25 травня 2023 року відбулася перша Міжуніверситетська наукова сесія молодих учених, у якій взяли участь магістранти кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Львівського національного університету імені Івана Франка та кафедри україністики Варшавського університету. Подія започаткувала нову серію зустрічей у рамках угоди про академічну міжнародну співпрацю за напрямком “Українська література і культура в антропологічній перспективі” під керівництвом проф. Олени Галети і др. Катажини Якубовської-Кравчик. Учасники представили свої дослідницькі напрацювання, які стосуються головно сучасної української літератури, насамперед – явищ і тенденцій, які визначають українське художнє письмо і знаходять відгук читачів як в Україні, так і за її межами від 2014 року.

Анна Ткаченко відкрила наукову сесію доповіддю про “Хроніку відчуттів” – антологію в упорядкуванні Василя Карп’юка 2014 року, яка стала одним із перших колективних літературних відгуків на Революцію Гідності й відобразила перегляд попередніх практик репрезентації й рецепції літератури. Катажина Пастушко проаналізувала актуалізацію української класики на прикладі графічного роману за твором Івана Франка “Герой поневолі”, звернувши увагу на роботу з текстом і способи його візуалізації. Олеся Гордій звернулася до особливостей роботи  з прямими документальними свідченнями у романі Тамари Горіха Зерня “Доця”, тоді як Роман Каршневич розглянув книжку есеїв Станіслава Асєєва “В ізоляції” як важливу артикуляцію складних процесів формування й деформування культурних ідентичностей в умовах окупації. Доповіді Марії Русановської і Матеуша Вшолека стосувалися українсько-польської літературної взаємодії: Марія Русановська зосередилася на способах представлення травматичного досвіду війни у поетичній книжці Катерини Міхаліциної “Голоси / Głosy”, включно з проговорюванням “травми зацілілого”, а Матеуш Влошек поділився результатами свого дослідження україномовних перекладів поезій для дітей Яна Бжехви. До аналізу антологійного представлення літератури повернулася Соломія Пугач, показавши на прикладі видання “Війна 2022”, як відбувається переосмислення місця людини у світі й структури самого світу, як через художній вислів формуються спільні місця емоційно насиченого досвіду. Матеуш Ґжеґорчик, чия доповідь стала завершальною у роботі сесії, обрав для розгляду використання фольклорної традиції у піснях, якими сучасні виконавці представляли Україну на пісенному конкурсі “Євробачення”, і наголосив на тих змінах, які відбулися упродовж двох десятиліть у репрезентації української культурної традиції й самої української спільноти.