Опис курсу

Нормативний курс «Вступ до мовознавства» призначений для студентів-бакалаврів першого року заочної форми навчання філологічного факультету. Цей пропедевтичний курс  покликаний ознайомити студентів з базовими теоретичними поняттями мовознавства; дати уявлення про природу та сутність мови, її функції, системність, ієрархічну будову, закономірності розвитку та про  методи лінгвістичного дослідження.

Дисципліна «Вступ до мовознавства» дає студентові знання основних проблем сучасного мовознавства; розуміння системно-структурного підходу до мови; вчить осмислювати сутність дихотомії “мова – мовлення”; знайомить з проблематикою фонетики, фонології, лексикології, морфології, синтаксису; типами класифікацій мов світу тощо.

Практичне призначення курсу: оволодіння лінгвістичним термінологічним апаратом; вироблення навичок практичного застосування теоретичних знань у подальшій професійній діяльності при викладанні мови спеціалізації та у перекладацькій практиці.

Курс «Вступ до мовознавства» – важливий і необхідний компонент програми професійної філологічної освіти. Вивчаючи цю дисципліну, студенти мають можливість випрацювати системне мислення, здатність синтезувати й самостійно аналізувати мовні явища.

Мета вивчення пропедевтичної дисципліни «Вступ до мовознавства» – ознайомити студентів з базовими теоретичними поняттями мовознавства; дати уявлення про природу та сутність мови, її функції, системність, ієрархічну будову, закономірності розвитку та про  методи лінгвістичного дослідження.

Завдання курсу:

Загальнотеоретичні цілі курсу «Вступ до мовознавства»:

• визначити об’єкт і предмет вивчення мовознавства;
• показати зв’язок мовознавства з іншими науками;
• ознайомити студентів з різними галузями мовознавства та їх проблематикою;
• описати найважливіші функції мови;
• показати зв’язок мови і мислення;
• розкрити природу мовного знака;
• ознайомити студентів з різними поглядами на мову, з різним розумінням її походження та сутності;
• розглянути структурні рівні мови;
• з’ясувати характер відмінностей між одиницями мовних рівнів;
• познайомити студентів з історією письма;
• розглянути класифікації мов світу за різними критеріями;
• дати характеристику базовим методам і прийомам лінгвістичного дослідження.

Практичні цілі курсу «Вступ до мовознавства» вбачаємо в тому, щоб навчити студентів:

·       користуватися лінгвістичним термінологічним апаратом;

• усвідомлювати зв’язок між окремими структурними мовними явищами;

• розпізнавати мовні одиниці в різних контекстах функціонування;
• класифікувати мовні одиниці, застосовуючи різні методи дослідження;
• розпізнавати та характеризувати типи мовних знаків;
• характеризувати особливості фонологічних систем мов світу;
• визначати характерні риси лексико-семантичних систем мов світу;
• розуміти особливості граматичної будови різних мов світу;
• характеризувати мови світу за критеріями генеалогічної та типологічної класифікацій;

• використовувати набуті знання у практиці викладання мови спеціалізації та у перекладацькій діяльності.

Очікувані результати навчання:

знати:

• базову лінгвістичну термінологію;
• основні проблеми і напрями сучасного мовознавства;
• основні риси історичного мовознавства;
• погляди на природу мови; гіпотези її походження;
• функції мови;
• сутність системно-структурного підходу до мови;
• особливості семіотичного аспекту мовознавства;
• зв’язок мови і мислення;
• сутність дихотомії “мова” і “мовлення”;
• основні мовні рівні та їх одиниці; проміжні мовні рівні;
• етапи і форми розвитку письма;
• критерії розрізнення та специфіку проблематики фонетики і фонології;
• аспекти вивчення лексикології: семасіологію, ономасіологію, етимологію;
• основні поняття та категорії граматики, особливості їх вияву у мовах різної будови;
• типи класифікацій мов світу;

вміти:

• давати визначення лінгвістичних термінів, передбачених програмою;
• розпізнавати різні типи мовних знаків;
• розрізняти одиниці різних мовних рівнів у різних контекстних умовах;
• визначати парадигматичні, синтагматичні й ієрархічні відношення між мовними одиницями;
• аналізувати звуки мов світу в акустичному, артикуляційному та функціональному аспектах;
• характеризувати лексичні одиниці різних мов з погляду семасіології та ономасіології;
• визначати особливості граматичної будови різних мов світу;
• застосовувати методи лінгвістичних досліджень для аналізу одиниць різних рівнів мови та мовлення;
• визначати місце конкретної мови за генеалогічною та типологічною класифікаціями мов світу;

• застосувати набуті  теоретичні знання у практиці викладання мови спеціалізації та у перекладацькій діяльності.