Культура польської мови

Тип: Нормативний

Кафедра: польської філології

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
13.5Іспит

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
116доцент Лозинська О.ФЛк-11м

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
116ФЛк-11мдоцент Лозинська О.

Опис курсу

У курсі «Культура польської мови» розглядаються важливі загальнотеоретичні проблеми: традиційного і сучасного розуміння культури мови, поняття норми, взаємовідношення системи, норми та узусу; поняття етики та естетики слова, а також інновації та помилки, критерії оцінки мовних інновацій і мовних одиниць і явищ загалом; внутрішня диференціація норми у сучасній польській мові. Їх вивчення має сприяти формуванню в студентів навичок ґрунтовного й глибокого аналізу мовних явищ, а також свідомості того, що мова є живим змінним організмом зі своїми внутрішніми законами розвитку. У межах курсу студенти ознайомлюються зі специфікою зв’язків: мова – культура, мова – суспільство, мова – її носій. Значну увагу приділено аналізу зв’язків: культура мови – мовна комунікація. Такий ракурс дає змогу виробляти в студентів навички вдумливого аналізу й оцінки мовних явищ з перспективи домінантної в сучасному мовознавстві тенденції до гуманізації.

Студент повинен

знати:

  • можливі трактування поняття “культура мови”;
  • трактування основних понять культури мови: мовна політика, постава щодо мови, норма, узус, система, етика та естетика слова, мовна маніпуляція, інновація, помилка, критерії оцінювання інновацій і мовних одиниць загалом;
  • iсторію культури мови в Польщі та стан “мовно-культурної” діяльності на нинішньому етапі;
  • інституції та персоналії, що займаються (-лися) мовно-культурною діяльністю в Польщі;
  • наукові та науково-популярні видання, що пропагують культуру мови.

уміти:

  • аналізувати мовні одиниці щодо їх належності до норми, системи та узусу або тексту;
  • знаходити в текстах мовні інновації, оцінювати їхню функціональну мотивованість;
  • знаходити в текстах, аналізувати й виправляти мовні помилки (з урахуванням дворівневого характеру норми);
  • творити тексти, згідно із засадами етики й естетики слова; аналізувати тексти, відповідно до критеріїв їхньої естетичності та етичності.

Здобуде soft skills (універсальні компетентності): гнучкість, креативність, відповідальність, командна робота, професійна етика, формування й відстоювання власної думки, професійна  самопрезентація.

Загальні компетентності (ЗК):

ЗК 2. Здатність бути критичним і самокритичним.

ЗК 3. Здатність до пошуку, опрацювання та аналізу інформації з різних джерел.

ЗК 4. Уміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми.

ЗК 5. Здатність працювати в команді та автономно.

ЗК 6. Здатність спілкуватися іноземною мовою.

ЗК 7. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.

ЗК 8. Навички використання інформаційних і комунікаційних технологій.

ЗК 12. Здатність генерувати нові ідеї (креативність).

ЗК 14. Здатність до особистісного і професійного розвитку.

Фахові компетентності (ФК):

ФК 1. Здатність вільно орієнтуватися в різних лінгвістичних напрямах і школах.

ФК 3. Здатність критично осмислювати історичні надбання та новітні досягнення філологічної науки.

ФК 4. Здатність здійснювати науковий аналіз і структурування мовного / мовленнєвого й літературного матеріалу з урахуванням класичних і новітніх методологічних принципів.

ФК 6. Здатність застосовувати поглиблені знання з обраної філологічної спеціалізації для вирішення професійних завдань.

ФК 7. Здатність вільно користуватися спеціальною термінологією в обраній галузі філологічних досліджень.

ФК 8. Усвідомлення ролі експресивних, емоційних, логічних засобів мови для досягнення запланованого прагматичного результату.

Програмні результати навчання (ПНР):

ПРН 1. Оцінювати власну навчальну та науково-професійну діяльність, будувати і втілювати ефективну стратегію саморозвитку та професійного самовдосконалення.

ПРН 2. Упевнено володіти державною й іноземною (у т.ч. польською) мовами для реалізації письмової та усної комунікації, зокрема в ситуаціях професійного й наукового спілкування; презентувати результати досліджень державною та іноземною мовами.

ПРН 3. Застосовувати сучасні методики і технології, зокрема інформаційні, для успішного й ефективного здійснення професійної діяльності та забезпечення якості дослідження в полоністичній галузі та перекладознавстві.

ПРН 6. Застосовувати знання про експресивні, емоційні, логічні засоби мови та техніку мовлення для досягнення запланованого прагматичного результату й організації успішної комунікації.

ПРН 7. Аналізувати, порівнювати і класифікувати різні напрями і школи в лінгвістиці.

ПРН 9. Характеризувати теоретичні засади (концепції, категорії, принципи, основні поняття тощо) та прикладні аспекти польської філології.

ПРН 10. Збирати й систематизувати мовні, літературні, фольклорні факти, інтерпретувати й перекладати тексти різних стилів і жанрів з іноземних мов рідною і навпаки.

ПРН 11. Здійснювати науковий аналіз мовного, мовленнєвого й літературного матеріалу, інтерпретувати та структурувати його з урахуванням доцільних методологічних принципів, формулювати узагальнення на основі самостійно опрацьованих даних.

ПРН 13. Доступно й аргументовано пояснювати сутність конкретних філологічних питань, власну точку зору на них та її обґрунтування як фахівцям, так і широкому загалу, зокрема особам, які навчаються.

ПРН 14. Створювати, аналізувати й редагувати тексти різних стилів та жанрів.

ПРН 15. Обирати оптимальні дослідницькі підходи й методи для аналізу конкретного лінгвістичного чи літературного матеріалу.

ПРН 16. Використовувати спеціалізовані концептуальні знання з польської філології, перекладознавства і суміжних із ними інтердисциплінарних галузей знань для розв’язання складних задач і проблем, що потребує оновлення та інтеграції знань, часто в умовах неповної/недостатньої інформації та суперечливих вимог.

ПРН 18. Володіти на високому рівні польською мовою для здійснення професійної діяльності, в тому числі для ефективної міжкультурної комунікації з врахуванням лінгвокультурознавчих особливостей польської та української мов.

Рекомендована література

 ОСНОВНА

  1. Krawczuk A. Leksykologia i kultura języka polskiego. T. 2: Kultura języka. Kijów, 2011.
  2. Markowski A. Kultura języka polskiego. Teoria. Zagadnienia leksykalne. Warszawa, 2005.
  3. Wielki słownik ortograficzny PWN z zasadami pisowni i interpunkcji, red. E. Polański, wyd. IV. Warszawa, 2017.
  4. Jadacka Kultura języka polskiego. Fleksja, słowotwórstwo, składnia. Warszawa, 2005.

 ДОДАТКОВА 

  1. Bańko M. O normie i błędzie. [W:] „Poradnik Językowy”. 2008. Z. 5. S. 3-17.
  2. Język w komunikowaniu. Warszawa, 2006. S. 378-391.
  3. Pół wieku kultury języka w Polsce (1945–1995). Warszawa, 1999.
  4. Buttler D., Kurkowska H., Satkiewicz H. Kultura języka polskiego. Zagadnienia poprawności gramatycznej. Warszawa, 1973.
  5. Dąbrowska A., Pasieka M. Błąd językowy – niedostatek kompetencji, luka w sprawności czy niewłaściwa strategia. [W:] Sprawności przede wszystkim. Red. A. Seretny i E. Lipińska. Kraków, 2006. S. 15-35.
  6. Dąbrowska A., Pasieka M. Błędy językowe w tekstach pisanych przez cudzoziemców – wybrane problemy związane z klasyfikacją i oceną. [W:] Rozwijanie i testowanie biegłości w języku polskim jako obcym. Red. A. Seretny i E. Lipińska. Kraków, 2008. S. 103-113.
  7. Język wtopiony w rzeczywistość. Katowice, 2003. S. 51-58
  8. Inny słownik języka polskiego. Red. M. Bańko. T 1-2. Warszawa, 2000.
  9. Lozynska О. Jednostki ekspansywne w zasobie polskiej frazeologii kinematycznej określającej emocje // Respectus Philologicus, 2024, 46 (51), s. 24–35. (DOI: http://dx.doi.org/10.15388/RESPECTUS.2024.46(51).2 Scopus).
  10. Markowski A., Puzynina J. Kultura języka. [W:] Encyklopedia kultury polskiej XX wieku. T. II: Współczesny język polski. Red. J. Bartmiński. Wrocław, 1993. S. 53-73.
  11. Nowe spojrzenie na kryteria poprawności językowej. Red. A. Markowski. Warszawa, 2012.
  12. Nowy słownik ortograficzny PWN. Red. E. Polański. Warszawa, 2002.
  13. Nowy słownik poprawnej polszczyzny PWN. Red. A. Markowski. Warszawa, 1999.
  14. Krawczuk A., Gębka-Wolak M. Właściwe użycia składniowe polszczyzny. Poradnik z ćwiczeniami nie tylko dla Ukraińców. Toruń, 2024. 479 s., https://polonista.umk.pl/pliki/Wlasciwe%20uzycia%20skladniowe%20polszczyzny.pdf.
  15. Puzynina J. O pojęciu kultury języka. [W:] “Poradnik Językowy”. 1990. Z. 3. S. 153-162.Słownik poprawnej polszczyzny. Red. W. Doroszewski i H. Kurkowska. Warszawa, 1973.
  16. Słownik poprawnej polszczyzny. Red. W. Doroszewski, H. Kurkowska. Warszawa, 1973.
  17. Szober S. Słownik poprawnej polszczyzny. Red. W. Doroszewski. Warszawa, 1958.
  18. Wielki słownik języka polskiego // http://wsjp.pl
  19. Wielki słownik poprawnej polszczyzny. Red. A. Markowski. Warszawa, 2004.
  20. Z problematyki błędów obcojęzycznych. Red. F. Grucza. Warszawa, 1978.
  21. Poradnik Językowy (wybrane numery). http://www.poradnikjezykowy.uw.edu.pl/index.php
  22. Język Polski (wybrane numery). https://jezyk-polski.pl/en/about/
  23. https://sjp.pwn.pl/poradnia, inne internetowe poradnie językowe.
  24. Лозинська О.Г. Контамінації польських кінематичних фразеологізмів на позначення емоцій //  Мова: науково-теоретичний часопис з мовознавства. – Одеса, 2021. – Вип. 35. – С. 156–163. (фах. вид. категорії «Б»; http://mova.onu.edu.ua/article/view/237846/238601).

Робоча програма

Завантажити робочу програму

Силабус: Ok13 Kultura języka polskiego - 2023

Завантажити силабус

Силабус: OK14 Kultura języka polskiego - 2024

Завантажити силабус