ХХІI Всеукраїнська наукова конференція молодих філологів «VIVAT ACADEMIA»
За матеріалом Пресцентру:
11 квітня 2024 року на філологічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася щорічна Всеукраїнська наукова конференція молодих філологів «VIVAT ACADEMIA». Наукове зібрання проходило у змішаному форматі – офлайн у 231 аудиторії Головного корпусу Університету та онлайн на платформі Zoom. Організовували конференцію члени Наукового товариства студентів, аспірантів та молодих вчених спільно з адміністрацією філологічного факультету.
Урочисте відкриття конференції розпочалося зі вшанування полеглих Героїв, які поклали своє життя за майбутнє нашого народу на полі бою. Після цього учасники почули вітальні слова від адміністрації Університету та факультету. Насамперед до присутніх звернувся декан філологічного факультету Роман Крохмальний, який висловив щиру вдячність кожному, хто в такий нелегкий час зібрав силу волі й підготував свою наукову промову, свій «духовний меч». «Слово – це наша найголовніша зброя. І це незламне, сильне, щире слово сьогодні проростає у ваших наукових спостереженнях та здобутках. Мені особливо приємно, що ви, молоде покоління, за яким – наше майбутнє, не втрачаєте своєї віри, запалу, ініціативності й організовуєте подібні заходи, які, я певен, створюють міцний фундамент для нашого розквіту у майбутньому», – сказав декан і закликав усіх підтримувати традицію проведення конференції й долучатися до неї й наступного року вже з новими науковими ідеями та спостереженнями.
До вітальних слів доєднався проректор з науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку Львівського університету, професор Володимир Качмар. Він подякував студентству за ініціативність та інтерес до науки, а також активну залученість у громадське життя факультету та Університету. «У складний час ви навчаєтесь і робите свою справу, займаєтесь не тільки громадською діяльністю, а й наукою, поєднуєте все, що молода людина в іншій державі не змогла б поєднати. Ви проводите цікаві зустрічі й усіляко підтримуєте наших хоробрих воїнів – наших студентів, родичів, друзів, колег. І завжди, коли б я не завітав на ваші заходи, бачу перед собою усміхнені обличчя й водночас серйозні, зосереджені погляди. Цьогорічна конференція – це добра традиція факультету, яку започаткували наші з вами вчителі, і її неодмінно потрібно продовжувати, незважаючи ні на що», – зауважив Володимир Михайлович. Окремо проректор звернувся до учасників конференції з Харківського університету, висловивши їм підтримку та подякувавши за інтерес до наукового форуму. «Рашисти хочуть зрівняти нашу колишню давню столицю із землею, але ми знаємо, що їм це не вдасться. Знайте, що ми вас дуже підтримуємо і радіємо, що ви сьогодні разом з нами. Мужності, терпіння та здоров’я вам усім!» – завершив Володимир Качмар.
Насамкінець колег-студентів привітала голова Наукового товариства студентів Анастасія Салюк. Вона подякувала усім присутнім за участь у конференції та детальніше розповіла про програму і регламент наукового заходу. «Дякую всім учасникам за те, що долучилися. Тішить те, що є для кого організовувати такі заходи, на них є великий попит. До того ж, ми бачимо інтерес не тільки серед студентів, а й серед викладачів, які завжди раді допомагати нам на шляху до побудови нашої наукової кар’єри», – сказала Анастасія.
Після вітальних слів розпочалося пленарне засідання конференції, під час якого присутні мали можливість заслухати чотири доповіді, що стосувалися актуальних аспектів сучасного літературознавства та мовознавства. Вікторія Козяр проаналізувала деструкцію стереотипного образу жінки вікторіанського типу у детективних романах Аґати Крісті «Убивство на полі для гольфу» та «Побачення зі смертю». Вікторія Бойко виступила з доповіддю на тему «Найнебезпечніша. Найближча»: осмислення мови у поезії Сергія Жадана (на матеріалі збірки «Скрипниківка»)». Єлизавета Кісь представила своє дослідження на тему адвербіалізації іменників на прикладі аналізу характеристик чоловічої бороди. Анастасія Салюк розповіла про Крим як унікальний простір мультикультурності на основі роману Анастасії Левкової «За Перекопом є земля».
Важливою частиною конференції стало проведення круглого столу «Мова та ідентичність в екстремальних умовах війни», на якому прозвучали особливо актуальні з огляду на теперішні події доповіді, що стосувалися різних аспектів функціонування української мови та формування й збереження ідентичності в період війни.
Надалі учасники наукового форуму продовжили свою роботу в рамках чотирьох секцій: «Мовознавство», «Літературознавство», «Фольклористика» та окремої секції для учасників, які долучилися до конференції у дистанційному форматі. Загалом участь у заході взяли понад пів сотні студентів та аспірантів, що доводить значний інтерес молоді до наукової діяльності та розвитку навіть у непростих умовах війни.
