Круглий стіл до Дня української писемності та мови

14.11.2017 | 13:54

10 листопада 2017 року соціолінгвісти Львівського національного університету імені Івана Франка до Дня української писемності та мови ініціювали і провели на філологічному факультеті круглий стіл на тему: “Мова і суспільство: законодавство, політика, медіа і Я”. Його мета – обговорити низку питань мовної політики і мовної ситуації в умовах гібридної війни проти України, а саме: мовне законодавство, мови в комунікації політиків зі суспільством, роль медій як трансляторів ідей у громадськість, знання та активність студентів у цих складних процесах. У роботі круглого столу взяли участь студенти філологічного та історичного факультетів.

Зі вступним словом до учасників звернувся декан філологічного факультету, професор Святослав Пилипчук. Модераторами обговорення були викладачі соціолінгвістичних дисциплін: доц. Адріана Чучвара та асист. Оксана Бутковська.

Студенти шукали відповіді на питання: як взаємодіє міжнародне й українське законодавство, чому в Україні є труднощі із розвитком функцій державної мови, чому політики використовували мовне законодавство у власних цілях, у зв’язку з чим викликає стільки дискусій Закон України “Про освіту”, як трактують події, пов’язані з Україною, українські та російські ЗМІ і под.

Основою для обговорення питань круглого столу стали такі наукові доповіді: “Мовне законодавство в Україні: хронологія змін” (к. ф. н., асист. Оксана Бутковська), “Закон України “Про освіту”: дискусійні питання” (Марія Робак, студентка IV курсу), “Як розмовляють політики зі суспільством?” (Катерина Дітчук, студентка IV курсу), “Мова і політика: висвітлення взаємодії в різномовних ЗМІ” (доц. Адріана Чучвара).

Під час роботи круглого столу студенти зосередили увагу й на змісті поняття “гібридна війна”. З’ясувавши, що це комплексне поєднання мілітарних, дипломатичних, інформаційних, економічних та ін. засобів задля досягнення відповідних політичних цілей, учасники круглого столу дійшли висновку, що реагувати на виклики гібридної війни можна на підставі необхідних соціолінгвістичних знань, які дають змогу зрозуміти складну взаємодію мови, політики, ідеології та пропаганди.

Адріана Чучвара