Академік Микола Жулинський – Почесний доктор Львівського університету
За матеріалом Пресцентру:
23 грудня 2022 року в Актовій залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулося урочисте засідання Вченої ради Університету з нагоди вручення диплому «Почесного доктора (Doctor Honoris Causa) Львівського національного університету імені Івана Франка» доктору філологічних наук, академіку НАН України, директору Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, дійсному члену НТШ, літературознавцю і письменнику Миколі Жулинському.
Урочисте засідання Вченої ради відкрив Ректор Львівського національного університету імені Івана Франка, професор, член-кореспондент НАН України, Володимир Мельник. «Присвоєння почесного звання «Doctor Honoris Causa Львівського національного університету імені Івана Франка» – це одна з найзнаменніших подій в житті Університету. Це свідчення зростання і зміцнення нашої університетської академічної спільноти особливо зараз, у час військової агресії росії проти України», – зазначив Ректор.
«Почесними докторами Університету є видатні діячі культури, науковці і політики. Сьогодні ми вітаємо на нашому засіданні відомого літературознавця, видатного літературного критика, культуролога, історика, публіциста, мемуариста, державного громадського і культурного діяча, організатора академічної науки Миколу Жулинського», – констатував Володимир Петрович.
Почесного доктора Львівського університету представив член-кореспондент НАН України, доктор філологічних наук, Заслужений професор Університету, професор кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Микола Ільницький.
Насамперед Микола Миколайович висловив гордість представити Почесного доктора Львівського університету Миколу Жулинського й наголосив, що ім’я професора Жулинського добре відоме не лише у науковому просторі, але й широкому колу людей різних рангів і спеціальностей не лише в Україні, але й за кордоном. «У вступному слові, звичайно, неможливо охопити всю багатогранність творчої натури Миколи Жулинського як ученого-літературознавця, критика, громадсько-політичного діяча», – зазначив Микола Ільницький і коротко зосередив увагу присутніх на основних фактах життєвого шляху і творчості професора Жулинського.
Окрему увагу Микола Ільницький зосередив на особливих рисах характеру літературознавця, що неодноразово зауважували його колеги – «цілеспрямованість і правильно обрана «стежка», йдучи по якій Микола Жулинський зміг вдало розкрити свій, закладений природою, талант».
«Переглядаючи перелік публікацій Миколи Жулинського, спостерігається, як пафос індивідуального поступово збагачується ідеєю національного», – наголосив Микола Ільницький, аналізуючи доробок Миколи Жулинського, і додав, що у чисельних статтях, доповідях й інтерв’ю «Микола Жулинський постає як культуролог та громадський діяч, виявляючи високий рівень державницького мислення».
Микола Миколайович також відзначив книгу Миколи Жулинського «Від забуття – в безсмертя», яка вийшла у Києві у 1991 році й здобула престижну нагороду – Державну премію України імені Тараса Шевченка в галузі літературознавства та мистецтвознавства. «Виробляючи свою манеру, сьогодні Микола Жулинський розширює її діапазон – він не задовольняється лише науковим і теоретичним підходом, а намагається белетризувати свій стиль», – акцентував Микола Ільницький.
Після представлення гостя, Ректор Університету Володимир Мельник від імені усієї академічної спільноти урочисто вручив Миколі Жулинському диплом Почесного доктора Львівського університету та запросив до інавгураційної промови.
«Із особливим хвилюванням і щирою вдячністю сприймаю присвоєння мені звання Почесного доктора одного з найдавніших університетів у Центрально-Східній Європі – Львівського національного університету імені Івана Франка», – насамперед зазначив Микола Григорович, після чого зробив короткий огляд головних історичних періодів Львівського університету, наголосивши на значенні навчального закладу у процесі становлення української державності.
«Якою б драматичною не була доля славетного Львівського університету, попри усі реорганізації, перетворення, заборони і переслідування, які чинили окупаційні режими, Університет відроджувався в прагненні виховувати інтелект, творити національну, інтелектуальну і духовну еліту, готувати її до виконання своїх обов’язків перед різним народом», – наголосив Микола Жулинський, висловлюючи радість з нагоди того, що став частиною академічної спільноти ЛНУ ім. Івана Франка.
Академік висловив переконання, що про Львівський університет слід говорити як про тип незалежного університету, про створення якого свого часу піклувався Митрополит УГКЦ Андрей Шептицький – він домагався відкриття власне українського незалежного університету, бо вважав, що Університет – це найбільший і найважливіший осередок культурного та національного життя сучасності.
Професор Микола Жулинський у доповіді також акцентував на важливості створення у 1787 році у Львівському університеті Studium Ruthenum, відзначив значимість діяльності Наукового товариства імені Тараса Шевченка, Товариства українських наукових викладів імені Петра Могили, функціонування Ставропігійського інституту у Львові та інших осередків українського національного життя, які прямо чи опосередковано були пов’язані із Львівським університетом. «Попри усі трансформації, Львівський університет завжди пам’ятав про свій обов’язок бути відповідальним перед нацією, про своє головне покликання – формувати громадян майбутньої і відновленої національної держави як культурного і політичного проєкту, про свою місію провідника духовних сил нації», – наголосив Микола Жулинський у промові.
«Львівський університет імені Івана Франка за своїм духом і змістом дійсно є національним, який змушений захищати своє право на таку відповідальну місію як формування національно свідомих громадян своєї держави», – висловив переконання професор Микола Жулинський та зосередив увагу присутніх на важливості розуміння таких понять, як аристократизм духу, формування національної ідентичності, понятті культурних націоналістів. «Для аристократів духу, для культурних націоналістів благо Вітчизни, її свобода і процвітання, розквіт мови, освіти, культури, мистецтва, культивування національних почуттів, закорінених в народній культурі, мові, переказах, звичаях і обрядах – це ті цінності та функціональні стимули, завдяки яким формується динамічна і духовна єдність нації», – наголосив Микола Жулинський.
В інавгураційній промові професор також окреслив питання культурного націоналізму й появи нового типу політика. У цьому контексті академік згадав видатних випускників юридичного факультету Львівського університету – борців за державну незалежність України – Костя Левицького, Євгена Петрушевича, Євгена Коновальця та інших, «які глибоко усвідомлювали, що українська нація, яка має постати як суцільний культурний організм, зможе остаточно сформуватися лише в своїй національній державі».
Під час виступу Почесний доктор Львівського університету Микола Жулинський також зазначив, що не одне століття «ідейно-організаційним ядром народу України була саме академічна й університетська, наукова і творча інтелігенція». Відтак, професор Жулинський висловив переконання, що «у відновленні державної незалежності України визначальну роль відіграла національна інтелектуальна інтелігенція – університетська, академічна, освітянська і творча еліта. Переважна частина із них – ті, кого ми називаємо «культурними націоналістами», «аристократами духу», «моральними авторитетами нації».
Резюмуючи свою промову, академік Микола Жулинський зазначив,що «Суспільно-політичний рух наприкінці ХІХ століття активізував багаторічні домагання реалізації розбудови нації, освіти і держави через формування національно свідомого громадянина, завдяки продукуванню національної еліти і створення українського Університету у Львові».
«Саме культурно-духовна енергія нації є чи не головною рушійною силою і тією колосальною потугою, яка здатна забезпечити консолідовану єдність громадян України і наш подальший цивілізаційний поступ. Ця єдність вкрай необхідна нам у пору смертельного протистояння одвічному ворогу – росії. І сьогодні, в часи збройного протистояння з боку імперського тоталітарного режиму, нам важливо мобілізовувати зусилля культурних націоналістів, аристократів духу, моральних авторитетів нації, задля посилення і зміцнення національної єдності, задля консолідації нації як динамічної і культурної системи, «заплідненої» ідеєю великих звершень, наповнення усвідомленням і відчуттям кожного громадянина України себе органічною часткою єдиної і солідарної української нації, яка вже сьогодні постає «у народів вольних колі», – наголосив академік Микола Жулинський.
Урочисте засідання Вченої ради завершилося проникливим звучанням «Щедрика» у виконанні Народного камерного оркестру Університету та спільним виконанням «Gaudeamus».
Зазначимо, що рішення про присвоєння звання Почесного доктора Львівського національного університету імені Івана Франка професорові Миколі Жулинському «за видатні заслуги у розвитку української освіти, науки і культури, суспільно значущий внесок у розбудову Української Держави та сприяння розвитку Університету» Вчена рада ЛНУ ім. Івана Франка ухвалила ще 29 грудня 2020 року. Утім в силу спершу коронавірусних обмежень, а згодом – повномасштабного російського вторгнення науковець зміг здійснити візит до Львівського університету лише тепер.
