“І хрест меча, і меч молитви…”

06.11.2017 | 21:23

2 листопада 2017 року відбулося пленарне засідання Всеукраїнської наукової конференції «…Його постать роки одягають у бронзу…», приуроченій 120-літтю від дня народження Євгена Маланюка.

Виступи відомих науковців про письменника, публіциста, літературознавця, сотника армії УНР, культуролога-енциклопедиста увиразнила літературно-музична композиція у виконанні студентів філологічного факультету за творами поета – “І хрест меча, і меч молитви…”.

Вірш «Степ» у прочитанні Євгена Маланюка (нью-йоркський запис 1963 року) став символічним прологом до мистецького дійства, подарував усім відчуття присутності самого автора. Запропонована вибірка поезій із різних збірок не тільки відобразила історіософські, християнські роздуми поета, актуалізувала їх, а й посприяла цілісному сприйняттю творчості “імператора залізних строф”, розумінню його світогляду, служіння державотворчій ідеї. Лейтмотив дійства особливо важливий для нашого сьогодення – терпіння, віра і молитва загартовують у боротьбі за незалежну й сильну країну. Посилювали саме таке сприйняття віршів Євгена Маланюка символічні предмети в руках декламаторів – камінь (уособлення міцності переконань, віри), Біблія (втілення обраного шляху, «вершини покори – мудрости» і любові), перо зі списаним аркушем (ревне служіння Слову «із пером і мечем»).

Музичними закладками поміж поезіями стали інструментальні мелодії. У своїх творах Євген Маланюк неодноразово апелює до глибокого, степового звучання символу душі українського народу – бандури. Мотив улюбленої пісні поета «В кінці греблі шумлять верби» у виконанні бандуристки Анастасії Корзун (ФЛС-12) нагадав усім про справжню любов до рідної землі. Нелегкі випробування у долі письменника, його життя поза Україною, європейський інтелектуалізм у творчій діяльності увиразнило звучання скрипки Ліди Дроботової (ФЛА-31). На завершення поетичної композиції прозвучала прем’єра пісні до слів Євгена Маланюка «Молитва», яку виконав автор музики й аранжування Олександр Ковальчук (ФЛУ-48). «Дні, вогні, переходи, походи, ісходи, сонцеярі пожари – і серце поета, борця. Із піднятим чолом, наче князь, він проходив негоди із пером і мечем – неухильно твердий до кінця» – вірш-присвята Ігоря Качуровського Євгенові Маланюкові, яку подарувала присутнім Лілія Нижник (ФЛУ-48), підсумував не тільки літературно-музичну композицію, а й бесіду на пленарному засіданні конференції про співця Степової Еллади.

Декламували вірші Євгена Маланюка – Анна Дерефінка (ФЛУ-11), Юля Бандура (ФЛУ-11), Катерина Познухова (ФЛУ-15), Ярина Неборак (ФЛУ-15), Христина Паламар (ФЛО-12), Марія Махно (ФЛО-12), Аліна Омельяненко (ФЛО-12), Ібраєв Костянтин (ФЛХ-11), Ревкевич Андрій (ФЛХ-11), Анна Дембіцька (ФЛУ-23), Назар Підгорний (ФЛС-31).

Ірина Кметь