Місія
Кафедру польської філології створено 1 квітня 2004 року шляхом поділу кафедри слов’янської філології на дві: кафедру польської філології та кафедру слов’янської філології (на якій полоністика як іноземна філологія розвивалася від другої половини XX cт.).
Станом на 2023–2024 навчальний рік за основним місцем праці на кафедрі працюють: 1 професор, 3 доценти, 5 асистентів.
Кафедра забезпечує викладання нормативних і вибіркових дисциплін для студентів польської філології освітньо-кваліфікаційних рівнів «Бакалавр» і «Магістр», а також дисципліни «Польська мова» для студентів факультетів: географічного, економічного, історичного, міжнародних відносин, (у попередні роки – також: факультету педагогічної совіти, журналістики, філософського, культури і мистецтв, філологічного (українська філологія)). Студенти польської філології здобувають освіту на стаціонарній та заочній формах навчання.
Кафедра демонструє доволі високі показники якості підготовки студентів. Львівські студенти-полоністи – щорічні призери Всеукраїнських і / чи Всепольських конкурсів з польської мови, активні в науковому, культурному і громадському житті Університету і країни.
Наукові мовознавчі зацікавлення працівників кафедри зосереджені переважно навколо проблем: динаміки розвитку сучасної польської фразеології (фразеологічні інновації), із застосуванням корпусних методів дослідження; лексики і граматики польської мови (на тлі української); етнолінгвістики (етностереотипи, концептосфера); особливостей польської мови, що функціонує в сучасній Україні (диференційні на тлі літературної польської мови ознаки мовлення – усного й писемного – молодих і дорослих носіїв на всіх рівнях мовної системи); полоністичної лінгводидактики (зокрема специфіки навчання польської мови українців; інтерференцій у польському мовленні осіб з першою східнослов’янською мовою). Літературознавчі дослідження стосуються проблем антропології літератури, комунікативних аспектів літературного тексту, ґендерної проблематики в літературі та культурі, польської міжвоєнної та повоєнної поезії в контекстах загальнослов’янської і європейської культури, літератури мовою їдиш в контексті польсько-українсько-єврейських літературних взаємин періоду модернізму, теоретичних аспектів образів природи в поезії, польсько-українського діалогу в літературі, компаративних досліджень української та польської літератур початку ХХ ст., інтерпретації історії в сучасній польській та українській літературі, проблем ідентичності в найновішій польській прозі, рецепції польської літератури в сучасній Україні.
За час існування кафедри опубліковано понад 360 наукових статей (з них майже половина – у зарубіжних, найчастіше, польських, виданнях, зокрема й тих, що входять до наукометричних баз, наприклад Скопус та ін.), 6 збірників наукових праць, 2 словники, 11 підручників і посібників для студентів, (якими користуються у навчальних закладах усієї Україні, а деякими – і поза її за межами), серію підручників для шкіл (5–9 класи), де польську мову вивчають як іноземну. Захищено 9 кандидатських дисертацій (7 з мовознавства і 2 з літературознавства).
Кафедрі належить вагома роль у розвитку міжнародної співпраці Львівського університету із зарубіжними, особливо польськими, академічними осередками. Налагоджено співпрацю із більшістю університетів Польщі (обмін науковою літературою, взаємне рецензування наукових і науково-дидактичних праць, організація спільних конференцій і семінарів, співпраця в реалізації навчальних програм, наукові стажування і гостьові лекції в партнерських університетах тощо). Від часу створення кафедри організовано бл. 80 візитів польських науковців, які читали лекції львівським полоністам. Викладачі кафедри – члени редколегій або наукових рад 9 польських наукових видань, рецензенти праць у журналах, що входять до наукометричних баз (зокрема, й Скопус). Львівські науковці – активні учасники конференцій у зарубіжних полоністичних осередках. Зокрема, взяли участь у чотирьох світових конгресах полоністики (Познань 2006, Краків 2008, Ополє 2012, Катовіце 2016 (Республіка Польща)), інших наукових форумах – у Польщі, Литві, Білорусі, Болгарії, Словаччині, Словенії, Литві, Грузії, Німеччині, Австрії. На кафедрі організовано кілька великих конференцій міжнародного рівня. Кафедра ініціює підписання нових білатеральних та еразмусівських угод про співпрацю Львівського університету з польськими вишами, в межах яких активно розвиває польсько-українську наукову й дидактичну діяльність.
У міжнародній співпраці активну участь беруть і студенти: щороку (від 1994 р.) відбувається включене двотижневе навчання львівських студентів у Вроцлавському університеті, щороку по кілька студентів беруть участь у місячних літніх школах польської мови в університетах Польщі, існують форми семестрового включеного навчання львівських студентів у польських університетах (напр. у Варшавському університеті, Університеті Миколая Коперника в Торуні, Силезькому університеті) тощо.
Кафедра польської філології ЛНУ імені Івана Франка у липні 2018 р. отримала, рішенням Міністра науки й вищої освіти Польщі, ліцензію на проведення сертифікаційного іспиту з польської мови як іноземної і від листопада 2018 проводить ці екзамени на рівнях В1, В2, С1, С2.
2017 року кафедрі польської філології було присвоєно, за поданням Сенату Республіки Польща та Ради польської мови при Президії Польської академії наук почесне звання «Посол польської мови за межами Польщі».
Отже, у сфері полоністичної лінгводидактики та наукового розвитку полоністичного мовознавства і літературознавства кафедра польської філології Львівського національного університету імені Івана Франка займає вагоме місце в освітньому і науковому просторі не тільки України, а й Європи та світу.
Візія та цілі розвитку кафедри на наступні роки
Кафедра польської філології має укріпити свій статус як одного з провідних в Україні наукового і науково-методичного осередка полоністики, що інтегрує середовища науковців-полоністів, учителів і викладачів польської мови, літератури і культури з України, Польщі та інших країн світу.
Завданням кафедри є подальша активна популяризація в Україні польської, а в Польщі – української мови, науки і культури, серед іншого – шляхом підготовки й видання наукових і науково-популярних праць, дидактичної і лексикографічної літератури, наукових і літературних перекладів, обміну наукових кадрів, організації зустрічей з відомими представниками культур обох народів.
Цілі
Кадровий склад
Надалі працювати над підвищенням професійного і наукового рівня, вдосконаленням педагогічної майстерності викладачів кафедри, зокрема, шляхом обговорення їхніх відкритих лекцій і практичних занять, змісту навчальних курсів, вимог до знань і вмінь студентів, форм контролю знань, ще активнішого впровадження в навчальний процес інтерактивних та інших інноваційних методів праці зі студентами.
Прагнути до здобуття викладачами кафедри нових наукових ступенів та вчених звань.
Продовжувати практику запрошення іноземних (польських) професорів для читання лекцій студентами та участі в науково-методичних семінарах кафедри.
Залучати за потреби працю на кафедрі висококваліфікованих волонтерів – носіїв польської мови.
Моніторувати ефективність планових, зокрема й закордонних, стажувань, що їх проходять викладачі кафедри.
Навчально-методична робота
Прагнути до досягнення високих стандартів освіти шляхом якісного викладання студентам нормативних і вибіркових дисциплін, постійно оновлюючи, у руслі розвитку філологічної науки, зміст навчальних курсів і пропонувати, за потреби, нові курси та програми.
Працювати над удосконаленням і осучасненням форми проведення лекційних і практичних занять (із залученням активності студентів на лекції і застосуванням діалогічної, інтерактивної форми проведення лекції).
Реалізовувати нові міжнародні науково-дидактичні проекти: видання спільних чи взаємно рецензованих підручників, організація польсько-українських навчально- і науково-методичних семінарів, програм, літніх шкіл та ін.
Продовжувати практику включеного – коротко- і довготермінового навчання студентів львівської полоністики в університетах Польщі, реалізовувати нові проекти включеного навчання студентів львівської полоністики за кордоном. Продовжувати практику навчання студентів на літніх курсах польської мови в університетах Польщі.
Ще активніше застосовувати в навчальному процесі новітні технології – мультимедійні засоби, інтернет-ресурси. Розширити використання в навчальному процесі корпусних методів вивчення і дослідження мови, продовжувати залучати студентів до міжнародного проекту створення паралельних польсько-українських мовних корпусів.
Сприяти організації студентських гуртків, які б відкривали можливості розвитку наукових інтересів студентів та інтердисциплінарної освіти.
Продовжувати проведення у Львівському університеті іспиту з польської мови на здобуття сертифікату. Організувати курси підготовки до складання сертифікаційного іспиту з польської мови.
Розширювати коло зацікавлених курсами польської мови, де викладання польської мови забезпечують працівники кафедри.
Дбати про якісну навчально-методичну базу для вивчення полоністичних дисциплін: продовжувати видавати нові підручники, посібники, практикуми, словники, хрестоматії, методичні рекомендації до вивчення курсів, проведення практик, написання кваліфікаційних студентських праць та ін. Співпрацювати із учителями польської мови при створенні підручників, посібників, довідкової літератури з польської мови для загальноосвітніх шкіл, де цю мову вивчають як іноземну.
Продовжувати організацію курсів з методики викладання польської мови (наприклад, для вчителів середніх і суботньо-недільних шкіл України), олімпіад з польської мови для українських студентів і учнівської молоді тощо.
Поповнювати й надалі кафедральну й університетську бібліотеки найсучаснішою навчальною і науковою полоністичною літературою: створеною на кафедрі, отриманою за обміном з інших українських академічних осередків і партнерських закордонних університетів, а також закуплених завдяки залученню фундаційних коштів.
Наукова робота та міжнародна співпраця
Збільшення наукового потенціалу й надалі вважати пріоритетним напрямом діяльності кафедри. Продовжувати підготовку кандидатів наук, активізувати працю над написанням і захистом докторських дисертацій.
Продовжувати розвивати особливо актуальні на сьогодні дослідження над функціонуванням польської мови в Україні та у сфері полоністичної лінгводидактики, оскільки розпочаті напрацювання у цій сфері мають вагомий резонанс не тільки в Україні, а й за кордоном.
У найближчий час поглиблювати досліджувані на кафедрі напрями мовознавства і літературознавства і розвивати нові. Зокрема, сконцентрувати наукові літературознавчі дослідження над проблемами інтерпретації історії в сучасній польській та українській літературі, питань ідентичності в найновішій польській прозі, мовознавчі – над лексичною семантикою, мовною прагматикою, розвинути етнолінгвістичні дослідження над вибраними фрагментами польської концептосфери (у співпраці із люблінською етнолінгвістичною школою). Урахування у наукових працях (також на рівні кандидатських дисертацій) польсько-українських літературних паралелей і мовних контрастів дасть змогу продуктивніше впроваджувати наукові досягнення у навчальний процес, готувати якісніші продукти навчальної і науково-методичної літератури.
Ще активніше залучати львівських полоністів до публікування результатів наукових праць у вітчизняних і закордонних фахових виданнях. Збільшувати кількість статей у виданнях, що належать до міжнародних наукометричних баз.
Організовувати наукові конференції, семінари різних рівнів, які б продовжували інтегрувати полоністичне і лінгводидактичне середовище України із закордонними ученими й викладачами. Надалі залучати до наукових заходів на кафедрі учителів середніх шкіл, що навчають польської мови як рідної та іноземної, зокрема й випускників кафедри.
Усіляко сприяти аспірантам і працівникам кафедри у їхніх наукових дослідженнях, зокрема через стажування, участь міжнародних наукових проектах, наукових конференціях – особливо таких важливих форумах, як світові конгреси полоністики. Поглиблювати інтеграцію львівської полоністики у міжнародний науковий і освітній простір.
Розвивати вже налагоджену наукову співпрацю зі світовими полоністичними, славістичними й україністичними академічними осередками (наприклад, Силезького, Варшавського, Вроцлавського, Яґеллонського, Лодзького, Зеленоґурського, Жешівського, Опольського, Білостоцького університетів, Університету імені Адама Міцкевича в Познані, Університету Миколая Коперника в Торуні, Вармінсько-Мазурського університету в Ольштині, Люблінського університету ім. Марії Кюрі-Склодовської, Люблінського католицького університету Яна Павла ІІ, Академії ім. Якуба з Парадижу в Гожові Вєлькопольському, Університету Яна Кохановського в Кельцях, Гуманітарно-природничого університету ім. Яна Длугоша в Ченстохові, Університету Кардинала Стефана Вишинського у Варшаві, Вільнюського університету ім. Стефана Баторія, Академії освіти Університету Вітовта Великого у Вільнюсі, Гетингенського університету, Університету Гумбольдтів у Берліні та ін.). У випадках, мотивованих потребами розвитку львівської славістики й україністики, ініціювати підписання нових міжнародних угод про співпрацю і додатків до угод, дбаючи про повноцінну реалізацію прописаних у них проектів і заходів.
Наукову і навчально-наукову співпрацю з польськими та іншими закордонними університетами розвивати у межах білатеральних угод, міжнародних макро- і мікропрограм.
Надалі співпрацювати з польськими фундаціями в напрямі зміцнення матеріальної бази кафедри.
Виховна робота
Спілкуючись зі студентами, намагатися позитивно впливати на формування їхніх особистісних рис і гармонійний розвиток їхнього духовного світу. Пропагувати серед студентів – шляхом ведення бесід, організації спеціальних позааудиторних заходів, залучення до участі в культурному і громадському житті університету, міста, країни – моральні й естетичні цінності.
Прагнути розвивати особистості студентів у дусі патріотизму і цінування високих ідеалів.
Зважаючи на специфіку дисциплін гуманітарного циклу, які викладають на кафедрі, максимально наповнювати пропоновані студентам завдання навчального характеру аксіологічно, етично й естетично маркованою складовою.
Формувати у студентів культуру ставлення до інтелектуальної власності, не допускаючи виявів плагіату.
Сприяти розвиткові художньо-естетичної і мовно комунікативної культури студентів.
Намагатися повсякчас вести зі студентами партнерські діалоги, поважати й цінувати їхню думку, водночас спонукаючи до саморозвитку і самовдосконалення. Етичну складову процесу спілкування між наставником і учнем вважати пріоритетною в усіх академічних і загальнолюдських комунікативних ситуаціях.
Продовжувати проведення профорієнтаційних заходів.