Теоретичне і прикладне мовознавство
Тип: Нормативний
Кафедра: загального мовознавства
Навчальний план
Семестр | Кредити | Звітність |
1 | 3.5 | Іспит |
Лекції
Семестр | К-сть годин | Лектор | Група(и) |
1 | 16 | професор БАЦЕВИЧ Флорій | ФЛт-11м, ФЛф-11м, ФЛу-11м, ФЛчес-11м, ФЛслц-11м, ФЛсрб-11м, ФЛк-11м, ФЛп-11м |
Практичні
Семестр | К-сть годин | Група | Викладач(і) |
1 | 16 | ФЛт-11м | професор БАЦЕВИЧ Флорій |
ФЛф-11м | професор БАЦЕВИЧ Флорій | ||
ФЛу-11м | професор БАЦЕВИЧ Флорій | ||
ФЛчес-11м | професор БАЦЕВИЧ Флорій | ||
ФЛслц-11м | професор БАЦЕВИЧ Флорій | ||
ФЛсрб-11м | професор БАЦЕВИЧ Флорій | ||
ФЛк-11м | професор БАЦЕВИЧ Флорій | ||
ФЛп-11м | професор БАЦЕВИЧ Флорій |
Опис курсу
Мета навчальної дисципліни – ознайомлення студентів з 1) основними положеннями організації теоретичних форм існування мовного коду: Мови, Мовлення і Мовленнєвої діяльності, зокрема з (а) системно-структурною організацією Мови, її знаковою природою, зв’язками з мисленням та зовнішніми чинниками (суспільством, історією та ін.); (б) специфікою функційно-комунікативної організації Мовленнєвої діяльності (зокрема поняттями мовленнєвих актів, мовленнєвих жанрів, дискурсів та ін.); 2) основними напрямами і категорійним апаратом сучасної прикладної лінгвістики, зокрема проблемами текстотворення і текстосприйняття.
Основні завдання дисципліни:
1. Розглянути сутність, природу, внутрішню організацію та зовнішні зв’язки основних теоретичних форм (модусів) існування живої людської мови: Мови, Мовлення, Мовленнєвої діяльності.
2. Познайомити студентів з системно-структурною організацією Мови, її знаковою природою, зв’язками з мисленням та зовнішніми чинниками (суспільством, історією та ін.).
3. Визначити специфіку функційно-комунікативної організації Мовленнєвої діяльності (зокрема розглянути поняття мовленнєвих актів, мовленнєвих жанрів, дискурсів, наративів та ін.) у їхніх зв’язках з основними напрямами прикладної лінгвістики.
4. Показати нерозривний зв’язок науки про мову з філософією, когнітивістикою, семіотикою, соціологією, іншими науками, що формують світогляд людини, лежать в основі парадигмального (епістемного) розвитку лінгвістики.
5. Обґрунтувати основні напрями і категорійний апарат сучасних напрямів прикладної лінгвістики, зокрема напрямами, пов’язаними з процесами текстотворення і текстосприйняття.
6. Пізнати основні етапи розвитку знань про мову в історії гуманітаристики, зрозуміти їх значення для розвитку сучасної науки про мову в цілому і вітчизняного мовознавства – зокрема.
Теоретичні положення курсу ґрунтуються на історичних коментарях щодо часу й авторів відповідних теорій та концепцій.
Після завершення цього курсу студент буде
знати:
• основні положення організації та функціонування одиниць та категорій Мови, Мовлення і Мовленнєвої діяльності як
основних форм (модусів) існування людської мови;
• орієнтуватись в основних напрямах розвитку сучасних теоретичної та прикладної лінгвістики;
• методи, методики і прийоми аналізу текстових і дискурсивних структур;
• авторів і час формування конкретних лінгвістичних концепцій та теорій, тенденції розвитку теоретичного і прикладного мовознавства в Україні;
уміти:
• виявляти зв’язки історії розвитку лінгвістичних ідей із розвитком сучасного мовознавства шляхом аналізу об’єкта і предмета дослідження, понятійної бази науки про мову, методів аналізу мови;
• аналізувати поняттєво-термінологічний апарат лінгвістики в межах теоретичних підходів до мови, а також різних практичних (прикладних) напрямів та шкіл;
• виявляти витоки і шляхи розвитку найважливіших сучасних ідей та напрямів мовознавства;
• виявляти філософсько-методологічні засади сучасних теоретичних та прикладних світових та вітчизняних лінгвістичних концепцій.
Загальні компетентності:
ЗК 1. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.
ЗК 2. Здатність бути критичним і самокритичним.
ЗК 3. Здатність до пошуку, опрацювання та аналізу інформації з різних джерел.
ЗК 4. Уміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми.
ЗК 7. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.
ЗК 11. Здатність проведення досліджень на належному рівні.
ЗК 12. Здатність генерувати нові ідеї (креативність).
Фахові компетентності:
ФК 1. Здатність вільно орієнтуватися в різних лінгвістичних напрямах і школах.
ФК 3. Здатність критично осмислювати історичні надбання та новітні досягнення філологічної науки.
ФК 4. Здатність здійснювати науковий аналіз і структурування мовного / мовленнєвого й літературного матеріалу з урахуванням
класичних і новітніх методологічних принципів.
ФК 6. Здатність застосовувати поглиблені знання з обраної філологічної спеціалізації для вирішення професійних завдань.
ФК 7. Здатність вільно користуватися спеціальною термінологією в обраній галузі філологічних досліджень.
Програмні результати навчання:
ПРН 2. Упевнено володіти державною та іноземною мовами для реалізації письмової та усної комунікації, зокрема в ситуаціях
професійного й наукового спілкування; презентувати результати досліджень державною та іноземною мовами.
ПРН 4. Оцінювати й критично аналізувати соціально, особистісно та професійно значущі проблеми і пропонувати шляхи їх
вирішення у складних і непередбачуваних умовах, що потребує застосування нових підходів та прогнозування.
ПРН 7. Аналізувати, порівнювати і класифікувати різні напрями і школи в лінгвістиці.
ПРН 9. Характеризувати теоретичні засади (концепції, категорії, принципи, основні поняття тощо) та прикладні аспекти обраної філологічної спеціалізації.
ПРН 11. Здійснювати науковий аналіз мовного, мовленнєвого й літературного матеріалу, інтерпретувати та структурувати його з
урахуванням доцільних методологічних принципів, формулювати узагальнення на основі самостійно опрацьованих даних.
ПРН 15. Обирати оптимальні дослідницькі підходи й методи для аналізу конкретного лінгвістичного чи літературного матеріалу.
Рекомендована література
Базова
1. Бацевич Ф.С. Вступ до лінгвістичної генології. – К., 2006.
2. Бацевич Ф.С. Вступ до лінгвістичної прагматики. – К., 2011.
3. Бацевич Ф.С. Лінгвістична генологія: проблеми і перспективи. – Львів, 2005.
4. Бацевич Ф. Нариси з теорії тексту. – Львів, 2019.
5. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики. – К., 2009.
6. Бацевич Ф.С. Філософія мови. Історія лінгвофілософських учень. – Вид. перше. – К., 2008; 2-ге вид. – К., 2023.
7. Бацевич Ф., Кочан І. Лінгвістика тексту. – Львів, 2016; 2-ге вид. – Львів, 2022.
8. Голубовська І.О., Корольов І.Р. Актуальні проблеми сучасної лінгвістики. – К., 2011.
9. Іванова Л.П. Курс лекцій із загального мовознавства. – К., 2006.
10. Корольов І.Р., Письменна Ю.О., Рожченко З.В. Основи лінгвістичних знань: Навчальний посібник. – К., 2013.
11. Кочерган М.П. Загальне мовознавство: Підручник. – 3-тє вид. – К.: Академія, 2008.
12. Мацюк Г. До витоків соціолінгвістики. Соціологічний напрям у мовознавстві. – Львів, 2008.
13. Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика. Напрями та проблеми. – Полтава, 2008.
14. Семчинський С.В. Загальне мовознавство: Підручник. – К., 1996.
15. Соссюр Ф. де. Курс загальної лінгвістики. – К., 1998.
Допоміжна
1. Бацевич Ф. Смисл: сутність і сфери вияву в мові // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. – Вип. 34. Ч.1. 2004. – С. 246−353.
2. Бацевич Ф. Що досліджує сучасна лінгвістика? // Парадигма. – 2022. – Вип. 43. – С. 21-34.
3. Білецький А.О. Про мову і мовознавство. – К., 1996.
4. Бук С. Основи статистичної лінгвістики. Навчально-методичний посібник. – Львів, 2008.
5. Бук С. Велика проза Івана Франка: електронний корпус, частотні словники та інші міждисциплінарні контексти. –Львів, 2021.
6. Домброван Т. Мова в контексті синергетики. – Одеса, 2013.
7. Загнітко А., Михальченко М. Основи психолінгвістики. – Донецьк, 2008.
8. Заоборна М. Лінгвістична генологія: Навчально-методичний комплекс. – Тернопіль, 2018.
9. Куранова С.І. Основи психолінгвістики: Навчальний посібник. – К., 2012; 2-ге вид. – К., 2022.
10. Мацюк Г. Сучасна соціолінгвістика: тенденції в розвитку теорії та завдання // Мова і суспільство. Вип. 10. – Львів, 2010. – С. 5-20.
11. Пінкер С. Мова як інстинкт: Пер. з англ. – Харків, 2021.
12. Прикладна лінгвістика: навчальний посібник/ МОН України, Уманський держ. пед. ун.-т. імені Павла Тичини/; упорядник: Н. А. Цимбал. – Умань, 2019.
13. Селіванова О.О. Лінгвістична енциклопедія. – Полтава: Довкілля-К, 2010.
14. Філософські питання мовознавства. – К., 1972.
15. Хомський Н. Роздуми про мову. – Львів, 2000.
16. Яшенкова О.В. Основи теорії мовної комунікації. – К., 2010.
17. Asher R. The Encyclopedia of Language and Linguistics. – Oxford, N. Y.: Pergamon Press, 1994. – Vol. 1–10.
18. Encyklopedia językoznawstwa ogólnego. – Wrocław; Warszawa; Kraków.–1993.
19. Leech G.N. Principles of pragmatics. – L.-N.J., 1983.