО Ліля
ФЛу-44СИРОЇД Олена, доцент ЯРЕМКО Ліля
ФЛо-41СИРОЇД Олена, доцент ЯРЕМКО Ліля
ФЛл-41СИРОЇД Олена, доцент ЯРЕМКО Ліля

Опис курсу

Курс «Історія українського мистецтва» належить до традиційних курсів для філологів-україністів, у програми філологічного факультету Львівського університету входить вже протягом багатьох десятиліть. Як показує досвід, цей курс вдало доповнює українознавчі студії профільних дисциплін, даючи нагоду кращого пізнання специфіки розвитку українського мистецтва в сукупності його видів і в їх взаємодії – мови, літератури, фольклору, професійної музики, архітектури, скульптури, малярства й інших образотворчих мистецтв. При невеликій кількості годин виклади «Історії українського мистецтва» спрямовані насамперед на вивчення якраз тих періодів і тем, які зазвичай або випадають з гуманітарних курсів (історія культури, історія музики) загалом, або читаються дуже cкорочено. Отже, це можливість зосередити увагу на найбільш ранніх українських пам’ятках і водночас простежити процес еволюції українського мистецтва в різних його виявах і формах аж до розквіту пізньокозацької доби. Також курс знайомить з най­важливішими досягненнями мистецтвознавчої думки, переконує в потребі міждисциплінарних досліджень, допомагає подолати перешкоди на такому шляху. Попри свою необхідність у плані загального розвитку, розширення кругозору і підвищення культурного рівня, набуті знання можуть дістати й практичне застосування в майбутній педагогічній діяльності.

Коротка анотація курсу.

Вивчення історії українського мистецтва зорієнтоване не лише на сам процес його виникнення та розвитку, але й на зміцнення відповідної основи для розуміння проблематики сучасного мистецтва й мистецтвознавчих студій. Розглядаючи прояви загальноєвропейських стилів зокрема в українській музиці, архітектурі, скульптурі, малярстві найбільше часу й уваги приділяємо тим епохам, коли українське професійне мистецтво зазнало державної підтримки й завдяки цьому – справжнього розквіту в добу Київської Русі й Галицько-Волинського князівства, в козацьку добу.

 

Мета та завдання курсу.

Метою курсу є ознайомлення з основними видами мистецтва, з процесом розвитку та сучасним станом українського мистецтва в європейському контексті. Програма передбачає огляд наукових джерел, засвоєння принципів періодизації, вивчення мистецьких стилів та мистецьких шкіл, розгляд та аналіз найпомітніших пам’яток різних епох.

«Історія українського мистецтва» має загальнотеоретичні й практичні завдання.

Загальнотеоретичні завдання курсу полягають у тому, щоб:

  • зрозуміти головні процеси виникнення, формування і розвитку українського мистецтва;
  • глибоко осмислити мистецькі явища;
  • пізнати дію внутрішніх законів мистецтва;
  • усвідомити зв’язок між окремими мистецькими явищами;
  • зрозуміти суспільне значення мистецтва.

Практичні завдання курсу вбачаємо в тому, що він допоможе:

  • усвідомити факти сучасного мистецтва;
  • осмислено сприймати курс українського фольклору;
  • глибше засвоїти курс давньої української літератури;
  • аналізувати твори мистецтва;
  • краще розуміти явище фольклоризму в різних видах професійного мистецтва.

 

Очікувані результати навчання.

Студент повинен

знати:

основні етапи дослідження українського мистецтва;

особливості його історичної періодизації;

систему жанрів окремих видів мистецтва;

ознаки європейських стилів;

специфіку їх вияву в українських пам’ятках;

уміти:

вирізняти важливі моменти мистецького процесу;

визначати стильові ознаки пам’яток;

виділяти особливості мистецьких жанрів та їх модифікацій;

аналізувати твори мистецтва у зв’язку з характером окремих шкіл і напрямів.

 

Навчальні методи та техніки,

які будуть використовуватися під час викладання курсу.

Під час викладання курсу передбачено застосування порівняльно-історичного, структурно-типологічного, а також герменевтичного методів, що виявляються у таких прийомах:

  • всі мистецькі стилі, напрями, школи, творчість окремих авторів, конкретні твори мистецтва розглядаються та оцінюються на тлі історичних обставин та середовища їх виникнення;
  • порівняння, зіставлення, паралельне вивчення мистецьких стилів, національних мистецьких традицій, специфіки різних видів мистецтва, мистецьких шкіл, мистецького та мистецтвознавчого спадку помітних особистостей, певних мистецьких творів і явищ;
  • застосування структурно-типологічного і герменевтичного методів важливе при аналізі окремих художніх творів;
  • використання ілюстративного матеріалу: огляд репродукцій творів образотворчого мистецтва, фотографій, фотокопій рукописів з давніми нотописами, словесних та музичних текстів, прослуховування аудіозаписів (можливий перегляд відеозаписів при відповідних технічних можливостях), живе відтворення фрагментів чи цілих музичних творів;
  • відвідування музейних експозицій, огляд архітектурних та скульптурних пам’яток, прослуховування концертів, перегляд музичних вистав.

Рекомендована література

 

  • Александрович В. Західноукраїнські малярі XVI ст. – Львів, 2000.
  • Александрович В. Мистецтво Галицько-Волинської держави. – Львів, 1999.
  • Антонович М. Musica Sacra. – Львів, 1997.
  • Архімович Л. Гордійчук М. Микола Лисенко. – Київ, 1992.
  • Архітектура Львова: Час і стилі. ХІІІ – ХХІ ст. / Упорядник і науковий редактор Ю.Бірюльов. Львів, 2008.
  • Бандрівський М. Крушельницька Л. Золоті Михалківські скарби та їх доля. Львів, 2012.
  • Бандрівський М. Сварожі лики. Львів, 1992.
  • Бернстайн Л. Концерты для молодёжи. Ленинград, 1991.
  • Бибиков С. Древнейший музыкальный комплекс из костей мамонта. Киев, 2008.
  • Білецький П. Мова образотворчих мистецтв. Київ, 1973.
  • Білецький П. Український портретний живопис ХVІІ – ХVІІІ ст. Київ, 1968.
  • Булат Т. Микола Лисенко. – Київ, 1973.
  • Вагнер Г. Владышевская Т. Искусство древней Руси. – Москва, 1993.
  • Вечерський В. Бєлашов В. Максим Березовський і гетьманський Глухів. – Київ-Глухів, 1995.
  • Виппер Б. Введение в историческое изучение искусства. – Москва, 1985.
  • Витвицький В. Максим Березовський. Життя і творчість. – Львів, 1995.
  • Вуйцик В. Державний історично-архітектурний заповідник у Львові. – Львів, 1991.
  • Герасимова-Персидська Н. Специфіка національного варіанта бароко в українській музиці ХVІІ ст. // Українське бароко та європейський контекст. Київ, 1991. С. 211–215.
  • Герасимова-Персидська Н. Хоровий концерт на Україні в XVII-XVIIIст. – Київ, 1978.
  • Гнідець Р. Архітектура українських церков. Львів, 2007.
  • Голубець М. Галицьке малярство. – Львів, 1922.
  • Гординський С. Українська ікона ХІІ – XVIII ст. – Філядельфія, 1973.
  • Грінченко М. Історія української музики. – Київ, 1922.
  • Давня історія України. – Т.1-2. – Київ, 1997-1998.
  • Драган М. Українська декоративна різьба XVI-XVIII ст. – Київ, 1970.
  • Жолтовський А. Монументальний живопис на Україні XVII-XVIII ст. – Київ, 1988.
  • Жолтовський П. Художнє життя на Україні в XVI-XVIII ст. – Київ, 1983.
  • Загайкевич М. Музичне життя Західної України другої половини XIXст. – Київ, 1960.
  • Іванов В. Дмитро Бортнянський. – Київ, 1980.
  • Історія українського мистецтва: У шести томах. – Київ, 1966-1970.
  • Історія української культури / За ред. І.Крип’якевича. Київ, 2002.
  • Історія української культури: У 5 томах. Київ, 2001 – 2011.
  • Історія української музики: У шести томах. – Київ, 1989 – 2004.
  • Кауфман Л. Семен Гулак-Артемовський. – Київ, 1962.
  • Кіндратюк Б. Нариси музичного мистецтва Галицько-Волинського князівства. – Львів – Івано-Франківськ, 2001.
  • Козаренко О. Феномен української національної музичної мови. Львів, 2000.
  • Козицький П. Спів і музика в Київській академії за 300 років її існування. – Київ, 1971.
  • Корній Л. Дубровіна Л. Болгарський наспів з рукописних нотолінійних ірмолоїв України кінця XVI – XVII століття. Київ, 1998.
  • Корній Л. Історія української музики. – Ч. 1-3. – Київ-Харків-Нью-Йорк, 1996-2001.
  • Корній Л. Українська шкільна драма і духовна музика ХVII – XVIII ст. // Європейське Відродження та українська література ХІV – XVIII ст. Київ, 1993. С. 194–214.
  • Кос А. Площа Ринок у Львові. Львів, 2013.
  • Кос Г. Федина Р. Вулиця Руська у Львові. – Львів, 1996.
  • Кошиць О. Про українську пісню й музику. – Київ, 1993.
  • Крвавич Д. Овсійчук В. Черепанова С. Українське мистецтво. – Ч. 1-3. – Львів, 2003-2005.
  • Крип’якевич І. Галицько-Волинське князівство. – Львів, 1999.
  • Крип’якевич І. Історичні проходи по Львові. – Львів, 1991.
  • Кудрик Б. Огляд історії української церковної музики. – Львів, 1995.
  • Лисько З. Піонери музичного мистецтва в Галичині. – Львів – Нью-Йорк, 1994.
  • Логвин Г. По Україні. – Київ, 1968.
  • Людкевич С. Дослідження, статті, рецензії, виступи. – Т.1-2. – Львів, 1999-2000.
  • Мазель Л О природе и средствах музыки. Москва, 1991.
  • Макаренко Г. Музика і філософія: Шопенгауер, Вагнер, Ніцше. Київ, 2004.
  • Макаренко М. Маріюпільський могильник. Київ, 1933.
  • Маценко П. Нариси до історії української церковної музики. – Київ, 1994.
  • Мельник Б. Вулицями старовинного Львова. – Львів, 2001.
  • Мельник В. Церква Святого Духа в Рогатині. Київ, 1991.
  • Микола Лисенко у спогадах сучасників. – Київ, 1968.
  • Михайлов Б. Кам’яна могила – світова пам’ятка давньої культури. Запоріжжя, 2011.
  • Наливайко Д. Искусство: направления, течения, стили. Т. 1 – 2. Киев, 1981 – 1985.
  • Нариси з історії українського декоративно-прикладного мистецтва. – Львів, 1969.
  • Нариси з історії українського мистецтва /За редакцією В. Заболотного. – Київ, 1966.
  • Ничкало С. Мистецтвознавство: Короткий тлумачний словник. – Київ, 1999.
  • Овсійчук В. Ансамбль Руської вулиці. Львів, 1972.
  • Овсійчук В. Майстри українського бароко. Жовківський художній осередок. – Київ, 1991.
  • Овсійчук В. Українське мистецтво другої половини XVI – першої половини XVII ст. – Київ, 1985.
  • Олійник О. Скіфо-сарматські музичні інструменти (за матеріалами археологічних розкопок на території України) // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. 2006. Вип. 10. С. 283–290.
  • Ольховський А. Нарис історії української музики. – Київ, 2003.
  • Пастернак Я. Старий Галич. – Івано-Франківськ, 1998.
  • Рубан В. Український портретний живопис другої половини ХІХ – початку ХХ ст. – Київ, 1986.
  • Рудницький А. Українська музика. – Мюнхен, 1963.
  • Рыцарева М. Композитор Дмитрий Бортнянский. – Ленинград, 1979.
  • Рыцарева М. Композитор Максим Березовский. – Ленинград, 1983.
  • Свєнціцька В. Сидор О. Спадщина віків: Українське малярство XIV – XVIII ст. у музейних колекціях Львова. Львів, 1990.
  • Семчишин М. Тисяча років української культури. – Київ, 1993.
  • Сильвестров В. Дочекатися музики. Київ, 2011.
  • Смаглій Г. Маловик Л. Основи теорії музики. Харків, 2001.
  • Смеречинська-Шульова Р. Основи музичного мистецтва. Нью-Йорк, 1973.
  • Соневицький І. Артем Ведель і його музична спадщина. – Нью-Йорк, 1966.
  • Софронова Л. Старовинний український театр. Львів, 2004. С. 289–293, 278–279.
  • Степовик Д. Історія української ікони Х-ХХ ст. – Київ, 2004.
  • Степовик Д. Леонтій Тарасевич і українське мистецтво бароко. – Київ, 1986.
  • Суханцева В. Музыка как мир человека. Киев, 2000.
  • Таранушенко С. Монументальна дерев’яна архітектура Лівобережної України. Київ, 1976.
  • Тарас Шевченко / Упорядник Г. Паламарчук. – Київ, 1976.
  • Тищенко О. Історія декоративно-прикладного мистецтва України ХІІІ – XVIII ст. – Київ, 1992.
  • Українська культура / За редакцією Д. Антоновича. – Київ, 1993.
  • Українська художня культура / За редакцією І. Ляшенка. – Київ, 1996.
  • Українське народне малярство ХІІІ – ХХ століть / Упорядники В.Свєнціцька, В.Откович. – Київ, 1991.
  • Фіголь М. Мистецтво стародавнього Галича. – Київ, 1997.
  • Фільц Б. Музична культура східних слов’ян // Історія української музики. Т. 1. Київ, 1989. С. 138–148.
  • Цалай-Якименко О. Духовні співи давньої України. – Київ, 2000.
  • Цалай-Якименко О. Київська школа музики XVII століття. – Київ-Львів-Полтава, 2002.
  • Цалай-Якименко О. Ясиновський Ю. Музичне мистецтво давнього Острога //Острозька давнина. – Випуск 1. – Львів, 1995.
  • Черниш А. Флейта палеолитического времени // Краткие сообщения Института истории материальной культуры. Выпуск 59. Москва, 1955.
  • Шевченко Т. Мистецька спадщина: У 4-х томах. – Київ, 1961-1964.
  • Шедеври українського живопису / Упор. Д.Горбачов. – Київ, 2008.
  • Шишка О. Наше місто Львів. – Львів, 2000.
  • Шумилович Б. Художня культура на території України І – Vст. (проблеми періодизації та типологізації) // Народознавчі Зошити. 2000, № 4. С. 660–663.
  • Ясиновський Ю. З історії музики західно-українських земель XVI-XVII ст.// Українське музикознавство. – Випуск 21. – Київ, 1986.
  • Ясиновський Ю. Українські та білоруські нотолінійні ірмолої XVI-XVIII ст. – Львів, 1996.
  • Ясіновський Ю. Візантійська гимнографія і церковна монодія в українській рецепції ранньомодерного часу. Львів, 2011.

 

 

Опрацьовуючи матеріал курсу, студентові необхідно приділити увагу вивченню художніх творів. Студент повинен привчатися уважно ставитися до наукового коментарію, з якого можна почерпнути інформацію про історію створення кожного твору (музичного, малярського, графічного, архітектурного, скульптурного), познайомитися з її авторською характеристикою і т.д. Необхідно звернути пильну увагу на передмови мистецтвознавців до окремих збірок творів.

У процесі вивчення бажано робити записи у спеціальному зошиті – подавати основні відомості про твір (його назва, рік написання чи видання, імена персонажів та їх характеристика, зміст твору), зафіксовувати найцікавіші думки, а також власні спостереження над майстерністю образів, композиції, стилю і т.п.

Підібраний список критичної літератури сприятиме стереометричному уявленню про історію українського мистецтва, і, водночас, може виконувати функцію зразка мистецтвознавчого аналізу.

Окремої уваги заслуговують і живі документи епохи – статті, листи, полемічні трактати – саме в них сконденсовано непідробний документ певної епохи. Виписки з них у спеціальний зошит – важливий елемент самостійної підготовки спудея до заліку.

 

 

Художні твори:

 

А) ознайомлення з творами живопису за альбомами, наприклад:

 

  • Гординський С. Українська ікона ХІІ – XVIII ст. – Філядельфія, 1973.
  • Степовик Д. Історія української ікони Х-ХХ ст. – Київ, 2004.
  • Тарас Шевченко / Упорядник Г. Паламарчук. – Київ, 1976.
  • Свєнціцька В. Сидор О. Спадщина віків: Українське малярство XIV – XVIII ст. у музейних колекціях Львова. – Львів, 1990.
  • Українське народне малярство ХІІІ – ХХ століть / Упорядники В.Свєнціцька, В.Откович. – Київ, 1991.
  • Шедеври українського живопису / Упор. Д.Горбачов. – Київ, 2008;

 

Також інші видання, підручники, присвячені видам образотворчого мистецтва переважно

добре ілюстровані.

Б) аудіозаписи:

  • Хор духовної музики «Фрески Києва». – Київ, 1990.
  • Візантійський хор в Україні. – Київ, 1990.
  • Religious Music of Ukraine. – New-York, 1988.
  • Шедеври українського хорового бароко. Камерний хор «Київ». – Київ, 1998.
  • КАЛОФΩNIA. Вокальний ансамбль. Постові напіви українських ірмологіонів ХVI – XVII ст. – Львів, 2006.
  • Українське бароко. Інструментальна та вокальна музика. – Київ, 2001.
  • Тріо імені Дмитра Бортнянського. – Київ, 2005.
  • Камерний хор імені Дмитра Бортнянського. – Київ, 2005.
  • Дзвони Києво-Печерської Лаври. – Київ, 2006.
  • С±де Адам прямо Рая. 12-голосі партесні концерти, аноніми першої половини ХVIII ст. A cappella Leopolis. – Київ, 2007; та ін.

 

В) відеозаписи, зокрема документальні фільми про археологічні дослідження давніх мистецьких пам’яток, віртуальні екскурсії різного плану, музичні записи та художні й документальні фільми.

 

Відвідування концертів, музичних вистав, музеїв, огляд архітектурних пам’яток.

Матеріали

Викладач: Cироїд Олена Ігорівна

тел. 0673716540

e-mail: olena.syroyid@gmail.com

Робоча програма

Завантажити робочу програму

Силабус:

Завантажити силабус