Фразеологія в системі мови
Тип: Нормативний
Навчальний план
Семестр | Кредити | Звітність |
11 | 3.5 | Іспит |
Лекції
Семестр | К-сть годин | Лектор | Група(и) |
11 | 16 | Array |
Практичні
Семестр | К-сть годин | Група | Викладач(і) |
11 | 16 |
Опис курсу
Мета: ознайомити студентів з питаннями загальної теорії сучасної російської фразеології, які не втратили ще свого дискусійного характеру.
Завдання: сформувати у слухачів спецкурсу поняття про такі теоретичні питання, як об’єкт фразеології, критерії виділення фразеологічних одиниць, об’єм фразеології, як об’єкта аналізу та місце фразеології у системі російської мови.
В результаті вивчення даного курсу студент повинен
знати:
- як формується в сучасній науці статус фразеологічних одиниць;
- що таке фразеологічна система;
- з яких чинників вона складається і як функціонує;
- про широкий та вузький підхід до об’єму та межі фразеології;
- про систему трансформації фразеологічних одиниць;
- про специфіку виділення про паспортизації індивідуально-авторської фразеології у відповідному дискурсі (епістолярному, художньому та інш.);
вміти:
- виділяти фразеологічні одиниці серед інших мовних одиниць, виходячи з теоретичних засад «широкого» та «вузького» уявлення про фразеологію;
- – визначати трансформовану фразеологічну одиницю і спів ставляти її з узуальною одиницею;
- – аналізувати способи фразеологічної трансформації в авторському тексті;
- – виділяти і аналізувати фразеологічні інновації авторського тексту.
Загальні теоретичні положення спецкурсу
Об’єкт фразеології. «Вузький» та «широкий» погляд на об’єкт фразеології. Представники цих напрямків.
Статус фразеологічної одиниці (ФО) у сучасному російському мовознавстві. Критерії виділення ФО, виходячи з «широкого» погляду на об’єму та межі фразеології: семантична цілісність і стійкість, відтворюваність складу та структури ФО.
Структура фразеологічного фонду сучасної ФО російської літературної мови: ідіоматики (ФО–ідеома); фразеоматика (ФО–фразема); пареміологія (пареміоматика) – ФО–паремія.
Об’єм фразеології як об’єкту аналізу. Характеристика основних різновидів ФО, зважаючи на трьохярусну систему фразеології російської мови.
Дискусійні питання щодо входження в неї відповідних мовних одиниць.
До проблеми місця фразеології в системі мови. Огляд основної літератури щодо вказаного питання: діапазон поглядів – від повного заперечення існування фразеологічного рівня до його наявності в системі мови.
Способи фразеологічної трансформації.
Структурно-семантичні види трансформації ФО у сучасній російській фразеології.
Статус фразеологічної трансформації. Структурно-семантичні види фразеологічної трансформації: інверсія, субституція, синтаксичне членування структури ФО; еліпсис; контамінація, алюзія та інш..
Семантичні трансформації ФО.
Поняття кореляти. Види фразеологічного кореляту в системі семантичної трансформації: семантичний корелят, трансформаційний, актуалізований та оціночний кореляти.
Види комбінованої трансформації ФО. Різновиди формальної трансформації в авторському тексті.
Фразеологічні інновації Л.Толстого.
Індивідуально-авторські ідіоми. До формування статусу терміна «камерна фразеологія.
Індивідуально-авторські фраземи. Явище оказіоналізму у ідіостилі письменника.
Авторські паремійні одиниці. Іх зіставлення з узуальною паремійною системою.
Методичне забезпечення
Еременко И.А. Фразеология в системе русского языка в эпистолярном дискурсе: [учеб. пособие]. И.А.Еременко.-Львов: Издательский центр ЛНУ имени Ивана Франко, 2009.– 166 с.
Рекомендована література
Базова
- Еременко И.А. Фразеология в системе русского языка в эпистолярном дискурсе: [учеб. пособие]. И.А.Еременко.-Львов: Издательский центр ЛНУ имени Ивана Франко, 2009.– 166с.
- Баран Я. Фразеологія у системі мови: [монограф. ]/Я.Баран.– Івано-Франківськ, 1997.
- Василевская Е. А. Оязыке и стиле писателя: [учеб. пособие]/ Е.А.Василевская.– М., 1991.
- Жуков В.П. Русская фразеология: [учеб. пособие]/ В.П.Жуков.–М.,1986.
- Чуковия В.А., Шварцкопф Б.С. К типологии формальних отношений от фразеологической нормы: [статья]// В.Чукович, Б.Шварцкоф– М., 1983.– с.182-205.
- Руднев А.П. О понятии «камерная фразеология» (на матери але фразеологии семи Л.Н.Толстого): [статья]// Руднев А.П.–Тула, 1979.– с.75-82.
- Шадрин Н.Л. Средства окказионального преобразования ФЕ как система элементарных примов: [статья]//Н.Шадрин.–М.,1973.– с.78-87.
- Язык Л.Н.Толстого. Пособие по истории русского литературного языка: [учеб. пособие]/ –М., 1999.
Допоміжна
- Алефіренко М.Ф. Теоретичні питання фразеології: [моногр.]/М.Алефіренко.–Харьков, 1987.
- Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека: [моногр.]/ Н.Арутюнова – М.1999.
- Дяченко Л..П. Трансформация устойчивых воспроизводимых единиц текста в их современном функционировании: ): [статья]//Л.Дяченко.–Русское языкознание.–Вып.14.–К.,1987.– с.18-24.
- Архангельская Ю.В. Фразеология в языке Л.Н.Толстого: [автореф.]/Ю.Архангельская.– Автореферат на соискание ученой степени канд.филол.наук.–Тула, 2005.
Програмними результатами навчання мають стати:
1) – знання теоретичних підходів у сучасній науці до статусу фразеологічної одиниці;
– поняття про фразеологічну систему; про чинники, з яких вона складається; про широкий та вузький підхід до об’єму та межі фразеології; про систему трансформації фразеологічних одиниць; про специфіку виділення та паспортизації індивідуально-авторської фразеології у ідповідному дискурсі (епістолярному, художньому та інш.);
– виділення фразеологічних одиниць серед інших мовних одиниць, виходячи з теоретичних засад «широкого» та «вузького» уявлення про фразеологію;
– визначення трансформованої фразеологічної одиниці і зіставлення її з узуальною одиницею;
– аналіз способів фразеологічної трансформації в авторському тексті;
– виділення і аналіз фразеологічних інновацій авторського тексту;
2) уміння здійснювати комплексний письмовий аналіз обраного авторського тексту щодо своєрідного використання в ньому фразеології (відображення функціонально-стилістичної диференціації узуальної фразеології, а також типології трансформацій ФО);
3) – володіння термінологічним апаратом фразеології;
– здатність проблематизувати й концептуалізувати досліджуваний матеріал;
– вміння аналізувати досліджуване явище та синтезувати інформацію;
4) спроможність коректно провадити наукову дискусію та обґрунтовувати власну позицію;
5) – креативність;
– здатність до системного мислення та самостійних оригінальних висновків;
– вміння здійснювати пошук інформації та застосовувати її на практиці.