Українська пунктуація

Тип: На вибір студента

Кафедра: української мови імені професора івана ковалика

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
82Залік

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
830доцент КУТНЯ ГалинаФЛу-41, ФЛу-42, ФЛу-43, ФЛу-44, ,

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
814ФЛу-41доцент КУТНЯ Галина
ФЛу-42доцент КУТНЯ Галина
ФЛу-43доцент КУТНЯ Галина
ФЛу-44доцент КУТНЯ Галина
доцент КУТНЯ Галина
доцент КУТНЯ Галина
доцент КУТНЯ Галина

Опис курсу

Метою  дисципліни є формування у здобувачів систематизованих знань про розділові знаки.

Цілями  дисципліни є систематизація та  аналіз усіх пунктограм української мови, з розмежуванням їх на обов’язкові, факультативні та індивідуально-авторські знаки; удосконалення у студентів вміння правильно розставляти розділові знаки та характеризувати умови їхнього використання в реченні;  а також різнобічно коментувати чинні пунктуаційні норми сучасної української літературної мови.

  Результати навчання:

Здобувач повинен знати:

  • основні поняття пунктуації: предмет і об’єкт пунктуації, місце пунктограм у мовознавчій типографіці, типи пунктограм, призначення розділових знаків, основні принципи пунктуації;
  • історію вживання розділових знаків у граматиці української мови;
  • типи пунктограм, їхню класифікацію за різними мовознавчими принципами;
  • аргументації вживання пунктограм відповідно до пунктуаційних правил («кома», «тире», «двокрапка» в простому та складному реченнях; пунктограми «дефіс»,  «крапка», «трикрапка», «знак оклику», «знак питання», «лапки» «знак покликів»);
  • особливості комунікативного аспекту аналізу речення та пунктограми. Інтонаційний принцип уживання розділових знаків;
  • нормативні (обов’язкові та факультативні) й індивідуально-авторські розділові знаки.

уміти:

  • правильно зіставляти синтаксичні одиниці та пунктограми;
  • розставляти розділові знаки та пояснювати їх відповідно до правил;
  • характеризувати та класифікувати пунктограми за способом уживання, повторюваністю, функціональним призначенням, за відповідністю загальноприйнятим пунктуаційним нормам, варіантністю тощо;
  • оцінювати обов’язкові та факультативні, а також індивідуально-авторські розділові знаки;
  • виконувати види робіт, пов’язаних із пунктуаційними навичками: пунктуаційний коментар, читання та написання диктантів (правильно інтонувати текст відповідно до синтагматичного членування речення, правильне, оцінювати пунктуаційні помилки).

Рекомендована література

Основна

  1. Кутня Г. Українська пунктуація: методичні рекомендації та завдання. Львів: ЛНУ, 2024. 72 с. Доступ із:  https://philology.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2015/12/Ukrainska-punktuatsiia_Kutnia_metodychka.pdf 
  1. Савченко І.С. Пунктуація сучасної української мови: навч. посіб. : 2-е вид., доп. і випр. / І. С. Cавченко. Черкаси: Відлуння-Плюс, 2008.  152 с.
  2. Терлак З. М. Пунктуаційний словник-довідник. Львів: Світ, 2018. 396 с.
  3. Уживання розділових знаків // Український правопис. К. : Наукова думка, 2019. С. 161–205. Український правопис. 2019. / Електронний доступ: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/05062019-onovl-pravo.pdf.

Додаткова:

  1. Андрощук Н. Формування української пунктуаційної системи сучасної української мови та її відображення в правописних джерелах// Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Філологічні науки. Мовознавство. 2013. Вип.  С. 3-7. Інтернет-ресурс. Режим доступу: https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/123456789/5429/1/a3_6.pdf.
  2. Грищенко А. П. Пунктуація при відокремленні // Складні питання сучасного українського правопису. К., 1980. С. 188-221.
  3. Гуйванюк Н. В. Інноваційні процеси в сучасній українській пунктуації // Проблеми унормування української мови: збірник матеріалів розширеного засідання координаційної ради „Українська мова”. Київ–Херсон, 2003. С.105-122.
  4. Гуйванюк Н. Новітні тенденції в українській пунктуації та проблеми авторської пунктуації // Слово – речення – текст. Чернівці, 2009. С. 486–492.
  5. Загнітко А. Основи української пунктуації // Загнітко А. Теоретична граматика української мови. Морфологія. Синтаксис. Донецьк, 2011.
  6. Караман С. О. Принципи української пунктуації // С. О. Караман, О. В. Караман, М.Я. Плющ та ін. Сучасна українська літературна мова/ за ред. С. О. Карамана. К.: Літера, 2011.
  7. Ковальчук Н. Функціонально-комунікативний підхід до вивчення пунктуації // Лінгвістичні студії: зб. наук. праць / Донецький нац. ун-т; наук. ред. Анатолій Загнітко. Донецьк: ДонНУ, 2009. Вип. 19. С. 319–324.
  8. Кочан І. Історія української пунктуації // Studia Ukrainica Posnaniensia. Vol.VII / 1, 2019, p.p. 143-152. Інтернет-ресурс. Доступ із: з: https://pressto.amu.edu.pl/index.php/sup/article/view/17467/18700
  9. Савченко І. С. Способи реалізації функціонально-стилістичного принципу української пунктуації // Вісник Черкаського університету. Серія Філологічна. // Електронний ресурс. Режим доступу: https://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/22127
  10. Сегін С. Українська пунктуація: здобутки, перспективи, проблеми опису та кодифікації // Українська мова, 2018, № 3. / Інтернет-ресурс. Доступ із:  https://iul-nasu.org.ua/pdf/ukrmova/3_18/8.pdf
  11. Шульжук К.Ф. Основи української пунктуації // Шульжук К. Ф. Синтаксис української мови. К.: Академія, 2004. С. 377-387.

 

 

Матеріали

Українська пунктуація. Методичні рекомендації та завдання для самостійної роботи з навчальної дисципліни для бакалаврського рівня вищої освіти зі спеціальностей 035. Філологія (усі спеціалізації) та 01. Освіта / Педагогіка. 014.01. Середня освіта (спеціалізація «Українська мова і література»)

Робоча програма

Завантажити робочу програму

Силабус:

Завантажити силабус