Опис курсу

Курс “Теорія літератури” проблематизує визначення літератури, знайомить з методологічним багатоголоссям і розмаїттям аналітичних практик, фокусуючи увагу на теоретико-літературній парадигмі знання про літературу, яка формується протягом ХІХ століття у дискусіях з естетичним і поетикальним підходом, розбудовується протягом ХХ століття і постає перед новими викликами у кінці ХХ – на початку ХХІ століття. Він спирається на актуальні літературні явища, кореспондує з наявними теоретичними дискусіями й прикладними дослідженнями, розвиває навички самостійної пошукової роботи від постановки проблеми і пошуку ресурсів для її вирішення до формування власної дослідницької ідеї, сприяє самоусвідомленню майбутніх філологів-фахівців, визначенню власних зацікавлень і можливих шляхів їхньої реалізації.

Навчальна дисципліна спрямована на формування таких

загальних компетентностей:

ЗК 3. Здатність до пошуку, опрацювання та аналізу інформації з різних джерел. ЗК 6. Здатність спілкуватися іноземною мовою. ЗК 7. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.

фахових компетентностей: ФК 2. Здатність осмислювати літературу як полісистему, розуміти еволюційний шлях вітчизняного і світового літературознавства. ФК 3. Здатність критично осмислювати історичні надбання та новітні досягнення філологічної науки. ФК 4. Здатність здійснювати науковий аналіз і структурування мовного / мовленнєвого й літературного матеріалу з урахуванням класичних і новітніх методологічних принципів.

досягнення програмних результатів навчання:

ПРН 2. Упевнено володіти державною та іноземною мовами для реалізації письмової та усної комунікації, зокрема в ситуаціях професійного й наукового спілкування; презентувати результати досліджень державною та іноземною мовами. ПРН 3. Застосовувати сучасні методики і технології, зокрема інформаційні, для успішного й ефективного здійснення професійної діяльності та забезпечення якості дослідження в конкретній філологічній галузі. ПРН 8. Оцінювати історичні надбання та новітні досягнення літературознавства. ПРН 9. Характеризувати теоретичні засади (концепції, категорії, принципи, основні поняття тощо) та прикладні аспекти обраної філологічної спеціалізації. ПРН 10. Збирати й систематизувати мовні, літературні, фольклорні факти, інтерпретувати й перекладати тексти різних стилів і жанрів (відповідно до спеціалізації «українська мова та література (літературна творчість)»). ПРН 11. Здійснювати науковий аналіз мовного, мовленнєвого й літературного матеріалу, інтерпретувати та структурувати його з урахуванням доцільних методологічних принципів, формулювати узагальнення на основі самостійно опрацьованих даних. ПРН 13. Доступно й аргументовано пояснювати сутність конкретних філологічних питань, власну точку зору на них та обґрунтовувати її як фахівцям, так і широкому загалу, зокрема особам, які навчаються. ПРН 15. Обирати оптимальні дослідницькі підходи й методи для аналізу конкретного мовного чи літературного матеріалу. ПРН 16. Використовувати спеціалізовані концептуальні знання з обраної філологічної галузі для розв’язання складних завдань і проблем, що потребує оновлення та інтеграції знань, часто в умовах неповної/недостатньої інформації та суперечливих вимог.