Вступ до мовознавства («Українська мова та література», «Середня освіта (Українська мова та література)» заочне навчання

Тип: Нормативний

Кафедра: загального мовознавства

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
13Іспит

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
16доцент ГРИГОРУК СвітланаФЛу-11, ФЛо-11

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
110ФЛо-11доцент ГРИГОРУК Світлана
ФЛу-11доцент ГРИГОРУК Світлана

Опис курсу

Нормативний курс «Вступ до мовознавства» призначений для студентів-бакалаврів першого року заочної форми навчання філологічного факультету. Цей пропедевтичний курс  покликаний ознайомити студентів з базовими теоретичними поняттями мовознавства; дати уявлення про природу та сутність мови, її функції, системність, ієрархічну будову, закономірності розвитку та про  методи лінгвістичного дослідження.

Дисципліна «Вступ до мовознавства» дає студентові знання основних проблем сучасного мовознавства; розуміння системно-структурного підходу до мови; вчить осмислювати сутність дихотомії “мова – мовлення”; знайомить з проблематикою фонетики, фонології, лексикології, морфології, синтаксису; типами класифікацій мов світу тощо.

Практичне призначення курсу: оволодіння лінгвістичним термінологічним апаратом; вироблення навичок практичного застосування теоретичних знань у подальшій професійній діяльності при викладанні мови спеціалізації та у перекладацькій практиці.

Курс «Вступ до мовознавства» – важливий і необхідний компонент програми професійної філологічної освіти. Вивчаючи цю дисципліну, студенти мають можливість випрацювати системне мислення, здатність синтезувати й самостійно аналізувати мовні явища.

Мета вивчення пропедевтичної дисципліни «Вступ до мовознавства» – ознайомити студентів з базовими теоретичними поняттями мовознавства; дати уявлення про природу та сутність мови, її функції, системність, ієрархічну будову, закономірності розвитку та про  методи лінгвістичного дослідження.

Завдання курсу:

Загальнотеоретичні цілі курсу «Вступ до мовознавства»:

  • визначити об’єкт і предмет вивчення мовознавства;
  • показати зв’язок мовознавства з іншими науками;
  • ознайомити студентів з різними галузями мовознавства та їх проблематикою;
  • описати найважливіші функції мови;
  • показати зв’язок мови і мислення;
  • розкрити природу мовного знака;
  • ознайомити студентів з різними поглядами на мову, з різним розумінням її походження та сутності;
  • розглянути структурні рівні мови;
  • з’ясувати характер відмінностей між одиницями мовних рівнів;
  • познайомити студентів з історією письма;
  • розглянути класифікації мов світу за різними критеріями;
  • дати характеристику базовим методам і прийомам лінгвістичного дослідження.

Практичні цілі курсу «Вступ до мовознавства» вбачаємо в тому, щоб навчити студентів:

·       користуватися лінгвістичним термінологічним апаратом;

  • усвідомлювати зв’язок між окремими структурними мовними явищами;
  • розпізнавати мовні одиниці в різних контекстах функціонування;
  • класифікувати мовні одиниці, застосовуючи різні методи дослідження;
  • розпізнавати та характеризувати типи мовних знаків;
  • характеризувати особливості фонологічних систем мов світу;
  • визначати характерні риси лексико-семантичних систем мов світу;
  • розуміти особливості граматичної будови різних мов світу;
  • характеризувати мови світу за критеріями генеалогічної та типологічної класифікацій;
  • використовувати набуті знання у практиці викладання мови спеціалізації та у перекладацькій діяльності.

Очікувані результати навчання:

знати:

  • базову лінгвістичну термінологію;
  • основні проблеми і напрями сучасного мовознавства;
  • основні риси історичного мовознавства;
  • погляди на природу мови; гіпотези її походження;
  • функції мови;
  • сутність системно-структурного підходу до мови;
  • особливості семіотичного аспекту мовознавства;
  • зв’язок мови і мислення;
  • сутність дихотомії “мова” і “мовлення”;
  • основні мовні рівні та їх одиниці; проміжні мовні рівні;
  • етапи і форми розвитку письма;
  • критерії розрізнення та специфіку проблематики фонетики і фонології;
  • аспекти вивчення лексикології: семасіологію, ономасіологію, етимологію;
  • основні поняття та категорії граматики, особливості їх вияву у мовах різної будови;
  • типи класифікацій мов світу;

 

вміти:

  • давати визначення лінгвістичних термінів, передбачених програмою;
  • розпізнавати різні типи мовних знаків;
  • розрізняти одиниці різних мовних рівнів у різних контекстних умовах;
  • визначати парадигматичні, синтагматичні й ієрархічні відношення між мовними одиницями;
  • аналізувати звуки мов світу в акустичному, артикуляційному та функціональному аспектах;
  • характеризувати лексичні одиниці різних мов з погляду семасіології та ономасіології;
  • визначати особливості граматичної будови різних мов світу;
  • застосовувати методи лінгвістичних досліджень для аналізу одиниць різних рівнів мови та мовлення;
  • визначати місце конкретної мови за генеалогічною та типологічною класифікаціями мов світу;
  • застосувати набуті  теоретичні знання у практиці викладання мови спеціалізації та у перекладацькій діяльності.

Рекомендована література

  1. Основна:
  2. Бевзенко С.П. Вступ до мовознавства: Короткий нарис: Навч. посібник. – К.: Вища школа, 2006.
  3. Білецький А.О. Про мову і мовознавство: Навч. посібник. – К.: АртЕк, 1997.
  4. Вступ до мовознавства: Підручник /За ред. І.О. Голубовської. – К.: ВЦ «Академія», 2016.
  5. Дрогомирецький П.П., Пена Л.І. Вступ до мовознавства: Навч.-методичний посібник. – Івано-Франківськ: Фоліант, 2015
  6. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства: Підручник. – К.; Одеса: Либідь, 1991.
  7. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: Підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів. – К.: Видавничий центр «Академія», 2006.
  8. Левицький А.Е., Сингаївська А.В., Славова Л.Л. Вступ до мовознавства: Навч. посібник. – К.: Центр навч. літератури, 2006.
  9. Сосюр Ф. де. Курс загальної лінгвістики. – К.: Основи, 1998.
  10. Ющук І.П. Вступ до мовознавства: Навч. посібник. – К.: Рута, 2000.
  1. Додаткова
  2. Бацевич Ф. С., Сваричевська Л. Ю. Тестові завдання до курсу “Вступ до мовознавства”. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2004.
  3. Брайчевський М. Походження слов’янської писемності. – К., 1998.
  4. Булаховський Л.А. Нариси з загального мовознавства: Серія друга // Вибр. праці: в 5-ти т. – К., 1975. – Т. І.
  5. Гонтарук Л.В. Науково-методичні рекомендації до «Вступу до мовознавства». – Львів, 2015.
  6. Доленко М.Т. Вступ до мовознавства: Збірник вправ і завдань. – К., 1975.
  7. Донець Л.С, Мацько Л.І. Вступ до мовознавства: Практикум. – К., 1989.
  8. Дорошенко С.І., Дудик П.С Вступ до мовознавства. – К., 1974.
  9. Кочерган М.П. Загальне мовознавство: Підручник. – К.: Видавничий центр «Академія», 2006.
  10. Півторак Г. Українці:звідки ми і  наша мова. – К.,
  11. Потапенко О.І. Цікаве мовознавство. – Біла Церква, 1996.
  12. Царук О. Українська мова серед інших слов’янських: етнологічні та граматичні параметри. – Дніпропетровськ,
  1. Словники, енциклопедії
  2. Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К., 1985.
  3. Кротевич Є.В., Родзевич Н.С. Словник лінгвістичних термінів. – К., 1957.
  4. Левицький Ю.М. Мови світу: енциклопедичний довідник. – Львів, 1998.
  5. Селіванова О.О. Лінгвістична енциклопедія. – Полтава: Довкілля-К, 2010.
  6. Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – Полтава: Довкілля-К, 2006.
  7. Українська мова: енциклопедія / НАН України, Ін-т мовознав. ім.О.О.Потебні, Ін-т укр. мови; редкол.: В. М. Русанівський [та ін.]. – Вид. 2-ге, випр. і допов. – Київ: Вид-во “Українська енциклопедія” ім.М.П.Бажана, 2004.
  8. Штерн І.Б. Вибрані топіки та лексикон сучасної лінгвістики: енциклопедичний словник. – К.: АтрЕк, 1998.
  9. Encyklopedia językoznawstwa ogólnego.–Wrocław; Warszawa; Kraków. – 1993.
  10. The Encyclopedia of Language and Linguistics / E. Asher (ed.).  – Oxford, N. Y.: Pergamon Press, 1994. – Vol. 1–10.

Силабус:

Завантажити силабус