Український мовленнєвий етикет
Тип: На вибір студента
Кафедра: української мови імені професора івана ковалика
Навчальний план
| Семестр | Кредити | Звітність |
| 6 | 5 | Залік |
Лекції
| Семестр | К-сть годин | Лектор | Група(и) |
| 6 | 32 | БУТКОВСЬКА Оксана | ФЛу-31, ФЛу-32, ФЛу-33, ФЛу-34, , ФЛа-31, ФЛк-31, ФЛп-31, ФЛя-31, , ФЛо-31, ФЛо-32 |
Опис курсу
Комплексно подати національно-специфічні правила мовленнєвої поведінки українців у різних ситуаціях увічливого контакту зі співрозмовником.
Подати систему спеціальних висловів увічливості, які реалізуються в основних етикетних ситуаціях: звертання, вітання, вибачення, подяка, прощання, прохання /відмова, згода / незгода тощо.
Розглянути основні чинники, які впливають на вибір етикетного вислову в конкретній етикетній ситуації.
Завдання:
Завдання спецкурсу полягає в тому, щоб розкрити самобутність національних форм українського мовленнєвого етикету, висвітлити їх в історичному розвитку і зв’язку з етнопсихологічними рисами українського народу, його світоглядом, культурною еволюцією. Проаналізувати причини психомовленнєвої деформації комунікативної поведінки в тоталітарному суспільстві, окреслити місце і роль етикетного виховання у шкільних гуманітарних дисциплінах, зокрема при вивченні української мови. Докладно розглянути основні етикетні ситуації й реалізацію в них засобів спілкувального етикету.
Результати навчання:
знати:
1) види мовленнєвої діяльності;
2) функції мовлення, зокрема етикетну;
3) загальноетичні правила спілкування;
4) тональності спілкування;
5) різновиди етикету;
6) взаємозв’язок етикету з моральними нормами, загальною культурою, освіченістю й ввічливістю
- вміти:
- правильно добирати етикетні вислови в різних етикетних ситуаціях;
- правильно моделювати свою етикетну поведінку в різних мовленнєвих ситуаціях;
- правильно обирати тональність спілкування.
Рекомендована література
- Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики.: Підручник. –– К.,2004. –– 3444с.
- Радевич-Винницький Я. Етикет і культура спілкування. –– Львів, 2001. ––220с.
Допоміжна
1.Богдан с. Мовний етикет українців: традиції і сучасність. –-к., 1998. -475с.
2.Ковтун А.А. Назви духовних осіб в українській художній прозі ХХст // Дивослово. – – №12. – С.48-51.
3. Кононенко В.І. Етнічно-регіональний мовленнєвий етикет галичан // Мова. Культура. Стиль. Зб. статей. – Київ – Івано-Франківськ, 2002, С.75-84.
4.Миронюк О. Історія українського мовленнєвого етикету. Звертання. –– К.,2006. – 167с.
5.Миронюк О. Історія граматичних засобів вираження ввічливості в українській мові // Мовознавство. – 193. – №2. – С.55-63.
6.Плющ Н.П. Формули ввічливості в системі українського мовного етикету // Українська мова і сучасність. – К.,1991.- С.90-98.
7.Пуряєва Н.В. Українська церковна титулатура// Мовознавство. – 2000. – №2-3. – С.45-54.
8..Скаб М.С.,Бабич Н.Д. та ін.. Українська система найменувань адресата мовлення. – Чернівці, 2008.– 304с.
9.Стельмахович М. Український мовленнєвий етикет // Дивослово. – 1998 – №3 –С20-21..
10.Чак Є Мовий етикет і …займенник // Мовознавство. – 1996. – №4. – С.9-14.
11.Чак Є. Мовний етикет.: «Пане-товаришу!» // Дивослово. – 1998.№7. С.13-17.
Матеріали