Кафедра загального мовознавства

  • Про кафедру
  • Співробітники
  • Навчальні курси
  • Викладацький розклад
  • Дослідження
  • Стратегія
  • Історія кафедри
  • Новини

Співробітники

завідувачБАЦЕВИЧ Флорійзавідувач
професорМАЦЮК Галинапрофесор
доцентБУК Соломіядоцент
доцентГОНТАРУК Ларисадоцент
доцентГРИГОРУК Світланадоцент
доцентМАРТІНЕК Світланадоцент
старший викладачПРОЦАК Любовстарший викладач
асистентЯСІНОВСЬКА Оксанаасистент
лаборантСАДОВА Наталіялаборант

1 курс

2 курс

3 курс

4 курс

5 курс

6 курс

Викладацький розклад



Дослідження

Міжнародні зв’язки

Кафедра підтримує наукові контакти з Варшавським університетом, Університетом імені Марії Кюрі-Склодовської в Любліні (Польща) і Гентським університетом (Бельгія).

Стратегія

Місія

Кафедра загального мовознавства – один із визнаних центрів теоретичних мовознавчих досліджень в Україні й Східній Європі. Спираючись на глибинні основи філологічної традиції Львівського національного університету імені Івана Франка, традиції, закладені в попередні століття кафедрами порівняльно-історичного і типологічного мовознавства, працями всесвітньовідомого лінгвіста Єжи Куриловича і його учнями, кафедра загального мовознавства продовжує розвивати надбання лінгвістичної та літературознавчої наукових шкіл у галузі теорії мови, комунікативної і когнітивної лінгвістик, соціолінгвістики, етнолінгвістики, психолінгвістики та інших напрямів сучасних досліджень мови. На кафедрі здійснюється теоретична лінгвістична підготовка майбутніх фахівців з різних мов, які викладаються на філологічному факультеті та факультеті іноземних мов. Кафедра також забезпечує спеціалізацію студентів із комунікативної лінгвістики та соціолінгвістики. На кафедрі працюють фахівці, здатні читати спеціальні курси на філософському факультеті та співпрацювати із фахівцями з психології та педагогіки. Кафедра загального мовознавства – унікальний науково-освітній осередок, в якому студенти отримують фахову підготовку лінгвістичної експертизи політичних текстів. Студенти кафедри отримують також кваліфікацію філологів-україністів, а випускники магістратури – кваліфікацію лінгвіста, що засвідчує широкий спектр їхніх професійних можливостей і компетенцій.

На кафедрі працюють авторитетні науковці, відомі у міжнародних лінгвістичних колах. Це автори відомих монографій, підручників з грифом Міністерства науки і освіти України; учені кафедри беруть участь у міжнародних наукових форумах, міжнародних і всеукраїнських наукових проектах тощо. Серед викладачів – заслужені професори Львівського національного університету ім. Івана Франка, академіки Академії наук вищої школи України, нагороджені відзнаками Міністерства, облради та інших установ держави.

Наші цінності – загальнолюдські, універсальні й національні. Навчаємо студентів розуміти сутність і природу людської мови, надаємо глибокі філологічні знання, розширюємо культурні обрії, сприяємо зміцненню контактів між Україною і світом. Працюємо над зміцненням науково-інтелектуальної бази країни, над формуванням нових поколінь української інтелектуальної еліти – освічених, свідомих, духовно багатих громадян.

Візія

  • Кафедра має бути провідним науковим і освітнім центром в галузі теоретичного і прикладного мовознавства.
  • Кафедра має бути престижним місцем здобуття спеціальності для філологічно обдарованих молодих людей.
  • Кафедра має бути інтелектуальним центром, осередком культурного прогресу і міжнародної співпраці.

Цілі

Кафедра повинна здобувати міжнародний авторитет, демонструючи високий рівень підготовки сучасного фахівця-лінгвіста, даючи суспільству гідні приклади інтелектуальних досягнень і успішного особистісного розвитку студентів і випускників.

У наукових дослідженнях кафедра прагне осягнення наукових результатів, визнаних міжнародною науковою спільнотою. Має за мету готувати науковців найвищої кваліфікації, чиї дослідження торуватимуть шлях розвитку науки про мову. Кафедра прагне збільшення кількості працівників, які захистили дисертації на здобуття наукового звання доктора наук та доктора філософії.

У навчальному процесі кафедра планує розширити свої можливості з підготовки сучасних фахівців  шляхом створення комбінованих спеціалізацій, що відповідає сучасним тенденціям на ринку праці. Ефективним бачимо поєднання спеціалізації «лінгвіст-прикладник» зі спеціалізацією «англійська мова» та «комп’ютерні технології»  (в межах спеціальності «філологія»).

Стратегічний план розвитку

  1. Суттєве збільшення кількості публікацій учених кафедри в рецензованих міжнародних виданнях, що мають високий науковий рейтинг.
  2. Забезпечення розбудови репозитарію публікацій викладачів.
  3. Забезпечення сталого розвитку web-ресурсів кафедри.
  4. Формування набору електронних методичних матеріалів, посібників, підручників на основі Положення про електронні видання Університету.
  5. Сприяння підвищенню кваліфікації працівників у сфері цифрових компетенцій.
  6. Розроблення стратегії популяризації кафедри, зокрема активізація висвітлення діяльності кафедри в засобах масової інформації. Розширення промоції освітніх послуг в Україні і за кордоном.
  7. Участь працівників у формуванні єдиного інформаційного простору Університету через наповнення бази даних та розширення функціоналу інформаційної системи управління навчальним процесом.

Міжнародна співпраця

  1. Зростання показника участі студентів, аспірантів, викладачів і науковців у програмах міжнародної академічної мобільності.
  2. Сприяння стажуванню науково-педагогічних і наукових працівників за кордоном, перш за все в країнах, де розвиваються новітні дослідження мов.
  3. Підготовка до запровадження разом із партнерськими закладами вищої освіти спільних програм подвійних дипломів, зокрема на магістерському і PhD рівнях.
  4. Ініціювання спільних міжнародних освітніх проектів із залученням фінансової підтримки провідних міжнародних фондів і фундацій.
  5. Підготовка спільних бакалаврських та магістерських курсів разом з фахівцями партнерських закладів освіти.
  6. Розширення практики залучення відомих іноземних учених і викладачів до освітнього процесу в Університеті та на кафедрі.
  7. Збільшення кількості курсів і освітніх програм іноземними мовами.
  8. Здійснення обміну досвідом між викладачами кафедри та викладачами партнерських закладів освіти,
  9. Розширення кола співпраці з іноземними університетами. Ініціювання підписання нових угод про міжнародну співпрацю.
  10. Організація обміну студентів згідно з умовами міжуніверситетських угод.

Освітня діяльність

  1. Удосконалення системи забезпечення якості освітньої діяльності завдяки використанню сучасних навчальних та інформаційних технологій. Створення ефективної системи оцінювання та контролю якості освітніх послуг.
  2. Відкриття нових спеціальностей, формування та впроваджування актуальних освітніх (освітньо-наукових, освітньо-професійних) програм з урахуванням потреб ринку праці.
  3. Розширення можливостей індивідуальних навчальних траєкторій студентів шляхом вибіркових курсів та гнучких сертифікованих програм.
  4. Впровадження інноваційних освітніх та інтерактивних технологій навчання. Забезпечення необхідною технікою і програмним супроводом.
  5. Підготовка нових нормативних курсів і курсів за вибором для аспірантів, що навчаються за спеціальністю 035 «Філологія»
  6. Створення сприятливих та мотиваційних умов працівникам кафедри з метою підвищення рівня цифрових компетенцій і вивчення іноземних мов.
  7. Модернізація аудиторного фонду Університету, обладнання аудиторій сучасною комп’ютерною технікою для ефективного використання інформаційних технологій у навчальному процесі.
  8. Створення на всіх факультетах і в коледжах вільного студентського простору для самостійної творчої роботи студентів у позааудиторний час.
  9. Актуалізація освітніх магістерських програм з урахуванням потреб ринку праці.
  10. Проведення регулярного внутрішньо-університетського рейтингування викладачів.
  11. Удосконалення системи матеріального стимулювання працівників за наукові досягнення, впроваджування електронної системи наукової звітності з використанням системи рейтингового оцінювання наукової роботи.
  12. Надання періодичним науковим виданням стандартів категорії А фахових видань України, збільшення кількості англомовних статей, забезпечення розвитку україномовних науково-популярних видань.
  13. Розширення можливостей для стажування наукових працівників кафедри у провідних зарубіжних науково-дослідних установах
  14. Запрошення іноземних фахівців для освітньої та наукової діяльності.
  15. Запрошення іноземних науковців до участі в конференціях, семінарах тощо.

План розвитку кафедри на найближчі п’ять років

Наукова діяльність кафедри:
  1. У найближчі 1-2 роки захист 2-х докторських (доц. С.Бук, доц.. Х.Дяків) і 1-ї кандидатської дисертації (асист. О.Ясіновська);
  2. Захист не менше 3-4 кандидатських дисертацій аспірантами кафедри;
  3. Подальше регулярне проведення кафедрального семінару (двічі в місяць) із загальною проблематикою, присвяченою актуальним аспектам сучасної теоретичної та прикладної лінгвістики, та розвитку трьох напрямів, пов’язаних зі змінами сучасної лінгвістичної думки: 1) функціонально-комунікативні, когнітивно зорієнтовані напрями досліджень живих мов різних сімей; 2) дослідження актуальних проблем філософії мови та загального мовознавства; 3) синхронні й діахронні соціолінгвістичні та лінгвополітологічні студії;
  4. Видання 2-х номерів «Вісника ЛНУ. Серія «Філологія» – «Теорія мови»;
  5. Видання міжнародного колективного збірника праць з соціолінгвістики (проф. Г.Мацюк).
  6. Регулярне (не рідше одного разу в три роки) проведення міжнародних наукової конференцій з проблем теоретичної та прикладної лінгвістики;
  7. Регулярне проведення наукових конференцій із проблем соціолінгвістики і політичної лінгвістики (організатор і керівник проф. Г.Мацюк);
  8. Спільний науковий проект з вченими факультету іноземних мов: „Маніпулятивні технології в різномовних дискурсах”;
  9. Проведення наукових конференцій з проблематики цього проекту;
  10. Написання історії кафедри (у межах проекту філологічного факультету «Історія філологічного факультету»).
Навчально-методична робота
  1. Удосконалення спеціалізації “Прикладна лінгвістика”, поєднання апробованих навчальних дисциплін із новими, перш за все дисциплінами комп’ютерного циклу.
  2. Підготовка нових нормативних курсів, спецкурсів і курсів за вибором студента з метою спеціалізації частини магістрів-прикладників у царині комп’ютерної лінгвістики.
  3. Підготовка нових нормативних курсів і курсів за вибором для аспірантів, що навчаються за спеціальністю 035 «Філологія».
  4. Написання і апробація підручників і посібників згаданих курсів для аспірантів спеціальності 035 «Філологія».
  5. Удосконалення магістерських і аспірантських педагогічних практик в аспекті їх конкретного наповнення проблемами сучасної лінгвістики.
  6. Підготовка нових і удосконалення чинних завдань із самостійної роботи студентів з дисциплін, що викладаються на кафедрі.
  7. Оновлення тестових завдань усіх курсів, що читаються викладачами кафедри.
  8. Особливо перспективним вважаємо написання підручника «Загальне мовознавство» з принципово новою орієнтацією на вимоги часу і суттєві зміни наукової лінгвістичної парадигми.

Історія кафедри

Створена у Львівському університеті восени 1939 року. Безпосередньою попередницею її була кафедра (заклад) індоєвропейського мовознавства, очолювана проф. Єжи Куриловичем, яка, своєю чергою, стала наступницею кафедри порівняльного індоєвропейського мовознавства, пов’язаної з діяльністю проф. Густава Герсона Блятта (1910-1916) і Анджея Гавронського (1917-1927). Кафедру загального мовознавства Єжи Курилович очолював до червня 1946 року. Після нього цю посаду протягом 16 років посідав доц. Євген Кротевич (проф. із 1958) – синтаксист і лексиколог.

У зазначений період колектив кафедри активно опрацьовував низку проблем загальнолінгвістичної теорії, русистики і порівняльної славістики; зокрема, визначення основних лінгвістичних понять (Є.В. Кротевич, В.О. Іцкович, І.Г. Галенко, Н.А. Каламова); питання сучасного історичного і діалектного синтаксису російської мови (Є.В. Кротевич, В.О. Іцкович, Л.А. Коробчинська, А.О. Акішина, Е.С. Прутових-Войнова, М. Шатух та ін.); порівняльний синтаксис східнослов’янських мов (Є.В. Кротевич); сучасна, історична і порівняльна морфологія і лексикологія (Ю.В. Большова, В.О. Іцкович, Л.А. Коробчинська, Н.А. Каламова, Е.С. Прутових-Войнова, З.Г. Розова, О.Є. Шелепіна); діалектологія (М.С. Тихомирова); словотвір (І.Г. Галенко, Н.М. Громова); мова і стиль художніх творів (В.Б. Бродська, В.Г. Петровський, Е.С. Прутових-Войнова, С.Й. Цаленчук). Широкий спектр проблем пов’язаний із тим, що з вересня 1950 року після об’єднання з кафедрою російської мови, функціонувала нова адміністративна одиниця – кафедра російської мови і загального мовознавства.

У 60-70-х роках кафедру очолювали: І.Г. Галенко (1961-1963), Б.В. Хричиков (1963–1967, 1970-1972), Н.А. Каламова (1967-1970), І.Г. Грицютенко (1972-1978), В.І. Петровський (1978-1980). У цей період опрацьовували як традиційні, так і нові для і тогочасного мовознавства проблеми. Продовжувалося дослідження теоретичних питань морфології, словотвору, синтаксису на матеріалі російської мови (Н.А. Каламова, І.Г. Галенко, О.Я. Криворучко), проблем морфологічної модальності дієслова (Б.В. Хричиков), специфіки мови і стилю письменників ХІХ-ХХ ст. (В.Г. Вербицька, Е.С. Прутових-Войнова, В.І. Петровський), питань культури російського мовлення (О.Я. Криворучко, М.С. Тихомирова) і лінгводидактики. Водночас мовознавці звертали пильну увагу на питання методології науки про мову, вивчали сучасні напрями розвитку мовознавства, досліджували функції мови, загальну семантику, методи аналізу мовних явищ (Ю.В. Большова, І.Г. Галенко, І.Є. Грицютенко, Н.А. Каламова). Зростала кількість публікацій, присвячених системному вивченню мови, зокрема, системній організації займенників та лінгвістичних термінів, організації художніх текстів, історії вітчизняного мовознавства, функціонуванню східнослов’янських мов, методиці викладання у вищій та середній школі. Новим перспективним напрямом наукових досліджень у 70-х роках стало вивчення лексичної системи російської мови в семантичному і функціонально-ономасіологічному аспектах (Ю.В. Большова, Ф.С. Бацевич та ін.) і фразеологічної системи (М.А. Алексєєнко). У полі зору дослідників лексичних явищ були процеси семоутворення, семантичної організації лексико-семантичних груп, синтагматичних зв’язків між словами при їх функціонуванні у межах висловлювання. Тоді ж опубліковано три посібники з курсу “Вступ до мовознавства”, чотири збірники програмованих завдань із сучасної російської мови та багато методичних вказівок.

Творча діяльність працівників кафедри стимулювала їхню участь у наукових та практичних конференціях, сприяла налагодженню сталих зв’язків з ученими різних міст і країн, участі у створенні колективної монографії лінгвістів Львівського і Велико-Тирнівського (БНР) університетів. Кафедра була ініціатором проведення в університеті Республіканської конференції “Науково-технічний прогрес і проблеми термінології” (Тези доповідей. – 1980). У 1978 році кафедра стала опорною у західному регіоні України.

Отже, протягом 40-70-х років колектив мав здобутки, зокрема, в ділянці теорії синтаксису східнослов’янських мов, в опрацюванні понятійного апарату лінгвістичної термінології української мови, у розробленні теорії організації художніх текстів та програмуванні навчальних мовних матеріалів.

1 вересня 1980 року відбувається поділ кафедри російської мови і загального мовознавства на дві: кафедру російської мови і кафедру загального мовознавства, яку з 1980 по 1988 роки очолює проф. І.Є. Грицютенко Під його керівництвом працювали доценти І.Г. Галенко, Т.М. Возний, асистенти Ф.С. Бацевич, Л.Ю. Сваричевська, З.М. Бичко, А.М. Судакова. Навчальні дисципліни кафедри: вступ до мовознавства, загальне мовознавство, історичні граматики української та російської мов, історії української та російської літературних мов, української та російської діалектології. З 1985 по 1990 викладачами з погодинною формою оплати працюють проф. Л.М. Полюга і доц. Д.Г. Гринчишин. Спецкурси і спецсемінари присвячуються актуальним проблемам естетичної функції художнього слова (проф. І.Є. Грицютенко), порівняльного словотвору східнослов’янських мов (доц. Т.М. Возний), історичного формування лінгвістичної термінології у східнослов’янських мовах (доц. І.Г. Галенко), проблемам неологізації (асист. Ф.С. Бацевич). Важливою формою навчальної роботи була діалектологічна практика.

У 80-х роках найважливішими напрямами наукової діяльності були дослідження естетичної функції художнього слова (проф. І.Є. Грицютенко, асист. Л.Ю. Сваричевська, асп. Любов Процак), східнослов’янського словотвору (доц. Т.М. Возний, І.Г. Галенко), історія вітчизняних лінгвістичних учень, теорія проблеми культури мови, формування лінгвістичної термінології у східнослов’янських мовах (доц. І.Г. Галенко), проблеми неологізації та системної організації лексики української та російської мов (асист. Ф.С. Бацевич). З кінця 80-х років впроваджується один із перших в Україні спецкурсів, присвячений проблемам порівняльно-історичного мовознавства (асист. А.М. Судакова). Значне місце посідає науково-методична робота, пов’язана з тематикою “Мовознавство і школа” (керівник проф. І.Є. Грицютенко). Виїзні засідання кафедри відбуваються в школах Турківського, Сколівського та Бродівського районів Львівської області.

З 1989-1990 навчального року починається новий етап в історії кафедри, пов’язаний з відходом історичної граматики, історії літературної мови та діалектології української та російської мов на відповідні кафедри української та російської філології. Їм на заміну запроваджуються нові дисципліни: перська та арабська мови (асист. Я.Г. Полотнюк); японська мова (її як факультативну веде асист. О.Г. Горошкевич). Статус нормативного курсу отримує порівняльно-історичне мовознавство (доц. А.М. Судакова); запроваджується новий спецкурс із функціональної лексикології (доц. Ф.С. Бацевич). Наукова проблематика кафедри повертається у русло функціонального, а з другої половини 90-х років – функціонально-комунікативного дослідження мов різних сімей.

У 1988-1992 роках кафедру очолює доц. Т.М. Возний, з вересня 1993 року – доц. Ф.С. Бацевич. Мовознавці працюють над темами: “Лексична і граматична семантика мов різних сімей” (1995-1997), Лексична і граматична семантика мов різних сімей у синхронії та діахронії (1998-2000), “Семантика, синтактика і прагматика мовленнєвої діяльності” (з 2001). У цей час побачили світ монографії проф. Ф.С. Бацевича “Очерки по функциональной лексикологии” (Львов: Світ, 1997. – у співавторстві із Т.А. Космедою), “Основи комунікативної девіатології” (Львів: Центр ЛНУ ім. І.Франка, 2000.), “Нариси з комунікативної лінгвістики” (Львів: Центр ЛНУ ім. І.Франка, 2003), доц. Г.П. Мацюк “Прескриптивне мовознавство в Галичині (перша половина ХІХ ст.)” (Львів: Центр ЛНУ ім. І.Франка, 2001).

Протягом 90-х років на кафедрі відбуваються організаційні та кадрові зміни. За власним бажанням у 1992 році з університету звільняється доц. З.М. Бичко, у 1996 році – доц. А.М. Судакова. У цьому ж році іде на пенсію доц. Е.С. Прутових, а у 1997 році – І.Г. Галенко. У листопаді 1997 року у зв’язку з організацією кафедри сходознавства із структури дисциплін кафедри загального мовознавства вилучаються арабська, перська і японська мови. На новостворену кафедру переходять викладачі Ярема Полотнюк, Олена Горошкевич, а також аспір. Олег Кшановський, Ореста Забуранна і Лідія Луцан.

Тоді на кафедрі загального мовознавства запроваджуються нові спецкурси і спецсемінари, присвячені актуальним питанням філософії мови і комунікативної лінгвістики (проф. Флорій Бацевич), соціолінгвістики (доц. Галина Мацюк), лінгвосеміотики і прикладної лінгвістики (доц. Лідія Сваричевська), етнолінгвістики (асист. Лариса Гонтарук), порівняльно-історичного мовознавства (асист. Оксана Ясіновська). Силами кафедри організовані й проведені міжнародні та всеукраїнські наукові конференції: “Провідні лінгвістичні концепції кінця ХХ століття” (листопад 1996), “Семантика, синтактика, прагматика наукової діяльності” (січень 1999), спільно з кафедрою французької філології “Романістичні дослідження: сучасний стан та перспективи (до 100-річчя романістики у Львівському університеті)” (листопад 1997). За матеріалами конференцій видані збірники тез і статей.

У 2015 р. на кафедрі був проведений ХІІ Всеукраїнський соціолінгвістичний семінар, незмінним організатором і керівником якого упродовж 12-ти років є проф. Галина Мацюк. У 2016 р., за сприяння Центру інформації та документації НАТО в Україні, семінар переріс у Міжнародну соціолінгвістичну конференцію

Станом на 2017/2018 навчальний рік на кафедрі працюють професори Флорій Бацевич таГалина Мацюк, доценти Соломія Бук, Лариса Гонтарук, Світлана Мартінек, Лідія Сваричевська, Світлана Григорук, старший викладач Любов Процак, асистент Оксана Ясіновська та двоє лаборантів (Оксана Галайчук, Наталія Садова).

При кафедрі діє аспірантура. Від 2001 року успішно захистили кандидатські дисертації Олег Кшановський, Ореста Забуранна, Олеся Палінська, Соломія Бук, Олена Дерпак, Лариса Гонтарук, Юлія Заза, Олена Синчак, Леся Луньо, Андріана Чучвара, Оксана Трумко, Андрій  Мацкевич, Оксана Орленко, Оксана Бутковська та ін.

При кафедрі діє два семінари: Всеукраїнський семінар із соціолінгвістики і кафедральний семінар, присвячений актуальним проблемам сучасної лінгвістики.

Дистанційне навчання

17.03.2020 | 10:57

Шановні студенти і викладачі філологічного факультету!
З метою налагодження дистанційного навчання на час карантину створено елекронний диск, на якому розміщено інформацію про навчальні дисципліни і матеріали для лекційних та семінарських занять, а також контакти викладачів для організації консультацій.
Перейти на електронний диск
 
Інформація щодо дистанційного навчання з курсів,
які проводить Кафедра української мови імені професора Івана Ковалика,
міститься від 16 березня 2020 року на відповідних сторінках курсів на сайті філологічного факультету
(Відповідальна за інтернет-сторінку Кафедра української мови доцент Оксана Костів).

Читати »

Вертеп Філологічної Братії

24.01.2018 | 10:57

Цьогорічні зимові свята надовго запам’ятають викладачі та працівники філологічного факультету Франкового університету. Ані сесія, ані насичені святковими приготуваннями будні та й самі свята не спинили творчого запалу філологічної братії. Ініціатива Декана і величезне бажання спільно створити цікаве і динамічне різдвяне дійство, відчути себе спудеями середньовічної братської школи, задіяними до творення вертепної драми, врешті, просто бути собою у такому “живому” величанні Різдва Божого Сина втілилися у ВЕРТЕПІ, з яким, як велить звичай, колядники здійснили традиційні відвідини дворів 20 і 22 січня.
Результат...

Читати »

Круглий стіл до Дня української писемності та мови

14.11.2017 | 13:54

10 листопада 2017 року соціолінгвісти Львівського національного університету імені Івана Франка до Дня української писемності та мови ініціювали і провели на філологічному факультеті круглий стіл на тему: “Мова і суспільство: законодавство, політика, медіа і Я”. Його мета – обговорити низку питань мовної політики і мовної ситуації в умовах гібридної війни проти України, а саме: мовне законодавство, мови в комунікації політиків зі суспільством, роль медій як трансляторів ідей у громадськість, знання та активність студентів у цих складних процесах. У роботі круглого...

Читати »

Галина Мацюк – “Заслужений професор Львівського університету”

17.10.2017 | 11:23

Колектив Кафедри загального мовознавства вітає Галину Мацюк з отриманням почесного звання “Заслужений професор Львівського університету” і бажає їй міцного здоров’я, успіхів у подальшій праці на науковій ниві, творчої наснаги, і вдячних студентів!

Читати »

“На сторожі коло їх поставлю слово” (круглий стіл до Дня української писемності та мови)

15.11.2016 | 16:41

“Народ, що створив своє письменство, народ-творець, не може бути сирою етнографічною масою: він прокидається вже до свідомого життя і письменство стає йому за ту зірницю, що близьке світло сонця звістує” – роль слова у житті нації охарактеризував історик, основоположник літературознавства в Україні Сергій Єфремов. “Мова – це не тільки простий символ розуміння, вона витворюється в певній культурі, в певній традиції… Мова – це найясніший вираз нашої психіки, це найперша сторожа нашого я… Поки живе мова – житиме й народ, яко...

Читати »