День перекладача на кафедрі сходознавства

17.10.2023 | 19:54
День перекладача на кафедрі сходознавства імені професора Ярослава Дашкевича
Відгук Юрія Торопчина, студента-японіста групи ФЛЯ-31
              
Осіннє свято перекладача
Щороку День перекладача на кафедрі сходознавства імені професора Ярослава Дашкевича – це феєричне поєднання культур, мов та літературної майстерності. Цьогорічний захід не став винятком, пропонуючи свято для почуттів із вражаючим набором перекладів, перформансів та культурних обмінів. Атмосфера була справді неперевершеною, що зробило цей день незабутнім для всіх, хто його відвідав.
У заході брали участь всі курси нашої великої сходознавчої родини, а у програму входила неймовірна кількість різноманітних виступів: від поезії до традиційних обрядів. Це чудове дійство організувала та провела Соломія Фатич, асистентка кафедри сходознавства імені професора Ярослава Дашкевича.
Спеціальними відвідувачами стали японський викладач Фукуі Томоюкі з українсько-японського центру та гості з середньої загальноосвітньої школи східних мов та східних бойових мистецтв «Будокан».
Розпочала свято Тетяна Колб (ФЛХ-21) і подарувала нам можливість зануритися в світ поезії Василя Симоненка через її чутливий переклад “Море радості” з української на китайську. А опісля студентки 1 курсу японістики, а саме Русакова Марта, Фоміна Олександра, Юрейко Соломія, Гринчишин Христина, Рижкова Ельвіна, Напірко Ангеліна розкрили перед нами чарівність японської мови через пісню “Stay with me”. Гітарний акомпанемент додав особливого колориту до виконання.
Микола Машіка та Служенікіна Анастасія (ФЛЯ-21) демонстрували свою майстерність у перекладі казки «Півник та двоє мишенят”/ “Круть, Верть та півник Голосисте Горлечко» на японську мову. Це було захоплююче, і ми всім залом поринули в дитячі спогади.
Також мали змогу почути Марію Люту (ФЛП-21), яка підготувала український переклад Василя Мисика касиди «بوی جوی مولیان» Рудакі Самарканді.
Дав нове життя традиційній українській казці «Колобок» Іванишин Ростислав (ФЛХ-21), який переклав її китайською мовою.
А з майстерним перекладом поезії Рьокана, видатного поета та філософа Японії періоду Едо, ознайомили нас студенти Данюк Леонід, Павліченко Злата, Василишин Юлія (ФЛЯ-11), що змогли передати частинку історії своєю працею.
До речі, а ви знали, що нематеріальна спадщина арабського світу включає в себе широку палітру музичних творів, у яких через мову транслюється специфіка мислення та особливе бачення світу? Група ФЛА-31 підготувала коротку доповідь про ліванську виконавицю Фейруз арабською мовою та переклала одну з найвідоміших її пісень, максимально точно передавши культурний код, закладений в чарівній арабській мові. Студентки вразили всіх присутніх прекрасним перекладом.
Власники котів – увага! Згідно з японським фольклором, будь-яка кішка, що проживе більше тринадцяти років, або яка важить 1 кан (3,75 кг), або ж має довгий хвіст, може стати бакенеко – котом-демоном. Бакенеко може створювати примарні вогняні кулі, ходити на задніх лапах або ж з’їсти свого господаря та набути його вигляду. Детальніше з цією моторошною та водночас цікавою легендою ознайомили нас студентки ФЛЯ-31 Топій Маріанна та Лущ Юлія, переклавши з оригіналу японську казку «Некомата» українською з ілюстраціями.
А після того, як ми зрозуміли, що наші домашні улюбленці не такі прості, як нам видаються, ми послухали чарівний переклад Хлібець Дар’ї (ФЛХ-21), яка підкреслила красу та поетичність поезії Лі Бая через переклад з китайської на українську.
Чи були у вас певні звички або ж почуття, яким ви не могли дати визначення? Наприклад, коли ви скуповуєте та просто збираєте книжки горами, або спостерігаєте, як промені сонця пробиваються крізь листя та гілочки дерев? Кучанська Катерина та Габа Анна (ФЛЯ-22) ознайомили нас з цікавими японськими словами з глибоким сенсом, що значно розширило наш світогляд.
Політика Ірану щодо жінок надзвичайно жорстока та неприйнята в сучасному світі. Розчулила та доторкнулась душі Марія Тарасенко (ФЛП-21) перекладом іранської пісні “برای” (“Заради”) Шервіна Хаджипура, яку іранські жінки та чоловіки співали й продовжують співати під час протестів і виборювання свого права на існування через смерть 22-річної Махса Аміні, затриманої за «неправильне» носіння хіджабу.
Але це ще не все. Продовжила свято магістрантка першого року навчання Мужанова Ірина своїм перекладом вірша Василя Симоненка “Найогидніші очі порожні” японською мовою, який глибоко вразив присутніх.
А казка «Колобок» настільки припала до душі українцям, що ми мали змогу почути її авторський переклад також і японською мовою Херсун Олександри (ФЛЯ-22).
Оскільки це свято було культурним обміном між східними країнами, ми також послухали легенду японського традиційного свята «Танабата». Герої легенди — дві зорі, які на небосхилі перебувають одна напроти одної, і розділені Чумацьким Шляхом. А детальніше про це нам розповіла Кокошинська Єлизавета (ФЛЯ-12), яка підготувала ілюстрований переклад казки з японської мови на українську.
А далі ми знову поринули у світ поезії і послухали переклад цілої збірки оповідань «詩想» («Поетична уява») відомого японського автора Кунікіди Доппо в авторському перекладі Торопчина Юрія (ФЛЯ-31).
А слід за цим Дергун Ольга (ФЛЯ-31) презентувала свій глибокий переклад відомого вірша Міядзави Кенджі «雨ニモマケズ» («Дощем не змити»).
А закінчили свято студентки груп ФЛЧ-11 та ФЛЧ-31 дивовижним та таємничим ритуалом турецької весільної церемонії – «Ніч хни» (Kına Gecesi). Цей традиційний передвесільний мусульманський обряд, який в Туреччині високо шанується, бере початок з давніх віків. Сам ритуал, з його складними малюнками хною та символічними жестами, був ніби вікном у турецьку спадщину та звичаї. Він був чудово виконаний, а увага до деталей була такою, що змушувало учасників відчувати себе так, ніби вони перенеслися на справжнє турецьке весілля.
Кожен виступ довів, що молоді науковці володіють не лише глибоким розумінням обраних ними мов, але й пристрастю до мистецтва перекладу. Їм вдалося вловити суть оригінальних творів і оживити їх нашою мовою, долаючи мовні та культурні кордони. Ця подія стала свідченням наполегливої праці, відданості та таланту студентів східної філології. Цей захід залишив незабутній слід у серцях усіх присутніх, нагадавши нам про універсальність людського самовираження та важливість розуміння і цінування розмаїття нашого світу.