Навчальний план
Галузь знань – 03 “Гуманітарні науки”
Спеціальність – 035 “Філологія”
Спеціалізація – 035.09 “Фольклористика”
-
- Освітня програма (2022 рік, 2023 рік, проект)
- Навчальний план (2022 рік, 2023 рік)
- Рецензії та відгуки стейкхолдерів
- Департамент освіти та науки ЛОДА
- Кафедра фольклористики Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка
- Інститут Франка НАН України
- Проблемно науково-дослідна лабораторія музичної етнології ЛНМА ім. М. В. Лисенка
- Музей народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького
- Звіт за результатами опитування щодо якості ОП Фольклористика завантажити
- Тематика кваліфікаційних (магістерських) робіт завантажити
- Репозитарій завантажити
- Вибіркові дисципліни циклу професійної та практичної підготовки ОП “Фольклористика” другого (магістерського) рівня
- Дисципліни вільного вибору студента циклу загальної підготовки
- Навчальні дисципліни до ОП 2022 року (3 семестр)
- Сучасна етномузикологія завантажити
- Сучасна фольклористика: ідеї та тенденції завантажити
- Антропологічна фольклористика завантажити
Зауваження і пропозиції щодо змісту та структури освітньої програми просимо надсилати на електронну адресу vasyl.ivashkiv@lnu.edu.ua
1-й семестр
Предмет | Лекцій | Лаб. | Практ. | На тиждень | Звітність |
---|---|---|---|---|---|
Іноземна мова за професійним спрямуванням ОП 2024 | – | – | 32 | 0:2 | Залік |
Методологія фольклористичних студій | 16 | – | 16 | 1:1 | Іспит |
Теоретичне і прикладне мовознавство | 16 | – | 16 | 1:1 | Іспит |
Теорія і поетика фольклору | 16 | – | 32 | 1:2 | Залік |
Теорія літератури (англ. мовою) | 16 | – | 16 | 1:1 | Іспит |
Фольклористичне джерелознавство | 16 | – | 32 | 1:2 | Залік |
Дисципліна на вибір 1:Історія українського літературознавства | 16 | – | 16 | 1:1 | Залік |
Дисципліна на вибір 2:Маніпулятивні стратегії мовленнєвого впливу у дискурсах і текстах | 16 | – | 16 | 1:1 | Залік |
Дисципліна на вибір 3:Напрями сучасної світової фольклористики | 16 | – | 16 | 1:1 | Залік |
Дисципліна на вибір 4:Основи функціонально-категорійної граматики сучасної української мови | 16 | – | 16 | 1:1 | Залік |
Дисципліна на вибір 5:Сучасні принципи архівування фольклорної традиції | 16 | – | 16 | 1:1 | Залік |
Теорія та історія критики | 16 | – | 16 | 1:1 | Залік |
2-й семестр
3-й семестр
Опис спеціалізації
Фольклорна традиція – важлива складова національної ідентичності українського народу. Народна пісня, переказ, звичаї та обрядовість у важкі моменти історичного буття українців нерідко залишалися останніми надійними прихистками їхньої самобутності, ставали життєдайним джерелом національного відродження. У фольклорі закорінена національна літературна творчість, музичне і драматичне мистецтво. Із зацікавлення і перших студій над фольклором у далеку добу романтизму (початок ХІХ століття) бере свій початок українська гуманітаристика. У сучасну епоху загальносвітових глобалізаційних процесів у суспільному і культурному просторі українська фольклорна традиція – це важливий націєтворчий і націєконсолідуючий чинник, що несе у собі великий потенціал для вироблення сучасної ідентичності українців як європейської нації.
Забезпечення навчального процесу на спеціалізації “фольклористика” здійснюють члени Кафедри української фольклористики імені академіка Філарета Колесси. Викладачі кафедри провадять широкий спектр теоретичних, методологічних і практичних досліджень у царині фольклору і фольклористики: історія фольклористики та етномузикології (проф. Василь Івашків, проф. Ярослав Гарасим, проф. Ганна Сокіл, проф. Ірина Довгалюк, доц. Лілія Яремко), методологія фольклористичних студій (проф. Ярослав Гарасим), теорія і поетика фольклору (проф. Олена Гінда), проблеми фольклорних жанрів (проф. Святослав Пилипчук, доц. Ігор Гунчик, доц. Уляна Парубій, доц. Олена Сироїд), сучасні тенденції розвитку фольклору (проф. Олена Гінда, доц. Уляна Парубій), документування фольклорної традиції (доц. Андрій Вовчак), етноорганологія (проф. Ірина Довгалюк, доц. Ірина Федун), проблеми взаємодії фольклору і літератури (проф. Василь Івашків). Викладачі кафедри опублікували низку ґрунтовних наукових монографій, навчально-методичних посібників, наукових праць.
Основна мета Кафедри української фольклористики – підготовка фахівця-фольклориста, який володіє об’єктивним і цілісним уявленням про усну народну словесність і народну музичну культуру в їх жанровому, змістовому та виражальному аспектах, в історичному розвитку і на сучасному етапі; знає й оперує належним обсягом аналітичної інформації з царин історії, теорії і поетики фольклору, методології фольклористичних студій, історії фольклористики; має практичні навики дослідження фольклорної традиції у процесії її живого побутування серед народу; орієнтований на популяризацію фольклорної традиції в усіх сферах життєдіяльності сучасного суспільства і держави.
Упродовж навчання студенти спеціалізації “фольклористика” набувають цінного досвіду дослідницько-пошукової роботи: беруть участь у фольклористичних польових дослідженнях Кафедри української фольклористики, працюють над науковою проблемою у рамках написання магістерських робіт. Для дослідницьких потреб магістрантів-фольклористів при Кафедрі української фольклористики функціонує аудіовізуальний Фольклорний архів, науково-методичну й технічну підтримку у питаннях документування (записування, транскрибування й архівування) фольклорної традиції їм надає Лабораторія фольклористичних досліджень. Студенти мають можливість публікувати результати своїх досліджень у наукових виданнях Кафедри й Університету (у збірнику наукових праць “Вісник Львівського університету” та в загальноукраїнському науково-освітньому журналі “Міфологія і фольклор”).
Випускники спеціалізації “фольклористика” отримують можливість: а) займатись науковою роботою в науково-дослідних інституціях фольклористичного та загальнофілологічного спрямування, а також на відповідних кафедрах вищих навчальних закладів; б) продовжити свій науковий шлях через аспірантуру; в) викладати філологічні дисципліни в освітніх закладах різного рівня акредитації (у загальноосвітніх школах, гімназіях, ліцеях); г) працювати методистом у позашкільних закладах народознавчого спрямування (будинках народної творчості); д) працювати спеціалістом-консультантом з питань нематеріальної духовної спадщини у громадських і державних організаціях, проектах тощо.