Матеріали

Дисципліна «Літературознавчий аналіз східних текстів», група ФЛя – 41

Викладач: Горошкевич О.Г.

Тел. 0507480761 (час консультацій 17.03.2020 р., 24.03.2020 р., 31.03.2020 р. з 11 до 12.30)

email: olena_goroshkevych@yahoo.com

20.03.2020 р.

Тема лекції: Постструктуралізм. Деконструктивізм.

1. Вплив ідей французького культуролога Мішеля Фуко на розвиток постструктуралізму. «Слова і речі».

2. Ролан Барт «S/Z». Тексти для читання і тексти для писання. Аналіз твору структурний і текстуальний. «Смерть автора».

3. Жак Дерріда «Структура, знак і гра в дискурсі гуманітарних наук». Текст, що постійно відрізняється від самого себе.

4. Поль де Ман. Теорія навіювання. Тропологічне читання тексту.

5. Відмінності між структуралізмом і постструктуралізмом.

6. Метод деконструктивізму. Рівні деконструкції тексту. Розрізнювання і розпорошення сенсу.

7. Алгоритм аналізу: пошуки у тексті апорій (розламів, парадоксів, суперечностей).

Література

1. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник. – К.: Либідь, 2006. – С.45 – 52.

2. Зубрицька М. Homo legens: читання як соціокультурний феномен. – Львів: Літопис, 2004. – С.124 – 147.

3. Іванишин В.П. Нариси з теорії літератури. – К.: ВЦ «Академія», 2010. – С. 57 – 70.

4. Літературознавчий словник-довідник. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – 752 с.

5. Мруґальський М. Деконструкція – постструктуралізм – деконструктивізм./ Література. Теорія. Методологія. Пер. з польської. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. – С. 333 – 378.

6. Пітер Баррі. Вступ до теорії: літературознавство і культурологія. – К.: Смолоскип, 2008. – С.75 – 96.

7. Татаренко А. Поетика форми в прозі постмодернізму. – Львів: ПАІС, 2010. – 544 с.

27.03.2020 р.

Тема лекції: Постмодернізм. Форми інтерконтекстуальності. Палімсестова будова тексту

1. Становлення категорії інтерконтекстуальності. М.Бахтін. Діалогічність тесту.
2. Поняття інтертексту (Ю.Крістєва, Р.Барт).
3. Типи міжтекстової взаємодії. Класифікація типів транстекстуальності Ж.Жанетта.
4. Форми інтерконтекстуальності.
5. Палімсестова будова тексту. Поняття інтерпретанти.
6. Ж.-Ф.Ліотар «Постмодерністський стан: доповідь про знання», «Пояснення постмодернізму».
7. Ж.Бодріяр «Симулякри і симуляції». Концепція «втрати реальності».
8. Стильові особливості літератури постмодерну.
9. Постмодерністська критика.

Література

1.Білоус П.В. Теорія літератури: навч. посіб. – К.: Академвидав, 2013. – С.125 – 141.

2.Будний В., Ільницький М. Порівняльне літературознавство: Підручник. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. – С.264 – 279.

3.Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник. – К.: Либідь, 2006. – С. 45 – 52.

4. Гловінський М. Інтерконтекстуальність. /Теорія літератури в Польщі. Антологія текстів. Друга половина ХХ – початок ХХІ ст. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. – С. 284 – 321.

5.Зубрицька М. Homo legens: читання як соціокультурний феномен. – Львів: Літопис, 2004. – 352 с.

6.Іванишин В.П. Нариси з теорії літератури. – К.: ВЦ «Академія», 2010. – С. 57 – 70.

7. Мруґальський М. Деконструкція – постструктуралізм – деконструктивізм./ Література. Теорія. Методологія. Пер. з польської. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. – С. 333 – 378

8.Літературознавчий словник-довідник. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – 752 с.

9.Пітер Баррі. Вступ до теорії: літературознавство і культурологія. – К.: Смолоскип, 2008. – С. 98 – 114.

10.Татаренко А. Поетика форми в прозі постмодернізму. – Львів: ПАІС, 2010. – 544 с.

28.03.2020 р.

Тема лекції: Постмодерний текст як поле інтертекстуальної гри

1. Містифікація, пародіювання як характерна риса постмодерної літератури. «Подвійний код» твору.
2. Гра як засада художньої комунікації, заснованої на співтворчості.
3. Гра як авторська стратегія, принцип побудови художнього тексту, технологія провокування певних реакцій.
4. Гра як складова сприйняття тексту. Здатність читача до розбудови текстуальних значень.
5. Гра як глибинна властивість мови. Каламбури, парономазії, звуковий символізм тощо.
6. Сигнали присутності гри в тексті (фрагментарність, монтажність, мозаїчність, жанрова поліфонія, множинність та розмитість значень тощо).
7. Палімсестність, полісемічність, поліфонічність тексту в ракурсі інтертекстуальної гри.

Література

1.Будний В., Ільницький М. Порівняльне літературознавство: Підручник. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. – С.264 – 279.

2.Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник. – К.: Либідь, 2006. – С. 45 – 52.

3. Зубрицька М. Homo legens: читання як соціокультурний феномен. – Львів: Літопис, 2004. – С.235 – 325.

4.Іванишин В.П. Нариси з теорії літератури. – К.: ВЦ «Академія», 2010. – С. 57 – 70.

5. Мруґальський М. Деконструкція – постструктуралізм – деконструктивізм./ Література. Теорія. Методологія. Пер. з польської. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. – С. 333 – 378

6.Літературознавчий словник-довідник. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – 752 с.

7.Пітер Баррі. Вступ до теорії: літературознавство і культурологія. – К.: Смолоскип, 2008. – С. 98 – 114.

8.Татаренко А. Поетика форми в прозі постмодернізму. – Львів: ПАІС, 2010. – С. 479 – 506.