Опис курсу

Курс історії основної слов’янської (польської) літератури (міжвоєнне двадцятиліття) призначений для студентів-полоністів четвертого року навчання. Як частина загального курсу історії польської літератури цей курс дає студентам знання з історії польської літератури між двома світовими війнами, знайомить їх з явищами, які постали як реакція ліератури на відновлення незалежної польської держави, розглядає світогляд та естетику нових шкіл та угруповань («Скамандр», Краківський авангард, футуристи, експресіоністи), трансформацію існуючих літературних явищ (соціальна та психологічна реалістична проза), аналізує суть естетичних експериментів авторів-новаторів, які залишалися осторонь будь-яких літературних груп (Б. Лесьмян, С. І. Віткевич, Б. Шульц, В. Ґомбрович).

Мета курсу: подати студентам вичерпну інформацію про польську літературу міжвоєнного двадцятиліття – період активних і різнобічних пошуків у польському письменстві, – зосередивши увагу на постатях літераторів, ключових літературних творах, угрупуваннях, явищах і тенденціях.

Студенти повинні знати:
1) зміст термінів і понять: міжвоєнне двадцятиліття, «світле» десятиліття, «темне» десятиліття, авангард, футуризм, антиміметизм, провокація, епатаж, життєвий порив (elan vital), «дегуманізація мистецтва», психологізм, психоаналіз, аналітична психологія, фрейдизм, «Скамандр», демократизація поезії, поетизація буденності, формалізм, гротеск, катастрофізм, маніфест Марінетті, Краківський авангард, «Місто. Маса. Машина», «економія слів», ідея «чистої форми».
2) теми: естетика і поетика групи «Скамандр», засади авангардної і футуристської поетики, європейський контекст польського футуризму, еліптичність поезії, «мінімум слів і максимум змісту», версифікаційні зміни у польській поезії, початки екзистенціалізму у польській прозі, новаторство польської міжвоєнної літератури у європейському та загальнослов’янському контекстах.
Студенти повинні вміти:
1) характеризувати період міжвоєнного двадцятиліття, визначати типологічні риси, особливості;
2) аналізувати загальні світоглядні концепції епохи і художні – окремих напрямів та авторів;
3) визначати характеристики літературних жанрів;
4) визначати у літературному творі художні засоби та інтерпретувати їхнє значення;
5) творчо формулювати власні думки і міркування стосовно літературних творів;
6) визначати в літературному творі художні засоби й інтерпретувати їх значення для формулювання художнього послання твору;
7) творчо й послідовно формулювати власні думки стосовно змісту й форми аналізованих творів.

Загальні компетентності (ЗК):
ЗК 2. Здатність бути критичним і самокритичним.
ЗК 3. Здатність до пошуку, опрацювання та аналізу інформації з різних джерел.
ЗК 4. Уміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми.
ЗК 6. Здатність спілкуватися іноземною мовою.
ЗК 7. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.
ЗК 12. Здатність генерувати нові ідеї (креативність).
Фахові компетентності (ФК):
ФК 2. Здатність осмислювати літературу як полісистему, розуміти еволюційний шлях розвитку вітчизняного і світового літературознавства.
ФК 3. Здатність критично осмислювати історичні надбання та новітні досягнення філологічної науки.
ФК 4. Здатність здійснювати науковий аналіз і структурування мовного / мовленнєвого й літературного матеріалу з урахуванням
класичних і новітніх методологічних принципів.
ФК 7. Здатність вільно користуватися спеціальною термінологією в обраній галузі філологічних досліджень.
ФК 9. Здатність використовувати у професійній діяльності знання про актуальні тенденції розвитку літератури наприкінці ХХ – на початку ХХІ століття та їхній зв’язок із попередніми епохами, представників та найяскравіші художні явища.
Програмні результати навчання (ПНР):
ПРН 2. Упевнено володіти державною й іноземною (у т.ч. польською) мовами для реалізації письмової та усної комунікації, зокрема в ситуаціях професійного й наукового спілкування; презентувати результати досліджень державною та іноземною
мовами.

ПРН 3. Застосовувати сучасні методики і технології, зокрема інформаційні, для успішного й ефективного здійснення професійної діяльності та забезпечення якості дослідження в конкретній філологічній галузі.
ПРН 6. Застосовувати знання про експресивні, емоційні, логічні засоби мови та техніку мовлення для досягнення запланованого
прагматичного результату й організації успішної комунікації.
ПРН 8. Оцінювати історичні надбання та новітні досягнення літературознавства.
ПРН 9. Характеризувати теоретичні засади (концепції, категорії, принципи, основні поняття тощо) та прикладні аспекти польської філології.
ПРН 10. Збирати й систематизувати мовні, літературні, фольклорні факти, інтерпретувати й перекладати тексти різних стилів і жанрів з іноземних мов рідною і навпаки.
ПРН 11. Здійснювати науковий аналіз мовного, мовленнєвого й літературного матеріалу, інтерпретувати та структурувати його з
урахуванням доцільних методологічних принципів, формулювати узагальнення на основі самостійно опрацьованих даних конкретного лінгвістичного чи літературного матеріалу.
ПРН 13. Доступно й аргументовано пояснювати сутність конкретних філологічних питань, власну точку зору на них та її обґрунтування як фахівцям, так і широкому загалу, зокрема особам, які навчаються.

ПРН 16. Використовувати спеціалізовані концептуальні знання з польської філології, перекладознавства і суміжних із ними інтердисциплінарних галузей знань для розв’язання складних задач і проблем, що потребує оновлення та інтеграції знань, часто в умовах неповної/недостатньої інформації та суперечливих вимог.
ПРН 18. Володіти на високому рівні польською мовою для здійснення професійної діяльності.
ПРН 20. Організовувати освітній процес у вищій школі; планувати та здійснювати викладацьку роботу у ЗВО; аргументовано
пояснювати, оцінювати та зіставляти тендентції, методичні інновації та розробки в галузі вищої освіти