Опис курсу

Курс присвячений важливим питанням міжособистісного спілкування мовців – багатоканального процесу, взаємопов’язаними боками якого є вербальні та невербальні засоби. У центрі уваги – невербальна поведінка людей як особлива мова, що сигналізує про характер взаємодії та емоційні стани комунікантів. Розглядаються всі форми невербальної комунікації: міміка, жести, голос і тон, мова очей, постава тіла, хода, дотики, дистанція, просторова і часова організація спілкування, запахи, одяг, прикраси, речі повсякденного вжитку та ін. Для правильної інтерпретації невербальної поведінки людини до уваги береться не окремий вид мови її тіла, а вся сукупність невербальних засобів з урахуванням контексту мовленнєвої ситуації, а також конгруентність вербальних і невербальних сигналів. Невербальні знаки комунікантів вивчаються з урахуванням їхнього віку, гендерної приналежності, темпераменту, статусу. Враховуються відмінності у невербальній комунікації представників різних культур. Приділяється увага невербальним знакам брехні.

Мета курсу: закласти основи комунікативної компетенції слухачів, завдяки якій вони зможуть помічати та розшифровувати невербальні сигнали іншої людини з тим, щоб краще розуміти інших, і коректно транслювати власні.

Теоретичний матеріал курсу ґрунтується на результатах наукових досліджень, здобутих спеціалістами у різних ділянках знання, – лінгвістиці, психології, психотерапії, антропології, соціології, етології, криміналістиці,біології, нейрофізіології та ін.

Практична частина занять передбачає виконання вправ і завдань, які допоможуть студентам:

1) розпізнавати за зовнішніми проявами людські емоції і наміри та диференціювати окремі комунікативні невербальні сигнали;

2) для забезпечення намічених цілей комунікативного акту автоматично й упевнено використовувати різноманітні невербальні знаки власного тіла, а також інші екстралінгвальні засоби.

З метою закріплення матеріалу з ряду ключових тем передбачено виконання позаавдиторних завдань.

Курс забезпечується ілюстративними, авдіо- й візуальними матеріалами.

Кожний теоретичний блок супроводжується кейсами, практичними завданнями або тренінговими вправами.

Завдання курсу:

– пояснити сутність і багатогранність процесу комунікації як виду соціальної взаємодії мовців;

– розкрити характер взаємозв’язку вербальних і невербальних компонентів у процесі мовленнєвої діяльності людини;

– ознайомити студентів із різними системами невербальних знаків і їх типологіями;

– розкрити принципи розшифрування засобів невербального коду;

– пояснити відмінності у використанні невербальних знаків мовцями, залежно від їх віку, темпераменту, статі, приналежності до різних мовних колективів;

– привернути увагу до особливостей невербальної комунікації представників різних культур;

– показати зв’язок невербальних знаків і психоемоційного стану людини;

– навчити виявляти неправдиві повідомлення;

– закласти теоретичні основи використання різних типів невербальних засобів комунікації у встановленні взаєморозуміння і формування міжособистісних стосунків;

– сформувати практичні вміння застосовувати засоби невербального коду у встановленні взаєморозуміння і формуванні міжособистісних взаємодій.

Засвоївши дисципліну «Невербальна комунікація», студент має здобути такі основні компетенції:
знати:

– різновиди невербальних сигналів і їх характеристику;

– функції і роль невербальних засобів у мовленнєвій діяльності людини;

– характер взаємодії вербальних і невербальних сигналів;

– особливості невербальних знаків у різних культурах (універсальність, синонімія, омонімія, унікальність);

– принципи розшифрування екстралінгвальних знаків учасників комунікативного процесу;

– правила коректного застосування невербальних знаків для ефективного спілкування у різних комунікативних умовах;

уміти:

– розпізнавати типи невербальних сигналів учасників комунікації і трактувати їх у сукупності;

– вловлювати і розшифровувати малопомітні й намірено приховані невербальні знаки учасників комунікативного процесу;

– ідентифікувати невербальні знаки з урахуванням віку, гендеру, темпераменту і статусу комунікантів;

– інтерпретувати невербальну поведінку учасників комунікації залежно від комунікативної ситуації;

– оцінювати індивідуальний стиль невербальної комунікації конкретного мовця;

– за рядом маркерів невербальної поведінки виявляти неправдиві повідомлення адресанта і адресата;

– використовувати невербальні знаки власного тіла для успішної комунікації у різних ситуативних контекстах;

володіти:

– навичками розшифрування невербальних сигналів інших учасників комунікації;

– навичками практичного використання невербальних знаків і доладного їх поєднання з вербальними засобами.

Форма звітности: залік
Мова викладу: українська