Актуальні проблеми української лінгвістики

Тип: Нормативний

Кафедра: української мови імені професора івана ковалика

Навчальний план

Семестр	Кредити	Звітність
1	3	Залік
2	4	Іспит

Лекції

Семестр	К-сть годин	Лектор	Група(и)
1	16	доцент КУЗЬМА Ірина	ФЛу-11м
2	16	доцент ДОБОСЕВИЧ Уляна	ФЛу-11м

Практичні

Семестр	К-сть годин	Група	Викладач(і)
1	16	ФЛу-11м	доцент КУЗЬМА Ірина
2	32	ФЛу-11м	доцент ДОБОСЕВИЧ Уляна

Опис курсу

Дисципліна “Актуальні проблеми української лінгвістики” ознайомлює слухачів з актуальними теоретичними питаннями української мовознавства, особливо з питаннями, які в лінгвістичній літературі не мають однозначного трактування, зокрема зосереджує увагу студентів на проблемах дериватології та граматики, на практичних труднощах словотвірного розбору, морфологічного аналізу, на визначенні частин мови в тексті, виявлення транспозиційних змін. Усі ці питання нерідко мають міждисциплінарний характер, тому є актуальними для всіх майбутніх мовознавців, викладачів української мови. Дисципліна спрямована на вивчення різних лінгвістичних шкіл, особливо інноваційних.

Мета дисципліни “Актуальні проблеми української лінгвістики” – ознайомити студентів із основними напрямками розвитку української лінгвістики, із теоретичними концепціями й практичними здобутками українських дериватологів, з національними особливостями морфемної та словотвірної будови української мови на синхронному зрізі та з практичними труднощами морфемного і словотвірного аналізу; допомогти осмислити глибинні динамічні процеси у морфологічній структурі української мови на синхронному та діахронному зрізах, сформувати систематизовані наукові знання про традиційні й нові підходи у класифікації та аналізі морфологічних явищ. Завдання – навчити студентів аналізувати явища, які ускладнюють поділ слова на морфеми та визначення його словотвірної похідности в синхронії, орієнтуватися в дискусійних актуальних питаннях дериватології, морфології. Загальнотеоретичні цілі дисципліни полягають в тому, щоб навчити студента розуміти закономірності функціонування підсистем української мови в синхронії; уміти пояснити історичні процеси в цих підсистемах, а також їхні наслідки як на фаховому рівні магістранта-науковця, так і на рівні викладача. Практичні цілі – навчити здобувачів прогнозувати і долати труднощі графічно-описового словотвірного, морфологічного аналізу слів.

Рекомендована література

Основна

Білоус М., Кузьма І. Морфеміка й дериватологія сучасної української літературної мови: Практикум для студентів українського відділення філологічного факультету. Львів, 2014. 157с.
Ґрещук В.В. Студії з українського мовознавства. Вибрані праці. Івано-Франківськ, 2009.
Ковалик І.І. Вчення про словотвір. Вибрані праці. Ч. 1. Івано-Франківськ – Львів, 2007.
Кузьма І. Т. Актуальні проблеми української лінгвістики (дериватології): методичні коментарі і практикум для здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти. Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2023. 80 с.
Ґрещук Василь, Ґрещук Оксана. Словотвір і текст: монографія. Івано-Франківськ: Прикарпат. нац. ун-т імені Василя Стефаника, 2022. 223 с.

Додаткова

Безпояско О. К., Городенська К. Г. Морфеміка української мови. К., 1987.
Білоусенко П.І., Німчук В.В. Історія української мови. Словотвір. Ч. 1. Іменник (проспект). Запоріжжя – Київ, 2013.
Брус М. П. Фемінітиви в українській мові: генеза, еволюція, функціонування : монографія. Івано-Франківськ, 2019. 440 с.
Вовченко Г. І. Прикладне українське мовознавство: морфемологія і дериватологія сучасної української літературної мови / рец. : І. В. Сабадош, Р. О. Коца; відп. за вип.: Н. Ф. Венжинович. Ужгород, 2023. 67 с.
Возний Т.М. Словотвір дієслів в українській мові у порівнянні з російською та білоруською. – Львів, 1981
Гринчишин Д.Г. Явище субстантивації в українській мові. К., 1965
Дюкар К. В. Лексико-словотвірна специфіка неовербативів періоду дії воєнного стану в Україні// Нова філологія, (89). 2023. С. 95-100.
Карпіловська Є. Нова Україна у словотвірній номінації: зміни в мовному “кресленні” світу// Відображення історії та культури народу в словотворенні. К., С.91-109.
Клименко Н.Ф. Роль словотворення в сучасній українській номінації// Клименко Н.Ф., Карпіловська Є.А., Кислюк Л.П. Динамічні процеси в сучасному українському лексиконі. К., 2008. С.134-227
Коца Р.О. Динаміка лексико-словотвірних типів складних прикметників в українській мові. Ужгород, 2021. 593 с.
Кузьма І.Т.Словотвірна синонімія і словотвірна варіантність прикметників в українській мові. Львiв: Літопис, 2006. 308 с.
Кушлик О. П. Актуальні питання дериватології сучасної української мови. Дрогобич, 2022. 172 с.
Невідомська Л. Ще раз про сутність лексико-семантичної деривації// Актуальні проблеми українського словотвору. – Івано-Франківськ, 2002. С. 105-117.
Нелюба А. Лексико-словотвірні інновації. Харків, 2010,2012,2014.
Словотвір сучасної української літературної мови. К., 1979.
Українська мова. Енциклопедія. К., 2000.

Актуальні проблеми української лінгвістики (граматики)

Безпояско О. К., Городенська К. Г., Русанівський В. М. 1. Безпояско О. К., Городенська К. Г., Русанівський В. М. Граматика української мови: Морфологія. К., 1993.
Болюх О. В. Морфолого-синтаксичні особливості прислівника // Мовознавство. 1994. № 6.
Борисенко Н. С. Проблема граматичної омонімії в сучасному мовознавстві. Науковий вісник Волинського державного у-ту імені Лесі Українки. Вип. 4. 2007. С. 7-10.
Вихованець І. Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. К., 1988.
Вихованець І. Р., Городенська К. Г. Теоретична морфологія української мови. К., 2004.
Глібчук Н. М. Партикуляція – один із шляхів виникнення міжчастиномовних омонімів. Лінгвістичні студії: зб. наук. Праць. Донецьк. ДонНУ, 2011. Вип. 22. С. 77-82.
Глібчук Н. М. Синкретизм у площині функціональної омонімії. Україноцентризм наукового сумління: Збірник наукових праць на пошану професора Зеновія Терлака. Львів: Ліга-Прес, 2014. С. 91- 113.
Глібчук Н. М. Синкретична природа незмінюваних прикметників . Вісник Львівського університету. Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2016. Серія філологічна. Вип. 63. С. 13-23.
Глібчук Н. М. Транспозитний потенціал абстрактних іменників негативної та позитивної оцінки. Граматичні студії: зб. наук. праць. Вінниця. ТОВ «Нілан-ЛТД», 2015. С. 33-38.
Глібчук Н. М., Добосевич У. Б. Сучасна українська мова. Морфологія. Практикум. К., 2009.
Глібчук Н. М., Добосевич У. Б. Словник міжчастиномовних омонімів української мови. Львів, 2016.
Гнатюк Г. М. Ад’єктивація дієприкметників у сучасній українській літературній мові. Мовознавство. 1983. № 1.
Гнатюк Г. М. Дієприкметник у сучасній українській літературній мові. К., 1982.
Горпинич В. О. Морфологія української мови. К., 2004.
Граматичний словник української літературної мови. Словозміна. К., 2011.
Гринчишин Д. Г. Явище субстантивації в українській мові. К, 1965.
Данилюк І. Проблема класифікації частин мови: досягнення і перспективи. Лінгвістика: зб. Праць Херсонського державного університету. 2005. С. 70-76.
Данилюк І. Г. Синкретизм у системі частин мови. Автореф. дис. канд. філол. Наук. Донецьк, 2006.
Добосевич У. Б. До питання про частиномовний статус модальника. Вісник Львівського університету. Серія філологічна. 2017. Вип. 64(1). С. 151-159.
Добосевич У. Б. Критерії та прийоми визначення частиномовного статусу морфологічних транспозитів. Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Вип.57. 2012. С.37-47.
Добосевич У. Б., Глібчук Н. М. Актуальні проблеми української лінгвістики: методичні рекомендації для здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти галузі знань 03 Гуманітарні науки за спеціальністю 035 Філологія, спеціалізацією 035.01 – Українська мова та література. – Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2023. 27 с.
Добосевич У. Б. Субстантивація як вияв транспозитних можливостей різних частин мови. Лінгвістичні студії: зб. наук. праць. Донецьк: ДонНУ, 2011. Вип. 22. С. 91-97.
Добосевич У. Б. Явище морфологічної транспозиції в аспекті синтаксичних параметрів. Українська мова у ХХІ столітті: традиції і новаторство: Тези доповідей ІІ Всеукраїнського лінгвістичного форуму молодих учених, Київ, 24-26 квітня 2012 року. К.: ІУМ НАНУ, 2012. С. 101-105.
Добосевич У. Б. Явище частиномовного синкретизму. Міжгалузеві диспути: динаміка та розвиток сучасних наукових досліджень. Хмельницький, 2023. С.142- 145.
Дубовик С. Лінгвістичні основи вивчення категорії відмінка іменника на засадах функціонального підходу у вищій школі. Вісник Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. 2004. № 14. С. 117- 120.
Жовтобрюх М. А., Кулик Б. М. Курс сучасної української літературної мови. Ч. І. К., 1972.
Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови. Морфологія. Донецьк, 1996.
Карпенко Ю. О. Ще раз про критерії виділення частин мови. Мовознавство. 2001. № 3.
Кійко С. Омонімія в мові і мовленні. Родовід, 2014. 544 с.

Кіцила Л. Деякі теоретичні проблеми дослідження омонімії в слов’янському мовознавстві. Проблеми слов’янознавства. 2000. Вип. 51. С. 159- 166.
Костусяк Н. М., Межов О. Г. Системно-структурна організація морфологічного рівня сучасної української літературної мови: функційно-категорійний вимір Рецензія на: І.Р. Вихованець, К.Г. Городенська, А.П. Загнітко, С.О. Соколова. Граматика сучасної української літературної мови. Морфологія. Київ, 2017. Мова статті: українська • Українська мова, 2019, 4(72):133.
Кучеренко І. К. Теоретичні питання граматики української мови. Морфологія. К., 1961.
Кучеренко І. К. Актуальні проблеми граматики. Львів. 2003.
Кушлик О. П. Комплексне визначення частиномовного статусу “перехідних” одиниць. Мовознавство. 1997. № 4-5.
Леонова М. В. Сучасна українська літературна мова. Морфологія. К. 1983.
Лучик А. А. Граматична омонімія у системі вигукових еквівалентів слова. Слов’янський вісник. Вип.6. Рівне, 2006. С.168-172.
Муравицька М. П. Психолінгвістичний аналіз лексичної омонімії. Мовознавство. 1975. № 3. С. 59-68.
Полюга Л. М. Омонімія і багатозначність слова. Українська мова і література в школі. 1985. № 7. С. 40-45.
Словник української мови: В 11 т. К. 1970-1980.
Стріха А. Д., Гуревич А. Ю. Цікава граматика. К. 1991. 112 с.
Сучасна українська літературна мова: Морфологія. За заг. ред. І. К. Білодіда. К. 1969.
Сучасна українська літературна мова. За ред. А. П. Грищенка. К. 1997.
Сучасна українська літературна мова. За ред. М. Я. Плющ. К. 2000.
Сучасна українська літературна мова. За ред. О. Д. Пономарева. К. 1997.
Українська мова. Енциклопедія. К. 2000.
Український правопис. 2019.
Шипнівська О. О. Міжчастиномовна морфологічна омонімія сучасної української мови. К. 2021.
Широков В. А., Лучик А. А. Парадигмальні засади лінгвістики першої половини XXI століття. Мовознавство. 2021 №5.
Чапля І. К. Прислівники в українській мові. К. 1960.
Ющук І. Художній текст у вивченні мови. Дивослово. 2021. №4.