02 лютого 2024 року відбулося засідання підсекції кафедри сходознавства в рамках Звітної наукової конференції викладачів університету.

  Доц. Андрій Мацкевич розповів про свій досвід участі в проєкті “Training to Teach Online in Wartime and After (U-Train)”, який організували університети Швеції, України та Азербайджану. У межах проєкту доц. Андрій Мацкевич зосередився на використанні методу цифрового взаємооцінювання як засобу для розвитку письмових навичок студентів, які вивчають арабську мову.

  Старший викладач Олена Горошкевич у доповіді “Китайська складова інтертекстуальності творів Мацуо Башьо” розглянула форми інтертектуальних зв’язків поезії, ліричних щоденників і малої прози в жанрі хайбун Мацуо Башьо з китайськими джерелами. Йшлося про цитати та алюзії на твори видатних китайських поетів (Лі Бо, Ду Фу, Бо Летяня, Тао Юаньм, Ду Му) і філософів (Конфуція, Чжуан Цзи); використання традиційних образів китайської поетики; згадки про місця Китаю, відомі красивими пейзажами чи сакральністю для буддистів чи даосистів; про відомих історичних, культурних чи міфічних героїв Китаю; алюзії на відомі легенди тощо.Також коротко проаналізувала результати анкетування, проведеного серед студентів групи ФЛя-11м щодо двох запропонованих для нової магістерської програми курсів: “Практичний курс історії японської мови” та “Контактологічні зв’язки японської і китайської літератур”. Питання анкети стосувалися доцільності запропонованих курсів в освітній програмі для магістрів, а також можливих шляхів їх покращення.

  Доц. Ігнатів Надія в доповіді “Специфіка звучання голосів-свідчень у сучасній документалістиці” висвітлила проблеми, пов’язані з особливостями функціонування жанру голосів. Основна увага була зосереджена на важливості збереження людських свідчень, адже закладена в пам’яті однієї людини сила відчуття та сприйняття події, помножена на певну кількість оповідачів, дозволяє побачити дійсність у неповторній глибині та масштабності. Детальніше доповідачка проаналізувала особливості звучання голосів-свідчень у книгах “Дівчата зрізають коси” Євгенії Подобної (2018) та “Моя УПА” Любові Загоровської (2022).

  Особливості висвітлення вірменського питання у прозі Зої Пірзад, розкрила у своїй доповіді асист. Надія Вишневська. У творчості авторки питання національної ідентичності, культурної спадщини попередніх поколінь прогресує, пропонуючи читачеві (слухачеві) щоразу складніші та контроверсійніші образи героїв і проблеми виходу поза межі власного етнічного середовища.

  Асист. Тетяна Озкан окреслила значення Divan i lügatıt-türk для турецької літератури та історії. А також зазначила, що праця Кашґарли Махмута, написана в 11 столітті, є першим турецьким словником та першою турецькою енциклопедією, яка містить відомості з історії, географії, фольклору, етнографії, міфології, фольклору, діалектології та граматики.

  Насамкінець, проблеми перекладу власних назв з турецької мови на українську, а саме фонологічний аспект, розкрила у своїй доповіді асист. Тетяна Коваленко.