Міжнародна наукова конференція "Сьомі Колессівські читання"

Дата проведення: 25.10.2019
Місце проведення: аудиторія 305, Інститут франкознавства, Головний корпус Львівського національного університету імені Івана Франка, вул. Університетська, 1

Кафедра української фольклористики імені академіка Філарета Колесси
Лабораторія фольклористичних досліджень
Філологічний факультет
Львівський національний університет імені Івана Франка

 

СЬОМІ КОЛЕССІВСЬКІ ЧИТАННЯ

приурочені до 200-ліття з дня народження Пантелеймона Куліша

 

Львів, 25 жовтня 2019 року

 

ПРОГРАМА


Завантажити програму Читань одним файлом (pdf)

п’ятниця, 25 жовтня 2019 року

аудиторія 305, Інститут франкознавства, Головний корпус Львівського національного університету імені Івана Франка, вул. Університетська, 1

 

ВІДКРИТТЯ ЧИТАНЬ (9.45–10.00)

 

ПЕРШЕ ЗАСІДАННЯ
Модерує Ірина Довгалюк

10.00–10.30  Василь ІВАШКІВ (Львів). Фольклор у науковому й письмен­ницькому дискурсі Пантелеймона Куліша 1840–1850-х років.
10.30–11.00  Олесь ФЕДОРУК (Київ). Пантелеймон Куліш і Тадеуш Лада-Заблоцький: нездійснений проект видання українських народних пісень французькою мовою.
11.00–11.30  Ліля ЯРЕМКО (Львів). Пантелеймон Куліш та Микола Костомаров: фольклористичні діалоги.

 

ДРУГЕ ЗАСІДАННЯ
Модерує Василь Івашків

12.00–12.30  Олена ГІНДА (Львів). “Мультидисциплінарність” vs “комплексність” фольклористичних студій (до питання семантики аналітичних парадигм).

анотація виступу

Олена ГІНДА
доктор філологічних наук, професор Кафедри української фольклористики імені академіка Філарета Колесси, Львівський національний університет імені Івана Франка. м. Львів. Україна

Комплексний підхід до вивчення фольклору – один із найбільш продуктивних у фольклористиці – було закладено у працях класиків української науки про фольклор ще у ХІХ ст. У наступному столітті зазначений аналітичний ракурс виявляє себе чи не найбільш прийнятним і продуктивним для дослідження синкретичної природи фольклору, що різновекторно проілюстрували фольклористичні студії тієї доби. На межі ХХ і ХХІ століття фольклористика зберігає зазначений методологічний вектор як пріоритетний, часто акцентуючи його альтернативність моністичним підходам. У такій тенденції вбачаємо постулювання ідеї української фольклористики про єдність / взаємодію фольклориста-дослідника і фольклориста-збирача як запоруку об’єктивності та ґрунтовності аналітичного дискурсу.

Поміж тим, у сучасній фольклористичній науці сформувалася парадигма термінів на позначення нових (інших?) аналітичних підходів: інтердисциплінарний, міждисциплінарний, полі(мульти)дисциплінарний та ін., які сьогодні уживають у фольклористичних студіях і як синонімічні, і як різносемантичні. Тож актуальними у цьому контексті є дослідження, у яких зусилля фольклористів спрямовані  на аналіз цієї дискусійної “термінологічної ситуації”. У руслі зазначеної тенденції спрямований і наш теоретико-аналітичний огляд, яким продовжимо дослідження цієї проблематики.

(завантажити анотацію виступу)

12.30–13.00  Ігор ГУНЧИК (Львів). Комплексне дослідження жанрів оказіонального сакрально-магічного фольклору.
13.00–13.30  Анна ПЕЛІНА (Київ). Від Любачівщини до Жовтого Клину: відкриття архіву Володимира Пержила.

 

ТРЕТЄ ЗАСІДАННЯ
Модерує Василь Івашків

15.00–15.30  Леся ГАРАСИМ (Львів). Прикладний аспект етно-культурологічних досліджень: досвід музейника.
15.30–16.00  Христина ПОПОВИЧ (Львів). Інтегрування фольклору в сучасне культурне середовище шляхом застосування міждисциплінарних зв’язків на прикладі діяльності громадської організації.

анотація виступу

Христина ПОПОВИЧ
магістр етномузикології, аспірантка Кафедри музичної фольклористики Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка, м. Львів. Україна

Проблематика доповіді:

– створення громадської організації «Музична майстерня “Гурба”» з метою поширення етномузикологічної діяльності за межами наукових та освітніх закладів;

– візії та результати цієї мети;

– перепони популяризаційної діяльності: шляхи цікавлення аудиторії;

– перелік допоміжних дисциплін, необхідних для популяризації наукової етномузикологічної інформації у конкурентному освітньо-розважальному просторі.

 

(завантажити анотацію виступу)

16.00–16.30  Роман ТАРНАВСЬКИЙ (Львів). Традиції міждисциплінарних студій у підготовці народознавців (на прикладі кафедр народознавчого спрямування Львівського університету першої половини ХХ століття).

анотація виступу

Роман ТАРНАВСЬКИЙ
кандидат історичних наук, доцент Кафедри етнології, Львівський національний університет імені Івана Франка. м. Львів. Україна

Від початку ХХ століття у Львівському університеті усталилася традиція підготовки народознавців в руслі міждисциплінарного підходу. Він проявлявся як у назвах спеціальностей (наприклад, “Антропологія та етнологія” у 1913–1923 роках чи “Антропологія, етнологія, праісторія” у 1923–1939 роках), так і безпосередньо в навчальних планах, курсах чи працях викладачів. Так, показовою у цьому контексті є праця професора Яна Чекановського “Вступ до історії слов’ян. Антропологічні, етнографічні, праісторичні та мовознавчі перспективи” (“Wstęp do historji Słowian. Perspektywy antropologiczne, etnograficzne, prehistoryczne i językoznawcze”, 1927), присвячена, зокрема, етногенезу слов’янських народів, або ж колективна монографія “Кашубська цивілізація” (“The Cassubian Civilization”, 1934), написана у співавторстві етнологом Адамом Фішером та мовознавцями Фрідріхом Лоренцом і Тадеушем Лер-Сплавінським.

Аналіз навчальних дисциплін, які у Львівському університеті викладали для майбутніх народознавців у міжвоєнний період, а також у 1939–1941 роках (згідно з навчальним планом для студентів кафедри фольклору й етнографії від 4 липня 1940 року) також засвідчує ухил до міждисциплінарних студій. Варто, зокрема, акцентувати на спеціальності “Слов’янознавство”, випускники якої (наприклад Калістрат Добрянський) дуже часто ставали професійними народознавцями).

У міжвоєнний період підготовка народознавців поєднувала знання, вміння й навички з ділянок гуманітарних та природничих наук, позаяк неодмінною складовою підготовки етнолога була антропологія (в тому числі така її галузь, як зоологічна антропологія), яку викладали в руслі як історичних, так і медичних наук. Наголосимо й на тому, що під час радянізації Львівського університету в 1939–1940-х роках етнологію, антропологію та праісторію розвели по різних напрямах, виявом чого стало створення кафедри фольклору й етнографії на філологічному факультеті, антропології – на природничому, а правонаступницю кафедри праісторії – кафедру стародавньої історії (історії докласового суспільства) – відкрили на історичному факультеті.

(завантажити анотацію виступу)

16.30–17.00  Ліна ДОБРЯНСЬКА (Львів). На перехресті музичної та словесної фольклористики (на прикладі львівської етномузикології).

 

ЧЕТВЕРТЕ ЗАСІДАННЯ. КРУГЛИЙ СТІЛ
Модерує Василь Івашків

17.30–18.00  Василь КОВАЛЬ (Львів). Три невідомі листи Філарета Колесси: системність наукових пошуків.

анотація виступу

Василь КОВАЛЬ
кандидат мистецтвознавства, доцент Кафедри музичної фольклористики, Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка, м. Львів, Україна

Три досі невідомі листи Філарета Колесси, які були доступні автору цієї анотації, а зараз зберігаються в приватному архіві родини Колесс, мають неабияку цінність для системності наукових пошуків та всебічності досліджень традиційної культури.

Навіть побіжне їх (листів) студіювання, як мультидисциплінарний підхід (щоправда в одній особі), дає добрий спожиток для подальшого поглибленого вивчення певних фактів різними фахівцями (фольклористами, етнографами, етномузикологами, біографами, істориками тощо).

(завантажити анотацію виступу)

18.00–18.30  Маргарита СКАЖЕНИК, Олег КОРОБОВ (Київ). Пісенні традиції придніпровських сіл Переяславщини в етнографічному контексті.
18.30–19.00  Ірина ДОВГАЛЮК (Львів). З історії перших комплексних експедицій.

 

ФОРУМ НАУКОВИХ НОВИНОК за кавою.  ПІДСУМКИ ЧИТАНЬ  (19.00–20.00)
Модерує

 


 

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ КОМІТЕТ СЬОМИХ КОЛЕССІВСЬКИХ ЧИТАНЬ

Історія Колессівських читань

Контакти організаційного комітету:

 

Василь ІВАШКІВ

доктор філологічних наук, професор,
завідувач Кафедри української фольклористики імені академіка Філарета Колесси,
Львівський національний університет імені Івана Франка

e-mail: vasyl_ivashkiv@ukr.net

 

 

 

 

Ірина ДОВГАЛЮК

кандидат мистецтвознавства,
доцент Кафедри української фольклористики імені академіка Філарета Колесси,
Львівський національний університет імені Івана Франка

e-mail: iradovhalyuk@gmail.com

 

 

 

 

Андрій ВОВЧАК

кандидат філологічних наук,
доцент Кафедри української фольклористики імені академіка Філарета Колесси,
Львівський національний університет імені Івана Франка

e-mail: vovczak@gmail.com

 

 

 

 

Адреса організаційного комітету:

Кафедра української фольклористики імені академіка Філарета Колесси
Львівський національний університет імені Івана Франка
вул. Університетська, 1, аудиторія 345
79000, Львів, Україна
тел.: +38032 2394720
e-mail: kolessa.chytannya@gmail.com