Міжуніверситетський мовознавчий семінар “Мова і російсько-українська війна в Україні”
19.04.2023 року відбулося онлайн засідання Міжуніверситетського мовознавчого семінару “Мова і російсько-українська війна в Україні”. Роман Крохмальний у вітальному слові до учасників семінару зазначив, що хоч угода щодо розвитку окремих питань співпраці між трьома університетами-співорганізаторами заходу (йде мова про Львівський, Варшавський та Вроцлавський університети) підписана відносно недавно (у липні 2021 року), проте уже є результати (йде мова про Першу міжнародну наукову конференцію “Мова, культура і суспільство” (грудень 2021), заплановану на жовтень 2023 – Другу міжнародну конференцію; проведено 7 засідань мовознавчого та літературознавчого семінарів; підготовано монографію “Мова в суспільстві: семантика, синтактика, прагматика” (ч. ІІ 2022 р.); 27-28 квітня 2023 р. відбудеться міжнародна студентська наукова конференція у Вроцлавському університеті, де заявила про участь студентка філологічного факультету Аліна Ситенко), а сьогодні розпочинає роботу ще один семінар, проблематика якого надзвичайно важлива і гостро актуальна, оскільки пов’язана з мовними викликами російсько-української війни. На завершення в.о.декана висловив вдячність професорам Ірені Митнік, Пшемиславу Юзвікевичу і Галині Мацюк за організацію сучасних важливих наукових заходів.
Мацюк Галина Петрівна, доктор філологічних наук, професор кафедри загального мовознавства Львівського національного університету імені Івана Франка.
Доповідь «Топонімічна компетентність суспільства в роки війни: динаміка змін»
Доповідачка відзначила, що актуальність проблеми зумовлена потребою розвитку категорійної бази сучасного мовознавства про взаємодію мови та війни і що в основу лінгвістичного аналізу покладено положення теорії соціоономастики та лінгвістичного ландшафту. За джерельну базу доповіді послужили листи та електронні петиції громадян, документи обласних , місцевих і сільських рад зі списками топонімів, інтернет-ЗМІ, інформація топонімічних комісій, матеріали еклектроннного голосування , а також громадської організації «Декомунізація . Україна» у Facebook; з цих джерел вибрано більше, ніж 4000 топонімів. Проф. Г.Мацюк відштовхнулася від категорії «топонімічна компетентність індивіда» і висловила припущення про доцільність виокремлення нового поняття «топонімічна компетентність суспільства» (термін позначає знання про топоніми під час перейменуавнь громадського простору неокупованих населених пунктів, тобто міст, містечок і сіл). Для цього в доповіді проаналізовано щодо трьох етапів війни законодавчий та соціокультурний контексти вжитку топонімів, розкриті якісні показники в реалізації топонімічної компетентності (тематични групи топонімів) та кількісні характеристики топонімічної компетентності ( кількість осіб, які беруть участь в обговореннях та голосуваннях, та кількість оновлених назв у громадському просторі населених пунктів), схарактеризовано наповнення громадського простору новими наративами. Доповідачка виокремила перспективи аналізу топонімічної компетентності суспільства за допомогою опитування респондентів з різних населених пунктів.
В обговоренні взяли участь науковці Інституту мовознавства НАН України ім. О. О. Потебні, викладачі кафедри української мови та прикладного українського мовознавства Львівського національного університету імені Івана Франка. Учасники семінару формулювали запитання про вирішення практичних завдань під час зміни міського та сільського урбанонімікону на етапі повномасштабного вторгнення держави-агресора.
Цар Іванна Миколаївна, кандидат філологічних наук, науковий співробітник відділу стилістики, культури мови та соціолінгвістики Інституту української мови НАН України.
Доповідь «Українська молодь під час війни крізь призму мовних біографій».
Доповідачка на матеріалі мовних біографій окреслила основні тенденції зміни мовної поведінки української молоді під впливом повномасштабної російсько-української війни. Виявила, що під час війни змінюється ставлення молодих людей до української та російської мов. Російська мова в свідомості молоді асоціюється з агресією, ворогом, смертю. Такі зміни своєю чергою впливають на мовну поведінку інформантів. Молодь, яка раніше спілкувалася тільки українською мовою, починає гостріше реагувати на мовне питання. І. М. Цар зафіксувала приклади мовних біографій, коли мовці, що раніше могли підтримувати двомовну розмову, почали просити російськомовного співрозмовника перейти на українську або казати, що не розуміють російської, а також вказала на посилення тенденції переходу на українську мову тих, хто говорив російською або обома мовами, та увиразнення зв’язку між мовою і національною самоідентифікацією. За її словами, щоб називатися українцем, сьогодні стає важливо знати українську і спілкуватися нею. Крім того, доповідачка припустила, що зростатиме кількість ситуацій двомовного спілкування, коли кожен співрозмовник розмовляє своєю мовою і не перемикає мовні коди, оскільки, з одного боку, посилюється мовна стійкість українськомовних, а з іншого боку, російськомовні не завжди переходять на українську, а іноді демонстративно продовжують спілкуватися російською, хоча раніше могли перемикати мовні коди.
Згідно з матеріалами представлених мовних біографій, українська молодь поступово переорієнтовується на українськомовний продукт, зокрема в Інтернеті. Стає більше українськомовних каналів у соцмережах, зростає кількість українськомовних блогерів, знаменитостей, популярних серед молодих людей, а це, на думку доповідачки, може вплинути на мовну поведінку молодих людей і в реальному житті.
Під час дискусії учасники семінару поділилися власними спостереженнями над мовною поведінкою молоді й обговорили низку соціолінгвістичних та психолінгвістичних питань, а саме: «Які структурні елементи поняття «мовна стійкість»?, «Чому переселенці часто не переходять на українську в українськомовному середовищі?», «Що впливає на те, що, перейшовши на українську, молодь з часом знову продовжує спілкуватися російською мовою?» та ін. Крім того, було наголошено на необхідності вивчення мовних біографій українських дітей, особливо тих, які зараз вимушено перебувають за кордоном.
Упродовж заходу онлайн-комунікації відбулася жвава дискусія з приводу запропонованих проблем, учасники семінару активно обмінювалися думками і наприкінці висловили вдячність доповідачкам та організаторам.
