Навчання > Сучасна українська літературна мова (лексикологія)

Сучасна українська літературна мова (лексикологія)

Тип: Нормативний

Кафедра: української мови імені професора івана ковалика

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
14Іспит

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
132доцент ЦІХОЦЬКИЙ ІванФЛу-11, ФЛу-12, ФЛу-13, ФЛу-14, ФЛі-11

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
132ФЛу-13доцент ЦІХОЦЬКИЙ Іван
ФЛу-14доцент ЦІХОЦЬКИЙ Іван
ФЛу-12СУС Ірина
ФЛу-11СУС Ірина
ФЛі-11доцент ЦІХОЦЬКИЙ Іван

Опис курсу

Дисципліна є складовою курсу сучасної української літературної мови і посідає відтак важливе місце в підготовці українського філолога. Цей предмет охоплює вивчення лексичних значень слів, зокрема таких, як первинне й вторинне, пряме й переносне, конкретне й абстрактне, однозначних та багатозначних слів,  омонімів і паронімів, синонімів та антонімів, значень, зумовлених контекстом чи ситуативними обставинами, у яких відбувається акт мовлення. Значна увага приділена вивченню словникового складу сучасної української літературної мови з погляду його походження, експресивно-стилістичного забарвлення  лексики, можливостей її вживання в різних мовних ситуаціях і в різному словесному оточенні, вивчення її активних і пасивних компонентів, а також найважливіших процесів, що відбуваються в ній на сучасному етапі.

Основною метою курсу “Сучасна українська літературна мова (Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія)” постає формування у студентів-філологів систематизованих наукових знань про традиційні й нові підходи щодо класифікації та кваліфікації різних  лексичних явищ, ознайомлення студентів з лексико-фразеологічною системою сучасної української мови, формування в них умінь і навичок використовувати в майбутній професійній діяльності лексичні та фразеологічні засоби з урахуванням їх семантики, джерела походження, стилістичних властивостей. Навчальна дисципліна передбачає вироблення у студентів уявлення про українську мову як про високорозвинену, нормалізовану мову, яка характеризується як спільними для слов’янських мов рисами, так і особливостями, у тому числі лексико-фразеологічними, притаманними лише українській мові.

 

Основні завдання дисципліни.

Головним завданням курсу є опрацювання студентами теоретичного матеріалу з лексики і фразеології, формування у них наукових поглядів на мову, вироблення навичок самостійних спостережень над мовними фактами, їх аналізу та класифікації, розуміння законів їх  розвитку і  функціонування в мові.

 

Внаслідок вивчення  дисципліни студент повинен:

Знати:

  • предмет, завдання й місце лексикології, фразеології та лексикографії серед інших мовознавчих дисциплін;
  • головні ідеї провідних українських і зарубіжних лексикологів;
  • аспекти й методи дослідження в лексикології;
  • основні ознаки слова та складові лексичного значення;
  • типи лексичних значень слів;
  • типи системного групування лексики;
  • диференціацію лексики української мови за різними ознаками;
  • основи української фразеології;
  • основні поняття лексикографії;
  • етапи становлення української лексикографії;
  • типи словників;
  • комп’ютерні технології в українській лексикографії.
  • місце лексики і фразеології в системі сучасної української мови, їх зв’язки з іншими структурними рівнями мови;
  • дефініції та властивості мовних одиниць, що входять до лексичної та фразеологічної систем української мови;
  • різновиди системних зв’язків у лексиці та фразеології;
  • класифікаційні схеми, за допомогою яких систематизуються лексичні та фразеологічні одиниці та мовні явища, наявні в лексиці та фразеології;
  • принципи побудови статей у словниках різних типів.

 

Уміти:

  • визначати приналежність тексту до того чи іншого функціонального стилю за його лексичними, морфологічними та синтаксичними особливостями;
  • знаходити і аналізувати вияви системних явищ у лексиці та фразеології;
  • виконувати лексикологічний аналіз слова;
  • з’ясовувати джерела походження лексичних одиниць за характерними фонетичними та морфологічними ознаками;
  • визначати стильову приналежність і емоційно-експресивне забарвлення слів та способи його вираження;
  • витлумачувати значення фразеологічних одиниць і вводити їх у контекст;
  • орієнтуватися в сучасних лексикографічних та фразеографічних джерелах і використовувати їх у практичній діяльності.
  • аналізувати наукові праці з лексикології, фразеології та лексикографії;
  • пояснювати лексичне значення слова і визначати семантичні компоненти (семи) в його структурі;
  • визначати типи лексичних значень за різними ознаками;
  • встановлювати парадигматичні та синтагматичні зв’язки слів;
  • характеризувати лексику української мови за різними ознаками;
  • визначати тип фразеологізмів;
  • аналізувати різні типи словників;
  • виконувати лексикологічний і фразеологічний аналіз.

 

Методика організації роботи під час вивчення цього курсу складається з двох взаємопов’язаних частин: роботи викладача й роботи студента.

 

Форми роботи викладача такі:

  • організація і проведення лекційних і практичних занять;
  • контроль за опрацюванням наукової літератури;
  • організація і проведення тестування;
  • консультування студентів;
  • проведення модульних робіт;
  • організація і проведення іспиту.

Форми роботи студента:

  • опрацювання теоретичного матеріалу;
  • читання і конспектування наукової літератури;
  • підготовка до практичних занять, модульних  робіт ;
  • складання тестових завдань, таблиць, схем;
  • підготовка до іспиту.

 

Рекомендована література

Методичне забезпечення

  1. Ціхоцький І., Левчук О. Лексикографічний практикум:навчально-методичний посібник для студентів І курсу філологічного факультету /І.Ціхоцький, О.Левчук. – Львів, 2013. – 113 с.
  2. Ціхоцький І., Левчук О. Лексикологія сучасної української літературної мови. Практикум: Навчально-методичний посібник для студентів І курсу філологічного факультету / Іван Ціхоцький, Оксана Левчук. – Львів: [б.в.], 2014. – 258 с.

Рекомендована література

Основні джерела

  1. Лисиченко Л.А. Лексикологія сучасної української мови. Семантична структура слова. – Х.: Вища шк., Вид-во при ХДУ, 1977.
  2. Сучасна українська літературна мова: Підручник / А. П. Грищенко, Л. І. Мацько, М. Я. Плющ, та ін.; За ред. А. П. Грищенка. – 2-ге вид. – К.: Вища шк., 1997.
  3. Сучасна українська літературна мова: Підручник / М. Я. Плющ, С. П. Бевзенко, Н. Я. Грипас та ін..; За ред. М. Я. Плющ. – 3-є вид. – К.: Вища шк., 2001.
  4. Сучасна українська мова: Підручник / О. Д. Пономарів, В. В. Різун, Л. Ю. Шевченко та ін.; За ред. О.Д.  Пономарева. – 3-є вид. – К.: Либідь, 2005.
  5. Українська мова: Практикум. Навчальний посібник / Пазяк О. М.,  Сербенська О.А., Фурдуй М. І., Шевченко Л. Ю. – К., Либідь, 2000.
  6. Ющук І. П.  Українська мова. – К., Либідь, 2005.

 

Додаткові джерела

  1. Авксентьєва Л.Г., Калашник В. С., Ужченко В. Д. Фразеологія сучасної української мови. – У., 1977.
  2. Антисуржик: Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити: Посібник / Заг. ред. О. Сербенської. – Л., 1994.
  3. Антоненко-Давидович Б. Д. Як ми говоримо. – К., 1991 (та ін. видання).
  4. Бевзенко С. П. Українська діалектологія. – К., 1995.
  5. Великий тлумачний словник сучасної української мови / В. Т. Бусел (уклад. та голов. ред.) – К.: Перун, 2005.
  6. Волкотруб Г.Й. Практична стилістика сучасної української мови: Використання морфологічних засобів мови. – К., 1998.
  7. Волощак М. Неправильно – правильно: Довідник з українського слововживання. За матеріалами ЗМІ. – К., 2000.
  8. Ганич Д. І., Олійник І. C. Словник лінгвістичних термінів. – К.: Вища шк.,1985.
  9. Головащук С. І. Перекладні словники і принципи їх укладання: На лексичному матеріалі російської та української мов. – К.: Наук. думка, 1976.
  10. Головащук С.І. Словник-довідник з правопису та слововживання / За ред. В.М.Русанівського. – К., 1989.
  11. Горецький П.Й. Історія української лексикографії. – К., 1963.
  12. Гринчишин Д. Г., Сербенська О. А.Словник паронімів української мови. – К., 1986.
  13. Гринчишин Д., Капелюшний А., Сербенська О., Терлак З. Словник-довідник з культури української мови. – Л., 1996.
  14. Демська О. М., Кульчинський І. М. Словник омонімів української мови. – Львів, 1996.
  15. Демський М. Т. Фраземна паронімія // УМЛШ, 1988, № 1.
  16. Друм Т. Сленг: погляд зсередини // Дивослово, 1998, № 12.
  17. Івченко А. Українська народна фразеологія: ономасіологія, ареали, етимологія. – Х., 1997.
  18. Капелюшний А. О. Типологія журналістських помилок. – Л., 2000.
  19. Караванський С. Пошук українського слова, або Боротьба за національне «я». – К., 2002.
  20. Караванський С. Російсько-український словник складної лексики. – К., 1998
  21. Караванський С. Секрети української мови. – К., 1994.
  22. Коваль А. П. Слово про слово. – К., 1976.
  23. Коваль А. П., Коптілов В. В. Крилаті вислови в українській літературній мові. – К., 1975.
  24. Критенко А. П. Паронімія в українській мові // Мовознавство, 1986, № 3.
  25. Культура української мови: Довідник / За ред. В. М. Русанівського. – К., 1990.
  26. Кульчицька Т.Ю. Українська лексикографія ХІІІ – ХХ ст.: Бібліограф. покажчик. – Л., 1999.
  27. Лисиченко Л. А. Лексикологія сучасної української мови. Семантична структура слова. – Х.: Вища шк., Вид-во при ХДУ, 1977.
  28. Мамрак А. В. Проблеми словотвірної омонімії // Мовознавство, 1992, № 3.
  29. Мацько Л. І., Сидоренко О. М. Українська мова: Посібник. – 2-е вид. – К.: Либідь, 1996.
  30. Медведєв Ф. П. Українська фразеологія: Чому ми так говоримо. – Х.: Вища шк., 1978.
  31. Москаленко А. А. Нарис з історії української лексикографії. – К., 1961.
  32. Мукан Г. М. Багатозначність і омонімія // УМЛШ, 1970, № 8.
  33. Непийвода Н. Ф. Сам собі редактор: Порадник з української мови. – К., 1998.
  1. Нечитайло О. І. Синоніми в лексикографії. – К., 1987.
  2. Німчук В. В. Давньоруська спадщина в лексиці української мови. – К.: Наукова думка, 1992.
  3. Пазяк О. М., Кисіль Г. Г. Українська мова і культура мовлення. – К., 1995.
  4. Полюга Л. М. Словник антонімів / За ред. Л. Г.Паламарчука. – К.: Довіра, 2001.
  5. Пономарів О. Д. Культура слова: Мовностилістичні поради. – К., 2003.
  6. Потелло Н.Я. Українська мова і ділове мовлення. – К., 2002.
  7. Різун В. В., Мамалига А. І., Феллер М. Д. Нариси про текст. – К., 1998.
  8. Селіванова О. О. Концептуалізація просторової орієнтації в українських фраземах // Мовознавство, 2004, № 1.
  9. Селіванова О. О. Нариси з української фразеології (психолінгвістичний та етнокультурний аспекти). – К.; Черкаси: Брама, 2004.
  10. Сербенська О., Волощак М. Актуальне інтерв’ю з мовознавцем. – К.: Вид. центр «Просвіта», 2001.
  11. Сімонок В.П. Семантико-функціональний аналіз іншомовної лексики в сучасній українській мовній картині світу. – Х.: Основа, 2000.
  12. Скрипник Л. Г. Фразеологія української мови. – К., 1973.
  13. Словник іншомовних слів / За ред. О. С. Мельничука. – К., 1984.
  14. Словник синонімів української мови: У 2 т / А. А. Бурячок, Г. М. Гнатюк, С. І. Головащук та ін. – К.: Наук. думка, 2001.
  15. Ставицька Л. Арґо, жарґон, сленг. – К.: Критика, 2005.
  16. Ставицька Л. О. Незаконослухняна мова // Коментар, 2004, № 3.
  17. Ставицька Л. О. Проблеми й аспекти вивчення жаргонної лексики: Соціолінгвістичний аспект // Українська мова, 2001, № 1.
  18. Сухопар В. Ф. Бібліографія українських словників (1990-1997) // Вестник Международного славянского университета. – Х., 2000.
  19. Сучасна українська літературна мова: Довідник / Л. Ю. Шевченко, В. В. Різун, Ю. В. Лисенко; За ред. О. Д. Пономарева. – 2-е вид. – К.: Либідь, 1996.
  20. Сучасна українська літературна мова: Лексика. Фразеологія / За заг. ред. І. К. Білодіда. – К.: Наук. думка, 1969.
  21. Тараненко О. О. Деякі питання теорії синонімії словника // Мовознавство, 1983, № 3.
  22. Тараненко О. О. Новий словник української мови: Концепція і принципи укладання словника. – Кам’янець-Подільський, 1996.
  23. Тараненко О. О. Сучасні тенденції до перегляду нормативних засад української літературної мови і явище пуризму // Мовознавство, 2006. – № 1.
  24. Ткаченко О. До концепції нового «Словника української мови» // Українська мова. – 2002. – №1.
  25. Тоцька Н.І. Сучасна українська літературна мова: Завдання і вправи. – К., 1995.
  26. Ужченко В. Д. Народження і життя фразеологізму. – К.: Рад. школа, 1988.
  27. Українська мова: Енциклопедія. – Вид. 2-ге, виправлене і доповнене – К., 2004 (відповідні статті).
  28. Український правопис (4-е видання, виправлене й доповнене). – К., 1997 (і наст. стереотип. видання).
  29. Фразеологічний словник української мови: У 2 т. – К., 1993.
  30. Чак Є.Д. Складні випадки правопису та слововживання. – К., 1998.
  31. Шевченко Л. Ю., Різун В. В., Лисенко Ю. В. Сучасна українська мова: Довідник. – К., 1993.
  32. Джерела Internet:
    1. www. univ.kiev.ua
    2. mova.info
    3. www. org.ua
    4. Електронна бібліотека Інституту журналістики (www. journ.univ.kiev.ua)

 

Силабус:

Завантажити силабус