Сучасна українська літературна мова (морфологія)

Тип: Нормативний

Кафедра: української мови імені професора івана ковалика

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
44Немає
52Іспит

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
432доцент ГЛІБЧУК НаталіяФЛу-21, ФЛу-22, ФЛу-23, ФЛу-24, ФЛі-21
532доцент ДОБОСЕВИЧ УлянаФЛу-31, ФЛу-32, ФЛу-33, ФЛу-34

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
432ФЛу-21доцент ГЛІБЧУК Наталія
ФЛу-22ВИСОЦЬКА Тетяна
ФЛу-23МОСУР Оксана
ФЛу-24доцент КУЗЬМА Ірина
ФЛі-21доцент ГЛІБЧУК Наталія
516ФЛу-31доцент ДОБОСЕВИЧ Уляна
ФЛу-32ВИСОЦЬКА Тетяна
ФЛу-33ВИСОЦЬКА Тетяна
ФЛу-34ВИСОЦЬКА Марія
432ФЛу-23доцент ДОБОСЕВИЧ Уляна
ФЛу-24ЛЕВЧУК Оксана
516ФЛу-33доцент ДОБОСЕВИЧ Уляна
ФЛу-34ВИСОЦЬКА Тетяна
ЛЕВЧУК Оксана

Опис курсу

Морфологія як частина граматичного устрою мови займає чільне місце у системі лінгвістичних дисциплін. Свідоме і глибоке оволодіння морфологічною структурою сучасної української літературної мови  є важливим фактором ґрунтовної, комплексної підготовки філолога- україніста, учителя-словесника. Воно можливе лише тоді, коли майбутній фахівець отримає глибокі теоретичні знання з морфології, а також зуміє застосувати їх на практиці.

Мета курсу – ознайомити студентів із морфологічною структурою української літературної мови на синхронному зрізі.

Завдання – навчити студентів, зважаючи на теорію, аналізувати з погляду морфології слова самостійних та несамостійних частин мови, дотримуватися літературних норм при використанні їх у писемному та усному мовленні.

У результаті вивчення даного курсу студент  повинен

Студенти повинні вміти:

  • сприймати граматичний лад мови як категорійну систему, сформовану з окремих значень, виражених відповідною системою граматичних форм; розмежовувати частини мови за традиційною граматикою та за інноваційними школами І.Вихованця, К. Городенської, І. Кучеренка; аналізувати сучасні тенденції в трактуванні граматичних явищ, зумовлені, зокрема, функціонально-семантичним напрямом (для студентів українського відділення); науково обґрунтувати приналежність будь-якого слова до відповідної частини мови;
  • аналізувати іменник як частину мови з погляду різних учень, визначати категорійне значення іменника, граматичні значення, в яких реалізуються категорії: роду, істот та неістот, власного та загального, конкретного та абстрактного, збірності, речовинності, одиничності, числа, особи, відмінка, визначати відміни іменників, відмінювати іменники відповідно до норм сучасної української літературної мови та давати цим явищам історичний коментар.
  • аналізувати прикметник як частину мови з погляду різних учень, визначати категорійне значення прикметника, характеризувати семантичні, морфологічні, словотвірні і синтаксичні особливості прикметника, визначати семантичні групи прикметників, граматичні значення, в яких реалізуються граматичні категорії: (вищий (перший) ступінь порівняння, найвищий (другий) ступінь порівняння; безвідносної міри якості (недостатній ступінь, помірний та надмірний); суб’єктивної оцінки; роду, числа, відмінка; аналізувати перехід прикметників з однієї семантичної групи в іншу,  відмінювати  прикметники відповідно до норм сучасної української літературної мови, визначати повні і короткі прикметники (членні і нечленні форми прикметників), стягнену і нестягнену форми як морфологічні варіанти повних прикметників та давати історичний коментар, визначати тверду і м’яку групи прикметників, правильно відмінювати прикметники на –лиций, виявляти явища переходу інших частин мови в прикметник (ад’єктивація);
  • аналізувати займенник як частину мови з погляду різних учень, визначати категорійне значення займенника, характеризувати семантичні, морфологічні, словотвірні і синтаксичні особливості займенника, визначати групи займенників за значенням, аналізувати їх семантико-граматичні особливості, особливості реалізації категорії роду, числа та відмінка кожної групи займенників, відмінювати займенники різних розрядів (співвідносні з парадигмами іменників, прикметників та числівників) відповідно до норм сучасної української літературної мови,  наголошувати займенники, виявляти явища (прономіналізації) переходу  інших частин мови у займенник;
  • аналізувати дієслово як частину мови з погляду різних учень, визначати категорійне значення дієслова, характеризувати семантичні, морфологічні, словотвірні та синтаксичні особливості дієслова, розрізняти дієслівні форми: інфінітив, особові форми, дієприкметник, дієприслівник, форми на -но, -то, диференціювати неособові та особові дієслівні утворення, аналізувати особливості виявлення дієслівних категорій у інфінітива, аналізувати особливості морфемної структури інфінітива, виявляти пестливі форми інфінітива, визначати структурні класи дієслів та дієвідміни, аналізувати загальнодієслівні категорії, визначати перехідні та неперехідні дієслова, аналізувати їх морфологічні ознаки, визначати вид дієслова, виявляти особливості реалізації категорії виду в сучасній українській літературній мові, аналізувати дієслівні роди як морфолого-словотвірні категорії, аналізувати особові і неособові дієслівні утворення, утворювати особові парадигми дієслів відповідно до норм сучасної української літературної мови, аналізувати  категорію часу, виявляти дієслівні форми теперішнього, майбутнього, минулого, давноминулого та їх різновиди, минулого умовного часу (історичний коментар), простежувати зв’язок категорії часу з категорією виду, аналізувати категорію способу, а саме дійсний, умовний, наказовий, спонукальний і бажальний способи, виявляти граматичні засоби вираження форм різних способів дієслів, вміти аналізувати рід як іменну категорію особових дієслів, аналізувати особливості виявлення роду у особових формах дієслів, аналізувати  категорію стану, пояснювати взаємо­залежність категорії стану і категорії перехідності/неперехідності, аналізувати дієслова активного стану і граматичні засоби вираження його форм, характеризувати дієслова зворотно-середнього стану: власне зворотні дієслова, непрямо-зворотні дієслова; активно-безоб’єктні дієслова; пасивно-якісні дієслова; зворотно-пасивні дієслова, виявляти дієслова, які не мають значення стану (нульовий стан), аналізувати дієприкметник як форму дієслова, граматичні категорії дієприкметника та особливості їх реалізації в сучасній українській літературній мові (історичний коментар), характеризувати дієприкметник за вченнями І. Кучеренка, К. Городенської та І. Вихованця,  розрізняти  активні та пасивні дієприкметники, аналізувати їх граматичні ознаки, називати особливості творення активних і пасивних дієприкметників, відмінювати дієприкметники, аналізувати дієприслівник як форму дієслова, граматичні категорії дієприслівника та граматичні засоби їх вираження, характеризувати дієприслівник за вченнями І. Кучеренка, К. Городенської та І. Вихованця, утворювати форми дієприслівників теперішнього та минулого часу (історичний коментар).
  • аналізувати службові (неповнозначні) частини мови, характеризувати статус службових слів за вченнями І. Кучеренка, І. Вихованця, К. Городенської, аналізувати прийменник як частину мови, морфологічну класифікацію прийменників, виявляти первинні і вторинні прийменники, відіменні, віддієслівні та прислівникові прийменники, характеризувати  основні значення конструкцій з первинними прийменниками, знаходити синонімічні прийменникові конструкції, аналізувати  сполучник як частину мови, розрізняти  прості, складні і складені сполучники, розподіляти сполучники за способом уживання, розрізняти сполучники сурядні та підрядні, аналізувати частку як частину мови, розподіляти частки за структурними особливостями (за місцем і роллю у мовних одиницях), розрізняти фразові, формотворчі та словотворчі частки, розподіляти частки за функціонально-семантичними ознаками, розрізняти фразові частки: питальні, оклично-підсилювальні, власне модальні частки; стверджувальні, заперечні, означальні, кількісні, спонукальні, видільні, приєднувальні, розрізняти  частки, що виконують словотворчу функцію і  частки, що виконують формотворчу функцію, аналізувати вигуки як своєрідний клас незмінних слів, що є еквівалентами висловів, що передають почуття, емоції, настрій людини тощо, розрізняти  первинні і похідні вигуки, розрізняти вигуки за значенням: емоційні вигуки та вигуки, що передають різні волевиявлення людини, виявляти звуконаслідувальні слова.

Рекомендована література

  1. Безпояско О. К., Городенська К. Г., Русанівський В. М. Граматика української мови. – К., 1993.
  2. Вихованець І., Городенська К. Теоретична морфологія української мови. – К., 2004.
  3. Глібчук Н. М., Добосевич У. Б. Сучасна українська мова. Морфологія. Навчальний посібник. – К., 2009.
  1. Горпинич В. О. Морфологія української мови. – К., 2004.
  1. Жовтобрюх М. А., Кулик Б. М. Курс сучасної української літературної мови. – К., 1972.
  2. Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови. Морфологія. – Донецьк, 1996
  3. Захлюпана Н., Кузьма І., Кутня Г. Морфологія: навчально-методичний посібник. – Львів, 2009.
  4. Сучасна українська мова. За редакцією О. Д. Пономарева. – К., 2001.
  5. Курс сучасної української літературної мови. – Т. 1. – К., 1951.

 

Додаткова література

  1. Алексієнко Л. А., Козленко І. В. Граматичний словник українських дієслів: У 2 т. – К., 1998.
  2. Арполенко Г. П., Городенська К. Г., Щербатюк Г. Х. Числівники української мови. – К., 1980.
  3. Балабан Г. “Наймолодші” часові прийменники // Українська мова. – 2005. – № 2.
  4. Бевзенко С. П. Історична морфологія української мови. – Ужгород, 1960.
  5. Безпояско О. К. Іменні граматичні категорії. – К., 1991.
  6. Безпояско О. К., Городенська К. Г., Русанівський В. М. Граматика української мови. Морфологія. – К., 1993.
  7. Болюх О. В. Морфолого-синтаксичні особливості прислівника // Мовознавство. – 1994. – № 6.
  8. Болюх О. В. Парадигматика іменника // Мовознавство. – 1995. – № 4-5.
  9. Вихованець І. Р., Городенська К. Г. Теоретична морфологія української мови. – К., 2004.
  10. Вихованець І. Р. Прийменникова система української мови. – К., 1980.
  11. Вихованець І. Р. Система відмінків української мови. – К., 1987.
  12. Вихованець І. Р. Студії про українські відмінки: Термінологічний аспект // Українська мова. – 2005. – № 4.
  13. Вихованець І. Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. – К., 1988.
  14. Глібчук Н. М., Добосевич У.Б. Проблеми міжчастиномовної омонімії в сучасній українській літературній мові // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. – Львів: Львівський національний ун-т, 2010. – Вип. 50. – С. 386-404
  15. Глібчук Н. М. Синкретизм у площині функціональної омонімії //      Україноцентризм наукового сумління: Збірник наукових праць на пошану професора Зеновія Терлака. – Львів: Ліга-Прес, 2014. – С. 91-
  16. Гнатюк Г. М.  Ад’єктивація дієприкметників у сучасній українській літературній мові // Мовознавство. – 1983. – № 1.
  17. Гнатюк Г. М. Дієприкметник у сучасній українській літературній мові. – К., 1982.
  18. Горпинич В. О. Морфологія української мови. – К., 2004.
  19. Горпинич В. О. Українська морфологія. – Дніпропетровськ, 2000.
  20. Гринчишин Д. Г. Явище субстантивації в українській мові. – К, 1965.
  21. Грищенко А. П. Прикметник в українській мові. – К., 1978.
  22. Жовтобрюх М. А., Кулик Б. М. Курс сучасної української літературної мови. Ч. 1. – К., 1972.
  23. Жовтобрюх М. А. Система частин мови в українській лінгвістичній традиції // Мовознавство. – 1993. – № 3.
  24. Жовтобрюх М. А. Українська літературна мова. – К., 1984.
  25. Загнітко А. П. Аналітизм у системі дієслівних категорій // Мовознавство. – 1993. – № 4.
  26. Загнітко А. П. Категорія роду в системі граматичних категорій дієслова // Мовознавство. – 1987. – № 2.
  27. Загнітко А. П. Семантика іменних категорій // Мовознавство. – 1990. – № 1.
  28. Загнітко А. П. Система і структура граматичних категорій дієслова. – К., 1990.
  29. Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови. Морфологія. – Донецьк, 1996.
  30. Задорожний В. Кличний відмінок іменників на –ець у сучасній українській мові // Дивослово. – 2005. – № 3.
  31. Івченко М. П. Числівники української мови. – К., 1955.
  32. Історія української мови. Морфологія. – К., 1978.
  33. Калько М. І. Видова неоднорідність дієслів як вияв взаємодії категорії виду з їх лексичним значенням // Мовознавство. – 1990. – № 2.
  34. Карпенко Ю. О. Ще раз про критерії виділення частин мови // Мовознавство. – 2001. – № 3.
  35. Ковалик І. І. Про лінгвальні категорії, їх властивості і види // Мовознавство. – 1980. – № 5.
  36. Колодяжний А. С. Прийменник: Матеріали до лекцій з курсу сучасної української літературної мови. – Харків, 1960.
  37. Костусяк Н. М. Категорія ступенів порівняння прикметників і прислівників. – Луцьк, 2002.
  38. Коць Л. М. Дієприслівник у сучасній українській літературній мові. Специфіка зв’язків та їх значення. – К., 1964.
  39. Курс сучасної української літературної мови/За ред. Л. А. Булаховського. – К, 1951. – Т. 1.
  40. Кучеренко І. К. Актуальні проблеми граматики. – Львів, 2003.
  41. Кучеренко І. К. Категорія відмінка в сучасній українській мові. – Львів, 1961.
  42. Кучеренко І. К. Теоретичні питання граматики української мови: Морфологія. – К.,1961. – Ч. 1.
  43. Кушлик О. П. Комплексне визначення частиномовного статусу “перехідних” одиниць // Мовознавство. – 1997. – № 4-5.
  44. Леонова М. В. Сучасна українська літературна мова. Морфологія. – К., 1983.
  45. Масицька Т. Є. Граматична структура дієслівної валентності. – Луцьк, 1998.
  46. Матвіяс І. Г. Іменник в українській мові. – К., 1974.
  47. Матвіяс І. Г. Діалектна основа словозміни в українській літературній мові // Мовознавство. – 2006. – № 5.
  48. Мацько Л. І. Інтер’єктиви в українській мові. – К., 1981.
  49. Медведєв Ф. П. Система сполучників української мови. – Х., 1962.
  50. Мельник Ю. В. Давноминулий час: проблема та гіпотези // Мовознавство. – 1996. – № 1.
  51. Русанівський В. М. Структура українського дієслова. – К., 1971.
  52. Русанівський В. М. Дієслово – рух, дія, образ. – К., 1977.
  53. Самійленко С. П. Нариси з історичної морфології української мови. – К., 1964.
  54. Сасинович Е. С. Дієприслівники в сучасній українській мові. – К., 1963.
  55. Скаб М. С. Вокатив на тлі взаємодії рівнів мови // Мовознавство. – 1990.  – № 5.
  56. Словник української мови: В 11 т. – К., 1970-1980.
  57. Соколова С. О. Час та його відображення в граматичних категоріях дієслова // Мовознавство. – 1995. – № 4-5.
  58. Сучасна українська літературна мова: Морфологія / За заг. ред. І. К. Білодіда. – К., 1969.
  59. Сучасна українська літературна мова / За ред. А. П. Грищенка. – 2-е вид., перероб. і доп. – К., 1997.
  60. Сучасна українська літературна мова / За ред. М. Я. Плющ. – 2-е вид., перероб. і доп. – К., 2000.
  61. Сучасна українська  мова / За ред. О. Д. Пономарева. – К., 1997.
  62. Тараненко О. Сучасні тенденції до перегляду нормативних засад української літературної мови і явище пуризму (у межах граматичних категорій іменника) // Мовознавство. – 2005. – № 3-4.
  63. Тараненко О. Сучасні тенденції до перегляду нормативних засад української літературної мови і явище пуризму // Мовознавство. – 2006. –  № 1.
  64. Тараненко О. Дієслово в контексті сучасних терденцій до перегляду нормативних засад української літературної мови // Мовознавство. – 2006. –№ 2-3.
  65. Українська мова. Енциклопедія. – К., 2000.
  66. Український правопис. – К., 1990.
  67. Український правопис (Проєкт найновішої редакції). – К., 1999.
  68. Чапля І. К. Прислівники в українській мові. – Х., 1960.

Силабус:

Завантажити силабус